Посередник, помічник чи союзник: роль Туреччини у війні РФ проти України обговорюємо з експертами

Володимир Зеленський і Реджеп Таїп Ердоган. Фото: president.gov.ua

Співпраця у сфері військово-промислового комплексу є одним із пріоритетних напрямів України та Туреччини. Анкара і Київ уже не перший рік працюють над виробництвом літаків, безпілотних літальних апаратів (БпЛА) і корветів.

Одним із яскравих прикладів українсько-турецького співробітництва є використання Збройними силами України (ЗСУ) турецьких безпілотників Bayraktar, які завдали відчутної шкоди військам країни-агресора.

Україна і Туреччина: відносини під час війни

Під час свого візиту до Туреччини 8 березня президент України Володимир Зеленський побував на будівництві оборонного заводу.

“Значний час ми приділили двосторонній співпраці в оборонній сфері — і на урядовому рівні, і на рівні компаній наших держав досягнуто домовленостей про спільні проєкти. Я дуже радий цьому. Я провів зустріч із представниками оборонно-промислового комплексу Туреччини. Ми готові рухатися максимально оперативно в реалізації обговорюваних проєктів”, — сказав Зеленський.

Туреччина раніше виступила одним із гарантів безпеки Чорноморської зернової ініціативи. І хоча Росія в односторонньому порядку порушила домовленості, а українські Сили оборони самостійно забезпечили надійну роботу “зернового коридору”, Туреччина продовжує співпрацю з Києвом у питанні безпеки в Чорному морі.

“Ми обмінялися думками з питань, що стосуються стабільності в Чорному морі — експортні коридори, безпека судноплавства. Ви знаєте, чорноморська ініціатива дала можливість доставити 33 мільйони тонн зерна тим, хто цього потребує, і попередила глобальну продовольчу кризу. Якщо буде висловлено намір для забезпечення нових домовленостей між сторонами, ми, як і раніше, надамо всю можливу підтримку”, — заявив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.

За словами Ердогана, майданчик для переговорів, який Туреччина створила в березні 2022 року, не було використано повною мірою.

“Від самого початку ми робили і робимо внесок для завершення війни на основі переговорів. Ми готові приймати мирний саміт, до якого буде залучена також і Росія”, — сказав президент Туреччини.

На сьогодні Туреччина входить до трійки найбільших іноземних інвесторів України. Станом на вересень 2023 року турецькі інвестиції в Україні налічували понад 4,5 мільярда доларів.

“Турецький бізнес зацікавлений в українському бізнесі досить серйозно. Турецький бізнес зацікавлений у контрактах в Україні, який пов’язують із закінченням війни і початком відновлення. Є маса взаємних очікувань, які посилюють і створюють позитивний фон українсько-турецьким відносинам”, — зазначив директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Варто зазначити, що Туреччина готова допомагати Україні й після закінчення війни. Зокрема, Ердоган пообіцяв, що Анкара візьме участь у відновленні зруйнованих російською армією мирних українських міст.

Читайте також: Візит президента України до Туреччини: про порядок денний і хороші посили розповів Петренко

Думки експертів

Про економічні та політичні відносини України і Туреччини в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

  • Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України;
  • Сергій Данілов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень;
  • Євген Добряк, народний депутат України VI скликання, міжнародний експерт;
  • Борис Тизенгаузен, політтехнолог.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Туреччина з першого дня повномасштабної війни грає роль посередника

— Будь-яка країна хоче завжди довести свою суб’єктність на глобальному політичному ринку, і Туреччина — не виняток. Туреччина з першого дня повномасштабної війни намагається не тільки відігравати роль посередника, через якого можна розв’язувати проблеми, що виникають у зв’язку з обміном полоненими, а й відігравати активну політичну роль у врегулюванні цього конфлікту. Тому позиція Туреччини абсолютно зрозуміла.

Вона хоче на себе перетягнути ініціативу, домінувати, визначати формати, в яких відбуватимуться ті чи інші подальші політичні події навколо війни. І, відповідно, турки про це публічно говорять неодноразово.

Я не бачу тут якоїсь новизни. Це непогана позиція Туреччини.

Інше питання: для України важлива не суб’єктність тієї чи іншої країни і та роль, яку ця країна буде на себе брати. Для України принципово важлива справедлива фіналізація війни, а це не якийсь там формальний “Мінський формат”. Ми ж прекрасно розуміємо роль Росії і тип зовнішньополітичного диктату, якому Росія віддає перевагу на сьогоднішній день.

СЕРГІЙ ДАНІЛОВ: Туреччина пропонуватиме себе гарантом певних угод

— Те, що Україна не повинна програти, це особиста позиція Ердогана, яку підтримує турецьке суспільство. Але, на їхню думку, Росія має брати участь у переговорах, і її інтереси повинні враховуватися.

І тут немає жодних сумнівів у тому, що це без участі, без підказок із Москви, тому що російська точка зору зараз зовсім інша. Вони хочуть капітуляції України. І ердоганівські пропозиції, і його варіант вирішення конфлікту їм теж не підходить.

Роль Туреччини може бути досить різна. Що стосується фіналізації війни, то все залежатиме від ситуації на землі, на фронті. І тоді, коли складуться умови, що Росія нарешті дослухається до військових аргументів і виникне потреба в переговорах.

Тоді Туреччина насправді може бути одним із майданчиків, хоча на той момент явно буде достатньо інших майданчиків для зустрічей. Вона пропонуватиме себе гарантом укладених домовленостей. Але чогось більшого очікувати від турецької сторони я не бачу.

Що стосується звільнення українських полонених і політв’язнів, то це динамічна величина, це не щось постійне. Можливості Ердогана домовлятися про обміни знову-таки схильні до кон’юнктури, яка включає в себе бачення Путіна.

Наскільки він вважає зараз важливим підтримувати Ердогана? Це, умовно кажучи, інвестиція Путіна в Ердогана, і що він отримає натомість? Ситуація на фронті, зовнішньополітична ситуація тощо.

Тому розраховувати, що це відбуватиметься автоматично, і люди повернуться додому, на жаль, сказати не можна. Шанси залишаються, але вони такі ж невизначені, як і торік, коли зусилля турецької сторони не приносили таких значущих результатів.

ЄВГЕН ДОБРЯК: Анкара виходить на лідируючі позиції у світі

— Я вважаю, що це був дуже продуктивний і позитивний візит. Туреччина є дуже важливим партнером України в Чорноморському регіоні і взагалі в системі глобальних взаємин.

Багато хто говорить про те, що Туреччина має якісь свої стосунки з Російською Федерацією, допомагає обходити санкції тощо, тощо. Але якщо ми на терезах зважимо все, що Туреччина зробила після повномасштабного вторгнення в політичному, економічному і військово-технічному відношеннях для України, то це буде набагато більше, ніж те, що вона дозволяла обходити санкції проти Росії.

Ця східна держава використовує всі свої можливості для того, щоб балансувати в дуже складній ситуації. Тому що ми маємо розуміти, що в Туреччини величезна кількість регіональних проблем, які пов’язані в трикутнику лідерства Іран — Саудівська Аравія — Туреччина: проблеми в Ізраїлі, проблеми з тероризмом, проблеми з ІДІЛом тощо.

І тут треба теж враховувати, що Росія поки що вписується в ці всі процеси, і з нею поки що розмовляють.

Але подивіться на останні цікаві моменти санкцій. Фактично кілька турецьких банків припинили обслуговувати російський бізнес, великий нафтовий термінал Dortyol припинив приймати і перевантажувати російську нафту тощо. Тобто ми бачимо позитивний рух.

Плюс сам Путін побоявся приїхати до Туреччини. І в мене є сумніви, що анонсований візит після виборів у Росії теж відбудеться.

З нашого ж боку ми бачимо тільки позитив, починаючи з початку повномасштабної агресії з боку Туреччини. Це і закриття Босфору, і Дарданелли для проходу військових кораблів у бік Чорного моря. Це і обмін полоненими, і перший переговорний майданчик, який надала Туреччина для України. Це військово-технічне співробітництво і допомога, ті самі “Байрактари” і так далі.

Під час цього візиту це стало більш у глибокому аспекті. Це підписана угода в оборонній сфері, яка і на рівні уряду, і на рівні компаній уже починає працювати. Президент Зеленський відвідав судноверф у Стамбулі, де прекрасні два корвети збирають для Військово-морських сил України тощо.

Плюс угода про спрощену торгівлю. Це дуже гарна угода, яка дуже позитивно вплине і на наш товарообіг, і на наш бізнес, і так далі. Природно, ми розуміємо бажання Туреччини підтвердити знову свій статус миротворця. Тому що це важливо і для внутрішньої ситуації в Туреччині, адже там будуть місцеві вибори. До речі, Ердоган оголосив, що це будуть його останні в його політичній кар’єрі вибори.

Звісно, у глобальному сьогоднішньому світі Туреччина знову виходить на лідируючі позиції. У Туреччині сьогодні йде досить серйозне потепління у відносинах із країнами Заходу, зокрема, після того, коли Анкара пропустила Швецію в НАТО.

Також пішло потепління зі Сполученими Штатами, насамперед в оборонній сфері, зокрема, у програмі F-16 і можливому відновленні програми F-35. Таким чином, тут є досить позитивні моменти, і я думаю, ця позитивна динаміка буде зберігатися.

БОРИС ТИЗЕНГАУЗЕН: Візит Зеленського до Туреччини — позитивний момент для України

— Це одна з низки зустрічей, важливих для України. Зеленський до цього був у Саудівській Аравії, а ми розуміємо, що в саудитів доволі сильна позиція, яку вони можуть пропонувати як парламентера, зокрема і з РФ.

Тепер Зеленський прибув до Туреччини. Ердоган — другий можливий альтернативний кандидат у переговірники. На самому початку повномасштабного вторгнення Ердоган, до речі, активно пропонував себе в цій ролі, бо в нього були на носі вибори, і йому необхідні були перемоги, зокрема й зовнішньополітичні.

Зараз Ердоган має певну довіру. По-перше, Туреччина є членом Північноатлантичного альянсу, а по-друге, Ердоган має непогані переговорні позиції та історичні відносини з Путіним. Тому він теж є кандидатом у плані переговорного процесу або альтернативного майданчика щодо організації саміту миру, який пройде у Швейцарії.

Нещодавно міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан абсолютно відкрито заявив — але це його особиста думка — що і Україна, і Росія досягли певної межі на полі бою, хоча з ним багато хто не погоджується. Нібито пора про щось почати розмовляти. Хоча я не зовсім розумію, як можна розмовляти з Путіним. Але в нас же який указ виписано: з Путіним не розмовляти, а з Росією — можна. Тобто через альтернативного перемовника.

У військовому плані ми з Туреччиною доволі щільно співпрацюватимемо. Плюс Зеленський же передав Ердогану список представників кримськотатарського народу, незаконно утримуваних Росією. Він навіть деякі прізвища озвучив.

А Туреччина, як ми знаємо, у цьому плані дуже впливова, і допомагала конкретних людей звільняти з полону Росії. Тому це непоганий, продуктивний візит.

Читайте також: Туреччина може проявити зацікавленість у проведенні наступного саміту за українською формулою миру, — експерт

Прямий ефір