Сьогодні о 11:16
Європейські лідери не змогли погодити надання Україні кредиту в розмірі 90 млрд євро через демарш Угорщини та Словаччини. Такої жорсткої критики на адресу Віктора Орбана ще не звучало на жодному саміті ЄС. Крім того, ЗМІ повідомляють, що ЄС обмежує доступ Угорщини до конфіденційних обговорень через ризик витоку даних.
Угорський прем’єр вимагає відновити транзит російської нафти по трубопроводу “Дружба”, а до цього обіцяє продовжувати блокування не тільки допомоги Україні, але й нових санкцій щодо Росії.
Орбан блокує допомогу Україні
Ще перед початком зустрічі у Брюсселі світові ЗМІ писали, що Віктор Орбан, який став головною перешкодою для допомоги Україні, дуже розізлив лідерів Євросоюзу. Йому прямо вказали на порушення зобов’язань і неприпустиму поведінку. За інформацією видання Politico, напередодні засідання президент Євроради Антоніу Кошта телефонував Орбану, щоб нагадати, що у грудні минулого року він погодився на надання цього кредиту Києву.
Тоді в Орбана була умова, що Угорщина не братиме участь у цьому фінансуванні. Проте, як з’ясувалося, домовленість не стала остаточною — за нею пішли нові вимоги та претензії.
“Протягом більшої частини останнього десятиліття прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан успішно підлаштовував порядок денний ЄС під свою волю, змушуючи лідерів долати одне за одним його вето на нарадах високого рівня. Зараз Орбан скористався припиненням постачань російської нафти, щоб заблокувати кредит у розмірі 90 млрд євро, порушивши власну обіцянку, дану іншим лідерам ЄС, і створивши ідеальну для своєї кампанії ситуацію протистояння в Брюсселі, Будапешті та Києві”, — пише Politico.
Наприкінці січня 2026 року, після російської атаки на інфраструктуру нафтового трубопроводу “Дружба”, Україна зупинила транзит російської нафти. Тоді дрон потрапив у найбільший резервуар, у якому на той момент знаходилося 25 тис. куб. м нафти. Одразу після цього, як показує аналіз відкритих даних, включно зі супутниковими знімками, на території об’єкта розпочалася масштабна пожежа. Але в цьому Орбан чомусь звинувачує не Кремль, а Україну. Яких тільки претензій не висував угорський прем’єр Києву. Заявляв, що українська влада хоче залучити Будапешт до прямої участі у війні. Розповідав про дискримінацію угорської меншини та про те, що Україна втручається у його виборчу кампанію. А нещодавно й взагалі записав ролик із повідомленнями про загрози своїй родині.
На саміті в Брюсселі ця риторика отримала нове продовження. Будапешт знову поставив підтримку України в залежність від своїх надуманих звинувачень та ультиматумів.
“Ми чекаємо на нафту. Позиція Угорщини дуже проста: ми готові підтримати Україну, коли отримаємо нашу нафту, яку блокують вони. До того часу не буде прийнято жодного рішення, сприятливого для України, яке Угорщина тут підтримає. Ми чекаємо на нафту. Все інше — просто казка. Тому ми віримо лише фактам. Нафта має надійти до Угорщини, і тоді це буде нова глава”, — заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
На такі заяви лідери Євросоюзу відреагували доволі жорстко. Віктора Орбана звинуватили у порушенні фундаментальних умов співпраці всередині ЄС і навіть у зраді. Водночас абсолютна більшість європейських лідерів, присутніх на саміті, висловили беззастережну підтримку Україні та пообіцяли знайти спосіб надати кредит Києву.
“У мене склалося враження, що мої колеги, які є членами цієї Європейської Ради набагато довше, ніж я, глибоко обурені тим, що сталося. Це акт грубої нелояльності всередині Європейського Союзу, подібного якому ще не було. І я твердо переконаний, що це залишить глибокий слід”, — заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
“Він використовує Україну як зброю у своїй виборчій кампанії, і це недобре. У нас була угода, і я думаю, що він нас зрадив. І нам потрібно знайти рішення, як рухатися далі. Насамперед вирішити, як ми будемо забезпечувати фінансування України”, — зазначив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо.
“Глави держав і урядів погоджуються на будь-яке рішення — воно має бути виконане. В іншому випадку це в певному сенсі означає крах самого змісту наших зборів. Тому для мене немає плану Б, бо план А має бути виконаний; від цього залежить авторитет Європейського Союзу”, — заявив президент Франції Еммануель Макрон.
Щоб компенсувати перебої у роботі “Дружби”, Хорватія може постачати нафту в Угорщину та Словаччину через свій трубопровід Adria. Він дозволяє транспортувати до 15 млн тонн нафти на рік, і цього цілком достатньо для обох країн.
Голова хорватського уряду Андрей Пленкович заявив, що Віктор Орбан добре знає про ці можливості, так само як і про те, що Євросоюз ще чотири роки тому взяв курс на поступову відмову від російських енергоресурсів. Але всі претензії Будапешта пов’язані зовсім не з безпекою постачання, а з небажанням відмовлятися від дешевої російської нафти.
“Хорватія може забезпечити енергетичну безпеку та постачання нафти і в Угорщину, і в Словаччину, навіть коли “Дружба” не функціонує. Тому як друзі, як сусіди, як ті, хто хоче бути партнером для наших давніх історичних друзів — угорців і словаків, ми готові працювати для їхньої економіки, щоб постачати їм нафту, в якій вони потребують”, — заявив прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович.
Нарощування антиукраїнської істерії — це ще й спроба Орбана втриматися при владі. До виборів менше ніж місяць і, як показують останні соцопитування, опозиційна партія “Тиса” випереджає “Фідес” Орбана на 14%. Щоб відвернути увагу від власної провальної економічної політики, Орбан вигадує для свого електорату страшилки про Київ та Брюссель. Лякає енергетичним колапсом та диверсіями на ключових об’єктах інфраструктури. Розповідає, що грошей мало не тому, що в країні корупція, а тому, що Євросоюз нібито все забирає і віддає Україні. Тему самої війни Росії проти України всі урядові ЗМІ також експлуатують на повну. Розповідають, наприклад, що опозиція за вказівкою ЄС вже готується відправляти угорських солдатів на фронт.
За інформацією Financial Times, у цій дезінформаційній кампанії Орбану допомагає рекламне агентство з Росії. А курує весь процес перший заступник глави адміністрації Путіна Сергій Кирієнко. Раніше він уже очолював аналогічні операції в інших країнах.
“Кампанія має дві цілі: підняти рейтинг Орбана та знищити репутацію його суперника — Петера Мадяра, лідера партії “Тиса”, яка випереджає “Фідес” в опитуваннях. Орбана зображують “сильним лідером із глобальними друзями”, а Мадяра — “брюссельською маріонеткою без зовнішньої підтримки”. Агентство усвідомлює ризик: пряма підтримка з боку Росії може зашкодити Орбану. Тому прямих контактів з угорським урядом немає. Контент виглядає місцевим — адаптовані меми, відео, інфографіка та матеріали під угорську аудиторію”, — пише Financial Times.
Якщо Угорщина продовжить блокувати кредит для України, Європейський Союз може залучити так званий план Б. Йдеться про те, щоб обійти механізм одностайності та запустити допомогу через міжурядові угоди — безпосередньо від країн ЄС до Києва.
Водночас деякі європейські політики пропонують не поспішати й дочекатися результатів виборів 12 квітня в Угорщині. Якщо Віктор Орбан програє, його наступник може зняти блокування в обмін на надання коштів ЄС для Будапешта. Але й до ймовірності того, що Орбан втримається при владі та продовжить ставити всім палиці в колеса, також потрібно готуватися. Саме тому на наступному саміті на Кіпрі можуть обговорити досить жорсткі заходи, які раніше ще не застосовувалися. Від замороження фінансування і штрафів до застосування щодо Угорщини статті 7, яка передбачає позбавлення країни права голосу в Євросоюзі.
Ситуація з Угорщиною та Словаччиною в оцінці експертів
Як вибори можуть змінити позицію Угорщини щодо допомоги Україні? Що може зробити Євросоюз, щоб вплинути на Віктора Орбана? Чому для словацького та угорського прем’єрів так важлива російська нафта? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Володимир Фесенко, політолог;
- Ігар Тишкевич, політичний аналітик;
- Людмила Покровщук, докторка філософії, експертка з зовнішньої та внутрішньої політики.
ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: У Євросоюзі готуються до будь-яких наслідків виборів в Угорщині
— Потрібно мінімізувати ризики, не піддаючись на провокації прем’єр-міністра Віктора Орбана. Наприклад, зараз з’явилися публікації про те, що російські спецслужби, які допомагають Орбану на виборах, готують провокацію — псевдозамах на нього. Зрозуміло, кого потім будуть звинувачувати.
Головна мета зараз — відвернути увагу угорських виборців від реальних соціально-економічних проблем і корупції. Орбан любить говорити про корупцію в Україні, але в самій Угорщині вона зростає, і звинувачують вже самого прем’єра. Він намагається перемикнути увагу на емоції — на безпеку, на загрози, нібито що виходять не від Росії, а від України.
Також відбувається імітація протистояння з Євросоюзом. Він звинувачує ЄС у створенні проблем для Угорщини, але водночас прямо каже, що не підтримує вихід із ЄС, бо це вигідно країні. Така подвійна, а іноді й потрійна гра — це його стиль.
Щоб протидіяти таким провокаціям, про них потрібно попереджати заздалегідь. Це один із найефективніших методів. Також важливо не підживлювати Орбана емоційно. Якщо вступати з ним у пряму полеміку — він обов’язково використає це у своїх інтересах.
Зараз ключове питання — що буде після 12 квітня, коли пройдуть вибори в Угорщині. У Євросоюзі взяли паузу: не загострюють ситуацію, бо Орбан може використати конфлікт у своїй виборчій кампанії.
Далі можливі два сценарії:
- перемога опозиції, після чого розпочнеться поступове розгрібання всіх проблем, створених Віктором Орбаном: ситуація одразу не зміниться, але з’явиться більше конструктиву і гнучкості.
- Віктор Орбан залишається при владі, і це буде складніший варіант.
Хоча є ймовірність, що після виборів агресивність угорського прем’єра зменшиться: він не буде зацікавлений спалювати мости з ЄС. Так уже траплялося — він розуміє, що повний конфлікт із Євросоюзом для нього ризикований.
Тим більше у ЄС є інструменти тиску. Уряд Орбана вже карали за порушення принципів верховенства права та демократичних процедур і позбавляли субвенцій. Це вдаряло по економіці, і угорський прем’єр реагував. Він намагався шантажувати ЄС, блокуючи рішення, щоб повернути фінансування. Іноді це спрацьовувало, але все одно доводилося шукати компроміси.
Своєю чергою, Україна вже домовилася з ЄС про ремонт нафтового трубопроводу “Дружба”, який може відновити роботу після виборів. Це стане передумовою для нормалізації відносин. Угорщина має розблокувати рішення про фінансову допомогу Україні (90 млрд євро) і затвердити новий санкційний пакет проти РФ. Такі неформальні домовленості обговорювалися й раніше — це основа можливого компромісу.
Але якщо Віктор Орбан продовжить блокувати фінансову допомогу Україні — можливі санкції всередині ЄС. Йдеться про механізм, який поки жодного разу не застосовувався: тимчасове позбавлення країни права голосу. У Євросоюзі з ключових питань діє принцип консенсусу, але якщо країна зловживає правом вето, її можуть тимчасово відсторонити від голосування.
Раніше європейці уникали цього кроку — боялися створити прецедент і викликати внутрішню кризу. Але якщо йдеться про безпеку, підтримку України та єдність ЄС, то іншого виходу може не бути.
Під час кампанії боротьба йде не за переконаних прихильників, а за коливальних. Саме тому Віктор Орбан переводить дискусію в емоційну площину. Його стратегія полягає в тому, щоб відволікти від економічних проблем і корупції всередині країни, створити конфлікт з Україною та ЄС, зіграти на страхах громадян. У цьому, судячи з усього, активно допомагають російські політтехнологи та спецслужби.
Окреме питання — контроль за голосуванням і підрахунком голосів. Тут є ризики фальсифікацій, підкупу виборців і маніпуляцій. Це типові методи, зокрема з арсеналу російських політтехнологів. В Угорщині реалізувати це складніше, але спроби можуть бути.
ІГАР ТИШКЕВИЧ: Транзит по нафтовому трубопроводу “Дружба”, ймовірно, доведеться відновити
— Віктор Орбан має право блокувати рішення в Євросоюзі, і цим правом він активно користується. У Конституції України написано, що країна прагне до Європейського Союзу, але в ЄС рішення приймаються консенсусом, і будь-яка повноправна держава має право вето.
Орбан використовує можливість вето, що, безумовно, дратує інших європейських партнерів. Поки ж загальні правила не змінені, і формально це повністю легально.
Санкції проти Віктора Орбана з боку Євросоюзу можуть включати тимчасове позбавлення права голосу або обмеження фінансування з боку ЄС. До Угорщини вже застосовували заходи за порушення формальних норм. Орбан прекрасно розуміє, що виглядає “білою вороною” серед європейських лідерів, але одночасно намагається використовувати правила в інтересах своєї країни, не створюючи умов для репресивних дій з боку ЄС. Іноді йому це вдається, іноді — ні. На цю мить європейським лідерам не було надано підстав призупиняти право голосу Угорщини.
Угорщина намагається переграти ситуацію, але ЄС, як єдине ціле в цьому кейсі, діє складно. Рішення повинні бути підтверджені на рівні глав держав, а поки це не сталося. В умовах зміни світової системи це створює досить сильний політичний удар.
Орбан також скористався ситуацією з нафтовим трубопроводом “Дружба”. ЄС намагається прискорити процес відновлення, пропонуючи Україні технічну та матеріальну допомогу. Прокачування, швидше за все, буде відновлене. Це свого роду спроба вибити “картки” з рук угорського прем’єра.
Зустріч європейських експертів із керівництвом “Нафтогазу” продемонструвала технічні особливості пошкодження трубопроводу, хоча, на мою думку, це слід було зробити кілька тижнів тому. Коли інформація прихована, це створює питання і дає перевагу тим, хто налаштований негативно. Особливо враховуючи, що в Угорщині триває передвиборча кампанія, і Орбан активно використовує цю тему.
Рішення в ЄС приймаються консенсусом, тому з Орбаном доведеться вести діалог. Кредит у розмірі 90 млрд є надзвичайно важливим для України, інакше кошти закінчаться, і через пару місяців буде нічим платити людям. Європейські партнери це прекрасно розуміють і будуть шукати варіанти підтримки.
Однак є важлива різниця: одне — використовувати кошти загального бюджету ЄС, погоджені всіма державами-членами, інше — двосторонні кредитні угоди. У останньому випадку кожен європейський партнер має виділяти кошти зі свого бюджету, що менш зручно в поточній світовій економічній ситуації. Звичайно, лідери віддали б перевагу залишити додаткові ресурси у себе, хоча така опція теж розглядається.
Україні доведеться відновити транзит по нафтовому трубопроводу “Дружба”, і це буде оформлено як допомога ЄС. Процес, ймовірніше, завершиться після виборів, а Угорщина, незалежно від результату виборів, ймовірно, зніме своє вето.
ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: Для Угорщини та Словаччини питання енергетики політизоване
— В Угорщині триває виборча кампанія, і вже 12 квітня стане зрозуміло, чи спрацювала антиукраїнська риторика, яку використовує Віктор Орбан.
Чим ближчі вибори, тим активніша і різкіша буде риторика угорського прем’єра щодо України.
Що стосується економічного аспекту, то російська нафта для Угорщини та Словаччини постачалася приблизно на 30% дешевше, ніж в інші країни Європи. Водночас РФ укладала контракти персонально з кожною державою, включно з певними економічними вигодами.
Для Росії нафта і газ — це не лише економічний ресурс, а й політичний інструмент, тому контракти включали вигідні умови для Угорщини та Словаччини.
Особливо чутливо до постачань реагує Словаччина: її промисловість сильно залежить від енергоресурсів, зокрема нафтового трубопроводу “Дружба”, який постачав єдиний НПЗ країни. Разом з тим економічно ці постачання можна було б диверсифікувати. Наприклад, Чехія вже запропонувала реверсні постачання, а сама диверсифікувала свої джерела: нафта і газ тепер надходять з Азербайджану, Казахстану та США.
Для Орбана і Фіцо енергетичне питання — це насамперед політична тема. Звинувачувати когось у зростанні цін на енергоресурси найпростіше на адресу зовнішнього ворога — і цим ворогом стала Україна, через територію якої проходить трубопровід “Дружба”.
На це накладається поточна світова ситуація: зростання цін на енергоносії після подій на Близькому Сході. У Словаччині, наприклад, національна газова компанія веде переговори з “Газпромом” про можливе збільшення постачань до 100%, попри рішення ЄС повністю виключити російський газ з ринку. Країни використовують наявні лазівки в угодах для політичного шантажу Євросоюзу. Угорщина особливо активно транслює позицію Росії, яка тепер отримує “зелене світло” для тиску на європейський ринок енергоресурсів.
Угорщина і Словаччина, таким чином, фактично не відмовляються від російських енергоресурсів. Для Орбана це насамперед інструмент електоральної риторики, який буде використовуватися до виборів. Фіцо також зацікавлений у дешевій російській нафті, оскільки економіка Словаччини, особливо важка промисловість та автомобілебудування, повністю залежить від цього ресурсу. Без нього промисловий сектор просто не витримає конкуренції, а переорієнтувати економіку без урахування російської нафти неможливо.
Щодо ставлення цих країн до України, то повного розвороту на 180 градусів не буде, проте позиція буде пом’якшена: Словаччина не захоче асоціюватися з Орбаном і провокувати політичну дестабілізацію. Його риторика, як передвиборча та антиукраїнська, залишиться, але сторона його опонента Петера Мадяра постарається демонструвати більш стриману позицію. Це створить умови для поступової нормалізації відносин України з Угорщиною та дозволить вибудовувати нову політику взаємодії в межах ЄС.
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
