Російські війська обладнують численні лінії оборони як по периметру тих районів, які вони окупували, так і у глибокому тилу. Так відбувається в окупованому Мелітополі Запорізької області. При цьому, за даними українських військових, окупанти зараз роблять те саме, що робили перед відступом з Херсона та з правого берега Дніпра.
Мелітополь був захоплений російськими військами 26 лютого після боїв зі Збройними силами України. Однак Запоріжжя — обласний центр вони не змогли захопити, тому призначили таким Мелітополь. Але також місто зараз виконує роль логістичного центру, а це означає, що військам країни-агресора вкрай небажано йти звідти.
Що насправді відбувається у лавах окупанта, який поки що перебуває у Мелітополі? Російські війська готуються до відходу чи жорстоких боїв? Про це журналісти в ефірі телеканалу FREEДOM поговорили з чиновниками, військовими та експертами.
Іван Федоров, міський голова Мелітополя
— Сьогодні ми можемо констатувати, що ознак відступу російських військ із Запорізької області та особливо з Мелітополя, а також Мелітопольського району немає. Навпаки, бачимо, як приїжджають нові та нові партії мобілізованих, російських військових, які шукають комфортніші умови для заселення. З іншого боку, ми бачимо, що колаборанти шукають для себе шляхи втечі з території тимчасово окупованого Мелітополя.
Ми бачимо, що їм досить складно бути сьогодні на території тимчасово окупованої Запорізької області з низки причин. Наші військовослужбовці знищують їх позиції як на території Мелітополя, так і загалом у всій тимчасово окупованій частині області. З іншого боку, ми бачимо, що щось не так з їхньою логістикою. На Херсонщині півтора тижні тому став непридатним один із мостів, який забезпечував їх так званий “сухопутний коридор у Крим”. І буквально вчора було розстріляно колону російської техніки, яка йшла Чорноморським перешийком, а це 150 кілометрів за тил від лінії фронту в Запорізькій області. Тому з логістикою справді у них щось не так. Окупанти та колаборанти справді думають про втечу.
Мелітополь є стратегічним містом, і саме тому російські військові сьогодні визначили його як свій адміністративно-логістичний центр із усіма наслідками. Вони зараз обладнують лінії оборони не лише довкола Мелітополя, а й у центрі міста. Це дискомфортно, небезпечно для місцевих мешканців, бо вони перекривають цілі квартали бетонними конструкціями. І це обмежує пересування екстреної техніки, пожежних машин та машин швидкої допомоги.
З іншого боку, до міста починають приїжджати нові загони кадировців, які їздять машинами “Тигр” з написами “Ахмад” і, відповідно, це додатковий терор для мирного населення.
З одного боку, вони готуються до спроб утримати Мелітополь. А з іншого боку, звісно, вони готуються до того, що Мелітополь ніхто не забув. Мелітополь точно не залишиться окупованою російською територією. І точно Збройні сили України мають інші плани на Мелітополь.
Сьогодні серед російських військових паніка починається з низки напрямків. Вони повністю закривають територію на в’їзд і виїзд. Вони бояться наших містян, котрі в’їжджають. Якщо раніше через пропускний пункт у Василівці виїжджала тисяча людей на день, потім тисяча на тиждень, то тепер за тиждень загалом із Запорізької, Херсонської, Донецької, Луганської областей виїхали лише 170 осіб.
Андрій Піонтковський, політолог та публіцист
— Усі військові експерти кажуть, що найслабша точка у системі російської оборони — це Мелітополь. Адже прорив через нього на узбережжі оголює величезне угруповання в Криму та в залишках Херсонської області.
Олександр Старух, голова Запорізької ОВА
— На жаль, ця війна має кілька складових: артобстріли та окопні операції. На нашому відрізку з березня лінія фронту мало змінюється. Тому тут навіть деякі елементи Першої світової війни також є. У будь-якому випадку будь-яке додаткове загородження нічого хорошого для атакуючої сторони не несе, навіть якщо вона застаріла і таке інше. Тому ясно, що ворог готується до наступу Збройних сил України. Добре, що він боїться. А це йому не допоможе, бо Україна має високоточну зброю.
Олег Буряк, голова Запорізької районної державної адміністрації
— Виходячи з досвіду втрати Харківської області та здебільшого Херсонської області, вони розуміють, що Мелітополь для них залишається глобально важливим напрямом. Це — вузлове місто та ворота до Криму, його втрата означає втрату всього півдня України та вихід наших воїнів вже безпосередньо для атаки та звільнення Криму.
Зараз у житлових кварталах Мелітополя вони розставляють так звані “зуби дракона”, такі бетонні піраміди, і готуються до вуличних боїв. На підступах до Мелітополя вони мають ще кілька опорних пунктів: Василівка — географічно складний ландшафт, вони стоять нагорі і можуть накривати артилерією досить довгу ділянку фронту. Токмак вони теж зміцнюють, бо при взятті населеного пункту Пологи ми зможемо вийти на оперативний наступ, як на Бердянськ, так і на Токмак, за яким йде невеликий населений пункт Молочанськ та вихід до Мелітополя.
Наталія Гуменюк, начальник об’єднаного координаційного прес-центру Сил оборони України “Південь”
— Російським військовим у Мелітополі дуже неспокійно від того, що туди досягають уже й засоби озброєння наших сил оборони, і є можливість стріляти ними з артилерії. Їм дуже неспокійно від того, що сили опору в цьому регіоні дуже сильно себе виявляють іноді. Їм справді неспокійно від того, що рух опору може бути не просто фігуральним виразом, а розпочнеться прямо на вулицях міста.
Окупанти продовжують передислокацію, вони постійно шукають місця для облаштування своїх підрозділів, тому що наші точкові удари не дають їм спокою, і вони розуміють, що їм потрібно поділятися на дрібніші підрозділи та заповнювати собою ті потенційні рубежі оборони, на які вони розраховували, виходячи з Херсону. Ми тоді ще говорили про те, що вони будують не один кордон оборони, а кілька. Вони розуміли, що наше просування на правому березі буде хіба що трохи сповільнено певними обставинами і річкою Дніпро, але воно не зупиниться. Крім того, є й інші напрямки, за якими ми продовжуємо свою роботу, не оголошуючи їх зараз.
Читайте також: По яких об’єктах у РФ може завдавати ударів Україна — думка військового експерта














