У Вільнюсі ми зробимо крок в бік НАТО або крок до відвертості: головні тези пресконференції Зеленського

Володимир Зеленський. Фото: president.gov.ua

Президент України Володимир Зеленський поспілкувався з представниками ЗМІ з нагоди Дня журналіста 6 червня.

Журналісти підготували для глави держави запитання на різні теми. Однією з головних стала реакція України на знищення Каховської гідроелектростанції — пресконференція відбулася в розпал екологічної катастрофи, яку влаштували війська РФ у Херсонській області.

Однак преса поговорила з президентом і на інші теми — всі вони так чи інакше стосуються війни, яку Росія веде проти України.

Телеканал FREEДOM публікує головні тези президента.

Звільнення цивільних полонених — ускладнений процес

— Ми повернули 2,5 тисячі осіб, з них близько 370 дітей і близько 150 цивільних (дорослих, — ред.). Тобто 550 осіб із 2500 — це діти і цивільні. Це ті, кого вдалося повернути. Складність повернення з полону цивільних полягає в тому, що в України немає такої кількості російських цивільних, яких можна обміняти на українських громадян, як це відбувається у випадку з обмінами військовополоненими.

Робота зі звільнення цивільних українців із російського полону триває — це окремий трек у рамках Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Омбудсмен Дмитро Лубінець більше займається цивільними. І зараз ще відкрився центр повернення наших діток. Там є дуже потужна програма. Вони вже повернули понад 300 дітей. Це інший трек. Вони всі — одна команда, але це різні треки.

В уряді Туреччини знають, що питання кримських татар — на них… Я з ними говорив ще до повномасштабного вторгнення, ще коли в мене був перший візит до Туреччини, познайомилися з Ердоганом, і я тоді привіз йому список усіх кримських політв’язнів. Потім оновлював. Цей список у нього є. Він обіцяв мені допомогти. Будемо дивитися на результат.

Я просив представника Ватикану від Папи Римського, щоб він займався саме дітьми, допомагав у поверненні наших дітей. Цю тему я також проговорював із Китаєм. Якщо в них є якісь окремі потужні економічні стосунки з РФ, чи то релігійні, чи політичні стосунки — такі люди можуть впливати на повернення дітей і цивільних.

Усі гуманітарні питання можна буде вирішити, коли Росія стане слабшою. А вона стає слабшою з кожним днем, і ми це бачимо. Вони вже не можуть нас окупувати — ми говоримо сьогодні про деокупацію наших територій. З кожним днем це матиме вплив і на міцність Путіна, і на його оточення, на міцність всередині держави. Усе це матиме великий вплив.

Пресконференція президента України 6 червня 2023 року. Фото: president.gov.ua

Підрив Каховської ГЕС — екоцид

— Ми заздалегідь розуміли подібні ризики. Дуже важливо, що команди на базі ДСНС і місцеві команди були підготовлені. Міністерство внутрішніх справ готувалося до відповідних речей.

Підрив дамби Каховської ГЕС спровокував серйозні природні, суспільні та гуманітарні виклики. Ми розуміємо, що будуть затоплені 35-80 населених пунктів. Наразі вирішується питання забезпечення місцевих жителів питною водою, потреба в якій буде не лише на затоплених територіях, а й у сусідніх регіонах.

Наслідки трагедії будуть зрозумілі за тиждень. Коли піде вода, буде зрозуміло, що там залишилося, і що буде далі. Паралельно всі команди працюють, усі на місці.

Ми підключаємо всіх: на рівні глав держав, глав урядів. Питання насамперед не про допомогу, а щоб зафіксували (злочин агресора, — ред.). Це велика різниця.

Одна історія, коли у вас немає доказів підриву і коли зрозуміло, що там іде війна і там є сіра зона і там реально могла спрацювати та чи інша зброя. Скоріш за все артилерія, тобто це б були наслідки війни, в якій винна Російська Федерація. Але ми розуміємо, що це тероризм. Тобто російські війська заздалегідь замінували власноруч дамбу. Ми розуміємо, що це зовсім інша класифікація воєнного злочину.

Офіс Генерального прокурора вже зареєстрував злочин. Він буде з доказами. Є сучасна класифікація — екоцид. Ми будемо працювати в цьому напрямку. Це дуже важливий момент, на який я б хотів звернути увагу міжнародної спільноти.

Я зараз буду концентрувати наших дипломатів на роботі саме з державами, які займають посередницьку позицію. Особливо це ті держави, які приділяють багато уваги ековопитанням та ековикликам. Дуже хочеться реакції від країн Латинської Америки та Азії, а також відповідні міжнародні організації. Мають реагувати міжнародні інституції, включно з Міжнародним кримінальним судом.

Читайте такожСела йдуть під воду: яка ситуація у Херсонській області (ВІДЕО)

Ми вирішуємо майбутнє Росії, а не вона — наше

— Це важливий тренд, що лідери стали говорити про майбутнє Росії. Я в цьому, безумовно, бачу позитивний сигнал. Якщо говорять про майбутнє Росії, значить, не Росія говорить про наше майбутнє. Мені здається, що це міць нашої держави.

У цій війні завдяки українському народу велика частина світу зробила вибір. Світ почав думати, як далі будувати відносини — як він житиме з іншою Росією, з іншим форматом керівництва Росії, з іншими умовами.

Не хочеться, щоб цей вихід знаходили за наш рахунок. І я роблю все, щоб не давати цьому шансу. У таких розмовах ми беремо участь, такі теми порушуються. Але ми досить категоричні в цьому: не за рахунок України!

Ми не починали війну, нам нічого зайвого не потрібно. Ми не збираємося нічого ні в кого забирати. Але й не готові віддавати своє.

Нам не потрібні чужі території, ми повертаємо своє

— Україні не потрібно воювати. І треба, щоб ми з вами говорили про це з офісами інших держав. Україна не воює з РФ і не воює на її території. Наша країна воює виключно на своїй незалежній території і деокупує виключно свої землі.

Ми не починали війну, нам нічого зайвого не потрібно. Ми не збираємося нічого ні в кого забирати, але й ми не готові віддавати своє.

Україна не збирається захоплювати територію будь-якої держави. Усе це впливає на ставлення до нас як до майбутнього члена НАТО і як до цивілізованої держави.

Свої цінності часом доводиться відстоювати тиском

— Ті країни, які дають зброю, роблять це, незважаючи ні на що. Ті, хто вагається, бачать завжди свої інтереси. Наша екологічна катастрофа, давайте будемо відвертими, суто наша. Так воно відбувається в житті.

Коли ти знаходиш спільну зацікавленість і там, де є інтереси, спільні з іншими державами, коли РФ — це спільний ворог, то це дійсно наші друзі-партнери. Вони розуміють, що після нас буде їхня черга. Тому нам і віддають усе, що в них є.

Там, де суспільство повністю на боці України, воно тисне на лідерів. Там лідери все дають. Там, де суспільство розділене, його хитають Росія або внутрішня політика, так лідери і відповідають на запити України — відповідно до розподілу настроїв людей.

Усі лідери реагують відповідно до того, що відбувається в них у державі. У демократичних суспільствах я бачу спільні цінності. Ми воюємо за ці цінності. Але ми живемо в такому світі, де треба самим бути міцними і тиснути на інших.

Пресконференція президента України 6 червня 2023 року. Фото: president.gov.ua

Саміт у Вільнюсі додасть ясності питанням членства України в НАТО

— Ми адекватні люди, які під час війни не збираються бути членами НАТО. Ніхто нам цього не дасть, і ніхто цього не просить, тому що ми не хочемо, щоб розділився світ, щоб суспільство поділилося, щоб було стільки викликів. Нам не потрібні війська інших держав. Але як бути після війни, якщо ми не хочемо, щоб було повернення РФ? Потрібен буде відповідний союз, який це забезпечить.

Найкращі гарантії безпеки — це членство в Альянсі, оскільки жодна з країн НАТО не воює з РФ. Але ми й не знаємо, як діють гарантії НАТО, бо не було таких прецедентів.

Ми розуміємо, що сьогодні має Україна. Це фінансова гарантія, посилення нашого бюджету, допомога нам у соціальних виплатах. Це великі гроші, які дають нам наші партнери, країни ЄС. Це санкційні пакети проти РФ. Там є мінуси, але набагато більше плюсів, вони підтримують нас і б’ють по економіці РФ.

Такої кількості зброї у нас ніколи не було, і на сьогоднішній день у нас одна з найкращих армій і через кількість зброї, і через професійність людей. Оборонні гарантії. У нас з’явилися “Петріоти”. Достатньо? Ні. Але з’явилися. І ми не країна НАТО. У нас з’явилося рішення щодо винищувачів F-16. Подивимося, якою буде їхня кількість.

Якщо ми не в НАТО, якщо хтось поки що нас не бачить в Альянсі, нам потрібно це зафіксувати на папері. Навіщо? Просто, щоб через пів року чи рік хтось із лідерів не почав наратив щодо того, що їхнє суспільство втомлюється, економіка втомлюється, що вони не можуть нам давати відповідні обсяги допомоги. А якщо один почне, другий підключиться і так далі: антипутінська коаліція буде зруйнована.

Якщо у України не буде сигналів щодо власного майбутнього членства в Альянсі, то й Україні немає сенсу бути присутньою на саміті у Вільнюсі.

Якщо ми розуміємо, що нас там не чекають і юридичних гарантій нам ніхто на папері не дасть, то навіщо ми зустрічаємося? Тому що, коли ми з вами приїжджаємо на вільнюський саміт НАТО (у липні 2023 року, — ред.) — це чіткий сигнал нашому суспільству, що нас там бачать.

Я хочу, щоб наші люди знали: а що буде, якщо ми не в НАТО і в нас не буде гарантій. Які тоді внутрішні законодавчі зміни будуть, щоб у нас була зброя, щоб ми могли себе захистити.

Читайте також: Реакція світу на підрив росіянами Каховської ГЕС — огляд заяв (ВІДЕО)

Коаліцію винищувачів потрібно заснувати окремою домовленістю

— Партнери знають, скільки літаків нам потрібно. Я вже отримав від деяких наших європейських партнерів розуміння кількості — воно потужне. Я дуже радий тій інформації, яку отримав від деяких країн. Просто в мене був такий день щастя. Це була серйозна, потужна пропозиція.

Коаліція винищувачів має бути зафіксована окремою домовленістю. Це може відбутися на черговому засіданні групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн” або на іншій платформі.

І тоді почнеться підготовка всієї інфраструктури. Це нешвидко. Є розуміння, що робити. Командувач (Повітряних сил Збройних Сил України, — ред.) Микола Олещук розуміє, де робити, що робити, в якій кількості.

Евакуацію не можна ігнорувати

— Люди, які виїхали з місць, де стріляють, мають усі можливості жити у квартирі за гроші держави. Це факт. Але є приклади, коли люди самостійно відмовляються виїжджати. Наприклад, я приїжджаю в Бахмут, а там люди сидять у підвалі на заводі. Вони чекають росіян.

Для людей, які повертаються в окупацію або до лінії фронту, жодних гарантій немає, тому що війну проти нас ведуть російські терористи.

У Бахмуті, коли йшли бої на залізниці, там залишалося 33 людини, які сказали: “Ні, ми не хочемо виїжджати, але, будь ласка, можна нам води принести”. І наші хлопці носили їм воду, їжу. Люди все це брали і чекали чогось іншого.

Мені здається, це несправедливо. І тому тут нема про що говорити. Є зони, які мають бути евакуйовані. Люди мають звідти виїхати. Так, є ризик, що може прилетіти ракета і в інші міста. Але подивіться, у Харкові переселенці працюють, живуть, навчаються. Вони розуміють, що Росія — ворог. Вони дуже проукраїнські.

Якщо ти знаходишся на відстані роботи артилерії, ти маєш розуміти, що може статися. І ми повинні робити все, щоб відтіснити РФ. Але сьогодні майже по всій території нашої держави є так звана контактна лінія.

Російську армію в Бахмуті стримують суперлюди

— На цій ділянці фронту було знищено близько 20 тисяч “вагнерівців”, ще близько 60 тисяч отримали поранення. Українські захисники на цьому напрямку отримували всю найкращу зброю, яку мала країна.

Я думаю, що це був найпотужніший захист, який тільки можна було спланувати. Тому що всі розуміли, що Бахмут буде тримати велику кількість військових. Для мене люди, які були в Бахмуті, — це суперлюди.

І все, що до нас приходило, всі снаряди тощо, ми все туди віддавали: Storm Shadows, артилерія 155-го калібру, “Ескалібури”, “Цезарі”, “Хаймарси”.

Що можна зробити з будівлею, куди постійно летить артилерія? Треба людей виводити з цієї будівлі, щоб їх не втратити. Укріплюються входи в місто. Бахмут не готувався до повномасштабної війни. Це одне місто. Але там зустрілися такі сили, і було зрозуміло, що воно візьме на себе функцію магніту.

Прямий ефір