Перші герої Небесної Сотні — це перші герої російсько-української війни: як Україна починала боротися за європейське майбутнє

2014 рік. Революція Гідності. Після жорстокого побиття студентів правоохоронцями, люди вирішили боротися за свободу в Україні. Мирну ходу 18 лютого тодішній уряд перетворив на криваву бійню. Учасники революції заявляють: відстоювання свободи та демократії в Україні почалося ще в ті часи, інформує FREEДОМ.

Павло Сидоренко — один з учасників Революції Гідності.

“Перші герої Небесної Сотні — це перші герої російсько-української війни, а перші поранені майданівці — це перші ветерани цієї війни, бо ми прекрасно розуміємо причини цієї Революції Гідності — Росія тоді хотіла міцно обійняти та не відпускати Україну”, — зазначив він.

Павло згадує настрій, з яким він ішов на Майдан.

“Ніхто з нас не йшов на революцію, всі йшли на Євромайдан, за європейський розвиток і європейське майбутнє нашої країни, тоді як уряд Януковича піддався цим “ніжним обіймам” Росії”, — заявив учасник Революції Гідності.

Тоді після побиття студентів на вулиці Києва вийшли сотні тисяч людей.

“Було зрозуміло: що ні влада, ні ми, як народ України, не відступимо і будемо боротися за свої цінності. Але я ніколи не думав що мені, у вільній країні, як я тоді думав, будуть стріляти в обличчя”, — каже Павло Сидоренко.

Це було на “Вогнекрещі” — один із перших кривавих днів Майдану. Тоді Павлу в обличчя влучили чотири гумові кулі.

“У мене замість ока було криваве місиво. Два рази мені повністю вкладали око: один раз в Україні, а другий — у Німеччині. Мені зберегли око, як орган, але я ним нічого не бачу”, — ділиться спогадами учасник Революції Гідності.

А вже за місяць на Майдані не гумовими, а свинцевими кулями масово розстрілювали людей. Мирну ходу, яку майданівці запланували на 18 лютого, режим Януковича перетворив на справжнє побоїще.

“Я зрозумів, що це — постріли. Мій колега підтвердив, і тут почалися перші крики про допомогу. Почали нести перших поранених і вбитих”, — розповідає лікар, учасник Революції Гідності Андрій Гук.

Нейрохірург Андрій Гук був тоді в медичній службі Майдану. За його словами, тоді було облаштовано близько 30 медичних пунктів. Але ніхто не думав, що в столиці європейської країни розстрілюватимуть людей.

“Протестувальники були з дерев’яними щитами та у звичайних будівельних касках. Ніхто не був у специфічних захисних шоломах, тому й маємо Небесну сотню”, — зазначив лікар.

Стріляли масово і прицільно. Без сумніву, це були снайпери. Медики одразу побачили характерні поранення.

“Здебільшого це були прицільні постріли снайперів у серце, в голову. На певному етапі ми побачили, що дуже багато поранень у ліву половину черепа — намагалися потрапити в ліве око. Це пов’язано зі специфікою роботи снайпера. Значить, працювали професіонали”, — пояснює Андрій Гук.

Стріляли й по медиках.

“Червоний Хрест дозволив нам носити їхні жилети, тому що ми є членами Червоного Хреста. По нас теж стріляли”, — сказав лікар.

Врятувати медикам вдавалося небагатьох.

“Багато поранених уже були в передсмертному стані. Але тих, кого вдалося врятувати, з тими ми зараз підтримуємо зв’язок, активно підтримуємо сім’ї Небесної Сотні”, — сказав Гук.

Багато учасників одразу після Майдану пішли на Донбас, а 24 лютого 2022 року продовжили цей бій.

Читайте також: Українці — єдина нація, яка вмирала і вмирає за свободу під прапорами ЄС, — Ткаченко в День пам’яті Героїв Небесної Сотні