Війна проти України та стрімке зростання витрат на військово-промисловий комплекс усе глибше затягують російську економіку в кризу. Російська влада розпродає великі державні активи та фактично визнає: бюджет тріщить по швах. Наскільки небезпечною є ситуація для російської економіки, і до чого може призвести спроба утримати її шляхом обмежень та тотального контролю, розбирався FREEДОМ.
За перші чотири місяці 2026 року дефіцит російського федерального бюджету досяг майже 6 трлн рублів. А це означає, що витрати — 17,5 трлн рублів — значно перевищили доходи, яких менше ніж 12 трлн. Усі ці цифри — на початок другого кварталу. До кінця року, за прогнозами економістів, дефіцит удвічі перевищить запланований рівень. Проблему, яку Кремль намагається не виносити в публічний порядок денний, уже фактично визнали в Держдумі. Голова комітету із захисту конкуренції Валерій Гартунг, обговорюючи дірку в федеральній скарбниці, не стримався і нецензурно вилаявся. За його словами, країна скочується в боргову яму, і вже найближчим часом може опинитися за крок від гіперінфляції.
“Що ми робитимемо з дефіцитом федерального бюджету? В нас за минулий рік понад 5 трлн і зараз ще під 5 трлн. Сумарно — близько 11 трлн. Що ми з цим робитимемо? Друкувати гроші чи що будемо? Як у 1992 році, коли щотижня на 30% ціни зростали?” — запитує Гартунг.
Щоб хоч якось залатати прорив у бюджеті, Росмайно збирається продати 24% акцій “Аерофлоту”. Це перша масштабна приватизація великого держактиву в Росії за останні 10 років. Від продажу пакету російський уряд планує виручити близько 45 млрд рублів. І це ще не все. Російська влада також готує приватизацію державної частки одного з найбільших у країні портових операторів. 20% акцій Новоросійського морського торговельного порту вже найближчим часом підуть з молотка. А це не просто стратегічно важливий об’єкт, це нафтові ворота Росії. Через порт іде левова частка експорту нафти, перевалка нафтопродуктів, зерна, добрив, металів. Це означає, що ситуація в економіці не просто складна, вона критична.
“На продаж буде виставлено весь держпакет холдингу, до якого входять два великі нафтові порти, які в сумі забезпечують майже половину нафтового експорту з РФ — “Новоросійськ” на Чорному морі (потужність близько 500 тис. барелів на добу) і “Приморськ” на Балтійському (близько 1 млн барелів). Також до НМТП входить порт “Балтійськ” у Калінінградській області”, — йдеться в публікації The Moscow Times.
Крім того, Кремль готує заборону на вивезення з країни дизпалива та гасу після того, як удари українських дронів вибили чверть потужностей російських НПЗ. Заборона на імпорт бензину, нагадаємо, вже діє. На тлі цих обмежень криза все помітніше поширюється і на цивільний сектор економіки. Наприклад, приховане безробіття в Росії досягло максимуму за останнє десятиліття. Йдеться про неповний робочий день, вимушені відпустки, простої та скорочений робочий тиждень. За оцінкою Служби зовнішньої розвідки України, понад 1,5 млн росіян змушені працювати в такому графіку. Усе це пов’язано зі зниженням завантаження виробничих потужностей та кризою попиту. На цьому тлі ринок праці стрімко втрачає стійкість: вакансій стає менше, а конкуренція за робочі місця — все жорсткішою.
“По окремих сегментах ринку праці кількість вакансій скоротилася на 25-40% у річному вираженні, тоді як кількість активних шукачів зросла на 30-39%. У маркетингу, консалтингу, офісному секторі та IT початкового та середнього рівнів конкуренція досягла 20-30 резюме на одне місце. За деякими групами спеціальностей — до 47 кандидатів. Для порівняння: у 2023-2024 роках на одну вакансію в багатьох галузях припадало всього 3-5 резюме”, — заявили в Службі зовнішньої розвідки України.
Така статистика цілком помітна. За перші чотири місяці 2026 року, за даними Росстату, сукупний прибуток компаній у Росії скоротився на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року. В мінус працював автопром — виробництво автомобілів скоротилося більш ніж на 12%, а також видобувна та вугільна промисловість, металургія. Через санкційні обмеження збитковими стали практично половина підприємств лісопромислового комплексу. А нафтопереробка пішла в круте піке через колосальні пошкодження інфраструктури НПЗ. За розрахунками торгово-промислової палати, у першому кварталі без заробітку залишилося 65% підприємств, податкові надходження впали на 16%. А 209 тис. компаній готуються до банкрутства. Розрахунки Центробанку на те, що висока ставка допоможе стабілізувати економіку та підштовхне виробництво до зростання, провалилися.
“З чого це виробництво раптом виросте? У нас доступу до світових ринків немає. Від інвестицій та технологій ми відрізані, населення у нас убоге. Всі гроші, які уряд спрямовує на держпідтримку, розкрадаються, тому що у нас монопольна корумпована економіка путінських друзів. З чого у нас виробництво виросте? Тобто надія ЦБ (Центрального банку РФ, — ред.), що вони охолодять економіку, і в цей момент виробництво доросте, була дурною та ефемерною від початку”, — пояснив російський економіст, опозиціонер Володимир Мілов.
Навіть на оборонних підприємствах у Росії, як і раніше, гострий дефіцит кадрів. Не вистачає інженерів, токарів, фрезерувальників, зварювальників та технологів. Цю проблему російський диктатор хоче вирішити вельми специфічно. Путін підписав закон, який подвоює ліміт понаднормової роботи: замість норми у 120 годин на рік новий максимум становитиме 240 годин. Слід зазначити, що Кодекс законів про працю, встановлений ще за часів Радянського Союзу, залишався незмінним майже пів століття. Крім того, закон скасовує заборону на відкликання з відпустки працівників шкідливих та небезпечних виробництв. На початку повномасштабного вторгнення Путін обіцяв росіянам, що війна ніяк не позначиться на їхньому повсякденному житті. Тепер же, як зазначає видання The Guardian, він воліє відмовчуватися і все сильніше закручувати гайки.
“Для багатьох росіян цей рік приніс підвищення податків та зростання інфляції, а уповільнення економіки змусило підприємства закритися, що призвело до різкого зростання цін на продукти харчування та комунальні послуги. Дії Путіна, видно, порушили один із ненаписаних суспільних договорів, що лежать в основі його правління: що прості росіяни можуть значною мірою ігнорувати війну, поки їхнє повсякденне життя залишається стабільним”, — йдеться в публікації The Guardian.
Поки що російська влада не пропонує суспільству жодних реальних економічних рішень. Замість реформ та підтримки бізнесу Кремль робить ставку на обмеження, посилення контролю та ручне управління. Наприклад, обмеження інтернету вже завдали російській економіці непоправної шкоди — майже 70% компаній зіткнулися з падінням доходів. Не працюють онлайн-платежі, зриваються замовлення, зупиняються сервіси доставки, виникають проблеми з банківськими операціями та логістикою. Тільки в Москві втрати бізнесу через блокування мережі оцінюють приблизно в 1 млрд рублів щодня. І поки влада продовжує витрачати трильйони на війну, економіка країни все глибше занурюватиметься в кризу та стагнацію.
Читайте також: У російських елітах зростає невдоволення політикою Путіна та перебігом війни, — ЗМІ














