Обвал російського нафтового ринку і не тільки: що буде після масової відмови країн від закупівель із РФ — аналіз експертів

Найбільші нафтопереробні заводи (НПЗ) Туреччини знизили закупівлі російської нафти після останніх санкцій США, Європейського Союзу та Великої Британії, спрямованих проти російського енергетичного сектору.

Нові санкції США проти російського енергосектору стали найбільшими з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Обмеження не лише впливають на заробітки “Роснефти” і “Лукойла”, але й попереджають іноземні компанії про ризики вторинних обмежень. На цьому тлі ряд держав у світі суттєво скорочують покупки нафти з РФ. Водночас Угорщина поки не поспішає відмовлятися від російської нафти.

Непотрібна нафта з РФ

За інформацією агентства Reuters, один із найбільших НПЗ країни, STAR, вже закупив чотири танкери сирої нафти з Іраку, Казахстану та інших країн із постачанням у грудні. Раніше майже всю сировину для заводу складала російська нафта — близько 210 тис. барелів на день, тепер частину обсягів замінять альтернативними постачаннями.

Інший великий переробник, Tupras, щоб не порушувати нові санкції ЄС, планує повністю відмовитися від російської нафти на одному зі своїх заводів і зберегти експорт палива в Європу. На другому підприємстві компанія продовжить використовувати російську сировину.

Болгарія вже припинила експорт палива через санкції щодо Росії. Законопроєкт про призупинення експорту підтримали 135 депутатів парламенту, проти проголосували четверо, 42 — утрималися.

Тим часом прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що президент США Дональд Трамп “перегнув палицю”, коли ввів жорсткі санкції проти російських нафтових компаній “Роснефть” і “Лукойл”. Як повідомляє The Telegraph, угорський лідер вважає, що ці заходи підривають енергетичну безпеку країни, яка залишається великим імпортером російської нафти та газу.

За словами президента США Дональда Трампа, попри те, що вони з Орбаном у добрих стосунках, санкції він не скасує.

З початку війни Росії проти України залежність Будапешта від російської нафти зросла з 61 до 86%. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто зазначив, що санкції США, які набудуть чинності наприкінці листопада, поки не впливають на постачання.

Україна фіксує суттєві збитки країни-агресора від уже застосованих обмежень щодо нафтогалузі Росії. За умови продовження принципового і послідовного тиску на Москву втрати лише від американських санкцій щодо “Лукойла” і “Роснефти” становитимуть не менш як 50 млрд доларів на рік, заявив президент України Володимир Зеленський. І таких санкцій буде більше, запевнив глава держави.

Нафтовий гігант “Лукойл” став першою жертвою нових санкцій США. Компанія терміново шукає покупців на свої закордонні активи.

“Європейці ухвалили це рішення після чітких санкцій на “Лукойл” і “Роснефть”. Дуже важливо, щоб і різні інституції, і компанії, активи, нафтопереробні заводи на території Європейського Союзу не працювали”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

Акції російських нафтових компаній “Роснефти” і “Лукойла” за два дні впали більш ніж на 5 млрд доларів після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про введення проти них санкцій. У заяві американського Мінфіну вказано, що ці дві найбільші російські нафтові корпорації “фінансують військову машину Кремля”, а включення їх у чорний список загрожує “Роснефти” і “Лукойлу” збільшенням проблем. Кількість їхніх партнерів може скоротитися через побоювання вторинних обмежень, і як наслідок — знизяться постачання на зовнішні ринки.

Військова машина Росії зазнає потужного удару, заявляють аналітики. У РФ уже явно видно значні труднощі з фінансуванням уряду та армії. Це ще більше обмежить їхні можливості для продовження війни в Україні.

“Санкції, введені США проти найбільших російських нафтових компаній, позбавлять їх доходів і значно підсилять тиск на Путіна, змушуючи його сісти за стіл переговорів. І вони знову демонструють повну відданість президента Трампа припиненню цієї війни та встановленню міцного миру в Україні”, — наголосив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Адміністрація президента США вже розробила проєкт нових санкцій проти ключових секторів російської економіки та введе їх, якщо Москва не погодиться припинити війну проти України.

Скорочення закупівель російської нафти в оцінці експертів

Як держави поступово готуються до скорочення закупівель російської нафти? Чи є можливість обходити санкції? Що РФ робитиме з непроданою нафтою? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Ілля Несходовський, економічний експерт;
• Олег Устенко, економіст, радник президента України (2019-2024 рр.), старший радник Американо-Української ділової ради;
• Станіслав Ігнатьєв, енергетичний експерт Українського інституту майбутнього;
• Максим Гардус, комунікаційний менеджер Razom We Stand.

ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Туреччина буде скорочувати закупівлі російської нафти

— Необхідно загалом відзначити, як санкції вплинули безпосередньо на нафтові доходи російського бюджету. Ми бачимо їх зменшення як мінімум більш ніж на 20%. Це суттєва сума, яка призводить до значного зростання бюджетного дефіциту Росії — він виявився приблизно втричі більшим, ніж планувалося на початку року.

До кінця року мінімальна оцінка дефіциту бюджету РФ — понад 6 трлн, максимальна — 8 трлн рублів.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, наскільки президент США Дональд Трамп готовий контролювати виконання тих санкцій, які він ввів.

Туреччина, попри те, що офіційно не приєдналася до санкцій ЄС і США, прекрасно розуміє ризики вторинних санкцій. Коли ще за президента Джо Байдена представники Мінфіну США вказали, що Туреччина допомагає Росії обходити санкції, постачаючи товари подвійного призначення через свої порти, уже того ж дня такі відвантаження були зупинені.

Туреччина реагує на сигнали з Вашингтона та усвідомлює, що сваритися зі США, бувши членом НАТО, для неї надто ризиковано. Тому країна поступово шукає альтернативні джерела нафти.

Однак є ще один важливий момент, який часто упускають з виду, зосереджуючись виключно на санкціях Трампа. У січні 2026 року почнуть діяти санкції Європейського Союзу, які забороняють купівлю нафтопродуктів, вироблених із російської нафти.

Головним постачальником таких нафтопродуктів у Європу є саме Туреччина. І вона прекрасно розуміє: якщо її нафтопереробні заводи будуть використовувати російську нафту, продавати продукцію в ЄС стане неможливо.

Це не означає, що Туреччина повністю відмовиться від російської нафти — таких сигналів поки немає. Але очевидно, що закупівлі суттєво скоротяться, щоб зберегти доступ до європейського ринку.

ОЛЕГ УСТЕНКО: Індія може обійтися без нафти з РФ

— Я вважаю, що стратегія, за якою “Лукойл” і “Роснефть” будуть продавати свою нафту в Індію через підставні невеликі компанії, загалом можлива. Але не можна сказати, що цим повністю можна буде замістити той величезний обсяг, який Індія купувала у Росії.

Якщо поглянути на період до 2022 року, тобто до початку війни Росії проти України, Індія справді купувала російську нафту, але у загальній структурі вона займала близько 1%. Потім сталося колосальне нарощування обсягів: частка російської нафти в індійському імпорті досягала в окремі моменти до 50%, тобто збільшилася у 50 разів порівняно з довоєнним рівнем. Разом з тим не можна сказати, що від цього вигравала вся Індія.

Бенефіціари були не на рівні держави, а на рівні конкретних підприємств — нафтопереробних заводів. Один із них — НПЗ “Джамнагар”, один із найбільших у країні. Саме він значно наростив закупівлі російської нафти, і на піку частка російської нафти в його структурі споживання сягала 70%.

Цей завод контролюється групою акціонерів, але основний власник — найзаможніша людина Індії, стан якої оцінюється приблизно в 120 млрд доларів. Безглуздо припускати, що людина з такими активами не має серйозних зв’язків із Європою і США.

Ті обмеження, які введені щодо Індії, стосуються саме цього підприємства. Вони створюють колосальні негативні наслідки як для компанії, так і для її акціонерів. Ба більше, санкції передбачають кримінальну відповідальність для менеджменту і власника компанії. Тому вважати, що ця людина ігноруватиме тиск з боку США і Європи — просто наївно.

Тиск на нього буде йти не лише ззовні, а й зсередини зі сторони власних акціонерів. Адже ніхто не давав йому мандат руйнувати вартість компанії та зануляти ціну її акцій.

Я припускаю, що і це підприємство, і вся індійська переробка, якщо і будуть купувати російську нафту, то у надзвичайно низьких обсягах. Індія — не Китай. Китай може продовжувати закупівлі через нафтопровід (і, ймовірно, продовжить, навіть попри можливі домовленості між Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом).

Індія отримує нафту виключно морським шляхом, і контроль за такими постачаннями значно жорсткіший і прозоріший. У Індії просто немає альтернативи цьому шляху, тому припускається, що обсяги закупівлі російської нафти різко скоротяться до довоєнного рівня, приблизно до 1% усього імпорту.

Можливо, залишаться незначні постачання через дрібні компанії або перепродажі невеликими партіями, але заміщення колишніх лотів неможливе — ніхто не захоче ризикувати не лише грошима, а й кримінальним переслідуванням з боку США. Це точно не входить в інтереси жодного великого індійського бізнесмена.

Мінімальні втрати для Росії можна оцінити приблизно у 30 млрд доларів на рік, але, ймовірно, вони коливатимуться від 30 до 50 млрд. Це серйозний удар, враховуючи, що Індія посідає друге місце серед покупців російської нафти.

Індія буде отримувати нафту трохи дорожче, бо Росія продавала сировину з величезним дисконтом, фактично як “магазин, що закривається”. Індія в цій ситуації поводилася як покупець, який користується розпродажем. Якщо дивитися на дисконти останніх місяців, вони були настільки великими, що навіть виникало питання — чи вигідні взагалі такі продажі Росії. Індійські НПЗ продовжать працювати, просто постачання йтимуть з інших джерел — країн ОПЕК, Африки і, ймовірно, Латинської Америки.

Індійська економіка адаптується і за таких умов. Постачання нафти триватимуть і просто її походження зміниться. Місце Росії займуть інші постачальники.

СТАНІСЛАВ ІГНАТЬЄВ: Пекін диктуватиме Москві умови

— Президент США Дональд Трамп дуже хоче отримати провідну позицію на світовому ринку постачання сирої нафти — саме сировини, а не переробленого продукту.

Якщо говорити про “Роснефть”, то це компанія, яка продає нафту, з якої потім роблять бензин або дизельне пальне. А США, на жаль, не мають таких потужностей переробки, щоб обробляти весь обсяг видобутої нафти.

Тому Трамп вибудовує свою політику і фактично робить бізнес своєї родини інструментом зовнішньої політики. І, на жаль, Україна стає елементом цієї стратегії. На щастя — і Російська Федерація теж, бо в результаті президенту США вдалося те, чого не змогла досягнути влада Саудівської Аравії: він обвалив російський нафтовий ринок.

Ціна нафти марки Urals впала до рівня 49,28 долара за барель — це практично дно для Росії. А зима вже близько.

Крім того, російська нафта вже не така, як раніше. Зараз вона змішується з казахстанською, а Казахстан відмовився постачати нафту в Росію. Внаслідок якість сировини впала: ця нафта “жирна”, містить багато води. Є висока ймовірність, що деякі нафтові промисли можуть замерзнути взимку.

Китай тим часом продовжує будівництво нафтопроводу — від північної частини своєї території в бік російського кордону, через район Чити. Будівництво не припиняється ні на день.

Тому до заяв Китаю потрібно ставитися дуже обережно. У той час, коли Індія перебуває у паніці, КНР спокійно і планомірно діє. Його мета — покорити російський нафтовий ринок, зробити його китайським, а не європейським і не трансатлантичним.

Якщо ринок стане китайським, ціни диктуватиме Пекін, і Москва буде змушена грати за цими правилами.

Дуже важливо мінімізувати вплив російського тіньового флоту на міжнародний нафтовий ринок.

МАКСИМ ГАРДУС: Великі китайські компанії скоротять закупівлі нафти з РФ

— У періоди, коли відбуваються значні коливання цін на нафту, особливо коли ціни різко падають, танкери, які залишаються без розвантаження і просто блукають морем, використовуються як плавучі нафтові сховища. Це стара практика: нафту зберігають на борту, чекаючи підвищення цін, щоб продати її вигідніше. Думаю, що і зараз буде так само.

Сьогодні в боротьбі з покупцями російської нафти Сполучені Штати приділяють особливу увагу Індії. Це неспроста — з усіх великих покупців саме вона є найслабшою ланкою.

Залежність Індії від Росії не історична, а тимчасова. Вона виникла недавно з початку повномасштабної війни Росії проти України. До цього Індія купувала у РФ лише близько 5% нафти, а зараз — понад половину. Вона може повернутися до своїх колишніх перевірених партнерів — країн Перської затоки.

Коли санкції стали реальністю, ризик втрат для Індії від можливих обмежень з боку США стає надто високим.

США — це значно важливіший торговельний партнер для Індії, ніж Росія. Вигода від закупівель російської нафти вже суттєво знизилася: якщо на початку війни знижки були величезними, то зараз — дуже помірковані. Достатньо трохи підвищити градус загроз і тиску, щоб Індія почала шукати альтернативу.

Ціни на нафту зросли саме через загрози проти “Лукойла” і “Роснефти”. Тепер їм потрібно шукати, де взяти іншу нафту, дешевшу за російську. І, можливо, переговори Трампа з арабськими країнами увінчаються успіхом: тоді в індійські порти знову почнуть заходити танкери з Саудівської Аравії, Кувейту або ОАЕ.

Танкери з російською нафтою, без сумніву, знайдуть покупців. На ринку завжди є країни, яким американські санкції нестрашні — в Африці, Південно-Східній Азії та інших регіонах. Їм підходить будь-яка нафта зі знижкою.

Нафта без діла не залишиться, але Росія отримає за неї менше грошей, ніж могла б, якби санкцій не було.

Самі санкції проти “Роснефти” і “Лукойла” роблять їх токсичними для великих портів Китайської Народної Республіки та для підприємств, які торгують не лише з Росією, а й із Заходом. Ці компанії, ймовірно, спробують знизити ризики й перестануть купувати нафту безпосередньо у РФ.

Якщо говорити про реальні варіанти, можна очікувати скорочення закупівель російської нафти великими китайськими компаніями. По-перше, щоб уникнути санкцій. По-друге, щоб домовитися про компромісну модель, за якою Китай зможе уникнути прямого конфлікту зі США та диверсифікувати свої джерела нафти, знижуючи залежність від РФ.

Читайте також: РФ залишилася за бортом зустрічі США та КНР: що це означає для Путіна — думки експертів і глядачів FREEДОМ