Чи можуть окремі країни НАТО ввести війська в Україну — думка військового аналітика

Прапори України та НАТО. Фото: pixabay.com

Група країн НАТО може виступити з ініціативою розмістити війська в Україні, якщо держави-члени Альянсу не нададуть Києву реальних гарантій безпеки на липневому саміті у Вільнюсі. Про це раніше заявив колишній генсек НАТО Андерс Расмуссен. Військовий аналітик Олексій Гетьман вважає, що це цілком реально. І найбільше загрозу з боку РФ, зокрема для себе, усвідомлюють Польща, країни Балтії. Про це Гетьман сказав у прямому ефірі телеканалу FREEДОМ сьогодні, 8 червня. 

Аналітик вважає, якщо на саміті у Вільнюсі не буде чітких гарантій того, що Україна може вступити в НАТО, то це питання можуть розглянути вже через рік у США. 

“Якщо знову будуть якісь перенесення, обговорення надто довгі, якщо ситуація буде тільки затягуватися, то деякі країни НАТО, дійсно, можуть допомогти Україні не тільки зброєю, а й допомогти військами. Польща, країни Балтії добре розуміють, з ким вони мають справу, мається на увазі Російська Федерація. Вони усвідомлюють, наскільки ця ситуація небезпечна саме для них, якщо, не дай бог, Україна не зможе перемогти Росію в цій війні. Ми маємо повне право, згідно з усіма міжнародними положеннями і законами, попросити дружні країни допомогти нам не просто зброєю, а ще й безпосередньо військовослужбовцями”, — сказав Гетьман.

Аналітик не виключає, що до такої ініціативи може долучитися і Велика Британія. І це буде дуже сильний сигнал для інших членів НАТО, вважає Гетьман.

“За півтора року війни обговорювати питання на рівні треба чи не треба, варто чи не варто, а чи підходить міліметр в міліметр той чи інший калібр — щонайменше трошки дивно. Тому що нас атакують, у нас щодня гинуть люди, нас хочуть захопити, а ми обговорюємо якісь питання, які, за великим рахунком, під час війни можна вважати другорядними”, — сказав гість ефіру. 

Гетьман також наголосив: трансформація розуміння того, що відбувається у війні, проявляється у вчинках партнерів, але набагато повільніше, ніж нам би цього хотілося. 

Дискусії про те, чи варто давати Україні далекобійну зброю та авіацію, а також про те, чи можна завдавати ЗСУ ударів по території Росії, виглядають цинічними, каже експерт.

“Київ був атакований десятком балістичних ракет, а ми починаємо говорити, варто чи не варто атакувати ті місця, звідки здійснювали пуск? Це виглядає дуже цинічно, на мій погляд. Нам треба зброя для того, щоб перемогти в цій війні. Треба атакувати об’єкти, які розташовані далеко від лінії фронту. З цих об’єктів іде підживлення всього того, що відбувається вже безпосередньо на лінії фронту. Ми не збираємося захоплювати Росію, вона нам не потрібна. Ми хочемо відбитися від них, але відбитися так, щоб у ворога не було можливості нападати на нашу територію. Звісно, для цього нам потрібні і літаки, і крилаті, і балістичні ракети. Усе те, що необхідне в сучасній війні, щоб перемогти, зупинити ворога”, — резюмував Гетьман. 

Він доповнив, що в ситуації з війною РФ проти України дуже негативно себе показали такі міжнародні організації, як Червоний Хрест, ООН.

“Найімовірніше, вони будуть реформовані. Дуже не хотілося б, щоб так показав себе і Північноатлантичний альянс”, — сказав Гетьман.

Читайте також: Підривом ГЕС окупанти не домоглися нічого — здійснили катастрофу, затопили свою першу лінію оборони, — Гетьман

Як повідомлялося раніше, дев’ять східноєвропейських країн “Бухарестської дев’ятки” (Словаччина, Польща, Чехія, Угорщина, Литва, Болгарія, Естонія, Румунія, Латвія) сподіваються, що на наступному саміті НАТО пролунають не лише слова на підтримку вступу України до Північноатлантичного альянсу. 

Читайте також: У Вільнюсі ми зробимо крок в бік НАТО або крок до відвертості: головні тези пресконференції Зеленського

Прямий ефір