Сьогодні о 08:00
Уряд Угорщини в особі Віктора Орбана часто намагається блокувати надання допомоги Європейського Союзу Україні. У грудні лідери країн ЄС мають схвалити рекомендації про початок переговорів щодо вступу України до блоку. Однак на заваді цьому рішенню може спробувати стати Угорщина, яка, намагаючись ізолювати Україну, ризикує сама опинитися в ізоляції. Подробиці — в матеріалі спеціального кореспондента телеканалу іномовлення України FREEДОМ в Європі Віталія Сизова.
15 листопада в Брюсселі зібралися міністри у справах Європи країн-членів Євросоюзу. Серед іншого вони обговорювали і підготовку саміту, що запланований на грудень.
Представник Угорщини був єдиним, хто публічно висловив сумніви щодо доцільності старту переговорів з Україною щодо її вступу до ЄС.
“Нам потрібен період роздумів і стратегічного обговорення політики Європейського Союзу щодо України, і це має враховуватися в рішеннях Європейської Ради. До цього стратегічного обговорення ми не в змозі ухвалювати рішення щодо подальших кроків у процесі приєднання України”, — заявив міністр у справах ЄС Угорщини Янош Бока.
Така позиція угорського чиновника викликала нерозуміння з боку його європейських колег. На пропозицію Угорщини подумати відреагував міністр у справах Європи Фінляндії.
“Війна Росії проти України триває вже майже два роки. Я думаю, у нас було достатньо часу, щоб зрозуміти всю серйозність ситуації, загрозу, яку війна становить для ЄС. Я думаю, вкрай важливо, щоб кожна європейська країна розуміла, що нам потрібно допомогти Україні. Нам потрібно зробити все можливе, щоб допомогти Україні здобути перемогу в цій війні, а розширення ЄС також є питанням безпеки. Ми знаємо, що означає бути між ЄС і Росією”, — акцентував міністр з європейських справ Фінляндії Андерс Адлеркройц.
Розширення ЄС — це не єдина сфера, в якій в уряду Угорщини розбіжності з іншими країнами. Крім цього, угорська влада систематично блокує виділення коштів з Європейського фонду миру для компенсації європейським країнам за поставлену в Україну зброю.
Востаннє йшлося про пів мільярда євро. Також уряд угорського прем’єра Віктора Орбана не поспішає схвалювати збільшення фінансування цього фонду миру на 20 млрд євро для України і поки що не схвалює проєкт про створення українського механізму для підтримки економіки та інфраструктури України на суму 50 млрд євро на наступні 4 роки. Усі ці дії викликають нерозуміння з боку представників інших країн.
“Розширення ЄС відповідає нашим геостратегічним інтересам, і для нас дуже важливо, щоб ми домоглися розширення ЄС, що також означає, що ми як ЄС стаємо сильнішими, що ми зберігаємо здатність діяти. І саме тому важливо, щоб розширення Євросоюзу і реформи йшли пліч-о-пліч”, — зазначила державна міністерка Німеччини у справах Європи Анна Люрман.
Політика уряду Орбана щодо України не єдине, що викликає нерозуміння в Брюсселі.
14 листопада уряд Угорщини підписав із російською компанією “Росатом” графік будівництва атомної електростанції “Пакш II”, а російська державна компанія “Газпром” оголосила про намір збільшити постачання газу в Угорщину.
Усе це відбувається на тлі офіційної політики ЄС щодо відмови від використання російських енергоносіїв та послідовного запровадження санкцій проти РФ. Такі дії уряду Орбана не залишилися непоміченими в Єврокомісії.
“Навіть Угорщина знає, що, продовжуючи ці дії, вони надають Росії право маніпулювати їхнім ринком. Я знаю одного політичного лідера в Європі, який потискає руку цьому військовому злочинцю, і нікого більше”, — заявила європейська комісарка з енергетики Кадрі Сімсон у коментарі для видання Politico.
У вересні 2022 року парламент ЄС заявив, що Угорщина більше не є функціональною демократією, оскільки уряд Орбана нібито навмисно підриває демократію, основні права та верховенство закону впродовж понад десяти років. Відтоді було заблоковано майже 30 млрд євро фінансування ЄС для Угорщини.
Напередодні початку підготовки до саміту лідерів ЄС, на якому, заплановано розгляд рішення про початок переговорів з Україною щодо вступу до Європейського Союзу, євродепутати з комітету бюджетного контролю вкотре закликали не піддаватися на можливий шантаж з боку Будапешта та не розморожувати ці кошти, доки ситуація в Угорщині не зміниться.
“Очевидно, що угорський уряд намагається знайти нові способи обійти те, що від них просять, і намагається сказати, що, мовляв, дивіться, ми тут змінили закон, змінили там. Тепер це відповідає вимогам і критеріям. А ось коли йдеться, наприклад, про незалежність національної судової влади в Угорщині, там уже багато чого зроблено, але кілька ключових питань все одно залишаються незрозумілими”, — сказав член Європарламенту Петрі Сарвамаа.
Депутати вважають, що рішення про виділення 20 млрд євро на закупівлю зброї для України і 50 млрд євро для підтримки української економіки та інфраструктури можна буде ухвалити і без підтримки Угорщини, хоча зробити це буде важче.
“Якщо і коли Угорщина буде шантажувати, наприклад, переглядом довгострокового бюджету і казати, що вони не готові прийняти його в раді. Отже, тоді так, у Комісії є можливість створити український механізм окремо, з усіма іншими 26-ма країнами-членами і залишити Угорщину осторонь”, — зазначив Сарвамаа.
Ситуація з Угорщиною ще раз підігріла дебати, що тривають всередині Європейського Союзу щодо доцільності реформ процедур ухвалення рішень. Адже зараз для того, щоб заблокувати роботу всього ЄС, достатньо одного голосу проти з 27 країн-членів.
Напруженості додають і висловлювання Віктора Орбана, який критикуючи політику Брюсселя дійшов до того, що порівняв членство в ЄС із радянською окупацією країни, коли було вбито тисячі людей, а сотні тисяч стали біженцями.
“Сьогодні виникають речі, що нагадують нам про радянські часи. Так, буває, що історія повторюється… На щастя, те, що колись було трагедією, тепер у кращому разі є комедією. На щастя, Брюссель — це не Москва. Москва була трагедією. Брюссель — це просто погана сучасна пародія… Треба було танцювати під ту дудку, в яку свистить Москва. Свистить і Брюссель, але ми танцюємо так, як хочемо, а якщо не хочемо, то не танцюємо”, — заявив Орбан у виступі в річницю антирадянського повстання 1956 року.
Це висловлювання Орбана не залишилося непоміченим у Брюсселі.
“На жаль, Угорщина багато знає про те, що таке окупація. Я пам’ятаю Будапешт 1956 року з російськими танками на вулицях. Мені було дев’ять років. Тож він має знати, про що говорить, але, чесно кажучи, я не бачу жодної схожості між радянською окупацією Будапешта і тим, що відбувається в Берлемоні. Я не бачив танків у Берлемоні. Ніхто не зобов’язує Угорщину бути в Євросоюзі, це вільний вибір”, — резюмував верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
Читайте також: Підтримка України та санкції проти РФ — що пообіцяли глави МЗС країн ЄС за підсумками зустрічі в Бельгії (ВІДЕО)
Більше новин — в Telegram-каналі #FREEДОМ
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
