Між Заходом та РФ: як змінюється політика Китаю після вторгнення Росії в Україну

Від початку повномасштабної війни в Україні Китай опинився між вибором — співпраця із Заходом чи все ж таки підтримка Росії. Вторгнення РФ в Україну Китай засудив, проте санкції проти Кремля не підтримав. Лояльність до російської влади під час війни обурила міжнародну спільноту. Коли Захід за допомогою санкцій намагається заблокувати військову машину Кремля, здається, що Китай цілком може її підгодувати. Крім того, не цурається навіть спільних навчань, інформує UA.

“ВПС Китаю та Росії провели планове спільне повітряне стратегічне патрулювання 2022 року. Мета — перевірити та підвищити рівень співпраці між військово-повітряними силами двох країн та сприяти стратегічній взаємній довірі та практичній співпраці між двома збройними силами. Ця акція не спрямована проти будь-якої третьої сторони. Вона не має нічого спільного з поточною міжнародною та регіональною ситуацією”, — заявив представник міністерства оборони Китаю.

За даними видання Archynewsy, російські дипломати щонайменше двічі закликали Китай надати так звані нові форми економічної підтримки, посилаючись на “торговельні зобов’язання”. Проте китайська влада не поспішає рятувати сусіда від економічної катастрофи. Принаймні публічно.

“У Китаю традиція робити все приховано, робити побічно. Робити все таким чином, маніпулятивно, щоб воно явно не було візуалізовано, засвідчено. Російський ринок для китайського стане ще доступнішим. Водночас російський ринок в умовах санкцій навряд чи буде ринком для Китаю таким вже важливим і критичним. Втрата цього ринку навряд чи матиме для Китаю серйозні наслідки”, — вважає голова Української асоціації американістики Макар Таран.

У випадку із озброєнням Захід чітко дав зрозуміти: за військову допомогу Росії будуть наслідки. А Китай як країна, яка націлена на першість у міжнародній економіці, санкцій побоюється. Розрив міжнародних відносин відкине державу на кілька десятиліть назад. Та й для Західного світу будь-які обмеження будуть досить болючими.

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Штати не шукають конфлікту чи нової холодної війни.

“Ми не прагнемо завадити Китаю стати великою державою або будь-якій іншій країні в цьому відношенні, розвивати свою економіку або просувати інтереси свого народу. Але ми захищатимемо і зміцнюватимемо міжнародне право, угоди, принципи та інститути, які підтримують мир і безпеку, захищають права окремих осіб і суверенних держав і уможливлюють співіснування та співпрацю всіх країн, включаючи Сполучені Штати та Китай”, — сказав він.

Порушення міжнародного права та прав людини — ще одна претензія, яка доволі часто лунає на адресу Китаю. Мовляв, країна підриває усталені інституції порядку.

“Китай продовжує свій геноцид і репресії щодо переважно мусульманських уйгурів та інших груп релігійних меншин. З квітня 2017 року понад мільйон уйгурів, етнічних казахів, киргизів та інших осіб були затримані в таборах для інтернованих у Сіньцзяні. КНР продовжує арештовувати та утискати права представників інших релігій, та вважає їх такими, що не відповідають доктрині Комуністичної партії Китаю, зокрема шляхом руйнування буддійських, християнських, ісламських і даоських молитовних будинків”, — наголосив Блінкен.

Подібні заяви Китай розцінює як втручання у внутрішню політику країни. І, попри запевнення США щодо готовності спільно розв’язувати проблеми зміни клімату, COVID-19, поширення ядерної зброї, наркотиків, глобальної продовольчої безпеки, Китай неохоче йде на зближення.

“Ми готові збільшити наше пряме спілкування з Пекіном щодо всього спектру питань, і сподіваємось, що це може статися. Але ми не можемо покладатися на те, що Пекін змінить свою траєкторію, тому ми формуватимемо стратегічне середовище навколо Пекіна, щоб просувати наше бачення — відкрита, інклюзивна, міжнародна система”, — заявив держсекретар США.

Проте для Китаю у пріоритеті лише інтереси своєї країни. І на ту чи іншу співпрацю, поступки чи санкції Пекін піде лише у тому випадку, коли це буде йому вигідно.

Читайте також:

Група “Єрмака-Макфола” запропонувала персональні санкції проти російської еліти. У пріоритеті олігархи зі списку Forbes

РФ тримає в Чорному морі п’ять кораблів із сумарним залпом до 34 крилатих ракет – Міноборони