Другий день саміту НАТО триває в Анкарі. Лідери 32 країн обговорюють безпеку в Євроатлантичному регіоні на тлі російської агресії. В Альянсі сходяться на думці: Росія залишається непередбачуваною загрозою, до якої потрібно готуватися за всіма сценаріями. Подробиці знає спеціальний кореспондент телеканалу FREEДOM у Європі Віталій Сизов.
Лідери країн НАТО невдовзі розпочнуть спільне засідання, на якому визначать стратегію Альянсу на наступний рік до чергового щорічного саміту. Одним із ключових питань стане підтримка України, адже вона безпосередньо пов’язана з відбиттям російської агресії та зміцненням безпеки всього Євроатлантичного регіону.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон під час спілкування з журналістами наголосив, що поки Росія не готова до переговорів і не здатна здобути воєнну перемогу, Європі необхідно враховувати можливість будь-якого розвитку подій.
“Зараз у Європі справді дуже серйозна ситуація з безпекою. Що станеться з Росією, яка не хоче вести переговори, але й не здатна виграти війну проти України? Тому, я думаю, нам потрібно бути максимально готовими до безлічі різних сценаріїв розвитку подій, що стосуються Росії”, — заявив він.
Схожої позиції дотримується і прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. За її словами, єдність західних країн сьогодні важлива як ніколи, а перемогу в агресивній війні Росії має здобути саме Україна. Тому логічно збільшувати обсяги допомоги для її Збройних сил.
“Нам потрібно ще більше допомогти українцям, посилити тиск на Росію та забезпечити, щоб єдиним законним переможцем у цій війні, звісно ж, стала Україна. Думаю, всі розуміють, що зараз важкі часи, і тому наша єдність та готовність стояти разом у цьому світі, можливо, важливіші, ніж будь-коли раніше”, — прокоментувала Фредеріксен.
Прем’єр-міністр Швеції також розповів про конкретні кроки Стокгольма щодо зміцнення обороноздатності України. Йдеться про постачання винищувачів нового покоління Gripen (“Гріпен”).
“Продовження вагомої підтримки України — наш пріоритет. З очевидних причин українці можуть воювати завдяки підтримці західних країн, і цю підтримку необхідно посилювати. Зараз більшу частину допомоги забезпечують доволі небагато країн, і цю допомогу потрібно збільшити й з боку інших держав. І нарешті, я хочу сказати, що Україна закуповує винищувачі Gripen нового покоління, покоління Е. Ми підписали угоду на постачання 16 бортів. Одночасно ми передаємо таку ж кількість уживаних винищувачів. Таким чином, загалом ми поставимо 32 літаки”, — сказав Крістерссон.
Таким чином він закликав інших союзників України активізуватися й також збільшити постачання. Нині є низка країн — найбільш послідовні прихильники України, які готові максимально вкладатися фінансово. Раніше Європейська комісія та генсек НАТО Марк Рютте запропонували країнам виділяти 0,25% ВВП на підтримку України. Деякі держави, такі як Норвегія, давно перевищили 1% ВВП, тоді як інші ще не досягли навіть планових показників.
Президент США Дональд Трамп напередодні саміту виступив зі вступним словом разом із Марком Рютте. Він розкритикував низку союзників за те, що вони, на його думку, не хочуть активно долучатися до гарантування безпеки в регіоні. Робив він це не в контексті України, а у зв’язку з ситуацією в Перській затоці та іншими питаннями двосторонніх відносин, зокрема з Данією. Трамп наголосив, що має певні територіальні погляди на Гренландію, яка належить Данії, і не залишає спроб встановити контроль над цією територією.
Така критика Трампа може мати побічні позитивні ефекти й для України. Як зазначив Рютте, якщо раніше Трамп критикував Європу за небажання вкладатися в оборону, то на минулому саміті було ухвалено рішення збільшити витрати до 5% ВВП. Це зробило допомогу Україні більш передбачуваною, адже багато країн включили ці витрати у підтримку Києва.
Тепер така критика може бути не надто корисною для єдності євроатлантичної спільноти, але здатна принести ефект: усередині ЄС існує непорозуміння, коли північні країни, що виділяють значну частину бюджету на підтримку України, вимагають більш рівномірного розподілу навантаження. Вони нагадують, що під час пандемії активно допомагали Італії, Іспанії та іншим південним країнам, і тепер очікують аналогічних кроків. Можливо, за підсумками саміту вдасться вирішити й це питання.
Читайте також: Перспективи розробки нових систем ППО обговорили Зеленський та Мелоні в Анкарі
Раніше голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко заявив, що питання України невіддільне від питання безпеки всієї Європи, всього світу. Європейська архітектура безпеки не може існувати без захисту України.














