Вчора о 21:43
Кремль сьогодні не здатний відкрити другий фронт, однак цілком може застосувати ракетні удари, безпілотні літальні апарати (БпЛА) та інші гібридні методи тиску, щоб перевірити єдність Північноатлантичного альянсу. Про це, посилаючись на дані розвідок Латвії та Литви, повідомляють західні ЗМІ. Такими методами росіяни намагаються протистояти підтримці України. Однак поки що вони домоглися зворотного — обсяги допомоги збільшуються, як і зростають темпи переозброєння та оборонної співпраці країн НАТО. Детальніше про готовність НАТО до гібридних атак Кремля дізнавався телеканал FREEДOM.
Росія може готувати нові гібридні провокації проти країн НАТО, щоб перевірити єдність Альянсу та готовність союзників виконувати зобов’язання щодо колективної оборони. Про це повідомляє видання The Guardian з посиланням на джерела у західних спецслужбах.
На їхню думку, на тлі військових невдач в Україні та регулярних ударів по російських НПЗ Кремль шукає можливість посилити тиск у війні. Водночас журналісти наголошують, що про повномасштабне вторгнення не йдеться.
“Путін, можливо, готовий перевірити підтримку США щодо найменших держав-членів НАТО — Естонії, Латвії та Литви. Розвідка цих країн заявила, що Росія не здатна відкрити другий фронт, але розглядає гібридні атаки, такі як ракетні удари, використання БпЛА або інші дії, покликані надіслати сигнал: “припиніть підтримувати Україну, інакше у вас будуть свої проблеми”, — йдеться у публікації видання The Guardian.
На цьому тлі Естонія продовжує зміцнювати кордон із Росією, створюючи масштабну лінію оборони. Уздовж прикордонної території копають протитанкові рови та встановлюють загородження типу “зуби дракона”.
Проєкт передбачає також будівництво близько 600 бункерів, захищених від артилерійських ударів, а також облаштування мінних полів і систем виявлення БпЛА. Влада країни заявляє, що укріплення створюються з урахуванням досвіду війни в Україні та призначені для стримування можливого наступу.
“Те, що ми тут зробили, те, що ми вже підготували, — це найтрудомісткіша робота. Тут, на північному сході, — це протитанкові рови, а пізніше ви побачите наші укріплення, де ми побудували бункери. Все це дуже важливо. Якщо ви нічого не робите або не готуєтеся до війни, ви не зможете зберегти мир”, — заявив підполковник Сил оборони Естонії Айнар Афанасьєв.
Фінляндія також вирішила продемонструвати, що її територія повністю захищена сукупною потужністю НАТО, включаючи ядерний компонент. Президент Александр Стубб підписав поправки до закону про ядерну енергетику, які дозволять ввезення та транзит ядерної зброї через територію країни.
Таким чином, поблизу кордонів Росії потенційно може з’явитися ядерне озброєння союзників по НАТО.
“Європейські уряди переглядають політику стримування на тлі невизначеності щодо намірів Росії та питань про довгострокову надійність гарантій безпеки з боку США. Фінляндія також розглядає питання про приєднання до ініціативи президента Франції Еммануеля Макрона щодо ширшого поширення французького ядерного стримування по всій Європі. Очікується, що рішення з цього питання буде ухвалено в Гельсінкі восени”, — пише агентство Bloomberg.
На саміті НАТО в Анкарі союзники планують оголосити про нові кроки щодо зміцнення оборонної промисловості блоку. За словами генерального секретаря Альянсу Марка Рютте, особливу увагу приділять укладанню нових оборонних контрактів та підписанню великих угод.
В Альянсі також наголошують, що нарощування військового потенціалу має стати сигналом як для країн-членів, так і для Росії.
“Декілька країн, зокрема Естонія, Латвія, Литва та Польща, вже витрачають на оборону значно більше, ніж передбачено узгодженими цільовими показниками. Ті з вас, хто давно стежить за діяльністю НАТО, розуміють, наскільки глибокими є ці зміни. Після багатьох років хронічного недофінансування ми стали свідками кардинального повороту в підході до оборонних видатків. Союзники єдині в розумінні необхідності інвестувати в нашу безпеку. Ми сильні — і стаємо ще сильнішими. Загрози, з якими ми стикаємося, стали одним із ключових чинників цієї зміни мислення”, — наголосив Марк Рютте.
Попередження розвідок про можливі російські провокації лунають на тлі масштабного зміцнення східного флангу НАТО. За останні роки країни Альянсу суттєво посилили оборону, прискорили переозброєння та почали готуватися до можливих загроз, зважаючи на досвід війни в Україні.
І якщо Москва розраховує застати союзників зненацька, то сьогодні НАТО демонструє набагато вищий рівень готовності, ніж кілька років тому.
Читайте також: “Ми будемо захищатися”: Рютте закликав країни НАТО виконувати зобов’язання перед Альянсом
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
