Між Трампом і російською нафтою: яку гру веде Орбан — думки експертів і глядачів FREEДОМ

Угорщина отримала річне звільнення від американських санкцій за закупівлю російської нафти і газу, повідомляє Reuters із посиланням на представника Білого дому. Видання стверджує, що рішення ухвалили після візиту премʼєр-міністра Віктора Орбана до Вашингтона 7 листопада та його переговорів з президентом США Дональдом Трампом.

Чи зробили США виняток для Угорщини на рік?

Зустріч Орбана і Трампа в Білому домі стала першою двосторонньою з того часу, як республіканець знову обійняв посаду президента США.

“Сполучені Штати надали Угорщині річне звільнення від санкцій США за використання російської нафти і газу, повідомив у пʼятницю чиновник Білого дому після того, як премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан наполягав на відстрочці санкцій під час дружньої зустрічі з президентом Дональдом Трампом у Вашингтоні”, — йдеться в повідомленні Reuters.

За даними агентства, натомість Будапешт погодився закупити американський скраплений природний газ на суму близько 600 млн доларів.

На зустрічі угорський премʼєр заявив про необхідність використання російської нафти, попри тиск зі сторони Вашингтона, який закликає європейські країни відмовитися від співпраці з Москвою.

З початку вторгнення Росії в Україну Угорщина залишається однією з найзалежніших від російських енергоносіїв країн ЄС. За даними Міжнародного валютного фонду, у 2024 році 74% газу і 86% нафти в країні надходили з Росії. Експерти попереджають, що припинення постачань може призвести до падіння угорського ВВП на понад 4%.

За підсумками переговорів Трамп також заявив, що оцінює шанси на можливу свою зустріч з Володимиром Путіним як “високі”. За словами президента США, зустріч може відбутися в Будапешті.

“Я хотів би провести переговори в Будапешті. Але основна суперечка полягає в тому, що вони просто не хочуть зупинятися. Я думаю, що вони зупиняться, я думаю, що це завдає великої шкоди Росії і великої шкоди обом країнам, це очевидно”, — заявив Трамп.

Думки глядачів FREEДОМ

Яку гру веде премʼєр Угорщини, домагаючись зняття санкцій від США? Таке питання телеканал FREEДОМ поставив своїм глядачам. Актуальні відповіді зачитали в прямому ефірі:

• “Орбан — майстер дипломатичного жонглювання”;
• “У казці про Мауглі був такий персонаж на імʼя Табакі, це прислужник тигра Шархана. Схожий”;
• “Орбан — це проміжний елемент всередині проміжного елементу. Він не стратег, не гравець, не архітектор процесів. Він — другорядна шестерня, яка повністю залежить від чужих рішень. У картярській метафорі: Орбан — це шістка козирів у грі “дурень”. Навіть Ердоган — і той десь на рівні вісімки. Орбан може шуміти, може хизуватися, може зображати гру, але він не вирішує ні нафту, ні Трампа, ні війну, ні майбутнє Європи. Його максимум — створити видимість впливу. Реальність же проста: куди повернуть великі — туди й повернеться Орбан. А великі вже обрали сторону”;
• “Орбан — такий же лицемірний диктатор, як Путлер, і меркантильний, безграмотний політик, як Трамп. Ще васал Путлера. Його цікавить лише його трон, а не майбутнє угорського народу. Добре влаштувався, сидить на кораблі (Євросоюз) і ще свариться з капітаном. Таких провокаторів треба викидати за борт, нехай пливе до свого Путлера, ще й виляє хвостом перед Трампом! “Миротворець” нещасний”.

Думки експертів

Чи може Будапешт стати майданчиком для можливої зустрічі Трампа і Путіна? Наскільки глибокою є залежність Угорщини від російських енергоносіїв і чи здатна вона від неї позбутися? Як політика Орбана впливає на єдність Європейського Союзу та перспективи України в ЄС? В ефірі телеканалу FREEДOM на ці питання шукали відповіді:

• Ілля Котов, кандидат наук з державного управління, експерт з публічної політики;
• Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”;
• В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

ІЛЛЯ КОТОВ: Орбану важливо довести, що він може утримувати рівновагу між Вашингтоном, Москвою та Брюсселем

— Я не думаю, що Орбан шукає баланс — він шукає свою роль, надаючи собі ваги у переговорах. Хоча насправді невелика Угорщина з обмеженим економічним потенціалом не повинна претендувати на таку роль. Це лише одна з держав Європейського Союзу.

Завдяки своїй невизначеній і суперечливій політиці Орбан намагається продемонструвати власну значущість. Усі його дії та заяви у найближчі пів року — частина передвиборчої кампанії. У квітні 2026 року в Угорщині відбудуться вибори, і, як показують опитування, шансів на перемогу в Орбана стає дедалі менше. Тому він посилюватиме активність — саме цим пояснюється його поїздка до Вашингтона.

Програму “мінімум” Орбан уже виконав — він отримав фотографію з президентом Трампом. В Овальному кабінеті за переговорним столом Орбан продовжує формувати образ глобального політика. Чим цей образ можна обґрунтувати — питання відкрите, але, можливо, через паралельні контакти з Путіним він намагається всидіти на двох стільцях. Однак це неможливо: такі історії завжди закінчуються і, певен, ця також завершиться.

Орбан приїхав із майже всім Кабінетом міністрів, і виникає логічне запитання: навіщо? Відповідь проста — це частина виборчої кампанії, яка лише посилюватиметься ближче до квітня.

Випадковість чи ні, але саме в день візиту Орбана угорська нафтопереробна компанія, яка володіє всіма НПЗ країни, заявила, що готова імпортувати нафту з Хорватії. Так, у нас немає моря, але є труба, що проходить через територію Хорватії, повідомили в компанії.

Очевидно, це варто розглядати як частину загальної гри. Компанія фактично спростувала слова Орбана, довівши, що наявність моря не є обов’язковою умовою успішної енергетичної політики. Просто Угорщина, на відміну від інших країн Європи, не підготувалася до санкційних умов.

Якщо Чехія та Словаччина без моря змогли перебудуватися, то Орбан цього не зробив. Чому? Ймовірно, через впевненість у перемозі Путіна. Він не підготував країну до санкцій, хоча було очевидно, що вони лише посилюватимуться, поки триває війна.

Ця поїздка, на мою думку, принизлива. Лідер країни, який вважає себе впливовим політиком, приїжджає і фактично каже: “Я не впорався, допоможіть”. Він просить поступок, яких не дають іншим. Чи можна це назвати конструктивним діалогом? Сумнівно.

Орбану важливо за будь-яку ціну домогтися візиту Трампа до Будапешта — бажано до квітня 2026 року. Це елемент виборчої кампанії. Мета проста — зберегти владу. Усі “миротворчі місії”, розмови про “Будапештський саміт” і запрошення Трампа потрібні лише для зміцнення власних позицій.

З економічної та політичного погляду Угорщина не є країною, з прем’єр-міністром якої президент США має зустрічатися частіше, ніж раз на чотири роки. Тому вся активність Орбана — це боротьба за виживання.

Чи можлива зустріч у Будапешті? Цілком. Місто виглядає як нейтральний майданчик, хоча ця “нейтральність” — тривожний сигнал. Будапешт мав би бути на боці Європи й України, але цього немає.

Орбан загнав себе в глухий кут: він не може перечити Трампу, але й не може сказати те, що не сподобається Путіну. А є ще Європа — третій “стіл”, з яким у нього постійний конфлікт, створений ним самим. Угорщина залежить від європейських фінансів, і Орбан це розуміє, тому не може повністю розірвати відносини з Брюсселем.

Орбану важливо довести, що він може утримувати рівновагу між Вашингтоном, Москвою та Брюсселем. Але це ілюзія. Неможливо одночасно догодити всім.

ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Для Орбана дешевша нафта важливіша за європейську солідарність

— Для Орбана зустріч у Будапешті була майже екстазом. І він, і міністр закордонних справ Петер Сіярто відзначилися висловлюваннями на адресу Європейського Союзу, говорили, що їхні “миротворчі зусилля нарешті оцінили” тощо.

Насправді ідея зустрічі в Будапешті, як мені здається, належить Путіну. Саме він запропонував її Дональду Трампу, щоб одночасно розв’язати два питання: зустрітися з Трампом і допомогти своєму другові, а можна сказати й агенту впливу — Орбану на виборах. Наступного року в Угорщині відбудуться парламентські вибори, і цього разу Орбан ризикує програти. Опозиційна партія “Тиса” на чолі з Петером Мадяром випереджає керівну партію в середньому на 15%. Втрата влади для Орбана може означати не лише політичну поразку, а й втрату свободи через численні корупційні скандали.

Тим часом прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “російській стороні найближчим часом немає про що говорити з американцями”. Брязкання ядерною “дубиною” і риторика Москви свідчать, що немає жодних ознак готовності до переговорів чи припинення вогню.

Для Орбана ж важливіша російська, тобто дешева,нафта. Але треба розуміти: дешеві російські енергоносії — це як дешевий сир у мишоловці, лише до певного часу. Орбан демонструє економічну спроможність всередині країни: Угорщина отримує дешеві ресурси, переробляє їх і продає у Європі вже за світовими цінами.

Заяви угорської компанії MOL свідчать, що в Будапешті усвідомлюють неминучість відмови від дешевої російської нафти та перехід на загальні умови торгівлі.

Для США важливо показати, що вони підтримують вступ України до ЄС. Україна як частина Європейського Союзу — це елемент безпеки та післявоєнного відновлення. Більшість програм відбудови прив’язані до структур ЄС. Ба більше, у міру того, як Євросоюз перетворюється не лише на економіко-політичний, а й на військово-політичний союз, Україна стає важливою частиною європейської безпеки.

З цієї думки Дональд Трамп дійсно може говорити з Орбаном про необхідність не заважати вступу України до ЄС. Тим більше, що, за даними угорської опозиції, більшість громадян країни не заперечують проти членства України. Істерика, яку роздмухує Орбан, радше спрямована на створення зовнішнього ворога й утримання влади — не більше.

В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Якщо Орбан привезе Трампа до Будапешта — це забезпечить йому перемогу на виборах

— Орбан — дуже прагматичний, гнучкий політик. Інакше він не зміг би два десятиліття залишатися при владі. За цей час він неодноразово змінював свою позицію. І цього разу, якщо буде потрібно, зробить це знову — заради переобрання.

Для Орбана критично важлива підтримка Трампа. Зустріч у Будапешті з американським президентом стала б для нього потужним передвиборчим піаром. А якщо приїде ще й російський президент, то це майже гарантія перемоги. Тому він працював над двома ключовими питаннями — відстроченням нафтових санкцій і збереженням можливості проведення зустрічі в Будапешті.

Трамп також прагматичний. Орбану довелося відмовитися від партнерів у сфері ядерної енергетики й перейти на американський Westinghouse, надавши США можливість заробити в енергетиці.

У політиці Орбан також готовий погоджуватися з думками Трампа в обмін на шанс організувати зустріч у Будапешті під час виборчої кампанії. Якщо йому вдасться привезти президента США, це стане для Угорщини подією величезного масштабу . Країна, яка раніше не була цікава Вашингтону, опиниться в центрі уваги. Це не просто козир, а вирішення одразу кількох завдань.

Головна мета Орбана — не боротьба з Україною, а боротьба за наступний прем’єрський термін. Цю задачу він і вирішує. Однак проти нього активно діє Брюссель і численна внутрішня опозиція. Якби зросли ціни на газ, опалення та комунальні послуги, шансів на переобрання в Орбана не було б. Але після поїздки до Вашингтона його позиції зміцнилися. Якщо він продовжить угоду про постачання дешевого газу на кілька років, то фактично забезпечить собі політичне майбутнє.

Виборці в Європі прагматичні. На відміну від України, де голосують за цінності та зовнішньополітичний курс, у країнах ЄС обирають тих, хто забезпечує стабільний бюджет, зарплати й робочі місця. Тому Орбан, який гарантував дешевий газ, отримав сильну перевагу. Він фактично передав атомну енергетику Угорщини під контроль США — тепер саме вони нею керуватимуть. Це свого роду обмін: атомна енергетика — назавжди, нафта — тимчасово. З Трампом неможливо домовитися безплатно: він укладає лише бізнес-угоди.

Орбан — єдиний лідер у ЄС, з яким у Трампа добрі стосунки. Він розуміє його підхід і політику. Тому якщо Трамп і поїде на переговори до Європи, то саме до Угорщини. В інших країнах до нього ставляться скептично. Підписувати “європейську угоду” десь в Азії невигідно з іміджевої думки.

Відносини між ЄС і США залишаються прохолодними, хоча енергетично вони тепер пов’язані. Євросоюз досі критично залежить від американської армії та ядерного “парасолькового” захисту.

На цей момент зустріч у Будапешті цього року не планується. Невідомо, чи відбудеться вона наступного, і чи відбудеться взагалі. Трамп лише зазначив, що така можливість залишається. Україна під час переговорів не обговорювалась. Для Києва це означає лише те, що Трамп особисто підтримує Орбана, що підвищує його шанси на виборах і водночас ускладнює для України шлях до ЄС.

Читайте також: План миру для України: хто його пише і як Москва намагається нав’язати свій сценарій