Росія звинуватила Сполучені Штати Америки в тому, що вони не виконують “домовленості”, які були досягнуті між Путіним і президентом США Дональдом Трампом на саміті на Алясці у серпні 2025 року.
Раніше глава Білого дому Дональд Трамп в особистій розмові закликав президента України Володимира Зеленського діяти “більш сміливо” щодо РФ, щоб силою змусити Кремль сісти за стіл переговорів.
Трамп змінює позицію
Днями троє високопоставлених російських чиновників заявили, не вдаючись до подробиць, що Вашингтон нібито не виконав своїх обіцянок. Їхні коментарі пролунали на тлі посилення українських далекобійних ударів по території Росії, включно з двома атаками на Московський НПЗ минулого тижня, а також на саміті “Великої сімки” (G7), на якому президент України Володимир Зеленський заявив Трампу та іншим західним лідерам, що Київ переломлює хід війни.
Як зазначило агентство Reuters, першим звинувачення на адресу Вашингтона озвучив помічник глави Кремля Юрій Ушаков, який заявив, що лише одна сторона залишалася відданою досягнутим домовленостям, “у той час, як інша сторона, як тепер з’ясовується, не змогла повною мірою виконати свою частину”. Слідом за ним міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров сказав, що саміт міг бути “вивертом США, щоб виграти час для переозброєння київського режиму”. Його заступник Сергій Рябков також звинуватив США у відступі від “фундаментальних домовленостей”, досягнутих на Алясці. Згодом і сам Путін заявив, що весь Захід працює на Київ.
За словами аналітиків, цей зсув відображає нервозність Москви через “надзвичайно критичну ситуацію для російської економіки та армії” на тлі почастішання атак України по території Росії. Експерти зазначили: Москва вважає, що цим атакам сприяють США.
25 червня глава Білого дому Дональд Трамп під час пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте заявив, що президент Володимир Зеленський “доволі добре справляється” у війні Росії проти України.
“У нього (Зеленського, — ред.) усе складається непогано. Послухайте, як не крути, справи у нього йдуть доволі добре. Принаймні він тримається впевнено. З обох сторін гине багато людей, але, думаю, він справляється доволі успішно. Потрібно визнати: він проявляє мужність, у нього чудова техніка, але головне — у нього чудові люди, справжні бійці”, — сказав Дональд Трамп.
Раніше журналісти Kyiv Independent повідомили, що президент США більше не вірить, що Путін погодиться на реальні переговори, тому закликав Київ діяти “сміливіше”. За даними видання, Україна сприйняла це як сигнал, що США більше не обмежуватимуть країну в ударах по території РФ.
“Трамп каже, що насправді не вірить, що [Володимир] Путін щось зробить без тиску”, — цитує Kyiv Independent неназваного чиновника, знайомого з подробицями недавньої зустрічі Трампа і Зеленського.
Тим часом у Москві вже заговорили про можливість відновлення переговорів з Україною. Так, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров перед послами та представниками дипкорпусу заявив, що Росія готова відновити переговори з Україною з того моменту, на якому вони зупинилися.
Останній раунд тристоронніх переговорів між Україною, Росією та США відбувся 18 лютого 2026 року в Женеві. Наступна зустріч була запланована на 5 березня в Абу-Дабі, але через події, які почали розвиватися на Близькому Сході, вона так і не відбулася. До речі, на цій фазі удавана дипломатія російського МЗС і закінчилася. А далі знову почалися необґрунтовані претензії, шантаж і погрози.
Багато експертів переконані: Москва використовує тему переговорів як інструмент тиску, розраховуючи взяти оперативну паузу, перегрупувати війська та послабити військову підтримку Києва.
“Я зовсім не довіряю нічому, що походить із Москви в контексті переговорів або перемир’я. Вони ніколи не будуть його дотримуватися, якщо їх не змусити. Росіяни вже зараз ведуть проти нас війну. Я маю на увазі, що вони не запускають ракети по морських портах Західної Європи, але роблять практично все, крім цього. Це дрони, судна так званого тіньового флоту, диверсії, вбивства, втручання в роботу наших інститутів… Їхня мета — відвертати нас, чинити тиск на громадську думку, щоб люди перестали підтримувати українців або припинили постачання допомоги Україні”, — зазначив генерал-лейтенант армії США у відставці Бен Годжес.
У Києві вважають, що нинішня активність Москви навколо теми переговорів безпосередньо пов’язана з військовими та економічними проблемами, що зростають. Президент Володимир Зеленський підкреслив, що Україна не має наміру послаблювати тиск і продовжить завдавати ударів по об’єктах, які підтримують російську військову машину. Водночас за його словами, мають розширюватися міжнародні санкції проти енергетичного сектору, банківської системи, оборонної промисловості та тіньового флоту РФ. Лише тоді у Кремля з’явиться стимул шукати шлях до завершення війни.
“Цей наш тиск і будь-яка інша форма тиску на Росію мають тривати й надалі та привести до миру. Уже більшість у Росії висуває претензії Путіну, що його війні не видно кінця, і всі нинішні труднощі для росіян мають підштовхувати їх до думки, що ця їхня війна існує, і це не просто “каміння з неба”, і що їхня війна має закінчитися. Потрібні реальні переговори, Україна висунула всі пропозиції з цього приводу”, — заявив Володимир Зеленський.
Нова риторика Дональда Трампа в оцінці експертів
Чому президент США змінив позицію щодо України? Чи підуть за його заявами реальні дії? Як реагуватиме Кремль? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Антон Кучухідзе, політичний експерт-міжнародник, співзасновник аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
- Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень;
- Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”;
- Олексій Буряченко, професор Київського авіаційного університету, президент “Міжнародного інституту дослідження безпеки”.
АНТОН КУЧУХІДЗЕ: Трамп не перебуває в позиції, коли може впливати на Україну
— Найбільш сміливого європейського політика, ніж президент України Володимир Зеленський, на цю мить не існує. Тому, попри всю повагу до американської адміністрації, я не думаю, що президент Зеленський чекав би схвалення від Трампа. З перших днів він діє якщо не всупереч йому, то принаймні не погоджується з жодною позицією глави Білого дому, яка не відповідає інтересам України.
Інформація про те, що Трамп закликав президента України діяти сміливіше, створює гарне інформаційне поле. Але реалії такі, що у Зеленського завжди свій погляд. Він чітко розуміє українські інтереси й, попри будь-які загрози, проблеми із зупинкою постачання озброєнь та інші складнощі, ніколи не відходив від базової позиції: Україні потрібна зброя, а на РФ потрібно тиснути.
Дональд Трамп об’єктивно розуміє, що його зовнішньополітичні ініціативи провалилися. Був сплеск щодо Венесуели, а тарифна політика, м’яко кажучи, провалилася. Щодо Ірану США також об’єктивно провалилися. В принципі, зараз глава Білого дому вже не в тому статусі й не в тій ролі, у нього немає такої кількості успішних кейсів, щоб щось дійсно радити або пропонувати. Тому він діє за кон’юнктурою.
Трамп бачить, що Україна, умовно кажучи, молодці. Але це все дуже поверхнево. У глибокий аналіз він не входить. Це не означає, що у нього зараз є цілісна концепція того, що робити з Росією, якщо Україна завдасть ще тисячу ударів по логістиці, енергетичних і військових об’єктах.
Попри повагу до президента США, потрібно розуміти: сказав і сказав. Саме так це і варто сприймати. Бо якби у нього була реальна стратегія, то, повірте, переговорами займалися б не його друзі, свати та родичі. Переговорами займалися б Держдепартамент і Пентагон.
Для Трампа російська карта також є програшною. У нього мінус 19% підтримки порівняно з показниками на 20-28 лютого. Рейтинг його діяльності падає. Це провал.
Виникає питання: що Трамп сьогодні може запропонувати Україні? Переконати її чогось не робити? Або запитувати, чому вона це робить? Він уже не перебуває в позиції, коли може впливати на Україну, викручувати їй руки або тиснути на європейців.
ВОЛОДИМИР ДУБОВИК: Дуже часто в діях президента США немає послідовності
— Якщо зараз Дональд Трамп готовий якимось чином змінювати свої підходи — що ж, подивимось. Сучасний світ дуже швидко змінюється. Але я поки не бачу переконливих доказів того, що президент США радикально або якісно змінює свою позицію.
Ті епізоди, які ми спостерігали останніми днями, справді можна назвати позитивними. Включно із зустріччю “Великої сімки” і підписаним за її підсумками меморандумом. Деякі короткі заяви Трампа теж можна трактувати позитивно. Але цього поки недостатньо, щоб говорити, ніби він перейшов до нового етапу своєї політики щодо російської війни проти України, де буде жорсткіше тиснути на Москву та активніше підтримувати Київ.
Розмови про можливі нові санкції проти Москви ведуться практично з того дня, як Трамп повернувся до Білого дому, але по суті нічого нового не відбувається. Окрім нафтових санкцій, які з жовтня 2025 року діють проти “Роснефти” і “Лукойла”, з тримісячною перервою через війну з Іраном, нічого принципово нового немає.
Що стосується підтримки України, то тут ми теж бачимо небагато. Так, певна кількість американської зброї продається за європейські гроші для України. Продовжується також обмін розвідувальною інформацією. Але жодних нових форматів підтримки, нових підходів або креативних ідей поки не видно.
До недавнього часу, наскільки ми розуміємо, більшість ударів по території Росії завдавали саме українською зброєю. Американці, скажімо так, не надто охоче давали дозвіл на використання своїх озброєнь. Очевидно, Трамп — або принаймні хтось із його оточення — ще минулого літа розумів ситуацію так: якщо справді хочуть домогтися переговорів, потрібно вирівняти баланс сил.
Київ повинен мати можливість завдавати ударів по ключових російських об’єктах. Не знаю точно, чи це особиста позиція Трампа, чи когось із його оточення. Можливо, це позиція американських військових. Принаймні вони давно симпатизували Україні та допомагали їй протягом останніх чотирьох років — настільки, наскільки дозволяли рішення вищого політичного керівництва.
Я думаю, якщо хтось і далі зможе підштовхнути Трампа до розуміння того, що необхідно одночасно тиснути на Росію і допомагати Україні, тоді справді можна буде вирівняти цей асиметричний конфлікт.
Зовні Росія виглядає сильнішою — і сам Трамп неодноразово про це говорив. Але якщо баланс сил змінити, тоді Путін буде змушений зупинити агресію, піти на справжні переговори та певні поступки. І тоді мирний процес справді може бути успішним.
Побачимо, чи справді Трамп рухається саме в цьому напрямку. Можливо, з часом з’явиться більше інформації і про те, хто саме підштовхує його до таких рішень. Українці та європейці щоразу, коли зустрічаються з Трампом або розмовляють з ним, звичайно, переконують його діяти саме так.
Але й Путін, який також з ним спілкується, переконує його у прямо протилежному. Ба більше, нещодавно Ушаков сказав, що нібито на зустрічі “Великої сімки” європейці “напихали” Трампа шкідливими антиросійськими ідеями та фактами, і дуже шкодував із цього приводу. Але президент США така людина: сьогодні його переконали одними аргументами, а через кілька днів хтось інший переконає іншими. На жаль, якоїсь реальної послідовності в діях Трампа дуже часто немає.
ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Шантаж Путіна більше не працює
— У питанні Дональда Трампа краще бути песимістом, але сподіватися на краще. Президент США справді любить переможців — це неодноразово звучало і неодноразово проявлялося на практиці.
Важливо, що і Дональд Трамп, і його найближче оточення досить чітко говорили, що Україна не програє і що в неї є “карти”. Це свідчить про те, що в оточенні президента США існує досить серйозне розуміння ситуації, яка склалася.
Якщо згадати, наприклад, саміт “Великої сімки”, де Трамп говорив, що Путін має укласти угоду, що РФ втрачає багато людей, то варто нагадати: рік тому він говорив те саме про Україну. Ми справді бачимо зміну підходу.
Питання в тому, чи проявиться зміна риторики Трампа в конкретних діях: посиленні допомоги Україні, посиленні санкцій проти РФ, у наданні додаткової зброї або продажу озброєнь.
Саміт “Великої сімки” ухвалив резолюцію, яку США не заблокували. У ній йдеться про посилення військової допомоги Україні — є навіть конкретика щодо посилення ППО. Це означає подальше посилення оборонних можливостей України, і ми досить добре розуміємо, що це означає в контексті війни.
У Кремлі пам’ятають, що восени 2025 року практично відкрито обговорювалася можливість передачі Україні ракет “Томагавк”. Є й інші системи озброєнь у США, які також можуть бути передані. Також, можливо, США знімають частину обмежень на використання американської зброї по російській території. Усе це призводить до того, що в Росії нервують.
Погрози Росії вже не працюють — ні ядерний шантаж, ні погрози розширення конфлікту на країни Балтії — в Європі та США на це фактично перестають реагувати.
Якщо українська далекобійна частина справді буде посилена і, наприклад, російська логістика в прикордонних районах буде виведена з ладу, це стане для РФ серйозним ударом. І в такому разі це може змусити Путіна до нових форматів переговорів.
Бо навіть удари по тимчасово окупованих територіях і фактична блокада Криму вже починають працювати всередині російського порядку денного. Путін уже отримує незручні питання, на які в нього немає відповіді. Він може лише йти у свою паралельну реальність і говорити, що Росія всюди перемагає.
ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Нова позиція Трампа щодо України більше подобається американському суспільству
— Росія створювала ілюзію, ніби вона перемагає у війні, ніби це лише питання часу — нібито неминуча окупація частини Донецької та Луганської областей. Формувалася картина, у яку, на жаль, американська сторона повірила.
Зараз жодних ілюзій уже немає. Усі бачать, що тоді, найімовірніше, американськими посередниками була обрана неправильна стратегія: вони більше схилялися до ставки на РФ, ніж до віри в успіх України.
Зараз президент США Дональд Трамп особисто може переконатися за своїм рейтингом, що ця стратегія була помилковою. Бо весь той час, поки Путін, по суті, водив його за ніс і не давав політичного результату, рейтинг лише знижувався.
Зараз, коли глава Білого дому почав дотримуватися більш вираженої риторики підтримки України, говорячи про те, що у Росії мало часу і їй необхідно сідати за стіл переговорів, така позиція, судячи з усього, більше подобається американському суспільству. І саме вона, ймовірно, зупинила падіння рейтингу Трампа і Республіканської партії на тлі підготовки до проміжних виборів цієї осені.
Електоральні тенденції, як мені здається, додатково підштовхнуть США до того, щоб не наступати на російські граблі вдруге, а зробити більш правильну ставку. І ця ставка має бути на Україну.
Росія зараз перебуває у стані замішання. У Москві до кінця не розуміють, чи можуть вони й далі розраховувати в межах так званого “духу Анкориджа” на своїх американських партнерів або вже радше опонентів, чия роль постійно змінюється.
Читайте також: Кремль згадав про дипломатію: що стоїть за новими заявами Путіна














