Сьогодні о 15:53
Україна оголосила бойкот церемонії відкриття зимової Паралімпіади-2026 у Мілані та Кортина-д’Ампеццо на знак протесту проти допуску російських і білоруських спортсменів під національними прапорами. До бойкоту офіційних заходів мають намір приєднатися Єврокомісія та низка європейських країн.
У Національному паралімпійському комітеті України заявили, що Росія та Білорусь не проходили кваліфікацію для отримання ліцензій на участь в Іграх. Однак Міжнародний паралімпійський комітет підтвердив допуск шести російських і чотирьох білоруських спортсменів із національною символікою — прапорами та гімнами. Представник МПК Крейг Спенс зазначив, що цих атлетів розглядатимуть як представників “будь-якої іншої країни”.
“Це брудне рішення”: Київ і ЄС протестують проти символіки РФ і Білорусі на Паралімпіаді
У Національному паралімпійському комітеті України наголосили:
“До того ж це сталося відповідно до того статусу російського і білоруського паралімпійських комітетів, який вони отримали як країни, що здійснюють жахливу воєнну агресію на території України! Навіть після ганебного рішення Генеральної асамблеї Міжнародного паралімпійського комітету 2025 року про відновлення їхнього повноправного членства в міжнародному паралімпійському русі, Росія і Білорусь не мали права брати участь у зимовій Паралімпіаді в Мілано — Кортина, як такі, що не мають жодної легальної ліцензії для своїх спортивних суб’єктів”.
Голова комісії атлетів НОК України Георгій Зантарая нагадав, що дії РФ суперечать принципам олімпійського руху.
“З 2008 року Росія порушує всі принципи олімпійської хартії. Олімпійські ігри створені для того, щоб зупиняти війни. Під час Олімпійських ігор не ведуться війни — припиняються війни. Це спочатку закладалося в олімпійський рух. Росія за останні 15 років порушила це приблизно п’ять разів. На сьогодні ми бачимо, що країна, яка вбиває мирних людей, руйнує будинки і лікарні, виступає на Олімпійських іграх”, — заявив він.
Естонія, Польща та Італія відмовилися брати участь в офіційних заходах Паралімпіади.
Український скелетоніст Владислав Гераскевич, раніше дискваліфікований через “шолом пам’яті” з портретами загиблих спортсменів, заявив:
“Я розумію, що насправді нас підтримали буквально всі куточки світу. Усі побачили цю несправедливість. Побачили, що система МОК сильно підіграє Росії. Нарешті ми змогли трохи підняти завісу, за якою велася ця проросійська гра Міжнародного олімпійського комітету”.
Президент України Володимир Зеленський назвав рішення МПК несправедливим:
“Це брудне рішення, яке неможливо поважати, воно жахливе і несправедливе. Це приблизно так, як розвивалася їхня російська агресія: повзуча окупація — Крим, ніхто не відповів, потім Донбас, ніхто не відповів, потім — повномасштабне вторгнення. Крок за кроком, російський спосіб життя. Так само і з Олімпійськими іграми”, — вважає він.
Паралімпіада-2026 під знаком протесту: що про це думають експерти
Як Міжнародний паралімпійський комітет пояснює допуск російських і білоруських спортсменів під національними прапорами? Наскільки це рішення відповідає принципам олімпійського руху та міжнародного права? Чи стане цей крок прецедентом для повного повернення Росії у світовий спорт? Чи може спорт в умовах війни залишатися поза політикою, чи він уже став інструментом геополітики? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM відповіли:
- Анатолій Пінчук, голова правління Інституту безпеки Східної Європи;
- Жан Беленюк, заступник голови комітету ВРУ з питань молоді та спорту, олімпійський чемпіон з греко-римської боротьби.
АНАТОЛІЙ ПІНЧУК: Дії МОК несуть ризики не лише для спорту, а й для світової політики
— Специфіка формування Міжнародного олімпійського комітету така, що його члени обираються фактично довічно. І на цей момент представники, які представляють там Україну, явно не займаються активним відстоюванням української позиції. Зокрема, на жаль, дуже гнучку позицію займає Сергій Бубка, колишній олімпійський чемпіон, який свого часу був представником Національного олімпійського комітету України.
Тобто існують внутрішні процедури ухвалення рішень Міжнародним олімпійським комітетом — це одна ситуація. Друга ситуація — це загальна політика, а точніше політико-правові питання.
Для мене не є дивним заява представника Сполучених Штатів з однієї простої причини. На жаль, зараз ми спостерігаємо відступ позиції керівництва Сполучених Штатів, передусім, від базової конфігурації правових норм, які формувалися на рівні ООН та основ міжнародного права. Якщо виходити з цієї бази, Росія однозначно агресор, Росія однозначно порушник усіх норм і, відповідно, об’єктивно має стати країною-ізгоєм.
Позиція Трампа в цьому випадку — це бажання якнайшвидше припинити війну, підштовхнувши Росію та Україну до якогось компромісного договору. І самі по собі норми міжнародного права тут не беруться до уваги.
Відповідно, і позиція щодо участі російських спортсменів розглядається як допустима, бо якщо Росія перестає бути країною-ізгоєм, то в цій логіці участь російських спортсменів в Олімпійських іграх — це абсолютно нормально.
На жаль, ми маємо таку даність. Чи можна її змінити? Можливо, через певний час, коли і президент Трамп, і інші керівники Сполучених Штатів побачать, що навіть за спроб досягнення компромісу щодо припинення війни на якесь комерційну розсудність Володимира Путіна і кремлівського режиму загалом покладатися не доводиться.
Якщо ми виходимо з того, що Росія є порушником норм міжнародного права, Статуту та інших нормативних документів Організації Об’єднаних Націй, то Росія має стати країною-ізгоєм.
Якщо йдеться про участь російських спортсменів в Олімпійських іграх чи інших змаганнях, то їхня участь можлива не під російським прапором і за додаткової умови. На жаль, навіть коли участь під прапором була заборонена, не існувало обов’язкової вимоги, щоб спортсмени публічно засудили факт агресії Російської Федерації та порушення нею норм міжнародного права. Це була б логічна політико-правова конструкція.
Так, у такому випадку їм довелося б виїхати з Росії. І тоді можна було б сказати, що до людей, які займають позицію відповідно до міжнародних політико-правових норм, не застосовується жодна негативна мітка, бо вони не порушують ці норми.
У цьому випадку ми говоримо про Росію як про порушника і про її громадян, які підтримують цю позицію, які тим самим стають активними співучасниками порушення норм. І це ненормально.
ЖАН БЕЛЕНЮК: Це ганебне рішення і загравання з агресором
— По-перше, до цього рішення дійшов не Міжнародний олімпійський комітет, а Міжнародний паралімпійський комітет. Але я так розумію, що це певне промацування ґрунту. І наступним рішенням уже буде рішення Міжнародного олімпійського комітету про допуск усіх спортсменів під їхньою символікою.
Це такий повзучий допуск і скасування всіх заборон, які були запроваджені щодо представників країн-агресорів, тобто їхнього відсторонення від участі в міжнародному олімпійському русі.
Минуло чотири роки, і ми бачимо ситуацію, коли Путін не відступив ні на йоту від своїх планів щодо терористичних актів, убивств і руйнування нашої країни. А Міжнародний олімпійський комітет і паралімпійські структури фактично кардинально змінюють свою позицію на протилежну. Зараз вони самі запрошують представників Росії: давайте з нами, давайте будемо змагатися, ми не проти вашої участі. Це ганьба. Це ганебне рішення, це загравання з агресором.
Думаю, що Путін тому й здійснює подібні кроки, розв’язує війни напередодні або безпосередньо під час проведення Олімпійських ігор і, в принципі, ігнорує олімпійське перемир’я, до якого його неодноразово закликали. Макрон закликав під час Олімпійських ігор у Парижі. Зараз італійська сторона також про це говорила, але він відкидає ці заклики. Бо розуміє: рано чи пізно представники колективного Заходу, як він їх називає, дадуть слабину у своїй політиці щодо Російської Федерації і зроблять крок назад, дозволивши їй змагатися з іншими країнами під власною символікою.
Ми не були згодні і не згодні навіть на їхню участь у нейтральному статусі. Бо прекрасно розуміємо: жодного нейтрального статусу в РФ не існує. Усі спортсмени номінально розповідають про те, що хочуть бути поза політикою, але як один стоять струнко поруч із Путіним, коли Кремль використовує їх для пропагандистських цілей.
Це інструмент. І давати такий інструмент у руки людині, яка регулярно чинить злочини, — це злочин щодо людства і щодо суверенної держави під назвою Україна.
На словах європейські партнери підтримують, але реальні механізми не застосовують. Прецеденти були: якщо країна хоче не пустити представника держави-агресора, вона його не пускає.
Якщо серед допущених паралімпійців виявляться люди, які отримали травми у кривавій війні РФ проти України і тепер допущені до змагань, це буде кричущою демонстрацією зневаги до базових моральних цінностей щодо нашої країни. У такому випадку необхідно реагувати дуже жорстко, аж до бойкоту. Бо це плювок в обличчя українській нації, коли люди, які ще нещодавно воювали проти України, зараз хочуть змагатися з українцями на одних і тих самих трасах.
Ми не можемо цього дозволити. Це питання потрібно ретельно моніторити. Коли з’являться офіційні заявки, потрібно розуміти, хто ці люди. Хоча, по суті, ми загалом проти їхньої присутності на Олімпійських іграх. Вони несуть відповідальність за керівництво, яке обирали протягом багатьох років, і за політику цього керівництва.
Поки триває війна, поки не виплачені репарації і конфлікт не завершений, жодних можливостей представляти цю державу на міжнародній арені бути не повинно. Поява російського прапора на Олімпіаді такого рівня — це фактично виправдання воєнних дій режиму, який з 2014 року веде агресію проти України.
Авторитарні режими завжди використовують спорт як інструмент просування своїх наративів.
Ми можемо згадати Олімпіаду 1936 року в Берліні, яку Адольф Гітлер хотів представити як тріумф арійської раси. І історію Джессі Оуенса, американського легкоатлета, який здобув чотири золоті медалі, що стало ударом по нацистській пропаганді.
Такі підходи характерні для всіх авторитарних правителів. Для них спорт — це інструмент внутрішньої політики, демонстрація сили. Згадаємо Олімпіаду в Сочі 2014 року, задуману як тріумф російського спорту. Але перемоги були забезпечені через масштабну систему підміни допінг-проб за сприяння спецслужб. Коли це викрили, були накладені санкції, і Росія втратила право виступати під власним прапором.
Усе це вже було в історії. І коли міжнародні структури заплющують очі на кричущі приклади зневаги до міжнародного права, це тривожний сигнал. Це дуже поганий дзвіночок і привід серйозно замислитися.
Читайте також: Яку позицію має зайняти світовий спорт у відповідь на російську агресію — думки глядачів FREEДОМ та експертів
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
