Вчора о 22:46
Угорщина та Словаччина пригрозили зупинити постачання електроенергії в Україну, якщо Київ до 23 лютого не відновить транзит нафти по нафтопроводу “Дружба”. Проте в Будапешті незабаром передумали. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що від цього кроку вирішили відмовитися через загрози етнічним угорцям, які проживають в Україні.
Водночас прем’єр-міністр Віктор Орбан пообіцяв Києву контрзаходи: Угорщина не відновить експорт дизельного пального в Україну, відмовиться схвалювати кредит ЄС та заблокує 20-й санкційний пакет ЄС щодо Росії.
Шантаж та провокації
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 21 лютого заявив, що готовий припинити аварійні постачання електроенергії в Україну з 23 лютого, якщо Київ не відновить транзит російської нафти по трубопроводу “Дружба”. Того ж дня з аналогічною заявою виступив і прем’єр Угорщини Віктор Орбан.
Постачання російської нафти в Словаччину та Угорщину по нафтопроводу “Дружба” зупинилися після 27 січня — тоді російська армія вдарила по ділянці трубопроводу на території України. Пожежу на об’єкті гасили кілька днів. Але у Братиславі та Будапешті Москву винною в аварії не вважають і віддають перевагу звинуваченню України у нібито свідомому не ремонті пошкодженого через російський обстріл трубопроводу.
Уряди Словаччини та Угорщини оголосили в країнах надзвичайний стан на ринку нафтопродуктів. Політичні опоненти Роберта Фіцо заяву про можливе припинення постачання електроенергії в Україну назвали моральним провалом і економічним нонсенсом, і закликали уряд серйозно зайнятися диверсифікацією постачання нафти.
“Фіцо знову діє на користь Москви та шкодить Україні під час важкої зими та атак на енергетику. Це не про нафту, а про сором для Словаччини. Ми втратимо гроші за електроенергію, довіру в ЄС і покажемо світу, що знову на неправильній стороні історії. Він не хоче допомагати сусідам, а лише шкодити їм. Це не політика, а зрада”, — заявив Браніслав Ґреллінг, глава політичної партії “Свобода і солідарність”.
Депутати парламенту Словаччини зазначили: прем’єр Фіцо заганяє всю країну в пастку. Адже очевидно, якщо в України не буде електроенергії для ремонту інфраструктури, вона не зможе відновити пошкоджений нафтопровід.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто пообіцяв, що Будапешт заблокує прийняття ЄС 20-го пакету санкцій щодо Росії, оскільки Україна нібито навмисне не ремонтує нафтопровід “Дружба”.
Віктор Орбан на передвиборчому мітингу підтвердив намір Угорщини блокувати виділення допомоги Києву. За його словами, саме дії України нібито створили ризики для енергозабезпечення країни. Про те, що причиною пошкодження трубопроводу став російський обстріл, Орбан не згадав.
“Ми чітко заявили, що поки з України не відновляться постачання нафти, ці 90 млрд доларів ніколи, ні за які мільйони років не дійдуть до України. Так воно і є”, — сказав прем’єр Угорщини.
У МЗС України засудили ультиматуми та шантаж з боку Угорщини та Словаччини.
“Ми також довели інформацію про наслідки цих атак на інфраструктуру нафтопроводу “Дружба” до урядів Угорщини та Словаччини. Під щоденними загрозами нових ракетних атак тривають безпечні стабілізаційні ремонтні роботи. Також Україна запропонувала альтернативні шляхи розв’язання питання постачання не російської нафти в ці країни. Ми закликаємо уряди Угорщини та Словацької Республіки до конструктивної взаємодії та відповідальної поведінки. Ультиматуми слід адресувати Кремлю, а не Києву”, — йдеться у заяві МЗС України.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що обурений, але не здивований рішенням Угорщини блокувати фінансову допомогу Україні від ЄС. Дипломат зазначив, що Орбана “Путін, очевидно, віддячить”.
Угорщина виступає проти вступу України до ЄС і проти будь-якої допомоги Україні. Тепер антиукраїнська риторика уряду посилилася перед виборами, пояснюють аналітики.
Україна запропонувала замість пошкодженого російською атакою нафтопроводу “Дружба” використовувати для транзиту палива в Угорщину та Словаччину інші елементи своєї інфраструктури, зокрема нафтопровід “Одеса — Броди”, а також розглянути можливість комбінування такого маршруту з морськими перевезеннями та подальшим наземним транспортуванням по наявних лініях.
Шантаж Фіцо та Орбана в оцінці експертів
Навіщо угорський та словацький прем’єри займаються відвертим шантажем? Як українська тематика використовується у передвиборчій кампанії Віктора Орбана? Чи зможе Роберт Фіцо дійсно заблокувати постачання електроенергії в Україну? На ці питання на телеканалі FREEДOM шукали відповіді:
- Олег Савицький, експерт із кліматичної та енергетичної політики, стратегічний радник Razom We Stand;
- Людмила Покровщук, докторка філософії, експертка із зовнішньої та внутрішньої політики;
- Геннадій Рябцев, експерт в галузі енергетики;
- В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.
ОЛЕГ САВИЦЬКИЙ: Оточення Орбана заробляє на російській нафті
— В Угорщині медіа контролюються режимом Віктора Орбана. Усі його ініціативи спрацьовують певною мірою, бо опозиція в країні все ж існує і не знищена, як, наприклад, у Росії.
Якщо говорити про сприйняття Орбана в інших країнах ЄС, то його вважають клоуном і маріонеткою Кремля.
Його виступи останніми місяцями стають дедалі більш істеричними. Це вже політична істерика. Вони йдуть на крайні заходи, намагаються блокувати політику ЄС, зокрема щодо відмови від імпорту російського газу.
Угорщина подала позов до суду ЄС, щоб призупинити регламент, який передбачає повне припинення імпорту російського газу протягом року. А ситуація з “Дружбою” для них — екзистенційний виклик, бо ця труба забезпечувала їх десятиліттями. Оточення Орбана сидить на цих нафтових потоках, які Кремль щедро надавав його режиму.
Заяви про те, що на заправках в Угорщині люди зіткнуться з підвищенням цін, — це, по суті, маніпуляція. Насправді ціни на пальне в цій країні загалом вищі, ніж у сусідніх, тому що там монополія. Компанія отримує дешеву нафту з Росії, з величезною знижкою, і одночасно продає нафтопродукти своєму населенню дорожче, користуючись монопольним становищем. З цього утворюється велика маржа, яка фінансово утримує на плаву весь режим Орбана і дозволяє спонсорувати підривну діяльність по всій Європі — зокрема організації, що просувають антиєвропейський порядок денний.
Наприклад, є угорська організація Mathias Corvinus Collegium (MCC). У 2022 році вона відкрила офіс у Брюсселі. Ця структура методично просуває ідеї, які є неприйнятними для цінностей Євросоюзу: ультранаціоналістичний порядок денний, тези про те, що Єврокомісію потрібно ледве не ліквідувати, що країни повинні повністю самостійно визначати свою політику і сам Євросоюз нікому не потрібен.
Є стаття 7 Договору про Європейський Союз, відповідно до якої право голосу країни може бути призупинене у разі порушення фундаментальних принципів права і демократії, на яких побудований Європейський Союз. Угорщина якраз перебуває в такій ситуації. Процедура за статтею 7 вже запущена і може бути активована проти Угорщини в будь-який момент.
Якщо говорити про обсяги: на місяць вартість нафти, яка постачається Угорщині зі знижкою, становить близько 130 млн євро. Нафтопродукти, які Угорщина потім продає, — це приблизно 200-250 млн євро на місяць. І за рік виходить 2-3 млрд євро.
ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: Путіну важливо, щоб Орбан залишився при владі в Угорщині
— Заяви з боку Угорщини та Словаччини — це справжній шантаж. Спочатку звучать жорсткі заяви, а потім — так званий жест доброї волі. Нагадує, чесно кажучи, путінські “жести доброї волі” щодо енергетичного перемир’я.
Звісно, це ніяк не пов’язано з регіонами України, зокрема із Закарпаттям. Усі розмови про захист угорських громад — це маніпуляція. Вони завжди використовують цей аргумент і в контексті вступу України до ЄС, заявляючи про нібито утиск прав угорців. Це постійний привід для шантажу Євросоюзу в українському питанні.
Водночас припинити постачання електроенергії він не міг не через турботу про угорські громади, а з технічних і юридичних причин. Країни ЄС не завжди можуть на рівні національного законодавства самостійно розв’язувати питання, пов’язані з енергетикою. Плюс Україна не має стосунку до ситуації з трубопроводом “Дружба” — це питання до Росії.
Віктор Орбан, безумовно, не міг не використати цю ситуацію перед виборами. І ми будемо бачити це щодня. Але відмовитися від рішень він не міг ще й тому, що з боку ЄС йому, очевидно, нагадали: ні він, ні Роберт Фіцо не можуть одноосібно розв’язувати ці питання, тому що енергетичні компанії не підпорядковуються напряму національним урядам у такому форматі.
Спочатку вони заявили про припинення постачань, шантажували політично, вийшли з гучними заявами, а потім побачили, що це викликало зворотний ефект. Визнати помилку вони не могли. Тому Орбан цинічно використав тему “захисту угорських громад” як привід. Але від угорського уряду ми вже не раз чули й більш цинічні заяви щодо України.
Увесь передвиборчий процес в Угорщині зараз має антиукраїнський характер і радикалізується саме в цьому напрямку.
Ми бачимо, що Угорщина і Словаччина діють в унісон — обидві країни були сильно залежні від російської нафти. В Угорщині, за різними оцінками, від 40 до 86% в окремих секторах економіки припадало на імпорт російської нафти, у Словаччині — близько 74% загального імпорту нафти та ресурсів. Вони отримували дешеву нафту, могли конкурувати на ринку. Для Словаччини це особливо важливо, з огляду на її автомобільну і важку промисловість, що потребує значних енергоресурсів. Угорщина також орієнтована на промисловість і виробництво акумуляторів.
Дешева енергія давала їм конкурентоспроможність і додаткову маржу. Ми пам’ятаємо, як складно ухвалювалися рішення про відмову від російських енергоресурсів у ЄС — Угорщина і Словаччина постійно вимагали поступок.
Ба більше, 2 лютого Угорщина подала до суду на рішення ЄС про відмову від російських енергоресурсів. Тобто фактично рішення зараз частково заблоковане. Ми бачимо, що Віктор Орбан веде одночасно антиукраїнську та антибрюссельську політику.
Цікавий і збіг: вибори, удар Росії по системі “Дружба”, падіння рейтингів Орбана й активна експлуатація цієї теми. Він щодня публікує відео, говорить про “страждання угорців”, звинувачуючи в усьому Україну, не згадуючи Росію. Тема дуже зручно лягла в його кампанію — на тлі падіння рейтингів і необхідності скорочувати розрив з опозицією.
Ця тема активно розкручується на всіх майданчиках, одночасно створюється тиск на Єврокомісію, зокрема через погрози щодо 20-го пакету санкцій, хоча формально це ніяк не пов’язано.
Для Путіна вкрай важливо не втратити важелі впливу в Угорщині. Він прекрасно розуміє, чим для нього обернеться відхід Орбана від влади.
Антиукраїнська риторика — це не одержимість, а інструмент і спосіб виправдати провали у внутрішній політиці через образ зовнішнього ворога. Це класична модель автократичних лідерів: пояснювати внутрішні проблеми зовнішніми загрозами.
Як Росія виправдовує свої дії війною з Україною і “протистоянням з Європою”, так і Орбан звинувачує Україну і Брюссель.
Для Кремля наявність такого політика в ЄС вкрай вигідна. Через позицію Угорщини ухвалення санкційних пакетів постійно ускладнювалося. Ми пам’ятаємо, як Орбана вмовляли, як він демонстративно виходив із зали або передавав право голосу Фіцо. Але шантаж завжди був присутній.
ГЕННАДІЙ РЯБЦЕВ: Ні Угорщина, ні Словаччина не можуть обмежити постачання електроенергії в Україну
— Як альтернатива нафтопроводу “Дружба”, можливо, наприклад, буде використана ділянка трубопроводу до Бродів, а звідти залізничними цистернами нафту спрямовуватимуть на заводи у Словаччині й Угорщині. Але, чесно кажучи, мені складно уявити таку схему.
Тим паче, в України, на мій погляд, є набагато кращий спосіб вийти з цієї ситуації — скористатися статтею 472 Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Там прямо сказано, що у разі війни або інших загроз національній безпеці будь-яка зі сторін, що домовляються, має право не дотримуватися зобов’язань, передбачених угодою.
Коли прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо говорить про те, що припинення транзиту є порушенням Угоди про асоціацію, я б йому особисто порадив уважніше читати документи.
Щодо приватної угорської компанії, яка володіє двома заводами — одним в Угорщині й одним у Словаччині, — навколо яких і розгорівся весь цей сир-бор, то керівництво цієї компанії саме заявляло, що в них немає жодних складнощів із диверсифікацією постачань нафти. Вони можуть це зробити за потреби та жодних перешкод для цього немає.
Існує трубопровід Adria (“Адріа”), який проходить через Хорватію. Будь ласка, використовуйте його потужності, закуповуйте нафту. Зараз нафти у світі з надлишком, тому жодних складнощів із завантаженням потужностей в угорської компанії немає і ніколи не було. Ба більше, інші заводи цієї ж компанії вже давно купують не російську нафту і отримують прибуток, зокрема торгуючи з українськими контрагентами.
Я, до речі, не розумію, за які заслуги приватна компанія отримала настільки значні й, по суті, безстрокові конкурентні переваги порівняно з іншими нафтовими компаніями-резидентами країн ЄС. Це порушує закони економічної конкуренції та не відповідає підходам до регулювання енергетичних ринків, які діють у Євросоюзі десятиліттями.
Ні Віктор Орбан, ні Роберт Фіцо не підписали жодних офіційних документів, які щось би обмежували. Таких рішень немає.
Фіцо говорить, що “попросить” оператора системи передачі піти йому назустріч. У нього просто немає інструмента прямого впливу на незалежного члена Асоціації операторів систем передачі електроенергії континентальної Європи. Енергосистеми синхронізовані, і уряд не може просто так втрутитися.
Також немає рішення угорського уряду, що забороняє експорт угорських нафтопродуктів, вироблених тією ж компанією. Такого рішення немає.
В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Фіцо та Орбан маніпулюють українською тематикою
— Питання насправді складне і багатостороннє. У ньому залучені не лише Україна й Угорщина, а і Євросоюз, Росія та інші країни, які потенційно можуть постачати нафтопродукти.
Угорщина і Словаччина дійсно зараз серйозно занепокоєні ситуацією з припиненням постачань щодо дешевої російської нафти. Для них це реальна проблема: чи можна це швидко полагодити, чим замінити, скільки це коштуватиме — це складні питання. Особливо ми розуміємо, що у короткі строки таку заміну організувати непросто.
З іншого боку, Угорщина виступала проти вступу України до ЄС і проти виділення коштів, зокрема на військові потреби. Йдеться про пакет у 100 млрд євро, з яких 60 млрд мають піти військово-промисловому комплексу Німеччини, Франції та інших країн ЄС, а 30 — Україні, по 15 на рік.
Ситуацію ускладнюють вибори, які в Угорщині відбудуться у квітні. Віктор Орбан планує переобиратися, а Брюссель категорично проти його переобрання. Керівництво України перебуває в глибокому конфлікті з керівництвом Угорщини, і Україна, по суті, робить ставку на те, що Орбана не переоберуть — як на план А у подальшій євроінтеграції.
Ситуація дійсно дуже складна. І винен, як завжди, звісно, Володимир Путін, тому що його війська розбомбили нафтопровід “Дружба”. Але, крім цього, є ще безліч факторів, які все ускладнюють.
Віктор Орбан з 2023 року їздив до Москви й до Києва з китайським планом призупинення бойових дій по лінії зіткнення. Він ніколи не пропускав через свою територію зброю для України, не давав грошей на її закупівлю.
Українська тематика в прикордонних країнах завжди відіграє велику роль на виборах — і в Польщі, і в Угорщині, і в Словаччині, і в Румунії, не кажучи вже про Молдову. Український фактор усюди значущий. І Віктор Орбан, безумовно, цим користується, доволі вміло маніпулюючи ситуацією.
Так, це вплине на переговорну позицію України, якщо ЄС укотре не зможе вжити більш радикальних кроків, окрім спроби вмовити Орбана. Але, думаю, цього разу вмовити його вже не вдасться. По-перше, у нього вибори. По-друге, він уже зробив для себе висновки. Тому, найімовірніше, такі спроби не спрацюють. Водночас позицію Орбана не можна розглядати ізольовано. Він не єдиний, хто так думає.
Читайте також: Вибори в Угорщині під знаком України: чому Орбан робить Київ головним опонентом
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
