Договір безпеки для України: ключові моменти назвала Осмоловська

Розроблений групою Расмуссена — Єрмака проєкт гарантій безпеки — Київський договір безпеки (Kyiv Security Compact) — важливий не лише для захисту України, а й усієї Європи. І може бути основою для інших договорів безпеки світового рівня. Про це сьогодні, 17 вересня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіла старша дослідниця програми “Україна та Східна Європа” аналітичного центру Globsec Юлія Осмоловська.

Вона наголосила, що колективний Захід уже розуміє, що у цій війні Україна бореться не лише за свою незалежність, а й є щитом від російської агресії для всієї Європи.

“Колективний Захід наголошує, що це боротьба за захист демократичних прав, свобод і всього того, на чому було засновано Європейський Союз. І що ця боротьба має дуже дорогу ціну — українці платять за це життям. І сьогодні нам уже немає необхідності доводити це. Це вже стало очевидним”, — сказала Осмоловська.

Експертка нагадала, що із закінченням Другої світової війни було ухвалено низку документів, що стосуються світової безпеки. Зокрема щодо України Будапештський меморандум 1994 року, підписантом якого була Росія. За меморандумом країни-підписанти гарантували Україні в обмін на її відмову від ядерної зброї комплексний захист територіальної цілісності та захист від зовнішніх загроз. Але лютневе повномасштабне вторгнення Росії в Україну показало, що жоден із ухвалених документів не зміг зупинити Путіна.

“На сьогодні ми бачимо, що ця система не працює. Пропозиції України, викладені групою Расмуссена-Єрмака, дають ті універсальні конструкції, які можуть бути використані не лише Україною, а й іншими країнами, які змушені сусідити з такими агресивними державами, як Росія”, — зазначила вона.

Зокрема, проблема будь-якої гарантії безпеки у світі спирається на те, що не існує дієвих механізмів покарання країн за порушення взятих на себе зобов’язань.

“Київський договір безпеки передбачає жорсткий механізм миттєвого реагування на порушення взятих на себе зобов’язань. І також передбачено превентивні заходи, які заздалегідь зупинять країн-агресорів від таких дій. Йдеться передусім про санкційний механізм”, — зазначила експертка.

Зокрема, у проєкті Київського договору безпеки щодо Росії пропонується, що санкції мають існувати до моменту виконання цією країною зобов’язань:

• виведення російських військ із території України;
• виплата репарацій;
• додаткові дії.

Крім того, передбачено перелік санкцій, які миттєво мають вводитися проти країни-агресора під час її збройного нападу.

“І ще один важливий момент проєкту договору. Гарантії безпеки не обмежують, а навпаки – заохочують право України нарощувати свої військові потужності, щоб згідно зі статтею 51 Статуту ООН мати адекватні ресурси на самозахист від можливих агресивних дій сусідів, зокрема Росії”, — додала Осмоловська.

Також гарантії безпеки не вимагають від України додаткових поступок, наприклад, обов’язкового ухвалення статусу нейтральної держави щодо НАТО.

“Вони не перешкоджають заявленому Україною курсу на членство в НАТО”, — уточнила експерт.

Будапештський меморандум було виписано поверхово. Це надалі дозволило Росії інтерпретувати його положення “під себе”, як не обов’язковий до виконання політичний документ.

“І ось групою Расмуссена — Єрмака запропоновано зробити договір про гарантії безпеки і юридично обов’язковими, і політично обов’язковими для тих, хто їх підписує”, — резюмувала Осмоловська.

Читайте також: Київський договір безпеки: про нові гарантії для України говоримо з Веніславським та Фесенком

Нагадаємо, у Києві 13 вересня колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен надав президенту України Володимиру Зеленському рекомендації, які мають лягти в основу майбутнього договору про безпеку Української держави.

Цей документ протягом двох місяців розробляла міжнародна експертна група під керівництвом глави Офісу президента України Андрія Єрмака та Андерса Фога Расмуссена.