Чи можливе “часткове” членство України в ЄС — аналіз політолога

Євросоюз розробляє план “часткового” членства України ще до завершення всіх реформ і повноцінного вступу. Ініціатива перебуває на ранній стадії, проте в Брюсселі вже обговорюють п’ять ключових кроків реалізації цього сценарію. Наскільки реалістичний такий сценарій і чи не затягне він повноцінне членство України в ЄС, розповів кандидат політичних наук Ярослав Телешун в ефірі телеканалу FREEДОМ.

Він наголосив, що в даному випадку поки що йдеться про те, що Європейський Союз може запропонувати такий формат. 

“Чесно кажучи, я не особливо вірю в те, що Єврокомісія або члени Європейської Ради погодять такий підхід. Чому? Тому що передовсім процедура вступу передбачена двома ключовими договорами Європейського Союзу — договором про ЄС і договором про функціонування ЄС. По-друге, це певним чином може серйозно вплинути на внутрішню політику самого союзу”, — зазначив політолог.

Він також звернув увагу на те, що раніше багато членів ЄС досить чітко заявили про те, що Україна має пройти повний шлях кандидата на членство, як і будь-яка інша країна.

“Ми бачили досить чітку позицію Берліна. Про це не раз заявляли і партнери з Нідерландів, бачили позицію Амстердама. Тобто, як на мене, на даному етапі ми говоримо лише про пошуки механізму, за допомогою якого сам Європейський Союз може реформуватися внутрішньо і знайти нові формати взаємодії з кандидатами. Тому що ми розуміємо: незалежно від того, коли Україна стане членом Європейського Союзу, ми бачимо ключовий бар’єр у контексті позиції Будапешта, у контексті відкриття переговорних кластерів”, — зазначив Телешун.

За його словами, Україна на даний момент, за різними оцінками, могла б вже відкрити 2-3 переговорні кластери, і тим самим розпочати більш активні переговори з Брюсселем. Але через позицію Будапешта цей процес дещо відстає в часі. 

“Але також ми розуміємо, що не тільки є питання до Європейського Союзу, Угорщини, в цілому є питання до країн-кандидатів до Європейського Союзу і, звичайно ж, є питання до України. Як тільки Київ виконає весь перелік домашніх завдань, які перед нами стоять в контексті реформування системи управління, тоді це буде першою точкою-відсиланням для Брюсселя, щоб прийняти Україну в повних правах до складу ЄС”, — акцентував політолог. 

Поки що, на його думку, складно говорити про гіпотетичний механізм, який ЄС може впровадити чи ні. Є певні рамки процесу вступу, є питання ратифікації, є рішення ключових інституцій Європейського Союзу, голосування в парламентах країн-членів Євросоюзу. Все це розтягується в часі. Але є прецеденти, коли країни вступають до ЄС у досить короткий проміжок часу. 

“Тут питання не стільки політичної волі, скільки і наскільки сама країна, кандидат у члени, готова виконати всі зобов’язання, які перед нею стоять. Ми можемо побачити приклад Туреччини, яка тривалий процес вела щодо вступу до ЄС. Анкара відкривала переговори з Брюсселем, а потім зробила паузу і офіційно з обох сторін ці переговори були припинені. Але ми бачимо й інші приклади, коли та чи інша держава досить швидко вступила до Європейського Союзу”, — зазначив Телешун.

На його думку, ключове питання, головне завдання, яке стоїть перед Києвом і українцями, — не стільки одномоментно стати членом Європейського Союзу, скільки створити європейські стандарти якості життя в Україні. 

Ініціатива Брюсселя, за його словами, демонструє, що ЄС намагається змінитися і трансформуватися під сучасні умови. І для такої структури, як Європейський Союз, це вже чимало. 

“Україна досить сильно сколихнула ЄС, і він, не знаю, наскільки конструктивно, на даний момент досить складно про це сказати, але намагається знайти ті чи інші механізми, які б дали йому можливість адаптуватися до сучасних умов і стати більш конкурентоспроможним, як у протистоянні опонентам, якщо ми говоримо про Російську Федерацію, так і заклятим друзям у вигляді Сполучених Штатів Америки або Китаю чи інших країн світу, які претендують на те, щоб бути глобальними гравцями”, — наголосив спікер.

Тому в даному випадку, безперечно, контекст України і Україна стала певним каталізатором змін внутрішніх і структурних в самому Європейському Союзі, переконаний політолог. І це, безперечно, великий плюс для Європейського Союзу. 

“Ми, українці, чудово знаємо, що немає нічого гіршого за тимчасовий стан. Тимчасове — це завжди найпостійніше. Тому, звичайно ж, хотілося б побачити, що Київ і Брюссель у своїх переговорах, у взаємодії робили класичні кроки, які робили всі країни-кандидати в ЄС. Просто ми б побачили велику підтримку від Брюсселя. Йдеться і про фінанси, і про експертизу, і про підтримку іншими ресурсами. І тим самим прискорили процес вступу України. Як на мене, це кращий варіант, ніж створення будь-яких інших механізмів, які невідомо, чи будуть ефективними і наскільки Європейському Союзу вдасться їх імплементувати”, — резюмував Телешун.

https://youtu.be/MdgcILIHNMI

Читайте також: Україна потрібна Європі не менше, ніж Європа Україні: експерти проаналізували виклики, які стоять на шляху до членства в ЄС

Нагадаємо, як заявив президент Володимир Зеленський, Україна буде “технічно” готова до вступу в ЄС у 2027 році. Він наголосив, що членство в Євросоюзі — одна з ключових гарантій безпеки не тільки для України, але й для всієї Європи.