Процес дерусифікації в Україні став жорсткішим на тлі війни, — учений про створення ідентичності країни за своїми стандартами

Демонтаж пам'ятника Пушкіну у Кременчуці. Фото: telegraf.in.ua

Процес позбавлення України радянської та російської спадщини став більш жорстким після повномасштабного вторгнення РФ у країну. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ сказав провідний науковець Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Владислав Гриневич.

Він наголосив, що сенс дерусифікації та декомунізації в Україні не в тому, щоб перейменувати місто чи вулицю, а йдеться про створення ідентичності країни за своїми стандартами в усіх сферах життя.

На думку Гриневича, саме під час війни цей процес і на часі, і до місця.

“Я вам хочу сказати, що саме ось починаючи з 24 лютого минулого року, ось ці питання, пов’язані з декомунізацією, дерадянізацією, деколонізацією, вони мали такий доволі спокійний і м’який характер, така м’яка дерусифікація йшла. Зараз вона жорсткого характеру набула”, — зазначив учений.

Він наголосив, що після того, як РФ проявила себе як агресор, процес дерусифікації активно розпочався в тих українських містах, які раніше позитивно ставилися до Росії. Водночас зносять не тільки пам’ятники, пов’язані з історичними особистостями, але й пам’ятники російським письменникам.

“І це значною мірою пов’язано з війною і зі зміною ставлення до Росії, до російської культури. Тому що російська культура, нації, яка нас знищує і проводить геноцид українського народу, вона не повинна на нашій території вітатися і якимось чином підтримуватися”, — переконаний Гриневич.

На його думку, це нове покоління українців тільки зміцнить цей процес.

Читайте також: Ми не говоримо про відмову від російської культури назавжди, але зараз це необхідно: інтерв’ю з Олександром Ткаченком

Прямий ефір