Чи реально заблокувати всі судна з російською нафтою: експерти проаналізували боротьбу Європи з тіньовим флотом Москви

Захоплення танкера Caffa в Балтійському морі поліцією Швеції. Фото: polisen.se

Велика Британія буде перехоплювати танкери тіньового флоту Росії у своїх водах, щоб посилити тиск на її енергетичний сектор. Канада, своєю чергою, розширює санкції ще на 100 таких російських суден. На цьому тлі РФ намагається компенсувати втрати шляхом поглиблення співпраці з Індією та перенаправлення постачань нафти.

Водночас ситуація на Близькому Сході грає на руку Кремлю і фактично компенсує частину санкційного тиску на РФ.

Перехоплення суден тіньового флоту

Загалом Канада запровадила санкції вже проти понад 600 суден російського тіньового флоту. А щоб посилити тиск на Кремль, Велика Британія буде перехоплювати й досліджувати у своїх водах танкери, які перевозять підсанкційну нафту. У відповідь на це Посольство РФ у Лондоні стало погрожувати, що Росія нібито застосує заходи для захисту своїх національних інтересів.

Перехоплення суден — це удар по Росії, який використовує флот для фінансування атак на Україну, заявили у Міністерстві оборони Великої Британії.

“Ми бачили, що спільні заходи, які ми разом з іншими союзниками прийняли проти тіньового судноплавства, допомогли скоротити доходи Росії від нафти на чверть. Ми можемо зробити більше. І сьогоднішнє підтвердження прем’єр-міністром того, що ми готові зробити більше, що у нас є юридичні та військові можливості, є сигналом Путіну, що він не зможе в майбутньому проводити свої незаконні підсанкційні судна через британські води без ризику того, що ми їх захопимо”, — зазначив міністр оборони Великої Британії Джон Гілі.

Поки Європа вводить нові санкції та затримує танкери, Москва відновлює енергетичну співпрацю з Індією. Країни готуються відновити прямі постачання зрідженого природного газу вперше з початку війни РФ проти України. Вже досягнута усна домовленість на рівні міністерств.

За даними джерел Reuters, знайомих із ходом обговорень, чиновники також домовилися про подальше збільшення продажів сирої нафти в Індію, які можуть подвоїтися порівняно з січневим рівнем і скласти близько 40% від загального обсягу імпорту Індії приблизно за місяць.

Попри нові договори з Індією, близько 40% потужностей Росії з постачання нафти за кордон виведені з ладу в результаті українських атак і затримань танкерів тіньового флоту. Це найсерйозніше порушення постачань нафти в історії сучасної Росії. Після атак українських БпЛА на експортні порти в Балтійському морі, відвантаження нафти перервалися. А в експортному порту в Новоросійську відвантаження проводиться нижче планового рівня.

“Будь ласка, продовжуйте тиснути на Росію. Її танкери та тіньовий флот не повинні почуватися безпечно у європейських водах. Я дякую Данії, Швеції та Франції за затримання цих суден. Це чітка демонстрація того, що контроль за дотриманням правил не тільки можливий, а й ефективний. Тепер потрібно йти далі. Ці танкери не просто потрібно зупиняти — потрібно не допускати їх використання всупереч міжнародному праву. Нам потрібні спільні дії для створення в Європі сильного законодавства, яке дозволить країнам блокувати російські танкери та конфісковувати нафту”, — звернувся до партнерів президент України Володимир Зеленський.

Розвідка Естонії зазначила, що наслідки українських ударів по портах у Ленінградській області фактично зупинили експорт російської нафти цим маршрутом.

“Це, безумовно, серйозний удар для Росії, оскільки РФ експортує 40-50% своїх нафтопродуктів через порти “Усть-Луга” і “Приморськ”. Принаймні в короткостроковій перспективі це суттєво вплине на доходи Росії у ситуації, коли відступ льоду на Балтійському морі і вищі ціни на нафту дозволили б використовувати ці порти ще активніше та вигідніше, Україна дуже влучно обрала час для удару. Принаймні тимчасово доходи Росії від експорту нафти знизяться, а, отже, і фінансування її війни проти України”, — заявив полковник з Естонії Антс Ківісельг.

Удар по енергетичній інфраструктурі серйозно впливає на російську економіку, проте цього недостатньо, щоб перекрити можливість Кремля фінансувати війну, заявив президент Зеленський.

За його словами, спільна санкційна політика різних країн безпосередньо впливала на скорочення можливостей Російської Федерації. Росіяни обходили санкції, але так чи інакше доходів ставало менше, відповідно, і менше грошей направлялося в оборонний сектор.

“Згідно з нашими прогнозами, на 2026 рік дефіцит мав становити близько 100 млрд доларів США. Зараз, після послаблення санкцій для енергетичного сектору Російської Федерації, а саме по нафтопродуктах, їхні доходи обчислюються мільярдами. Це точно не сприяє зниженню інтенсивності бойових дій в Україні, а також в Ірані, бо Росія тими чи іншими способами буде допомагати іранському режиму”, — сказав Зеленський в інтерв’ю Le Monde.

Президент зазначив: лише за два тижні військової операції на Близькому Сході Росія заробила близько 2 млрд доларів на експорті енергоресурсів. Bloomberg пише, що в Кремлі вже навіть обдумують можливість направити у військовий бюджет додаткові доходи.

“Це означає різкий розворот настроїв порівняно із ситуацією всього місяць тому, коли уряд розглядав можливість зниження прогнозу росту економіки до рівня близько 1%, оскільки посилення санкцій у зв’язку із вторгненням в Україну та зниження цін на нафту призвели до падіння доходів”, — йдеться в публікації Bloomberg.

Тиск на енергетичний сектор РФ є основним завданням країн “Групи семи” (G7), заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.

“Не можна допустити, щоб наша колективна підтримка України послабла. Це стало б стратегічною помилкою з погляду євроатлантичної безпеки. Адже очевидно, що у разі перемоги Путіна в цій війні наша безпека різко погіршиться як для Німеччини, так і для Європи, а також по обидва боки Атлантики. Саме тому тиск на Росію має залишатися високим. Це включає цілеспрямований тиск на російський енергетичний сектор через санкції та прийняття послідовних заходів проти російського тіньового флоту. Це завдання для всіх партнерів по “Групі семи”, — наголосив він.

Попри спроби Москви перенаправити експорт і зберегти доходи шляхом нових ринків, тиск санкцій, удари по інфраструктурі та обмеження роботи тіньового флоту дають відчутний ефект. Скорочення нафтових доходів безпосередньо впливає на здатність РФ фінансувати війну проти України. Подальше посилення санкцій і контроль за їх виконанням залишаються ключовими інструментами стримування російської агресії.

https://www.youtube.com/watch?v=Cx7YkUM0VRE

Як санкції та атаки впливають на доходи Росії — аналіз експертів

Наскільки ефективна боротьба з тіньовим флотом РФ на тлі подорожчання цін на нафту? Як Росії вдається обходити обмеження? Які заходи необхідні для посилення економічного тиску на Кремль? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

  • Андрій Закревський, заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України;
  • Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
  • Максим Гардус, комунікаційний менеджер Razom We Stand.

АНДРІЙ ЗАКРЕВСЬКИЙ: Удари ЗСУ ставлять під сумнів страхування тіньового флоту

— Недавно я говорив про те, що, природно, продовження війни на Близькому Сході призведе до того, що приблизно з червня у Росії почне відновлюватися бюджет. Але через удари ЗСУ, які були в останні дні, вимальовується зовсім інша модель.

Вже зараз зрозуміло: якщо так триватиме, і буде хоча б ще два удари у найближчі 2-3 тижні, то ми вже виходимо за горизонт можливостей Росії відновити свій бюджет у 2026 році.

Не обов’язково, щоб удари відбулися сьогодні-завтра. Якщо у найближчі 10 днів знову відбудуться удари по портах Росії, а потім ще через 10 днів — вже можна очікувати наслідки, які захоплять серпень 2026 року.

Річ у тім, що в Ормузькій протоці страховики сказали, що не будуть страхувати судна, які туди заходять, бо просто бояться цього.

У 20-му пакеті санкцій ЄС якраз була закладена ідея зупинки тіньового флоту внаслідок того, що його просто перестануть страхувати, бо він перевозить підсанкційну нафту. І тепер це відбувається завдяки ударам України.

Та схема страхування, яка зараз ще можлива в Ормузькій протоці, де оформляються “роги та копита”, переписуються власники, використовуються анонімні структури, неможлива у Гданську, у данських протоках, у шведських протоках. Це пряме порушення страхового та екологічного законодавства. І фактично всі судна, кому б вони не належали, будуть вважатися, грубо кажучи, нелегальними.

Достатньо самих ударів ЗСУ, які ставлять під сумнів можливість страхування суден тіньового флоту.

Є, звісно, й другий варіант: у когось може “тремтіти рука”, бо ціна за страхування і фрахт просто злетить кудись угору. Але тоді Росія все одно не зможе відновити свій бюджет, бо витрати перевищать той профіт, який вона може отримати.

Через санкції, які зараз вводять фактично всі країни Європи, щоб дістатися до Індії, потрібно йти через Берингову протоку, а льодова ситуація у Балтиці зараз не дозволяє судам нормально виходити за широту, не кажучи вже про проходження через Льодовитий океан. Це буде просто золота нафта. Існує ризик, що тебе зупинить Данія, Швеція, Великобританія. Ще один варіант — обхід через Африку, але це дуже далеко.

https://www.youtube.com/watch?v=7uoh720f4WQ

ОЛЕГ ПЕНДЗИН: Всі танкери, які перевозять нафту з РФ, повинні вважатися тіньовим флотом

— Україна гаряче підтримує рішення британської корони щодо посилення боротьби з тіньовим танкерним флотом РФ. Але я в цій ситуації трохи скептик.

По-перше, вже перевалило за чотири роки війни і насправді нічого не заважало Великій Британії зробити це раніше.

По-друге, у нас був єдиний прецедент — успішна спільна британсько-французька операція з затримання танкера тіньового флоту в Ла-Манші. Це був танкер, який, поки за ним йшли британські та французькі сили, двічі змінив прапор приписки та мав серйозні проблеми з реєстраційними документами.

Після цього його доставили в один із портів Франції та через 10 днів відпустили. Ба більше, навіть кримінальну справу проти капітана, яка була порушена, зараз закрито.

Виходить, що насправді дуже багато у боротьбі з російським тіньовим флотом залежить від політичної волі — застосовувати чи ні ті повноваження та ті законодавчі норми, які вже існують. Якщо Британія дійсно почне проявляти таку політичну волю щодо тіньового флоту — це, безумовно, буде дуже великим позитивом.

Бо 70% тіньового танкерного флоту йде через Балтику. А щоб потрапити на південь Європи, у Середземне море, Північну Африку, Індію чи Китай — ці танкери проходять через Ла-Манш. Це зона економічної та юридичної відповідальності Великої Британії, де у неї, по суті, розв’язані руки для контролю суден з підсанкційною нафтою.

Якщо британці почнуть діяти, бажано у взаємодії з французькими морськими силами, то таким чином можна найбільш ефективно реалізовувати завдання щодо обмеження руху тіньового флоту.

Якщо у російських суден справді почнуться серйозні проблеми, їм доведеться обходити Британські острови по великому колу. Це різко збільшить і вартість логістики, і час доставки.

Сьогодні поки не прийнято 20-й пакет санкцій ЄС, який мав суттєво посилити правила контролю за тіньовим флотом. Не тільки через вето Угорщини, а й через жорстку позицію Греції та Мальти. А потрібно розуміти, що багато суден, які сьогодні перевозять російську нафту, мають європейську юрисдикцію.

Європейці раніше прийняли правило: 46 доларів за барель — це максимальна ціна російської нафти, при якій танкери можуть обслуговуватися у європейських портах. Якщо нафта дешевше — танкер обслуговується без обмежень. Якщо дорожче — це вже порушення санкцій, і такі судна теоретично можуть затримуватися та не обслуговуватися й опиняються поза європейським юридичним полем.

Британці приєдналися до цього механізму. До речі, до нього приєдналися майже всі країни, крім США, що є показовим моментом, на мою думку.

У 20-му пакеті санкцій пропонувалося занулити цей поріг, щоб всі танкери, що перевозять російську нафту, автоматично вважалися судами тіньового флоту з правом затримання, огляду і навіть можливої конфіскації.

Зараз поки формально продовжує діяти ліміт у 46 доларів, водночас фактична ціна російської нафти сьогодні значно вища. Щобільше, останній тиждень показав досить незвичну ситуацію: уперше за довгий час Індія уклала контракти з Росією не зі знижкою, а з премією.

Раніше це було мінус 10-12 доларів від ринку. Зараз — навпаки. Російська нафта купується приблизно по 126 доларів за барель при ціні Brent близько 104. Це пов’язано з локальним дефіцитом нафти в регіоні Індокитаю через проблеми з Ормузькою протокою.

У цій ситуації Росія справді може заробляти більше, продаючи нафту вже не зі знижкою, а з премією. Будь-який російський танкер, який зараз йде у бік Індії, Китаю або в регіон Південнокитайського моря, перевозить нафту за дуже вигідною ціною.

Що довше триватиме нестабільність у Перській затоці, то більше грошей зароблятиме Путін.

https://www.youtube.com/watch?v=ei570rt8-Vs

МАКСИМ ГАРДУС: Боротьба з тіньовим флотом повинна бути системною

— Атаки на російські нафтові експортні потужності спричинені загалом тим, що зараз Росія отримує великі гроші завдяки війні США та Ізраїлю проти Ірану. Ціна зросла.

Ми вже чули про те, що якщо до війни на Близькому Сході був дисконт на російську нафту через санкції, то зараз ці обмеження фактично обходяться і РФ навіть отримує прибуток.

Таким чином, щоб зменшити фінансування війни з боку Росії, Україна змушена застосовувати заходи фізичної зупинки експорту. Бо, на жаль, дипломатичні методи буксують. ЗСУ застосували нові технології, які дозволили завдати більш серйозної шкоди нафтовій інфраструктурі Росії.

Щоб тиск на доходи Росії був ефективним, він має бути комплексним — мають застосовуватися дипломатичні заходи й, так би мовити, силові заходи. Головна дискусія останнього року полягала у наступному: так, дуже багато суден так званого тіньового флоту вже внесено до санкційних списків, але постає питання — що далі?

Нафта морським шляхом у країни, які наклали санкції, все одно не йде. Вона не йде у Європу, у Велику Британію, у США, але потрапляє в інші країни. Щобільше, ці судна навіть не заходять у порти країн, які ввели санкції. Відповідно, заарештувати їх у портах неможливо.

Необхідно доопрацьовувати законодавчу базу, щоб можна було затримувати такі судна вже в морі, а не тільки в портах: оглядати їх, перевіряти документи, з якими, як правило, великі проблеми. Для маскування своєї російської приналежності судна тіньового флоту реєструються під фальшивими прапорами або взагалі фіктивними. Щоб це перевірити, необхідна фізична присутність на борту.

Ми бачимо, що деякі країни нарешті доопрацьовують свою нормативну базу й огляди стають можливими. Ба більше, за останній рік вони почастішали. Ми вже бачили прецеденти: Франція — у Середземному морі, а також операції в Атлантичному океані.

Ми багато разів говорили про те, що Балтійське море — це головний експортний коридор Росії по нафті. Вихід із нього фактично повністю контролюється країнами ЄС та НАТО: це данські протоки, Північне море і далі або через Ла-Манш, або обхід Великої Британії з півночі.

Є й міжнародні води, але навіть якщо судна будуть намагатися йти виключно ними, це все одно здорожчує логістику і знижує ту премію та надприбутки, які Росія зараз отримує завдяки ситуації навколо Ірану.

Слід сподіватися, що рішення, яке прийняла Велика Британія, стане системним. Бо якщо оглядати будуть не одне судно на місяць, як зараз, а хоча б одне на тиждень, то це суттєво вплине на потенційних покупців російської нафти. Адже якщо є ризик, що партія нафти просто не доїде, у покупця виникає логічне питання: чи не простіше купити нафту в іншому місці?

https://www.youtube.com/watch?v=etnpRTiGenQ

Читайте також: Зростання витрат та затримки постачань: експерти проаналізували наслідки ударів ЗСУ по російських НПЗ

Прямий ефір