Сьогодні о 09:19
Питання виділення 90 млрд євро стало центральною темою дискусії першого дня саміту лідерів Європейського Союзу у Брюсселі 19 березня. Попри попереднє погодження програми в грудні 2025 року, фінальне рішення блокує Угорщина. Будапешт пов’язує надання допомоги з питанням ремонту нафтопроводу “Дружба”, який постраждав внаслідок бойових дій.
Україна за підтримки країн Євросоюзу робить усе можливе для того, щоб відновити нафтопровід. До країни вже прибули європейські спеціалісти.
Що відбувається з нафтопроводом “Дружба”
19 березня експерти Європейського Союзу прибули в Україну для оцінки стану нафтопроводу “Дружба”, який був пошкоджений внаслідок російського обстрілу 27 січня. Про це повідомляє агентство Reuters.
Через російський удар по нафтопроводу “Дружба”, який знаходиться у Львівській області, було зупинене постачання сировини на територію Угорщини та Словаччини. У відповідь уряд Віктора Орбана почав блокувати надання Києву кредиту від Європейського Союзу в розмірі 90 млрд євро та звинувачує Україну у зупинці постачань російської нафти.
Президент України Володимир Зеленський відхилив звинувачення в нібито навмисній блокаді транзиту російської нафти через нафтопровід “Дружба”. Київ докладає усіх можливих зусиль для ремонту інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської атаки, наголосив Зеленський.
“Україна є надійним енергетичним партнером для Європейського Союзу і повною мірою виконує свої зобов’язання перед ЄС. Попри щоденні загрози ракетних та безпілотних атак з боку Росії, ми докладаємо всіх можливих зусиль для усунення пошкоджень і відновлення роботи, враховуючи наслідки як для самого трубопроводу, так і для прилеглої інфраструктури та навколишнього середовища”, — зазначив Зеленський у листі до президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн та голови Європейської Ради Антоніу Кошти.
Помпова станція в Бродах може запрацювати приблизно через півтора місяця. Це, за словами Зеленського, забезпечить повне відновлення постачань, якщо, звичайно, Росія припинить свої атаки. Країна-агресор завдала удару по нафтопроводу “Дружба” 27 січня 2026 року. Інформацію про наслідки атаки “Нафтогаз” спільно з Міністерством закордонних справ надав дипломатам з 31 держави.
Відновлення такої інфраструктури — складний технологічний процес, пояснив голова правління “Нафтогазу” Сергій Корецький.
“Зокрема, атака 27 січня на інфраструктуру нафтопроводу “Дружба” призвела до значних пошкоджень. Відновлення такої інфраструктури — складний технологічний процес, який потребує часу, спеціалізованого обладнання та постійної роботи фахівців навіть за умов загроз”, — додав Сергій Корецький.
Але в Угорщині до таких аргументів прислуховуватися не збираються. Ані глава уряду Віктор Орбан, ані міністр закордонних справ Петер Сіярто жодного разу не згадали, що в аварії винна Росія. У Будапешті заявили, що продовжать блокувати 20-й санкційний пакет щодо Москви та допомогу Україні, адже вважають зупинку постачань політичним рішенням Києва.
“Поки вони не відновлюють постачання нафти з політичних мотивів і поки намагаються спричинити кризу з постачаннями нафти в Угорщину, про це просто не може бути й мови. Ми не будемо голосувати ні за військовий кредит у 90 млрд євро, ні за яку-небудь іншу фінансову підтримку України, ні за 20-й пакет санкцій. А що стосується членства в ЄС — про це вони можуть просто забути”, — заявив Сіярто.
На думку експертів, ситуація навколо нафтопроводу загострила політичний конфлікт усередині Європейського Союзу. Угорщина послідовно виступає проти санкцій щодо Росії. Сам Орбан не приховує симпатій до Путіна, а його антиєвропейська та антиукраїнська риторика лише посилилися напередодні парламентських виборів.
“У Європейського Союзу є важелі впливу на ті країни, які протистоять спільній волі. І ці механізми насамперед фінансові. Грубо кажучи, ці країни відсікають від додаткових бюджетних вливань, інвестицій, витрат. В Угорщині 12 квітня відбудуться вибори, за результатами яких Віктор Орбан може втратити владу. І тому зараз у Брюсселі всі чекають 12 квітня, щоб тоді вже зрозуміти, яку стратегію обрати”, — вважає політолог, директор “Агентства розвитку Приазов’я” Костянтин Батозький.
Брюссель запропонував Києву технічну та фінансову допомогу у відновленні нафтопроводу “Дружба”. І Україна цю пропозицію прийняла, повідомила голова Єврокомісії.
“Європейські експерти готові розпочати роботу негайно. Наш пріоритет — забезпечення енергетичної безпеки всіх громадян Європи. У цьому сенсі ми продовжимо співпрацю з зацікавленими сторонами щодо альтернативних маршрутів транзиту не російської сирої нафти в країни Центральної та Східної Європи”, — заявила Урсула фон дер Ляєн.
Хорватія через свій нафтопровід може повністю забезпечити Угорщину та Словаччину нафтою — замість нафтопроводу “Дружба”. Про це на саміті у Брюсселі заявив прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович. За його словами, претензії Будапешта пов’язані не з безпекою постачання, а з небажанням відмовлятися від дешевшої російської нафти.
“Хорватія може забезпечити енергетичну безпеку та постачання нафти і в Угорщину, і Словаччину, навіть коли “Дружба” не функціонує. Тому як друзі, як сусіди, як ті, хто хоче бути партнером для наших давніх історичних друзів — угорців і словаків, ми готові працювати для їхньої економіки, щоб постачати їм нафту, у якій вони потребують”, — заявив прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович.
Канцлер Австрії Крістіан Штокер закликав угорського прем’єра припинити блокування підтримки України та виконувати раніше ухвалені рішення ЄС, додавши, що енергетична безпека Угорщини не може слугувати приводом для політичних ігор.
“Віктор Орбан погодився з цією підтримкою України, і я вважаю, що потрібно дотримуватися власних рішень. Енергопостачання Угорщини може бути забезпечене пропозиціями від інших держав-членів ЄС, зокрема Хорватії. Тому я вважаю, що потрібно терміново дотримуватися рішень і не блокувати їх з внутрішньополітичних міркувань”, — заявив канцлер Австрії Крістіан Штокер.
Конфлікт навколо нафтопроводу “Дружба” в оцінці експертів
Як Віктор Орбан використовує ситуацію з нафтопроводом “Дружба” у своїй передвиборчій кампанії? Справді Євросоюз пішов на поступки чи зайняв вичікувальну позицію? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, директор Центру громадських досліджень “Український меридіан”;
- Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”;
- Денис Кузьмін, експерт Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова;
- Олексій Полегкий, академічний директор Центру публічної дипломатії.
ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Віктор Орбан паразитує на бюджеті ЄС
— Голова МЗС Угорщини Петер Сіярто постійно повторює тези прем’єра Віктора Орбана про те, що Брюссель нібито пригнічує Угорщину, грабує її, намагається позбавити самостійності. Хоча, по ідеї, у цьому контексті слід було б, навпаки, радіти тому, що Брюссель пішов назустріч Угорщині й витрачає свій бюджет на відновлення нафтопроводу “Дружба”. Але цього не відбувається з цілком конкретних причин.
Російська нафта, яка йде в Угорщину, призначена не лише для виробництва нафтопродуктів. Вона слугує цілком конкретній меті — підтримці влади Віктора Орбана, який є агентом впливу Кремля.
І ось на цій корупційній ренті, на цій нібито дешевшій нафті, існує автократ Орбан і все його оточення.
Тому, поставлена задача прямо чи це погоджено з Москвою, Орбан і його команда діють так, що швидке розв’язання проблеми їм зовсім не потрібне. Для них працює принцип: чим гірше — тим краще. І, звичайно, вони сприймають ситуацію крізь призму Москви.
Спочатку Віктор Орбан стверджував, що Україна не може вступати в Європейський Союз, бо нібито пригнічує угорську національну меншину, що спочатку було відвертою брехнею. Коли ж у процесі діалогу стало зрозуміло, що цього не відбувається, угорський прем’єр почав говорити вже прямо і досить нахабно: мовляв, Україна не вступить у ЄС через його протест. Бо гроші з брюссельського бюджету, які зараз йдуть в Угорщину, підуть в Україну.
Людина, яка не побудувала успішну економіку, а фактично розвалила її при нормальних стартових можливостях, ще й відверто паразитує на бюджеті Європейського Союзу.
Як не дивно, враховуючи патологічну жадібність Орбана, це теж впливає на його позицію. Логіка приблизно така: як же так — гроші, які можна було вкрасти через псевдоосвітні фонди, раптом підуть на ремонт нафтопроводу “Дружба”, який, до речі, зруйнував його ж союзник Путін.
Європейський Союз, безумовно, припустився помилки і допустив її ще раніше, коли взагалі дозволив сформуватися такій ситуації. Віктор Орбан не був покараний за свою поведінку.
Ситуація виглядає нелогічно: Угорщина взагалі не бере участі в цьому кредиті — у пакеті допомоги на 90 млрд євро. Для Угорщини, Словаччини та Чехії було прийняте рішення, що вони не несуть жодних зобов’язань щодо забезпечення цих коштів. Тоді чому Орбан взагалі має право обговорювати надання цих грошей?
Орбан до певного моменту взагалі був унікальним явищем. Так паразитувати на європейських грошах, відверто виступати проти демократичних цінностей ЄС і водночас продовжувати користуватися всіма перевагами членства — це була досить унікальна модель. Жити завдяки шантажу — фактично так і виглядало. Повністю повторити цей шлях, ймовірніше, вже не вдасться.
Москва любить таких персонажів — вона їх використовує, а потім “зливає”. І, як ми бачимо, такі фігури можуть з’являтися в різних країнах. Бо в умовах демократії, у ході виборчих процесів, до влади цілком можуть приходити подібні нахабні, популістські політики.
ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Орбан не зможе представити ремонт “Дружби” як політичну перемогу перед виборами
— Насправді пропозиція, яка була озвучена щодо відновлення нафтопроводу “Дружба”, з погляду політтехнологій виглядає практично ідеально. По-перше, Україна демонструє добру волю. Наголошується, що нафтопровід був пошкоджений Росією, а Європейський Союз пропонує фінансову та технічну допомогу. Але разом з тим відновлення постачання можливе лише через півтора місяця, тобто вже після виборів в Угорщині.
Очевидно, що таким чином і ЄС, і Україна знімають частину того напруження, яке Віктор Орбан розганяє всередині країни. Питання переводиться з політичної площини в технічну: так, є проблема, так, ми її вирішуємо.
Водночас протягом 2026 року ЄС планує остаточно реалізувати стратегію повного відмови від російських енергоносіїв. Уже з початку року заборонено підписувати нові контракти з російськими компаніями на постачання газу. До кінця року мають бути припинені постачання газу у будь-якому вигляді.
Після виборів в Угорщині також заплановано рішення про заборону постачання російської нафти в країни ЄС. І тут є ще одна деталь. З січня 2026 року почала діяти частина попередніх пакетів санкцій: у Європу заборонено постачати нафтопродукти, вироблені з російської сировини.
Саме тому, до речі, Індія зараз значно менше охоче закуповує російську нафту. Раніше схема була проста: купували нафту з великими знижками, переробляли й продавали в Європу. Зараз цей варіант закритий.
Коли Угорщина заявляє, що припиняє постачання дизеля в Україну, наприклад, виробленого з російської нафти, — це означає, що продати його у Європі вона теж не зможе.
Це хід не лише всередині європейської політики, а й ширший — спрямований на те, щоб позбавити Орбана, як сказав би Дональд Трамп, “карт” у його передвиборчій кампанії. Тим паче, вперше за останні 16 років він справді може втратити владу.
Для Угорщини було б надзвичайно вигідно, щоб “Дружбу” відремонтували саме під її тиском. Тоді Орбан зміг би подати це всередині країни як політичну перемогу — практично як “перемогу над Україною”. Він уже раніше робив заяви в такому дусі: мовляв, ми змусимо їх розблокувати постачання нафти. І з цього погляду термін у півтора місяця повністю руйнує цю стратегію.
Безумовно, це політтехнологія. І Орбан, і Сіярто фактично демонстрували, що готові тиснути на Україну, щоб домогтися відновлення постачання. Ідеальний для Будапешта сценарій — щоб це сталося прямо перед виборами й було подано як великий успіх, ледь не як силове досягнення. Але той підхід, який обрали Україна і ЄС, цю схему руйнує.
ДЕНИС КУЗЬМІН: У ЄС чекають на результати виборів в Угорщині
— Всі зараз чекають результатів виборів в Угорщині. Насправді зараз будь-яка держава Євросоюзу може блокувати такі доленосні рішення, як надання фінансової допомоги Україні. Змінити процедуру голосування навіть технічно вкрай складно і практично неможливо. Адже сама Угорщина має бути затвердити реформу, яка скасовує принцип консенсусу.
Принцип консенсусу в ЄС не скасовують, бо сьогодні Угорщина щось блокує, а завтра може з’явитися рішення, яке не буде в інтересах, наприклад, Німеччини чи Франції. І вони не хочуть позбавляти себе такого інструменту.
Водночас політична боротьба загострюється, і тиск на Орбана посилюється. Можливо, справді будуть залучені експерти, які оцінять ситуацію з трубою і дадуть більш-менш незалежний висновок.
Якщо на виборах в Угорщині переможе Віктор Орбан — він, можливо, не піде на якісь поступки. Якщо ж програє, то новий уряд, швидше за все, досить швидко розблокує рішення — принаймні по пакету санкцій. А далі — і по українському кредиту. Не виключено, що цей кредит розіб’ють на кілька етапів, щоб хоча б частина коштів могла бути виділена вже зараз.
Можна використовувати інші формати: окремі держави, альтернативні механізми, наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку. Тобто це може бути не прямий кредит під гарантії ЄС, а кошти, які надходять через різні структури, але все одно спираються на бюджет Євросоюзу.
Зараз ми спостерігаємо фактично розпал політичної боротьби — правих і лівих сил у Європі загалом і зокрема боротьбу за Угорщину як важливу країну Центральної Європи.
ОЛЕКСІЙ ПОЛЕГКИЙ: Угорський прем’єр перед виборами підвищує рівень страху та невдоволення
— Тут усі одночасно намагаються отримати свої дивіденди. Передусім — і Кремль, і Віктор Орбан. Причому для угорського прем’єра це важливо безпосередньо, а для Росії — опосередковано.
Поразка Віктора Орбана на виборах — це для Москви серйозний мінус. Втратити такого троянського коня у Євросоюзі було б вкрай небажано.
Тема енергетики тут відіграє ключову роль, особливо в контексті ситуації в Перській затоці та війни з Іраном. Європа сильно залежить від цін на нафту, і розігрувати “енергетичну карту” в таких умовах досить легко.
Тим більше, що ціни на бензин ростуть, і для середнього виборця дуже просто пов’язати це з нібито “недружніми діями України”, як це подає Віктор Орбан. Це, прямо кажучи, класика політтехнологій.
Я не берусь стверджувати, чи був удар по нафтопроводу наприкінці січня скоординований саме під цю ситуацію. Можливо, якісь сценарії готувалися. Але це війна, і подібні речі могли статися й без жорсткої прив’язки до дат. Але те, що Кремль готовий підігравати Орбану — це очевидно.
Я думаю, ми побачимо цілий набір класичних російських інструментів впливу на вибори: дезінформацію, мережеві кампанії, можливо — підкуп, тиск. Кремль буде використовувати весь доступний арсенал.
Для Орбана вибори — це питання не лише політичного майбутнього, але й, по суті, особистої перспективи.
З одного боку, тема енергетичного тиску зараз для ЄС надзвичайно чутлива через зростання цін і загальну ситуацію на Близькому Сході. З іншого — вони розуміють, що Орбан використовуватиме будь-які слабкості ЄС і вразливості України. Але й діяти надто жорстко європейці не можуть — прямий тиск угорський прем’єр відразу перетворить на елемент своєї передвиборчої кампанії.
Ймовірніше, Брюссель зараз займає вичікувальну позицію, розраховуючи на результати виборів. Якщо Орбан програє — ситуація різко спроститься. Якщо ні — питання кредиту, ймовірніше, усе одно буде вирішене, бо інструменти обходу вето знайти можна.
У контексті нафтопроводу “Дружба”, вірогідно, ситуацію будуть поступово спускати на гальмах, у надії, що після виборів у квітні політична конфігурація в Угорщині зміниться.
Якщо дивитися на опитування, Віктор Орбан зараз програє приблизно на 10%, залежно від дослідження — розрив досить відчутний. Тому його стратегія — мобілізувати той електорат, який міг би не прийти на вибори, але потенційно його підтримує. А для цього потрібно підвищувати рівень страху та тривожності. Я думаю, будуть залучені всі інструменти залякування.
Якщо стане зрозуміло, що динаміка не змінюється, Орбан буде лише посилювати напруження. При цьому є об’єктивний фактор: в угорському суспільстві накопичилося втома та невдоволення. І є межа тому, наскільки ефективно можна “підігрівати” виборця страхами. Але, з усім тим, ближче до квітня, цілком можливо, ми побачимо спроби різкого загострення ситуації.
Це типовий стиль російських політтехнологій — довести ситуацію до максимальної турбулентності, щоб у цій “мутній воді” досягти потрібного результату.
Але важливо зазначити, що угорське суспільство — це не російське суспільство. І невдоволення Орбаном накопичувалося давно. Зараз з’явився більш-менш зрозумілий альтернативний кандидат, який може консолідувати протестний електорат.
Читайте також: Переговорний глухий кут: чому дипломатія не працює без тиску на Росію, пояснили експерти
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
