“Нехай Бог захистить тих, хто захищає нас”: привітання президента України та першої леді з Великоднем (ВІДЕО)

Сьогодні, 12 квітня, українці зустрічають Великдень. Саме в цей день як ніколи сильною є віра у перемогу миру над війною. Чотири роки тому всі молилися, щоб Україна вистояла. Молилися і боролися за це. Чотири роки потому всі моляться і борються, аби Україна жила в мирі. На цьому наголосили президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська у великодньому привітанні. FREEДОМ наводить повний текст їхнього звернення.

https://www.youtube.com/watch?v=g8uRDw35F7U

Дорогі українці, дорогі українки!

“Бог серед міста і воно не похитнеться”. Ці слова закарбовані тут — над нашою Орантою у нашій великій Софії. І наділені ці слова надзвичайною силою. Яку ми відчуваємо понад півтори тисячі днів битви за життя, у якій непохитні — наша Україна, наша столиця, наші люди і наша віра. І це так важливо сьогодні, коли війна — не лише на полі бою, а й точиться запекла битва емоцій — характерів і духу, правди — проти брехні, віри — проти відчаю, надії — проти розпачу.

Вести цю боротьбу непросто всім нам. Особливо в часи турбулентності, коли, здається, світ летить у прірву і ніхто не знає, яким буде завтра. У такі миті саме Великдень і його сенси підказують нам: як не опускати рук, де знайти світло, щоб не заблукати. Ці відповіді, ці знаки — поруч з нами. У наших близьких, у наших родинах, наших людях, у кожному вчинку, погляді, обіймах, у кожному повідомленні і кожному слові підтримки. У наших “Ти як?” “Не бійся, я поруч” “Бережи себе”, “Все буде добре”.

Ось це світло — світло в наших людях — збагачує нас силою, щоб триматися як одна велика родина. Родина — Україна. І саме так — разом — ми подолали цю зиму. Найважчу в нашій історії, але яка програла. Програла нам. І холод безславно відступив, і ми дочекалися своєї весни, і сьогодні разом відзначаємо свій Великдень.

П’ятий рік поспіль ми робимо це — попри біль, усі випробування і зло, що оточує нашу землю. Робимо, доводячи: українці завжди лишаються українцями. І жодна війна цього не зітре. Тож цей день для нас завжди — про родину, тепло власного дому, про дитячий сміх у ньому.

Заради того, щоб цей сміх лунав, тисячі українців на фронті, захищають країну та свої сім’ї. Хоч би які темні хмари затягували небо — ми бережемо свою ідентичність, сімейні традиції, ми щороку готуємося, збираємо великодній кошик, розмальовуємо писанки, випікаємо паски, прикрашаємо свій дім, садимо дерева й квіти — і все це зовсім не про їжу чи декор, а про народ, який прагне щоб довкола розквітало життя.  

І це і є саме той сенс, яким наповнений Великдень для всіх нас. Так було в усі століття, протягом яких стоїть Софія, так є сьогодні — коли Україна стоїть твердо, вперто, непохитно. Знаючи, заради кого і заради чого. Щоб на зміну п’ятому Великодню в часи війни прийшов перший мирний Великдень. На всій нашій землі. Для всіх наших людей.

Коли великодній дзвін не порушить сирена тривоги. Коли відступить зима і усе зло з нашої землі. І всі дочекаються своїх — з фронту, полону, окупації. Коли кохані поруч, і онуки на руках у наших батьків, і ми знову за одним столом. За це варто боротися. І ми робимо це вже 1 509 днів. І на Великдень, як ніколи сильною є наша віра — віра у перемогу миру над війною.

Чотири роки тому всі ми молилися, щоб Україна вистояла. Молилися і боролися за це. Чотири роки потому всі ми молимося і боремося, аби Україна жила в мирі. Покладаємося не тільки на небесні сили, а й на наші Сили безпеки та оборони, віримо однаково у божу милість і нашу сміливість, сподіваємося на заступництво нашої Оранти і влучність нашої далекобійності. 

Сьогодні Українці не лише вірять у диво, а й творять дива самі — щоденно, власноруч, своїми вчинками, роботою, мужністю, самовідданістю, силою духу. Щоб бути разом. Триматися своїх. Вірити в Україну. Вірити одне в одного. Допоки це незмінне — зло безсиле.

Тож нехай надія та тепло цього дня поєднають серця всіх наших людей. Нехай Бог захистить тих, хто захищає нас. І бережуть небеса всіх, хто боронить наші — і небо і землю. І міцною буде воля всіх, хто бореться проти неволі. Нехай кожен, хто допомагає і шукає, завжди знайде. Кожен, хто в дорозі, завжди її подолає. Кожен, хто робить для України все можливе, не втрачає віри в те, що все можливо.

Ми щиро вітаємо вас із цим великим світлим днем. Всіх неймовірних людей. Неймовірних дітей. Не за віком мужніх хлопчиків і дівчаток, які не розучилися вірити в добро. Наших матерів і батьків, всі наші міста й села, які заслужили на мирне життя. Побачити спокійні дні та ночі, торжество справедливості, світла, правди та перемогу миру — на всій нашій землі. Нехай буде так. Хай буде мир. І буде Україна. З Великоднем вас, дорогі українці та українки!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!