Сьогодні о 11:16
У Брюсселі 11 лютого проходила зустріч міністрів оборони країн Європейського Союзу. Одне з головних обговорюваних питань — як використати наданий Україні кредит для закупівлі зброї. На ці цілі мають піти 60 із 90 млрд євро.
Європарламент ухвалив остаточне рішення щодо виділення цих коштів, і тепер залишилося завершити кілька процедурних деталей.
Про що говорили у Брюсселі?
Зустріч у Брюсселі розпочалася з неформального обміну думками з міністром оборони України Михайлом Федоровим. Особливу увагу учасники приділили співпраці у сфері оборонних інновацій. Також обговорили підготовку українських військових, зокрема можливість проведення навчання на території країни. Уже визначено два центри, які можуть бути залучені для цих цілей.
“Росія не виграє цю війну. Кількість жертв зростає, російська економіка перебуває в занепаді. Тому, звісно, ми обговорюємо, що ще ми можемо зробити, щоб допомогти Україні. Але нам також є чого у них повчитися щодо оборонних інновацій і того, як швидко наростити наші витрати на оборону”, — заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
У контексті фінансової допомоги однією з ключових тем обговорення стало виділення коштів Європейського інвестиційного банку на розвиток оборонного виробництва в Україні. Адже зміцнення власного військово-промислового потенціалу є однією з фундаментальних гарантій безпеки для країни.
“Фінансування, як і раніше, залишається проблемою. По-перше, я також хочу подякувати Європейському парламенту за швидке схвалення кредиту в розмірі 90 млрд євро. Дуже важливо, щоб пріоритети України були враховані. І також важлива гнучкість використання цих коштів. Але, окрім цього, нам також потрібен приватний капітал”, — акцентувала Кая Каллас.
Міністр оборони Михайло Федоров подякував Європарламенту за підтримку кредиту для України розміром 90 млрд євро. Він наголосив, що Україна розраховує на оперативне виділення грошей із пакету допомоги Євросоюзу.
“Європарламент схвалив кредит для України на 90 млрд євро у 2026-2027 роках. З них 60 млрд будуть спрямовані на потреби оборони. Очікуємо швидкий процес виділення коштів, щоб ці ресурси без затримок потрапили на передову. У цій війні швидкість також важлива, як і зброя”, — заявив Михайло Федоров.
Також учасники зустрічі у Брюсселі закликали до якнайшвидшого запровадження нових санкцій проти Росії. За їхніми словами, лише військовий та економічний тиск на Москву може дати реальний шанс на досягнення миру.
“Звісно, ми хотіли б, щоб надання кредиту у 90 мільярдів євро просунулося якомога швидше, бо Україні це необхідно. Ми бачимо, що Україна все ще здатна боротися. І ми також бачимо, що санкції дійсно працюють. Ми опублікували “Щорічник зовнішньої розвідки Естонії”, де докладно розглядаємо, які труднощі має Росія на цей момент. І ми бачимо, що економіка Росії перебуває в поганому стані, банківська система теж. Тому нам необхідно запровадити нові пакети санкцій. Це, безумовно, допоможе посилити тиск на Росію і поліпшити позиції України на переговорах”, — зазначив міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
Європейський Союз готується до виділення Україні 90 млрд євро і хоче мати план щодо нарощування військового виробництва під частину цього фінансування. У Брюсселі вважають, що лише сильна українська оборона та санкційний тиск можуть стати базою для змістовних переговорів про справедливий мир.
Європейська підтримка українського ВПК в оцінці експертів
Як Україна і Європа продовжують налагоджувати співпрацю у сфері безпеки? З якими основними викликами стикаються? На що підуть виділені 90 млрд євро? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Артем Бронжуков, політолог-міжнародник;
- Ігор Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
- Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.
АРТЕМ БРОНЖУКОВ: Європа потребує України не менше, ніж Україна Європи
— Симбіоз між Україною та європейцями складно переоцінити. З одного боку, Україна має колосальний досвід ведення сучасної війни, якого немає в жодної країни-члена НАТО. Наші дані та вміння сьогодні унікальні.
Український досвід дозволяє вдосконалити будь-яку номенклатуру озброєння, яку виробляють Франція, Німеччина, США або Велика Британія, виходячи з тих реалій, які кардинально змінили контури сучасного ведення війни.
Будь-які взаємодії з французами вигідні не лише для Києва — вони дуже позитивно сприймаються і нашими європейськими партнерами. Париж загалом один із головних гравців на ринку озброєнь: системи ППО є одними з найкращих у світі, а також якісні французькі САУ та літаки. Усе це може посилити ЗСУ, але водночас і Україна здатна зробити доволі відчутний внесок у розвиток західних озброєнь.
Нещодавно відбулося доволі важливе рішення з боку Української держави — розпочати експорт дрон-індустрії. Ті напрацювання та технології, які існують в Україні, сьогодні як ніколи доречні для Європи та НАТО.
Ми бачимо, як Росія в межах гібридної війни, використовуючи дрони, постійно провокує ситуації і в Німеччині, і в країнах Балтії, і в Польщі. Виходячи з цього, можна припустити, що українські дрони-перехоплювачі сьогодні будуть у дуже високій ціні й зможуть нести вже реальне бойове чергування в сусідніх державах.
З моменту, коли президент США Дональд Трамп почав свою агресивну антиєвропейську та антиглобалістську риторику, стало зрозуміло, що та система безпеки, яка була вибудувана після Другої світової війни, входить у доволі турбулентну ситуацію. Усі ці побоювання, які раніше звучали в кулуарах різних конференцій і великих міжнародних інституцій, стали більш ніж реальними.
Для європейців, як ми бачимо, період дорослішання і необхідності повернення власної суб’єктності проходить доволі болісно. І виходячи з цього, Україна значною мірою перебирає на себе лідерство — як у політичному сенсі, так і у сфері безпеки.
Формується доволі цікава конструкція, у якій Україна, маючи серйозні економічні проблеми та повномасштабну війну на своїй території, сьогодні виглядає одним із драйверів суб’єктності ЄС. Це справді змінює баланс сил, який часто виглядає в Європі так, ніби Україна — лише жертва.
Лідерство України проявляється доволі унікальним і цікавим чином. Якщо говорити про те, хто кому більше допомагає, то очевидно: фінансова і матеріальна сторона — на боці європейців, а от технології, політична воля та участь у процесах, які визначатимуть контури світової безпеки на наступні 10-20 років, — безумовно забезпечує Україна.
Взаємовідносини Брюсселя і Києва зараз виходять на паритетний рівень. Європа залежить від нас не менше, ніж ми залежимо від Європи.
ІГОР ПОПОВ: Україна — невіддільний елемент загальноєвропейської безпеки
— На Мюнхенській конференції з безпеки, очевидно, європейці обговорюватимуть, як їм далі жити без настільки чітких гарантій безпеки з боку США, як це було раніше. І тут для України є, з одного боку, ризики і проблеми, а з іншого — можливості.
Ризики значною мірою пов’язані із заявами, які вже пролунали. Зокрема, резонанс в Україні викликали слова директора Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганга Ішингера. Так, в одному з інтерв’ю він сказав, що поки війна в Україні триває, Європа може не турбуватися про безпосереднє бойове зіткнення з російською армією. Звісно, нас це не дуже тішить. З іншого боку, це прагматична правда.
В умовах ризиків з боку Росії, які наростають, а це вже зафіксовано в офіційних документах Європейського Союзу і самої Мюнхенської конференції, Україну починають розглядати не просто як отримувача допомоги, а як невіддільний елемент загальноєвропейської структури безпеки. Тому відбувається посилення української армії, підтримка української армії, інвестиції в український військово-промисловий комплекс.
Це не благодійність, а наша спільна справа. Тому вся європейська допомога не повинна розглядатися як кредити чи позики.
Велика війна у Європі йде на території України й, на жаль, може поширитися й на інші країни. Тому, коли виникає питання про необхідність нового оборонного союзу, передусім ставлять інше питання: чи гарантують США негайну реакцію у разі гібридних операцій з боку РФ? І тут виникають сумніви.
ОЛЕГ ПЕНДЗИН: Більша частина європейських коштів буде спрямована на посилення оборони
— Україні ці 90 млрд євро від Європи, якщо і доведеться повертати, то лише після того, як РФ почне виплачувати репарації Україні — саме з цих коштів і будуть погашатися гроші кредиту.
Те, що ми бачимо зараз, — це доволі складний бюрократичний процес, який загалом був очікуваним. Основні рішення щодо цих коштів були ухвалені наприкінці грудня 2025 року, і вони поставили крапку в довгих дискусіях про те, користуючись з яких джерел будуть виділятися гроші. Активно обговорювався варіант “репараційного кредиту” коштом заморожених російських активів. Але на тому саміті європейці вирішили, що самі активи поки залишаються замороженими в нинішньому вигляді.
Україна на 2026-2027 роки отримає близько 90 млрд євро, користуючись з коштів європейських платників податків. Ці гроші будуть сформовані через випуск європейських євробондів і їх розміщення на міжнародних фінансових ринках. Україна не буде погашати ні відсотки за цими кредитами, ні саме тіло боргу — і це, безумовно, серйозний плюс.
Є обов’язкові вимоги до виділення цих коштів.
Перше — виконання всіх “маяків” щодо реформування української законодавчої бази. Йдеться про великий графік реформ, уже закладений у програмі для України. Якщо вони будуть проведені вчасно, то жодних проблем із постачанням грошей виникати не повинно.
Друге — завершення переговорів і входження до програми з Міжнародним валютним фондом. Сьогодні Україна вже пройшла перший етап підготовки нової чотирирічної програми обсягом близько 8,5 млрд доларів. Зараз ідеться про погодження остаточних формулювань меморандуму з МВФ і реформування власної законодавчої бази.
З 90 млрд євро близько 30% підуть безпосередньо до бюджету України на 2026-2027 роки для фінансування соціальних зобов’язань перед громадянами, насамперед соціальних виплат. Ще 60% будуть спрямовані на військово-технічну допомогу — це фактично безпрецедентний випадок, коли кошти Євросоюзу планується використати для фінансування військової підтримки.
Зараз усередині ЄС тривають активні дискусії про те, як саме використати ці 60%. Франція, наприклад, наполягає, щоб значна частина коштів спрямовувалася на підприємства європейського військово-промислового комплексу. Обговорюється питання: чи можна за ці гроші закуповувати американське озброєння або ж вони повинні інвестуватися виключно в європейські оборонні підприємства для розвитку власного ВПК.
Дискусії доходять до конкретних деталей, наприклад, обговорювалося, чи можна оплачувати закупівлі у британців, оскільки Велика Британія не бере участі в програмі гарантування євробондів ЄС. Загалом суперечки зараз стосуються не самого факту виділення грошей, а саме механізмів використання цих 60%.
Потрібно розуміти, що найбільші й найпотужніші підприємства європейського ВПК розташовані саме у Франції. Це єдина ядерна держава в ЄС і вона має потужний оборонний сектор. Логічно, що французи зацікавлені в тому, щоб кошти йшли в їхню промисловість, створювали робочі місця, збільшували податкові надходження і стимулювали економічне зростання.
Сьогодні в Європі працює понад 30 складальних підприємств, які за українськими технологіями й на основі української інтелектуальної власності виробляють дрони та озброєння для наших потреб.
Україна зараз розглядається як один із найбільш професійних і ефективних елементів європейської системи безпеки.
Сам факт того, що Європа нарешті чітко усвідомила, що саме їй потрібно від України насамперед у сфері безпеки, є однозначним позитивом з погляду перспектив європейської інтеграції.
Читайте також: Україна потрібна Європі не менше, ніж Європа Україні: експерти проаналізували виклики, які стоять на шляху до членства в ЄС
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
