Росія витрачає мільярди на ремонт нафтопереробних заводів (НПЗ) і втрачає доходи через удари українських БпЛА, йдеться в дослідженні Інституту вивчення війни (ISW). Своєю чергою російський Центробанк визнає, що атаки на інфраструктуру безпосередньо впливають на економіку країни та сповільнюють її відновлення. Детальніше про те, як українські далекобійні санкції впливають на економіку, у матеріалі журналістів FREEДОМ.
Українські дрони знищують можливості РФ у виробництві та експорті нафтопродуктів. У ніч на 8 травня безпілотники атакували НПЗ у Ярославлі, який входить до п’ятірки найбільших російських заводів і є найбільшим нафтопереробним підприємством у Центральному федеральному окрузі Росії.
Крім того, у Ростові-на-Дону місцеві жителі скаржилися на велику кількість вибухів. У результаті виникла пожежа в районі заводу лакофарбових матеріалів “Эмпилс” і філії науково-технічного центру “Радар”. Науково-технічний центр розробляє та обслуговує комплекси спеціального призначення, зокрема, співпрацює з Міноборони РФ.
Раніше під ударом опинилася лінійна виробничо-диспетчерська станція “Пермь”, вузлова станція системи “Транснефти”. Вона відповідає за перекачування, зберігання та розподіл нафти магістральними трубопроводами.
“Ярославль більш ніж у 700 км від державного кордону України. Об’єкт нафтової галузі, що мав велике значення для фінансування російської війни. Дякую Збройним силам України та нашій військовій розвідці за такий прояв справедливості. Українські далекобійні санкції продовжують діяти у відповідь на російські удари по наших містах і селах. Росія має обрати справжній мир, і тільки сильний тиск це забезпечить”, — заявив президент України Володимир Зеленський.
Ярославський НПЗ за 2025 рік мав чистий прибуток у 7,6 млрд рублів, а виторг становив майже 52,5 млрд. Це був рекордний фінансовий результат за останні п’ять років. Тепер Росія втрачає свій прибуток.
Як заявляє президент України Володимир Зеленський, за найскромнішими оцінками, з початку року Москва втратила не менше 7 млрд доларів тільки через точні українські удари по нафтопереробних заводах і нафтовій інфраструктурі: через збитки, простої та затримки з відвантаженнями.
В Інституті вивчення війни зазначають, що зростання цін на нафту через ескалацію конфлікту в Ірані теоретично мало б наповнювати російську скарбницю, проте субсидії та пошкоджена інфраструктура нівелюють цей ефект.
“Кампанія дальніх ударів України по російській нафтовій інфраструктурі в тилу Росії, ймовірно, продовжить чинити вплив на доходи Росії від експорту нафти і газу, оскільки ключові нафтові порти Росії, такі як “Усть-Луга” і “Приморск” у Ленінградській області, працюють з неповним завантаженням, що не дозволяє Кремлю в повній мірі витягти вигоду з більш високих цін на нафту і ослаблення санкцій США”, — кажуть експерти ISW.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Кремль збільшив витрати на військово-промисловий комплекс (ВПК) і суттєво скоротив інвестиції у цивільний сектор. Наприклад, частка житла, яке будують із порушенням термінів, за рік зросла майже в п’ять разів, заявляє Служба зовнішньої розвідки України. А серед регіональних забудовників ситуація ще гірша: у деяких випадках затримки торкнулися до 60% проєктів.
“Найбільш уразливі регіональні компанії і ті, хто набрав боргів на піку ринку: для них затримки у здачі об’єктів ризикують обернутися кризою ліквідності, судовими позовами покупців і реструктуризацією. Для економіки Росії загалом це означає гальмування суміжних галузей, зростання частки проблемних кредитів у банківському секторі і додатковий тиск на і без того виснажені регіональні бюджети”, — йдеться у повідомленні розвідки.
Як заявляв прессекретар російського диктатора Путіна Пєсков, уряд працює над рішеннями, які мають якось змінити негативну тенденцію в економіці. Але вже навіть Центробанк РФ попередив, що атаки українських дронів сповільнять відновлення. З початку квітня шість НПЗ зупиняли свою роботу. У результаті експортні можливості Росії знизилися майже на 20%. Аналітики вважають, що через пошкодження портової інфраструктури та нафтопереробних підприємств видобуток і експорт нафти скоротяться майже вдвічі.
“Грошей не вистачає ні на що. Валюти не вистачає ні на що. Не вистачає валюти для того, щоб закуповувати імпортні компоненти для зброї. Не вистачає валюти для того, щоб стабілізувати рубль. Не вистачає валюти для того, щоб здійснювати макроекономічні валютні операції для підтримки фінансової системи. Не вистачає валюти для того, щоб утримувати проксі-сили за кордоном”, — так висловився про нинішнє фінансове становище РФ заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський.
Система, створена кремлівським режимом, розвалюється зсередини. Страждає еліта, якій довелося повернути свої капітали в Росію. За останні три роки у бізнесменів конфіскували активи на суму близько 5 трлн рублів.
Також порушується консенсус, згідно з яким держава не втручалася у приватне життя людей, а громадяни — у політику, наводить слова неназваного колишнього високопосадовця російського уряду видання The Economist. Адже тепер влада пропонує росіянам лише репресії та цензуру, яскравим проявом якої є обмеження доступу населення до інтернету.
Читайте також: ЗСУ вразили Ярославський НПЗ і склад БпЛА росіян у Ростові-на-Дону: у Генштабі підтвердили удари
Раніше повідомлялося, що фахівці Центру спецоперацій “Альфа” Служби безпеки України відпрацювали по НПЗ “Лукойл-Пермнефтеоргсинтез” і лінійній виробничо-диспетчерській станції (ЛПДС) “Пермь”. Обидва об’єкти розташовані більш ніж у 1 500 км від кордону з Україною.














