ЄС розпочав підготовку 20-го пакету санкцій проти Росії. Відомо, що планується ввести нові обмеження не лише проти Москви, а й проти Мінська.
Як заявив міністр фінансів Литви Криступас Вайтекунаc, режим білоруського диктатора Лукашенка допомагає Кремлю обходити європейські санкції, а також бере участь у провокаціях на території ЄС. Тому в новому санкційному пакеті будуть прописані додаткові обмеження для Білорусі.
Санкції ЄС проти фінансового та енергетичного секторів РФ
Головними цілями нових обмежень будуть фінансовий та енергетичний сектори РФ, заявили міністр фінансів Литви Криступас Вайтекунаc і єврокомісарка з фінансових послуг і Союзу заощаджень та інвестицій Марія Луїс Албукерке на пресконференції у Вільнюсі, інформує Delfi. За її словами, ЄС буде працювати з третіми країнами, щоб уникнути обходу обмежень.
“Ми нещодавно затвердили 19-й пакет санкцій і починаємо працювати над наступним щодо його змісту. Коли ми будемо обговорювати і, можливо, затвердимо цей пакет, — поки рано говорити. Ми стежимо за ситуацією, оскільки багато з тих, хто виступає за обхід санкцій, будуть включені у майбутні пакети, і Білорусь також піддасться обмеженням у межах 20-го пакету, тому ми сподіваємося, що це триватиме”, — заявила єврокомісарка.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон переконаний, що Росію потрібно занурити в довгострокову міжнародну ізоляцію, а її тіньовий флот має зникнути з акваторії Європейського Союзу. За інформацією естонської розвідки, через Балтійське море проходить близько 60% незаконних суден країни-агресора. Тиск на Кремль — це не лише допомога Україні, а й забезпечення безпеки країн ЄС, наголосив глава уряду Швеції, повідомляє Reuters.
“Довгострокові зміни відбуваються під тиском. Санкції працюють, тож ми маємо швидко братися до реалізації 20-го пакету санкцій. Продовжмо цілитися на експорт російських викопних видів палива та тіньовий флот. Це загрожує як нашій безпеці, так і навколишньому середовищу”, — сказав шведський прем’єр.
Крістерссон також зазначив, що усім країнам ЄС слід готуватися до довгострокової ізоляції Росії.
“Ми разом із сусідами справді докладаємо всіх зусиль, щоб завадити діяльності тіньового флоту, і я вважаю, що він вразливий. У Росії досі є два хороші способи використання доходів, отриманих таким чином, але ми постійно їх контролюємо. І я твердо переконаний, що Швеція, Естонія і решта країн ЄС мають готуватися до довгострокової ізоляції Росії. Це не закінчиться із завершенням війни”, — додав він.
Починаючи з 23 жовтня, Євросоюз ввів 19-й пакет обмежень проти Росії. У ньому розширили перелік підсанкційних суден тіньового флоту до 557. Заборонено імпорт зрідженого газу з країни-агресора та співпрацю з енергокомпаніями РФ, а також введено обмеження у торговій та банківській сферах. Під санкції потрапила низка китайських компаній, які допомагали країні-агресору обходити обмеження. Київ працює над синхронізацією санкцій із Брюсселем.
“Ми також працюємо над поширенням санкцій Європейського Союзу на юрисдикції інших європейських країн, які не входять до ЄС. Це потужний пакет заходів, спрямований, зокрема, на експорт російських ресурсів і схеми постачання електронних компонентів до Росії. Загальний вплив 19-го пакету заходів на скорочення доходів Росії оцінюється не менше ніж у десятки мільярдів євро на рік”, — заявив президент України Володимир Зеленський.
На фоні прагнень Заходу посилити тиск на Москву Європейська комісія запропонувала план, який дозволить використовувати заморожені російські державні активи. 7 листопада відбулася зустріч між представниками Єврокомісії та Бельгії, де обговорювалася доля активів. Але до остаточного рішення ще далеко.
“ЄС просуває план використання 140 мільярдів євро заморожених російських активів, які зберігаються в бельгійському фінансовому сховищі Euroclear. Однак бельгійський уряд заявляє, що ризики, пов’язані з цією безпрецедентною операцією, є значними й вимагає юридичних гарантій, що він не нестиме відповідальності за ненавмисні наслідки. Він також побоюється відповідних дій з боку Росії”, — пише видання Euronews.
Єврокомісія шукає способи зберегти стабільну фінансову допомогу Україні до 2026 року. У жовтні лідери ЄС домовилися переглянути це питання і прийняти остаточне рішення у грудні після вивчення альтернативних варіантів. Проблематика заморожених активів перейшла із юридичної у політичну площину, зауважують експерти.
“Бельгія говорить про те, що першочергово одним з основних питань потрібно вирішити, що робити з Угорщиною. Бо санкції Європейського Союзу переглядаються кожні пів року. Тобто продовжуються. І якщо Угорщина накладе вето на санкції, то, звичайно, одразу розморожуються ці активи”, — вважає докторка філософії, експертка з зовнішньої та внутрішньої політики Людмила Покровщук.
Вашингтон підтримує кроки з конфіскації російських активів у Європі, повідомляє агентство Reuters з посиланням на джерела в Білому домі. Загалом за межами федерації заморожено 300 млрд доларів активів країни-агресора, з них 210 млрд — на території Європейського Союзу.
20-й пакет європейських санкцій в оцінці експертів
Як 20-й пакет санкцій Євросоюзу може вплинути на можливість Росії продовжувати війну проти України? Чи зможе Кремль знайти нові способи обходу обмежень? Чи буде прийнято рішення про передачу Україні заморожених активів РФ? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій;
- Марія Гелетій, кандидатка політичних наук, експертка з міжнародних відносин;
- Ганна Малкіна, докторка політичних наук, професорка КНУ ім. Тараса Шевченка;
- Адріан Пантюхов, економіст компанії Ukraine Economic Outlook.
ІГОР БУРАКОВСЬКИЙ: Потрібно добити нафтогазовий сектор РФ
— Насамперед новий, 20-й пакет санкцій Євросоюзу має бути спрямований не просто на складання чорних списків тіньового флоту РФ, а на реальні дії — виявлення, арешт і іммобілізацію суден, залучених до обходу санкцій.
Це не просто формальна заборона — йдеться про конкретні кроки: пошук цих суден, їх арешт чи делікатну іммобілізацію. Дуже важливо, щоб усім учасникам тіньового ринку стало зрозуміло, що покарання за порушення санкцій неминуче.
Росія вже демонструвала готовність захищати судна свого тіньового флоту військовим шляхом, що фактично перетворює економічні санкції на питання силового протистояння.
Коли країна супроводжує такі судна військовими кораблями — це вже вихід санкційної політики в силову площину. І саме тому ЄС має реагувати комплексно і навіть до повної заборони заходу цих суден у європейські порти.
Санкції мають торкнутися купівлі суден тіньового флоту. Це питання насправді непросте, але таке, що можна розв’язати. Є багато юридичних нюансів, але я впевнений, що їх можна вирішити. Особливо, якщо враховувати, що частина суден тіньового флоту ходить під прапорами європейських країн. Це окрема проблема, з якою потрібно боротися.
Також потрібно добити російський нафтово-газовий сектор. Усі ті щілини й схеми, які дозволяють обходити санкції, мають бути закриті. Це стосується таких компаній, як “Лукойл” та “Роснефть”. Санкції проти них мають бути такими ж жорсткими, як ті, що вводив, наприклад, президент США Дональд Трамп.
Євросоюз також має звернути увагу на “Росатом”, який досі не піддавався таким жорстким заходам. Хоча окремі його компанії вже під обмеженнями — цього недостатньо. “Росатом” — структура, яка має величезний вплив, і санкції проти неї мають стати пріоритетом.
МАРІЯ ГЕЛЕТІЙ: Через пів року можна буде побачити результат санкцій
— Європейський Союз і США вже ввели санкції проти російської енергетики та фінансового сектору. Але цього недостатньо, бо під санкції, звичайно, не потрапляють усі юридичні та фізичні особи, причетні до війни.
В Європейському Союзі зараз обговорюють 20-й пакет санкцій. Він має охопити ті сфери, які не були зачеплені попередніми пакетами. Зокрема йдеться про розширення експортних обмежень, аби товари подвійного призначення, які можуть використовуватися як у мирних цілях, так і для війни, потрапляли під санкції.
Крім того, під санкції мають підпадати й ті сфери, які не заявлені прямо як військові, але фактично можуть підтримувати оборонну промисловість. Це можуть бути, наприклад, певні солі, будівельні матеріали, гума тощо.
Також є питання до компаній, які співпрацюють із Росією та допомагають обходити санкції, але поки що самі не перебувають під обмеженнями. Насамперед йдеться про компанії з Китаю та Об’єднаних Арабських Еміратів.
Окрема тема — це зріджений газ, нафтопродукти та фінансові обмеження, включно з можливими заходами щодо систем міжнародних банківських переказів.
Думаю, знадобиться кілька місяців, щоб з’явився ефект від санкцій проти РФ. Уже зараз видно, що Росія стурбована санкційним тиском — звідси й такі жорсткі, криваві удари по території України. Чим більше ударів і чим більше гине мирних жителів, тим очевидніше, що РФ намагається змусити Україну погодитися на нав’язані умови й стати більш поступливою.
Однак тут важливо витримати час. Думаю, приблизно через пів року результат буде помітний значно сильніше. Російська економіка вже відчуває тиск: нафтова і газова галузі недоотримують значну частку доходів.
РФ досі здатна заробляти на експорті, і саме тому потрібні додаткові санкції, щоб позбавити її можливості вести бізнес і фінансувати війну.
ГАННА МАЛКІНА: 20-й пакет має виключити будь-які можливості для РФ обходити санкції
— На сьогодні одним із ключових питань є розморожування російських активів, основна частина яких перебуває в Бельгії. Йдеться про те, щоб використовувати ці кошти для допомоги Україні: зокрема для розв’язання гуманітарних проблем, спричинених діями РФ, а також для надання військової та іншої підтримки.
Не впевнена, чи розглядатимуть заморожені російські активи саме в контексті 20-го пакету санкцій від ЄС, але зараз це питання фактично №1.
З психологічного погляду для РФ розморожування цих активів на користь України не стане сильним шоком. Думаю, російські еліти вже змирилися з тим, що ці гроші можуть бути втрачені, і розраховувати на їх повернення в найближчій перспективі складно. Тобто великого морально-політичного удару по них це не завдасть.
Але для України це буде надзвичайно важлива допомога, адже навантаження на європейські країни зараз справді велике. І частковий перерозподіл цього навантаження був би значущим.
Хотілося б, щоб уже введені обмеження працювали в повному обсязі. Ми бачимо, що Росія, хоч і не легко, але все ж знаходить способи обходу. Ми бачимо паралельний імпорт, тіньовий флот, з яким тільки нещодавно почали боротися, компанії-посередники, які постачають Росії компоненти для виробництва озброєнь.
Що б не увійшло до 20-го пакету санкцій від ЄС, ключовим має бути усунення лазівок, і тоді ефект санкцій зросте багаторазово.
Сьогодні немає жодного прецеденту фактичної конфіскації активів іншої держави у подібному масштабі. Саме тому питання передачі російських заморожених активів Україні супроводжується великими юридичними ризиками. Якби така практика вже існувала і були б підготовлені всі необхідні правові рамки, ці активи, ймовірно, вже давно працювали б на підтримку України. Але оскільки рішення війни залишається непередбачуваним, європейські країни остерігаються наслідків. Вони діють обережно і шукають такі механізми, які забезпечать колективну відповідальність.
Бельгія, де знаходиться більша частина активів РФ, прагне отримати колективні гарантії, щоб у випадку, якщо Росія вимагатиме компенсації (не лише повернення коштів, але й відшкодування моральної шкоди, втрат та упущеної вигоди), ця відповідальність була розділена між країнами ЄС. І тут важливо, що приклад Норвегії (хоча вона і не член ЄС, але тісно інтегрована з ним) показує можливий шлях.
АДРІАН ПАНТЮХОВ: Європа має відмовитися від російських енергоресурсів
— Щодо ефективності виконання санкцій: те, що ми бачимо велику кількість пакетів обмежень, свідчить, що виконання справді проблемне. Це великий мінус.
Кожен новий пакет виводить на поверхню і закриває чергові схеми, через які Росія обходила обмеження. Деякі компанії, навіть не зіштовхуючись безпосередньо з санкціями, починають боятися можливих наслідків і припиняють співпрацю.
Не всі лазівки Росії очевидні одразу. У першому пакеті було просто заборонити прямі постачання компонентів із Європи у РФ, і це було ясно й просто. Але потім виникли мережі посередників, багатоланкові ланцюжки через треті країни. Щоб закрити всі варіанти, потрібні численні додаткові санкційні рішення. Однак усе це відбувається всередині повільної європейської бюрократичної системи.
При всьому оптимізмі є момент, про який потрібно говорити прямо: експорт деяких російських енергоресурсів у Європу зріс після початку повномасштабної війни. Якщо говорити загалом про доходи РФ від копалин, то вони знизилися. Але експорт зрідженого природного газу у Європу досяг рекордних обсягів: якщо порівнювати з 2020 роком, він зріс приблизно з 13 до 15 млн тонн.
Проблема не в кількості санкційних пакетів, а в політичній волі їх реалізовувати. Зараз, наприклад, обговорюється заборона імпорту СПГ з 2027 року. Але з позиції здорового глузду, це викликає моральні питання: іде вже третій рік повномасштабної війни, і Росія отримує від експорту енергоресурсів у ЄС десятки мільярдів євро щомісяця. Водночас рішення про повне припинення постачань досі не ухвалене.
Якщо говорити про найбільш уразливі точки російської економіки, то ключова — залежність від військового сектора. Економіка Росії формально показує позитивні показники, але треба враховувати, що виробництво озброєнь не покращує якість життя громадян і не створює довгострокову вартість. Ракети, танки — це продукція, яка зникає, її не можна використовувати для розвитку економіки. Водночас вона може бути переоцінена за вартістю, щоб штучно підтримувати статистику росту.
Окремо треба виділити банківську систему, яка зараз фактично виступає в ролі квазібюджетного органу — купує державні облігації Мінфіну і таким чином фінансує дефіцит. Водночас ситуація погіршується вже зараз: дефіцит бюджету перевищив прогнози, доходи падають, а укріплення курсу рубля, яке може виглядати позитивним зовні, насправді зменшує обсяг рублевих надходжень від експорту, оскільки розрахунки у валюті залишаються незмінними.
Вже зараз видно уповільнення в оборонно-промисловому комплексі РФ. І найближчим часом ця тенденція лише посилюватиметься.
Читайте також: Між Трампом і російською нафтою: яку гру веде Орбан — думки експертів і глядачів FREEДОМ














