Сьогодні о 11:16
Україна буде “технічно” готова до вступу в ЄС у 2027 році. Про це заявив президент Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами в Києві. Він наголосив, що членство в Євросоюзі — одна з ключових гарантій безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.
Все більше країн Євросоюзу вважають, що членство України — ключова запорука стабільності та безпеки континенту.
Рух України до Євросоюзу
До кінця 2026 року Україна виконає основні кроки, необхідні для членства в Євросоюзі, заявив президент Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами в Києві.
“Є різні реформи, є різний діалог щодо квот, торгівлі. Це довгий процес. Нас цікавить фаст-трек. Порівняно з усіма іншими країнами, нашими сусідами й балканськими друзями- претендентами, і справедливо, що вони будуть у Євросоюзі, — вони не у війні. Росія блокуватиме наш вступ до Євросоюзу в майбутньому, у спокійний час. Росія не хоче, щоб ми були європейською країною. Її цікавить український ринок. Її цікавить український потенціал. Наші люди. Її цікавить, щоб Україна не була ні в НАТО, ні в Євросоюзі. Тому так — ми маємо за пріоритет це зараз, щоб убезпечити майбутнє”, — заявив Володимир Зеленський.
Італія підтримує членство України в Європейському Союзі. Так міністр закордонних справ країни Антоніо Таяні в інтерв’ю виданню Corriere della Sera прокоментував ідею прискореного вступу України до ЄС.
Однак, за його словами, у Євросоюзу є зобов’язання перед балканськими країнами. Він зазначив, що саме вони мають приєднатися до ЄС першими. Водночас Таяні додав, що Італія допоможе Україні на шляху до членства в ЄС.
Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга припустив, що головування Литви в Раді ЄС у першій половині 2027 року може стати історичним для євроінтеграції України. Він зазначив, що згаданий у мирному плані з 20 пунктів 2027 рік як горизонт вступу України до ЄС — узгоджений з Європою. І додав, що бачить підтримку всіх ключових держав ЄС щодо членства України як такого. Однак дата вступу — непросте питання, акцентував Андрій Сибіга.
“ЄС має свої процедури, і ми є заручниками консенсусного підходу в деяких моментах. Також звучать різні дати, ви їх чули й від різних посадових осіб ЄС. Ми вже працюємо не лише з кіпрським головуванням, а й з наступним ірландським головуванням, і з литовським. Ми дуже хочемо, щоб литовське головування в ЄС стало історичним, а воно, нагадаю, починається в першій половині 2027 року”, — зазначив очільник зовнішньополітичного відомства України.
Вступ України до ЄС обговорюють у контексті гарантій безпеки для Києва. Він є частиною процвітання України й буде досягнуто мирної угоди, повідомила головна речниця Єврокомісії Паула Піньо під час брифінгу у Брюсселі 26 січня.
“Дійсно, як підтвердила сама президентка Єврокомісії фон дер Ляєн, ми близькі до угоди зі США та з Україною щодо того, що ми називаємо єдиною рамковою програмою процвітання. Вступ України до ЄС сам по собі є гарантією безпеки, і тому обговорювався також у контексті гарантій безпеки”, — зазначила Паула Піньйо.
Водночас у 2026 році Україна має намір активно розвивати спільні оборонні проєкти з Європою. Як повідомив міністр оборони Михайло Федоров, Україна та Польща спільно працюватимуть над модернізацією винищувачів МіГ-29. Про це він розказав за підсумками телефонної розмови з міністром національної оборони Польщі Владиславом Косіняком-Камишем.
“Окремо обговорили передачу Україні літаків МіГ-29 — важливу складову для захисту нашого неба. Польща вже передала такі винищувачі у 2023 році. Працюватимемо спільно над їх модернізацією для підвищення ефективності та ураження ворожих цілей. Також, зі свого боку, готові ділитися українськими рішеннями, зокрема у сфері протидії “Шахедам”. Дані з поля бою та наш практичний досвід можуть бути корисними для посилення можливостей польської армії”, — розповів міністр оборони України Михайло Федоров.
Польща має намір надати Україні близько дев’яти своїх винищувачів МіГ-29, про це раніше повідомив заступник міністра оборони країни Павел Залевський. 30 січня в Польщі підписали контракт на розробку та постачання новітньої антидронної системи San. Прем’єр-міністр Дональд Туск назвав цю подію історичною, наголосивши, що система San стане ключовим елементом ініціативи “Східний щит”.
“Ми є свідками абсолютного прориву в ефективній і дієвій обороні східного кордону Польщі, Європи та НАТО. І це стосується її найвразливішого елемента: протиповітряної оборони. Передусім оборони від сучасних методів агресії, з якими ми вже стикалися, таких як ті, що були в польському небі 10 вересня, коли Польща зазнала атаки флотилії російських безпілотників. Організація безпеки східного кордону — найважливіше завдання для безпеки Польщі та Європи. Це відповідальність усієї Європи та НАТО”, — заявив Дональд Туск.
Тим часом, як пише Financial Times, посилаючись на голову космічного командування ФРН Міхаеля Траута, Німеччина першою у Євросоюзі розробляє власну систему виявлення ракет. Наразі ЄС покладається на космічну систему попередження, яку США надають через НАТО, для виявлення ракет далекого радіусу дії. Такі дії виникли на тлі запусків російським “Орешником” по Україні.
Процес євроінтеграції України в оцінці експертів
Чи справді існує можливість прискореного вступу України до Євросоюзу? Що для цього необхідно? Як ЄС має реформуватися в майбутньому? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Ігор Рейтерович, політолог;
- Анатолій Круглашов, доктор політичних наук, професор ЧНУ ім. Юрія Федьковича;
- Людмила Покровщук, докторка філософії, експертка з зовнішньої та внутрішньої політики;
- Ігор Петренко, доктор політичних наук.
ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Україна, вступаючи до ЄС, впливає на його модернізацію
— Якщо в гарантіях безпеки буде прописано вступ до Європейського Союзу як одну з необхідних або ключових умов, це, звісно, дуже сильно зміцнить наші позиції. ЄС — це, безумовно, не військовий блок, а передусім політико-економічне об’єднання.
Але, як ми бачимо, всередині ЄС уже йде дуже активна дискусія, зокрема й про військову компоненту. Є розуміння того факту, що НАТО — це добре, але Альянс із достатньо непередбачуваними США — це певний ризик. Тому потрібно шукати й інші формати взаємодії: починаючи від створення європейських Сил оборони, які можна буде використовувати для захисту Європейського Союзу.
З одного боку, Україна сама може претендувати на військовий захист. З іншого боку, ми можемо цей захист надати великій кількості європейських країн і ЄС загалом.
Якщо така норма буде прописана в гарантіях безпеки, це стане сигналом, зокрема для Російської Федерації, що Україну підтримуватимуть і надалі, що Україна стане членом Європейського Союзу. І починати в майбутньому будь-яку агресію — це вже вкрай ризиковано і загрожує наслідками, передусім для РФ.
2027 рік, з одного боку, виглядає достатньо оптимістично. І тут, до речі, питання не до України. З політичної та економічної думки, попри колосальну шкоду, якої Україні завдала і продовжує завдавати Росія, вона насправді давно готова до вступу у ЄС.
Так, можливо, до рівня деяких країн ми не дотягуємо. Але, з іншого боку, в Європейському Союзі є чимало держав, які за своїм економічним і тим більше політичним розвитком навіть відстають. Це факт. І, до речі, самі європейці це визнають. Просто не дуже люблять говорити про це публічно. Особливо представники тих країн, які прекрасно розуміють, що таке Україна і як вона виглядає на їхньому тлі.
Європейський Союз — достатньо нерівномірний, і в кожної країни є свої особливості. І в цьому аспекті Україна до вступу готова вже давно.
Тому ми відштовхуватимемося від цього сценарію як від реалістичного. Так, можливо, існують і інші варіанти, але разом з тим все має бути чітко зафіксовано. Бажано, із закріпленою датою, до якої Європейський Союз рухатиметься разом з Україною.
Це, безумовно, серйозно посилить наші позиції в контексті можливої подальшої агресії з боку Росії. По суті, це мінімізує саму можливість такої агресії в майбутньому.
Безумовно, насамперед ідеться про економічну безпеку. Потім — про політичну. Але ми прийдемо і до суто військової безпеки, бо Європейський Союз уже це розуміє.
Війна, яку Росія веде проти України, заяви Росії та її дії показали багатьом європейським країнам, що ера, коли можна було жити в стані загального добробуту і робити ставку виключно на матеріальні речі, завершується.
Україна вже самим процесом вступу до Європейського Союзу впливає на його реформування та модернізацію. Так, деякі країни ЄС цього не хочуть. Як правило, це держави, які територіально розташовані якомога далі від Російської Федерації — умовно кажучи, Португалія, Іспанія. У них свій погляд на ситуацію.
Але інші країни прекрасно розуміють: світ змінюється, і ніхто не може почуватися в повній безпеці. Особливо коли майбутні війни розвиватимуться в площині кіберзагроз, високотехнологічних ударів, нової зброї. Мова вже не йде про класичну або навіть ядерну війну.
І це розуміння змушує Європейський Союз дивитися на інтеграцію України не лише як на економічний і політичний процес, а і як на питання безпеки й, відповідно, надання гарантій безпеки не лише в економічній, а й в інших сферах.
АНАТОЛІЙ КРУГЛАШОВ: Україна потрібна Європі
— Зараз ми бачимо: якщо Україна рухатиметься стандартним шляхом, то передбачувана дата вступу до ЄС навряд чи можлива раніше 2030 року. Здавалося б, уже 2026-й — не так уже й довго. Але якщо виходити не лише з цього, а, наприклад, із так званого 20-пунктного плану президента США Дональда Трампа, який, можливо, буде реалізований, а можливо — ні (там далеко не все сприятливо ні для нас, ні для майбутнього Європи), стає зрозуміло, чому виникла ідея двоетапного вступу.
Процес підготовки України до вступу в Євросоюз фактично розтягується. Уже хоча б тому, що Угорщина блокує відкриття переговорних кластерів, суттєво уповільнюючи легальний прогрес України на шляху до повноцінного членства. Ба більше, Угорщина не полишає спроб формувати антиукраїнський, пропутінський блок усередині ЄС. Ми бачимо близькі позиції Словаччини, а тепер, на жаль, і урядової коаліції Чехії.
У цих умовах перед об’єднаною Європою і перед Україною постає ключове питання: як рухатися далі й разом з тим не впиратися постійно у формальні та процедурні перешкоди. Тому сама ідея двоступеневого входження України до ЄС виглядає загалом цікавою.
Якщо говорити про позитивні сторони, то це передусім доступ до єдиного внутрішнього ринку ЄС, доступ до різних фондів підтримки, а також входження України до простору європейського права. Цей досвід украй важливий для подальшої модернізації країни, її розвитку, забезпечення стійкості та витривалості.
Таку ідею, безумовно, потрібно уважно обговорювати. Водночас усередині ЄС уже лунає критика: мовляв, це може зачепити інтереси країн Західних Балкан, які раніше за Україну розпочали шлях до вступу — Албанії, Чорногорії, Північної Македонії та інших. Але я думаю, якщо ця модель стане вікном можливостей не лише для України, а й для цих країн, то опір буде мінімальним. Ба більше, вони можуть виявитися зацікавленими.
Достатньо згадати, що та ж Північна Македонія є кандидатом у члени ЄС з 2003 року, але реального прогресу так і не досягла. Тому проблема не стільки в конкуренції країн, скільки в тому, як реалізувати цю ідею на практиці й не перетворити її на другорядне, умовне членство — на модель, яка, з одного боку, заморозить повноцінний вступ, а з іншого — дасть лише дорадчий голос.
Сьогодні перед Євросоюзом стоїть стратегічний вибір. Україна важлива для Європи. Сьогодні у зовнішній політиці та політиці безпеки ЄС, та й більшості європейських країн, на перший план виходять не стільки економіка і соціальний розвиток, скільки питання безпеки, зокрема військово-політичної. У цьому контексті Україна продемонструвала стійкість і здатність протистояти значно потужнішому противнику — Росії.
Особливо в умовах наростальної російської агресії та непередбачуваності зовнішньополітичного курсу США, коли об’єднана Європа дедалі більше усвідомлює: її безпека — її власна відповідальність, прийняття України, за всіх витрат, а це, безумовно, дороге рішення, стає стратегічною необхідністю.
Україна потрібна Європі не менше, ніж Європа Україні. Наші інтереси значною мірою збігаються. Так, розширення шляхом країни, що воює і зазнає колосальних втрат, — це серйозне навантаження на ЄС, заснований на принципі солідарності. Це болісне, складне питання, але його розв’язання необхідне для обох сторін.
Український бойовий і військово-технологічний досвід сьогодні надзвичайно важливий для Європи. Це не лише технології, а й розуміння того, яка зброя і як працює, а головне — необхідність її постійного вдосконалення. У цій війні не можна перемогти методами XX століття. Перемагають висока організованість, технологічність і асиметричні відповіді на дії противника. Саме тому український досвід і перспектива зближення з ЄС мають принципове значення для обох сторін.
ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: Потрібна чітка дата вступу України до ЄС і дорожня карта
— Європейський Союз, якщо розглядати його сьогодні, — це, звісно, вже не той блок, який ми знали раніше. Що буде до кінця 2026 року, поки складно спрогнозувати, зважаючи на стрімку геополітичну динаміку у світі.
Ми бачимо, як Євросоюз намагається реформуватися, зокрема з урахуванням позиції Угорщини та Словаччини, які мають право вето. Водночас ЄС, за останніми заявами, уже знаходить способи це вето обходити.
Має бути чітко зафіксовано, коли Україна може очікувати членства в Євросоюзі. Обов’язково має бути чітка дорожня карта, тому що сама по собі фіксація — це одне, а потім, як ми знаємо, починаються політичні недомовки та зсуви дедлайнів.
Крім того, ми маємо розуміти, як саме відкриватимуться кластери переговорів з урахуванням угорського вето. Сьогодні технічно Україна готова, але юридично це ще має бути зафіксовано. А для цього необхідне рішення Європейського Союзу. Поки такого рішення немає, ми перебуваємо в режимі очікування.
Фіксація дати вступу — це принципове питання. Навіть президент Польщі наголошував, що процес буде складним. Багато хто каже: “Україна не готова”. Але згадаймо: жодна країна, що вступала до ЄС, не була повністю готовою за всіма вимогами.
У 2004 році до ЄС вступив великий блок країн — Польща, Угорщина, Словаччина. Чи можна сказати, що Угорщина тоді була готова? Звісно, ні. Ба більше, за наступні роки Європарламент офіційно визнав, що Угорщина рухається у бік автократії та відходить від принципів європейської демократії.
Сьогодні Україна технічно готова, проведено величезний блок реформ. І не випадково Урсула фон дер Ляєн та інші європейські політики неодноразово заявляли, що Україна виконала велику роботу і готова до прискореної процедури вступу.
Потрібно розуміти, що це вже не той Європейський Союз, який існував у 2004 році або формувався наприкінці XX століття. Союз трансформується, і вступ України відбуватиметься паралельно з цією трансформацією. Інакше ЄС просто не витримає сучасних викликів, насамперед у сфері безпеки.
Україна розглядається як важливий елемент майбутньої системи безпеки Європи. Недарма саме країни Балтії заявляли, що для них гарантії безпеки — це, зокрема, Україна, а не лише НАТО. Сьогодні надто багато питань до Альянсу, особливо на тлі невизначеності ролі США і дискусій навколо американської “парасольки безпеки”.
Україна має повне право наполягати: якщо членство в Європейському Союзі розглядається як одна з гарантій безпеки, ця гарантія має бути чітко зафіксована — з датою і детальною дорожньою картою.
Якщо, умовно, вступ планується до 2030 року, отже, вже зараз має бути повністю розписаний 2026 рік: що робить Україна, що робить Європейський Союз, які етапи й в які строки виконуються. Не може бути так, що Україна виконує кластери, а вони не затверджуються юридично через чиєсь вето.
ІГОР ПЕТРЕНКО: РФ намагатиметься вбити клин між Україною та ЄС
— Скільки часу потрібно Україні для вступу до Європейського Союзу — питання складне, тому що тут є як технічні, так і політичні аспекти. Мета, яка раніше озвучувалася — до 2030 року, — загалом виглядає нереалістичною.
Безумовно, наша готовність — це важлива частина, наше “домашнє завдання”, яке ми виконуємо достатньо швидко в умовах повномасштабної війни з Росією, на тлі енергетичних проблем та інших системних викликів. Попри це, ми синхронізуємо наше законодавство з європейським і рухаємося вперед.
Але є й “домашнє завдання” для Європейського Союзу. Україна — велика країна, і ЄС необхідно буде нас, умовно кажучи, “перетравити”, вбудувати в чинну економічну модель. Це передбачає перегляд цілого низки внутрішніх політик. Україна — велика аграрна країна, а отже, знадобиться синхронізація, наприклад, з Польщею, яка сьогодні отримує найбільші аграрні дотації у ЄС. Таких пунктів — багато, і через них має пройти не лише Київ, а й сам ЄС.
Водночас є ще один принциповий момент: Україна вже є невіддільною частиною безпеки Євросоюзу. Поширений вислів про те, що Україна — “щит Європи”, — не красива метафора, а констатація факту, особливо в умовах трансатлантичної турбулентності, яку ми нині спостерігаємо у відносинах між США та ЄС.
Система ухвалення рішень у ЄС — ще одне питання, над яким варто серйозно замислитися. Ця дискусія вже ведеться, і значною мірою вона пов’язана саме з позицією Угорщини. Якщо винести за дужки головний виклик для Євросоюзу — питання безпеки, то ухвалення рішень, можливо, має відбуватися не за принципом консенсусу, а кваліфікованої більшості. У такому разі й питання вступу України можна кваліфікувати як питання безпеки.
Це важливі й правильні теоретичні конструкції, над якими справді потрібно працювати. Але до них ще належить дійти.
Поки ж ми діємо так: немає консенсусу — немає формального рішення, але ми продовжуємо працювати, просуватися, домагатися реальних результатів. Можливо, в Угорщині відбудуться вибори, які послаблять позиції прем’єр-міністра Віктора Орбана, і тоді цей процес буде офіційно зафіксований на папері.
Фактично ми вже зараз рухаємося вперед, а згодом це буде оформлено юридично через відкриття переговорних кластерів, де ми вже формально закриватимемо пункти.
Водночас потрібно чітко розуміти, що РФ використовуватиме всі можливі важелі тиску на політиків Європейського Союзу, щоб ускладнити процес вступу України. Навіть якщо публічно вони заявляють, що “не проти”, на практиці продовжуватимуть спроби вбивати клин між Україною та її європейськими партнерами.
Читайте також: Угода угод: значення угоди про вільну торгівлю між Індією та ЄС проаналізували експерти
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
