Підтримка силового спротиву режиму Лукашенка в Білорусі зростає всупереч репресіям — факти та оцінки експертів (ВІДЕО)

Попри посилення репресій у Білорусі, так званих “екстремістів” у країні менше не стало. Експерти бачать запит на силовий опір режиму Лукашенка, повідомляє FREEДОМ.

У Білорусі продовжують розглядати справу гомельського журналіста-фрілансера Євгена Меркіса, якого звинувачують у нібито створенні та участі в екстремістському формуванні. Меркіс висвітлював акції протесту після президентських виборів 2020 року.

“Суддя Олексій Хліщенков розглядає справу в закритому режимі. Невідомо, який термін запросив прокурор. 30 травня Меркіс виступить з останньою промовою, після чого буде оголошено вирок”, — повідомив Telegram-канал “Вясна”.

Політув’язнена активістка громадянської кампанії “Європейська Білорусь” Поліна Шарендо-Панасюк відмовляється від білоруського громадянства на знак протесту проти тортур. Про це розповів її чоловік.

“Вона більше не хоче мати нічого спільного з окупаційним режимом, що встановився в Білорусі. Режимом, що знищує незалежність Білорусі. Режимом, який бере участь в окупаційній війні… Поліна наголошує, що залишається білорускою та патріоткою своєї Батьківщини — Білорусі, і до кінця життя боротиметься за її свободу. Поліна просить міжнародні гуманітарні та правозахисні організації стежити за її долею та зробити все можливе для звільнення її та всіх політв’язнів”, — розповів чоловік політув’язненої Андрій Шарендо в інтерв’ю “Белсату”.

Поліну затримали та засудили на два роки у січні 2021-го, звинувативши у застосуванні насильства щодо міліціонерів, а також в образі самопроголошеного президента Лукашенка. Минулого року її звинуватили ще й у “злісній непокорі адміністрації колонії”.

Сьогодні, за даними МВС Білорусі, до “Списку екстремістів” додалося ще 68 прізвищ. Тепер у ньому 2 868 осіб. Попри те, що Мінськ нарощує темпи переслідування та посилює кримінальне законодавство, тих, хто чинить опір режиму, не стає менше.

“Вони зазнають нелюдських тортур, попри вік, хвороби. Терміни політопонентам дають близько 10 років та вище. Фактично у Білорусі сьогодні сталінський політичний режим. Щодня ми чуємо інформацію, що когось заарештували, когось судять, когось оголосили терористом, екстремістом. Щодо опору, так, люди залишилися. Люди, які протестували у 2020 році — не думаю, що у них змінилася позиція щодо цього”, — каже білоруський політолог Валерій Карбалевич.

Боротьба з інакодумством — сьогодні основний вектор роботи силовиків. Термін можна отримати за будь-що, якщо це суперечить політиці диктатора. Однак навіть страх опинитися у в’язниці не зупиняє внутрішній опір у країні. У правозахисній організації Human Constanta відзначають зростання запиту на силовий опір режиму Лукашенка.

“Режим криміналізує будь-яку дію, щоб придушити незгоду. Чим більше людей чинить опір, тим більше буде кримінальних справ. Якщо треба, то влада пізніше придумає формулювання”, — констатував керівник Центру права та демократії Дайнюс Жалімас в інтерв’ю Deutsche Welle.

За оцінками експерта Legal Hub, найближчим часом не варто чекати на послаблення репресій у Білорусі.

“Репресії не зупиняться, чи посилюватимуться вони, чи збережуться на нинішньому рівні, важко говорити. Але можна точно сказати, що поки вони продовжуватимуться — поки при владі Олександр Лукашенко. Тригером змін можуть стати, мабуть, успіхи України у війні проти РФ, різке послаблення Путіна. Тоді за принципом доміно можуть виникнути проблеми у Лукашенка”, — вважає білоруський політолог Валерій Карбалевич.

Водночас керівник Центру права і демократії Дайнюс Жалімас упевнений, що нинішній режим у Білорусі збережеться “не більше за три роки”, а всіх причетних до репресій буде покарано.

Читайте також: Полк імені Кастуся Калиновського може створити майбутню політичну еліту в Білорусі, — експерт