Фільм українського іномовлення “Воїни науки” показали у Великій Британії

У межах Українських тижнів у Великій Британії відбувся показ документального фільму українського іномовлення “Воїни науки”. Захід відбувся англійською мовою в Університеті Ліверпуля. Співорганізаторами виступили Сумський державний університет, ГО #ScienceForUkraine, ініціатива #TwinForHope, портал LinkUA та місцева українська громада.

Фільм, створений “Мультимедійною платформою іномовлення України” у співпраці з Національним антарктичним науковим центром (НАНЦ), розповідає про українських полярників, які одночасно воюють на два фронти — науковому та воєнному. Зйомки проходили на станції “Академік Вернадський” в Антарктиді, на борту науково-дослідного судна “Ноосфера” та на передовій в Україні. Стрічка показує разючий контраст між тишею антарктичних пейзажів і гуркотом війни. Вона вже отримала нагороду “Найкраща режисерська робота” на фестивалі Cinema for Victory.

Показ “Воїнів науки” став однією з головних подій вечора в Університеті Ліверпуля і зібрав численну міжнародну аудиторію. Показу передувала відкрита розмова гостей з автором ідеї, журналістом українського іномовлення Геннадієм Куркіним, яка відбулась в онлайн-форматі.

Обговорення торкалося шляху Геннадія Куркіна — від волонтера з Латвії, який приїхав до України лише на кілька днів, щоб привезти допомогу, до роботи в іномовленні та створення фільму про українських науковців, котрі після початку повномасштабної війни були змушені взяти до рук зброю.

“Планував приїхати ненадовго допомогти як волонтер… А залишився й дотепер. Так Україна впливає на людей. Одним із перших моїх інтерв’ю як ведучого іномовлення — це було третє чи четверте — стала розмова з метеорологом зі станції Вернадський. Інтерв’ю було хорошим, усе минуло добре, але воно просто не виходило в мене з голови. Я не міг позбутися відчуття, що приїхав туди не просто так — і точно не як турист. Я вирішив, що мушу знайти історію, яку справді варто розповісти, бо люблю думати про себе як про оповідача. І так я зосередився на вчених, які були змушені залишити свої лабораторії, свої дослідження, результати багаторічної праці — і взяти до рук зброю”, — зазначив Куркін.

Розмова також стосувалася історії створення стрічки, процесу пошуку її героїв та викликів, з якими зіткнувся режисер під час роботи. Особливу увагу приділили контрасту між суворою реальністю фронту в Україні та мирним середовищем Антарктиди, де Куркін також знімав свої матеріали. Крім того, обговорювалися ставлення українських науковців і військових до журналістів, особливо у випадках некоректних запитань західних репортерів, які іноді не розуміють місцевих реалій.

Не оминули й тему впливу війни на людей загалом і на самого автора зокрема — Куркін втратив колег і став свідком жахливих звірств окупантів.  

“Журналістика — річ гірка і подекуди потворна. Іноді тобі доводиться поводитися як покидьок, бо ти буквально вриваєшся в чуже життя в пошуках історії. Коли ти проходиш крізь війну, коли бачиш усе це на власні очі… Я, наприклад, лише нещодавно поховав двох своїх колег. Один з них допомагав мені знімати цей фільм. Чи змінився я через війну? Мабуть, так. Я стояв на краю ями у Бучі й бачив мертві тіла зі зв’язаними за спиною руками. А потім якимось чином мусиш знайти спосіб повернутися до нормальності”, — поділився своїми емоціями автор стрічки.

На завершення організатори подякували Геннадію Куркіну за його роботу та за фільм, який показує Україну в новому світлі — як країну, здатну продовжувати наукові дослідження та досягати успіхів навіть під час війни.

Окрім показу фільму, в межах Українських тижнів в Університеті Ліверпуля цьогоріч відбулися й інші заходи. Зокрема, історик Ярослав Грицак провів лекцію “The Beatles і Україна”, під час якої розкривались культурні зв’язки між легендарним гуртом та українським суспільством. Також відбувся конкурс наукових і мистецьких презентацій Science & Art Pitch, у якому учасники презентували свої проєкти та відкриття. Крім того, гості могли ознайомитися з виставкою “Прихований український геній”, присвяченою винаходам і відкриттям українських дослідників.

Ці заходи продемонстрували міжнародній аудиторії багатогранність України — від культури та музики до передових наукових досягнень.