Мирний план Зеленського та ультиматум Путіна: експерти назвали камені спотикання для переговорів між Україною та РФ

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну не припиняються розмови про можливий мирний діалог між Москвою і Києвом. Однак через рік жодна зі сторін не готова сісти за стіл переговорів.

Україна може обговорити з Росією припинення війни тільки в тому разі, якщо предметом обговорення стане мирний план, запропонований президентом України Володимиром Зеленським.

Цей план складається з 10 пунктів і передбачає повне припинення вогню, виведення всіх російських військ з території України, повернення до кордонів 1991 року і відшкодування завданих Росією збитків.

Російська Федерація, звісно, відкидає мирну програму українського президента і вимагає провести переговори на своїх умовах “з урахуванням нових геополітичних реалій”, які, по суті, означають капітуляцію України і повну втрату тимчасово окупованих територій.

Згідно з даними соціологічного дослідження компанії КМІС, 87% жителів України виступають категорично проти будь-яких поступок заради завершення війни, і тільки 9% респондентів загалом готові до поступок в обмін на мир.

Своєю чергою, мирний план Зеленського підтримали країни Європейського Союзу, Велика Британія, США, Канада та низка інших держав. Багато західних лідерів вважають, що результат цієї війни має вирішуватися за столом переговорів, однак підштовхувати Київ до старту мирного діалогу між Україною і Росією ніхто не буде.

Читайте також: “Перемовин із Путіним бути не може”: Фесенко роз’яснив значення рішення про ордер на арешт

За яких умов Україна готова провести з Росією переговори про припинення війни? Яку допомогу в переговорному процесі можуть надати Україні країни-союзники? Чи готова Росія припинити війну на умовах України? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Михайло Подоляк, антикризовий радник глави Офісу президента України;
• Сергій Лещенко, радник глави Офісу президента України;
• Єгор Чернєв, народний депутат України, заступник голови комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки;
• Ігор Рейтерович, політолог.

Михайло Подоляк: Головна умова початку переговорів — виведення російських військ з України

— Усе, що стосується можливості переговорного процесу, президент Зеленський чітко і якісно фіксує. І він стрижневим чином зафіксував головний пункт для початку реального переговорного процесу — це абсолютне виведення всіх військ з території України.

Різке поліпшення оперативної позиції Збройних сил України дасть змогу домінантно підійти до політичних умов, які будуть виставлені Росії.

Але, по-перше, до цього треба дійти, чим зараз займається і ставка, і Генеральний штаб. І друге — після цього потрібно знову ж таки ухвалити рішення: а чи готові ми про щось говорити з росіянами, якщо в цей момент вони максимально панічно себе почувають?

Сьогодні Україна входить до невеликої кількості країн, які сьогодні визначають глобальний порядок денний. І, звичайно ж, сьогодні багато партнерів дивляться на Україну як на рівноправного партнера. Ба більше, який має право ініціативного голосу, виходячи з тієї роботи, яку Україна виконує.

Мається на увазі, що бойові дії тривають на території України, і вона несе основне навантаження в цій війні, перш за все, навантаження в людському вимірі. І, відповідно, нашу країну чують на різних майданчиках.

Тут треба правильно ставити акцент, тому що ми глибоко розуміємо природу і причини війни. Ми глибоко розуміємо, чому Росія не є договороздатною у всіх сенсах цього слова, і чому ми не боїмося Росію?

А ось у наших партнерів все ще чути відгомони цього довоєнного страху, довоєнного неправильного оцінювання Росії, довоєнних лобістських і бізнес-контактів із Росією, довоєнних культурних, інформаційних та інших відносин. І швидкість ухвалення рішень — зовсім іншого рівня і масштабу, ніж те, що ми бачимо в Україні.

Проте сьогодні на рівні і публічної, і непублічної риторики лідерів наших країн-партнерів чути ключові речі.

Перше: Росія має програти. Друге: Росія не може в такому вигляді далі існувати. Третє: Україні потрібно дати весь необхідний інструментарій для того, щоб можна було цю війну правильно фіналізувати. Четверте: Росія обов’язково має відповідати за злочини агресії та воєнні злочини, які щодня фіксуються в прямому ефірі.

І, відповідно, наші партнери шукають і створюють міжнародні фонди, міжнародні логістичні структури, які дозволять наситити Україну необхідним інструментом. Тобто всі рішення вже ухвалено, воля є, публічно це позначено. Те, що підтримка є в повному обсязі, зокрема, щодо деокупації й Донбасу, і Криму, можете не сумніватися.

Сергій Лещенко: Мирні переговори можуть будуватися тільки на інтересах України

— У президента є чітко оголошений на весь світ план щодо врегулювання цієї війни. Спосіб дозволяє Україні зберегтися як державі, отримати гарантії, отримати компенсації та покарати тих злочинців, які пішли війною проти мирної держави, які почали захоплювати атомні електростанції, які почали займатися геноцидом у центрі Європи.

Ці 10 пунктів плану всім відомі, і саме навколо цього плану може будуватися будь-який переговорний процес.

Все інше — це спроба видати бажане за дійсне. У принципі, кожен може намагатися щось запропонувати. І китайська сторона запропонувала, і до цього турецька сторона пропонувала, і попередній прем’єр Ізраїлю намагався бути переговірником, і фінський президент намагався, і австрійський. Кожен десь шукав собі місце в цьому процесі.

Україна рада будь-якому переговорному процесу. Тільки якщо це буде процес, який будуватиметься на справедливості, а не на спробі умиротворення агресора. Тому що попередні спроби агресора умиротворити закінчилися тим, що він почекав якийсь час, а потім пішов повномасштабною війною на Україну.

Тому, бажання зайняти якусь нішу є у різних сторін, тому що згодом той, хто доб’ється миру в Україні, буде подаватися на Нобелівську премію миру і запише своє прізвище золотими літерами в підручники світової історії.

Звісно, будь-який лідер, який хоче прославитися, намагатиметься це робити. Але нам же не чиїсь премії потрібно відпрацьовувати, а нам потрібно своє право на існування. Тому тільки в такий спосіб може будуватися переговорний процес.

Цей процес триває вже не перший місяць, і вже в перші тижні повномасштабного вторгнення ці миротворці намагалися знайти якусь формулу для умиротворення агресора. Нагадаю, знову ж таки прем’єра Ізраїлю, який дзвонив то до Києва, то до Москви, приїжджав туди й назад, і кілька європейських президентів.

Але це нічим не закінчилося. Путін просто обманює всіх. Адже він обдурив навіть Шольца з Макроном, коли їм прямим текстом пообіцяв не вдиратися, але в підсумку обдурив і вдерся в Україну.

Тому більше такого обману ми собі дозволити не можемо. Це питання нашої спроможності як держави. Якщо ми будемо вестися на цей обман, Україну будуть гризти як яблуко по шматку, і від країни нічого не залишиться.

Тому весь мирний процес може будуватися тільки на наших національних інтересах. А інтереси – це 10 пунктів президента Зеленського. Навколо цього може будуватися переговорний процес.

Єгор Чернєв: Те, що пропонує Росія — це не переговори, а ультиматум

— Усі наші партнери, які нас підтримують у цій війні, підтримують і формулу миру президента Зеленського. І це було озвучено на різних майданчиках — як у двосторонніх зустрічах із конкретною підтримкою перших осіб держави, так і у форматі різного роду міжнародних організацій.

Ні в кого немає сумнівів у тому, що всі території України мають бути звільнені, що воєнні злочинці мають бути покарані, що репарації мають бути виплачені, і що Україні мають бути надані гарантії безпеки. Це основні чотири пункти, і, в принципі, щодо решти шести ні в кого не викликає сумнівів.

Це якраз те, що є базовими цінностями для західного світу: суверенітет, свобода, право. Тому тут ні в кого не викликає сумнівів, що ці пункти мають бути виконані.

Те, що пропонує Росія, це не переговори, це ультиматум. Вони пропонують ультиматум про те, що ви, мовляв, погоджуєтесь на втрату земель, на те, що Крим російський, на те, що Донбас російський, і навіть на те, що Херсонська і Запорізька області вони нібито ввели до складу Російської Федерації.

І коли наші партнери ставлять запитання з приводу мирних переговорів, я їм абсолютно чітко кажу, що на сьогодні не існує мирних переговорів, а є ультиматум РФ, на який ми ніколи не підемо. Ми не відмовляємося ні від своїх земель, ні від своїх людей, які живуть на цій території.

Тому мирний план або мирні переговори можуть бути виключно за тими пунктами, які озвучив президент Зеленський у своїй формулі миру.

Знову таки, умовний графік виведення військ із території України, зокрема, звісно ж, із Криму і Донбасу. Ну і далі за текстом, і з військовими злочинцями, з депортацією всім іншим.

Тобто переговори можуть бути тільки такі. Але зараз немає абсолютно ніяких сигналів, що до таких переговорів і до таких позицій готова Росія.

Ігор Рейтерович: Для України головним пріоритетом є мир, для Росії — війна

— Україна неодноразово говорила, що готова в будь-який момент сісти за стіл переговорів. І якщо росіяни заберуться з наших територій, ми можемо говорити про те, що робити далі, як далі співіснувати.

І Путін, і Пєсков (Дмитро Пєсков, прессекретар президент РФ, — ред.) неодноразово і публічно говорили про те, що всі цілі тієї війни, яку веде Російська Федерація проти України, будуть досягнуті виключно військовим шляхом. Тому це свідомий вибір Москви.

Для країни, яка обороняється, вибір війни не може бути свідомим у тому плані, що ця війна не наступальна, не агресивна, а війна виключно оборонна. Тому в цьому плані, я думаю, жодних питань і тим більше претензій до України бути не може.

Що стосується якихось реальних дій, то Україна набагато частіше підтверджує прихильність саме миру. Це, безумовно, є нашим пріоритетом як з погляду ненанесення ударів по політичній або цивільній інфраструктурі, чим регулярно займається РФ, так і з погляду реалізації тієї ж зернової угоди.

Тому в цьому контексті в нашої країни дуже сильна позиція, ми чітко можемо заявляти, які в нас пріоритети. У нас є відповідний мирний план, і він дійсно є мирним, тому що він стосується закінчення війни. І він передбачає побудову майбутньої системи міжнародної безпеки — не створення якихось нових союзів, як за часів холодної війни, а саме системи безпеки.

Росія всі будь-які процеси, пов’язані й не пов’язані з Україною, сприймає виключно через призму цієї війни, і прямо про це говорить. Тому ні в кого зі розсудливих людей не викликає сумніву, хто думає про війну, і хто цю війну хоче продовжувати.

Я думаю, що у них є три сценарії. На сьогодні початковий і максимальний сценарій про захоплення половини України вже, звісно, не розглядають, але як маячня у РФ про нього продовжують мріяти. Другий сценарій – це бойові дії в надії, що Захід втомиться, Україна втомиться, після чого буде реалізовано третій найреалістичніший сценарій, який на сьогодні розглядають у Росії.

Вони хочуть цю війну заморозити, і сьогодні їх ця ситуація певною мірою влаштовує. Путін може сказати, що ми відстояли тимчасово окупований Крим, ми захопили навіть частину якихось територій. Але оскільки ми ж воювали не з Україною, а воювали й воюємо з НАТО — це в них уже як мантра — то нам треба зараз перепочинок. Ось ми цей перепочинок отримали.

Зрозуміло, що це заморожування конфлікту вигідне насамперед РФ, тому що вони не будуть думати про мир, а розпочнуть підготовку до наступної, масштабнішої війни, і будуть розганяти ці реваншистські та інші настрої безпосередньо у своєму суспільстві. Тому ці два сценарії, які доповнюють один одного, на сьогодні є основними.

Але в російської політико-економічної еліти, яка кудись виїхала або публічно не робить заяв щодо війни, є інший якийсь план. Вони б хотіли, щоб якнайшвидше все закінчилося, і закінчилося так, щоб з Росії найближчим часом було знято всі ті санкції, які були введені. І також, щоб зняли і всі персональні санкції, під які потрапили багато хто з цих олігархів.

Я думаю, що вони усвідомлюють, що це можливо тільки за умови, якщо Росія остаточно і безповоротно забереться з території України та почне обговорювати питання компенсації, покарання винних і так далі. Тому, поки що ця думка в Росії не дуже популярна й абсолютно не публічна. А основна ставка робиться на заморожування конфлікту тією чи іншою мірою.

Після візиту Сі Цзіньпіна до Москви в Росії цю тему будуть знову розганяти, посилаючись ще на Китай. Мовляв, лідер КНР, про перемир’я говорив, тому давайте якесь глобальне перемир’я зробимо на кілька місяців.

Цей варіант, звичайно, дуже влаштує Росію для того, щоб перевести дух. Але зрозуміло, що він не влаштує Україну, і не влаштує всіх наших партнерів, тому що в такому разі війна на нашій території затягнеться на дуже довгий час.

Читайте також: Україна може почати переговори з Росією в будь-який момент, але за однієї умови — думка