Чехія на порозі нового уряду: Бабіш, російський вплив та допомога Україні

На парламентських виборах у Чехії перемогу здобула популістська партія ANO мільярдера Андрея Бабіша, яка отримала шанс сформувати новий уряд. Президент Петер Павел висловив готовність розпочати переговори щодо формування Кабінету міністрів.

Чехія на шляху до нового уряду: Андрею Бабішу надано шанс

Партія ANO (Akce nespokojených občanů — “Акція незадоволених громадян”) повернулася до влади в Чехії під керівництвом євроскептика Андрея Бабіша, набравши на виборах 34,5% голосів. Це забезпечило партії 80 мандатів з 200 в Палаті депутатів. Бабіш назвав свою перемогу історичною і пообіцяв швидко сформувати новий Кабінет міністрів, підкресливши, що хотів би бачити в уряді лише представників своєї партії.

“Я надзвичайно радий, що рух ANO досяг історичного результату. Подивимося, що з цього вийде, але у нас, безумовно, відмінні показники”, — прокоментував Андрей Бабіш.

Друге місце посів правоцентристський блок Spolu (разом) прем’єр-міністра Петра Фіали, який отримав 23,36% голосів.

Третє місце посіла центристська ліберальна партія STAN (Starostové a nezávislí — “Мери та незалежні”) з 11,23% голосів. До Палати депутатів також пройшли Чеська піратська партія (8,97%), SPD (Svoboda a přímá demokracie — “Свобода і пряма демократія”) з 7,78% та Motoristé sobě (6,77%).

Петро Фіала визнав поразку своєї партії на виборах і заявив, що продовжить підтримувати європейський курс Чехії. Серед ключових досягнень на посаді голови уряду він назвав здобуття енергетичної незалежності від Росії та зростання економіки, яке випереджає сусідні Австрію та Німеччину.

“Результат очевидний, і його потрібно прийняти: він досягнутий демократичним шляхом. І саме це ми і робимо. Очевидно, що руху ANO вдалося сконцентрувати голоси, в тому числі ті, які були втрачені на попередніх виборах. І це також потрібно визнати. Якою б роль я не грав, я не відмовлюсь від боротьби з популізмом і екстремізмом. Нехай ніхто не очікує від мене відставки чи втоми. Я буду боротися за те, щоб ця країна була демократичною, вільною, невіднятною частиною Заходу”, — заявив прем’єр-міністр Чехії Петро Фіала.

Президент Петер Павел відзначив, що висока явка на виборах продемонструвала активну громадянську позицію і піклування про майбутнє країни.

“З завтрашнього дня я розпочну переговори про формування уряду з партіями, які перемогли на виборах і подолали бар’єр, необхідний для проходження в Палату депутатів. Я хочу, щоб у Чеській Республіці був стабільний уряд, який розв’яже фундаментальні проблеми нашої країни і забезпечить процвітання, безпеку її громадянам”, — написав у соцмережах президент Чехії.

Тема війни Росії проти України була важливою частиною передвиборчої боротьби. Уряд Петра Фіали активно підтримував Київ, об’єднуючи не менше 16 європейських країн-донорів та запускаючи “Чеську ініціативу” з постачання боєприпасів Україні у лютому 2024 року. Своєю чергою, Андрей Бабіш під час кампанії заявив, що його уряд не братиме участі в реалізації цього плану, розкритикувавши, на його думку, надмірну допомогу Києву.

Партія ANO та сам Бабіш є давніми союзниками прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. За прогнозами аналітиків, перемога Бабіша на виборах зміцнить популістський антиіммігрантський табір в Європейському Союзі.

Раніше Петер Павел, маючи повноваження призначати голову уряду та міністрів, заявив, що може відхилити кандидатів, чиї дії підривають зобов’язання Чехії перед Європейським Союзом та НАТО. 5 жовтня президент Чехії провів консультації з головами політичних партій, які пройшли до Палати депутатів. Після зустрічей стане зрозуміло, кому і на яких умовах президент довірить формування Кабінету міністрів.

Петро Павел відзначив, що не має наміру затягувати процес і новий Кабінет буде сформований найближчим часом.

У Єврокомісії вважають, що результати виборів у Чехії не повинні вплинути на реалізацію ініціативи Європейського Союзу щодо постачання Україні 2 млн артилерійських снарядів. Про це заявила спікер ЄС з питань зовнішніх справ та політики безпеки Анита Хіппер.

“Верховний представник підтримує зв’язок з усіма державами-членами з цього питання. План полягає в тому, щоб підтримати держави-члени та закликати їх активізувати підтримку України та закупівлю боєприпасів. Що стосується ініціативи верховного представника по боєприпасах, ми все ще на рівні 80%. Як я вже сказала, верховний представник також підтримує зв’язок з державами-членами для отримання найсвіжіших даних. Крім того, у середу, 15 жовтня, у нас відбудеться засідання Ради ЄС з питань зовнішніх справ, присвячене обороні. Це буде можливість продовжити обмін питаннями з цієї теми”, — сказала вона.

Раніше верховний представник ЄС з питань зовнішніх справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що країни Європейського Союзу мають намір поставити Україні 2 млн артилерійських снарядів у 2025 році.

Яка буде політична трансформація Чехії — розбір експертів

Про те, як вплив Росії в Чехії змінює політичну картину Європи та чим Бабіш відрізняється від Фіцо і Орбана, в ефірі телеканалу FREEДОМ розмірковували:

• Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, голова “Міжнародної асоціації малих міст”;
• Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки;
• В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень;
• Павел Гавлічек, співробітник Дослідницького центру AMO.

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Чехія може зануритись у політичну кризу через Бабіша

— У Чехії парламент, як і в більшості європейських країн, двопалатний. Нижня палата складається з 200 депутатів на 4 роки. Сьома партія, яка за рейтингами мала подолати 5-відсотковий бар’єр, гіпотетично могла б приєднатися до партії прем’єр-міністра Фіали, проєвропейського напрямку. Однак, на жаль, ця партія не дотягнула до 5%, її результат становить близько 4,1%.

З цього можна зробити перший висновок: монобільшість у популістів, таких як партія ANO Бабіша, не вдасться реалізувати. Назва їхньої партії, “Акція незадоволених громадян”, вже красномовно показує її опозиційну спрямованість до проєвропейського курсу.

Щоб створити коаліцію, потрібна або монобільшість, якої, як я думаю, не буде ані у провладної партії, ані у популістів, очолюваних Бабішем. Тому коаліція буде необхідна. Наразі з наявних оцінок більшість можуть сформувати 3-4 партії, але це не буде конституційна більшість. Це так звана “слабка більшість”, яке може претендувати на посаду прем’єр-міністра, і Бабіш, як колишній прем’єр-міністр, природно претендує на цю посаду.

Проте, згідно з виборчим законодавством Чехії, президент країни повинен затвердити пропозицію коаліції щодо кандидата на посаду прем’єр-міністра.

Чехія — парламентсько-президентська республіка, і президент є силою, яка балансує. До виборів Петер Павел, який є другом України і ініціатором проєкту з постачань мільйона снарядів для української артилерії, зустрівся з Бабішем. Ця зустріч була публічною, і Павел ставив питання про те, що прем’єр-міністром не може бути людина з кримінальним минулим та кримінальними справами. Він не назвав Бабіша безпосередньо, але всі зрозуміли, про кого йдеться. Якщо коаліція буде сформована на основі партії ANO і висуне Бабіша, то є велика ймовірність, що Петер Павел заблокує цю ініціативу.

Щодо можливих варіантів, перший — це що коаліція, сформована навколо Бабіша, буде намагатися переконати президента, що під тиском голосування людей він повинен прийняти цю кандидатуру. Другий варіант — це що Павел буде стояти на своєму, пояснюючи, що людина з таким минулим не може бути прем’єр-міністром у такі нестабільні часи, особливо враховуючи, що Бабіш і популісти ANO раніше висловлювались за припинення допомоги Україні і мали симпатії до Росії.

У Чехії багато російського бізнесу та російськомовних громадян, і, звичайно, вплив Москви завжди відчувався, особливо зараз. Третій, ймовірно, найбільш ймовірний варіант — Чехія зіткнеться з внутрішньою політичною кризою. Коли країна занурюється у свої проблеми, питання допомоги Україні відійдуть на другий план.

Чехія, як і більшість європейських країн, з самого початку повномасштабного нападу Росії на Україну підтримувала Україну в будь-яких ініціативах. Однак російська пропаганда почала використовувати внутрішні проблеми Європейського Союзу, НАТО, питання безпеки та енергетики, щоб тиснути на громадську думку. Це створює ризики для стабільності, адже пропаганда популістів та ультраправих сил, орієнтуючись на нормалізацію відносин з Росією та припинення допомоги Україні, знаходить відгук у деяких країнах Європи, таких як Чехія, Австрія та Угорщина.

Тепер Європа повинна зосередитись на своїй безпеці та давати серйозну відсіч російській агентурі та пропаганді. Інакше, наприклад, до Фіцо в Словаччині та Орбана в Угорщині може невдовзі приєднатися, скажімо, Бабіш у Чехії, а в Австрії на підході вибори, де також можуть бути серйозні проблеми.

ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Бабіш має більше спільного з Фіцо, ніж з Орбаном

— Уряд у Чехії з’явиться не скоро. Парламент збереться десь у середині листопада, і сьогодні ввечері президент Петер Павел зробив заяву, що він провів консультації з усіма партіями. Поки все зависає в повітрі, оскільки він сказав, що виконує функції попереднього уряду, а далі будуть політичні консультації.

Що буде впливати на можливість формування нової коаліції під керівництвом Андрея Бабіша? Перший фактор — це так звана “золота акція”. Вона знаходиться у дуже цікавої політичної сили, яка змогла прорватися до парламенту, до нижньої палати — партія “Автомобілісти”. Раніше вони говорили, що можуть укласти альянс з Бабішем, але тепер ситуація змінюється, тому що Бабіш хотів би мати однопартійний уряд без партії “Свобода і пряма демократія” — це ультраправа і антиіммігрантська політична сила, яка також є більш антиукраїнською.

Другий фактор впливу — це особиста позиція президента. Попри те що Чехія є парламентсько-президентською республікою, роль президента значна. Відповідно до Конституції Чехії тільки президент призначає прем’єр-міністра. Після цього, протягом 30 днів, новоутворений уряд має заручитися вотумом підтримки. Теоретично президент може доручити Бабішу сформувати уряд, але для цього Бабіш має розв’язати одну важливу проблему, яка виникла під час виборчої кампанії. Це так званий конфлікт інтересів та обвинувачення на адресу Бабіша від європейських правоохоронців щодо розподілу європейських субсидій і отримання цих субсидій компаніями, що знаходяться у власності або під впливом Бабіша. Це важливий момент, оскільки є думка, що президент Павел може доручити формувати уряд члену ANO, але не Андрію Бабішу. Сам Бабіш натякав, що це можливо.

Третій фактор впливу — це гучна кримінальна справа, яка може сильно вплинути на розклад політичних сил.

Другим питанням, яке постає перед Україною, є дуже поширена думка в пресі про те, що Бабіш такий самий, як Фіцо і Орбан. Мені здається, що порівняння Бабіша з Орбаном є дуже поверхневим і спрощеним. Так, вони будують своє позиціювання навколо критики Брюсселя і бюрократії ЄС, і так, у них є значний скепсис щодо міграції, орієнтуючись на виборців середнього класу.

Бабіш має більше спільного з Фіцо, ніж з Орбаном. Бабіш — підприємець-мільярдер, його партія більше політичний проєкт, ніж ідеологічна партія. Бабіш більше схожий на Трампа в своїй політичній риториці, чеська преса називає його чеським Трампом, чеським Берлусконі.

Орбан більш відверто проросійський, якщо говорити чесно, тоді як Бабіш більш обережний і зважений. Його комунікація має певні відтінки лояльності до Російської Федерації, наприклад, коли він приховував свого сина від кримінального переслідування в АР Крим, що знаходиться під тимчасовою окупацією Російської Федерації. Однак, оскільки на територію Європи прибувають російські БПЛА, антиросійські настрої, в тому числі серед чехів, посилюються, і навіть партія ANO починає вважати Росію основною загрозою для Чехії.

Під час формування уряду ANO, ймовірно, коригуватиме свою зовнішньополітичну програму, яка раніше була озвучена під час передвиборчої кампанії. Ми можемо побачити кульбіт, як це було з Трампом, який під час передвиборчої кампанії говорив одне, а ставши президентом, спробував різні варіанти діалогу з Путіним, в кінцевому підсумку прийшовши до більш проукраїнського розуміння суті війни РФ проти України.

У партії ANO багато впливових проєвропейських та проукраїнських політиків. ANO — права партія, але не ультраправі, швидше, помірковано права.

Єдина проблема — коаліційний партнер ANO, партія “Свобода і пряма демократія”, яка реально є антиукраїнською і проросійською, і досить критична до України. Під час кампанії вони у всьому звинувачували українців, а ультраправі часто зловживають комунікацією, намагаючись виставити українців як пріоритет для уряду в соціальному фінансуванні.

Якщо СПД буде в коаліції з Бабішем, то коаліційна програма може бути відкоригована в найгірший для України сценарій. Однак, якщо Бабіш сформує однопартійний уряд меншості, а таке можливе за Конституцією Чехії, то він, ймовірно, не буде ділити посади з СПД, оскільки між ним і лідером СПД Томіо Окамурою не найкращі стосунки, і є ідеологічні розбіжності. Це ускладнить для Бабіша процес формування уряду.

В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Економічна та політична ситуація не вплине на Україну критично

— Економічна ситуація і вся мотивація виборців крутяться більше не навколо України, не навколо зовнішньополітичних питань, а навколо внутрішніх і економічних. Я поки не бачу жодної катастрофи в можливості обрання Бабіша. Те, що він був членом Комуністичної партії, не є чимось поза межами звичайного. В Україні, наприклад, перший президент, який не був членом Комуністичної партії, — це президент Зеленський. Усі інші до нього були в партії свого часу.

Тому це не обов’язково впливає на політичний курс конкретних лідерів. Загалом ситуація економічна в Чехії не найкраща. Польща, на фоні своїх сусідів, з якими вони починали, сьогодні виглядає значно успішніше. Чехія колись була лідером євроінтеграції, Угорщина йшла другою, але саме Польща всіх обігнала.

Ці країни намагаються знайти свій шлях і себе в нових реаліях Європейського Союзу, коли немає дешевого російського газу, немає дешевих китайських грошей і товарів, але ростуть витрати на оборону. Відбувається трансформація. Я думаю, що це не буде критичною зміною для України.

У Першій світовій війні Чехія відіграла певну роль, і багато чехів були на стороні Росії. Тому Росія активно експлуатує всю цю історію, традиції, протистояння між чехами та німцями.

Росія працює активно: підтримує політиків, але це вже питання спецслужб. Гроші Москва не роздає відкрито через фонди, де можна відстежити, кому вони пішли. Тому інформація про це завжди закрита — десь спецслужби знаходять сліди, десь — ні.

До кінця визначити, хто і чиї гроші отримував, досить складно. Ми ж бачимо історію з Саркозі та Каддафі: пройшло вже по суті 15 років, а розслідування тривають. І хоча є судові рішення, до кінця неясно, хто чиї гроші брав і хто на які кошти обирався. Тут ситуація ще темніша.

Росія завжди діє там, де є підґрунтя. У неї недостатньо ресурсів, щоб з нуля створити рух і підняти його як російське. Навіть у Криму в 2014 році проросійська партія мала всього 2–3%. Тому говорити про те, що таке можливо в країнах Європейського Союзу, — нереально.

Москва лише підтримує незадоволених, протестний електорат, політиків, що використовують нетрадиційні гасла і методи, виступають проти Європейського Союзу та великих сусідів, вносячи розкол між Центральною і Західною Європою. Саме на цих суперечностях, малими сумами, обмеженими силами і технічною підтримкою Росія досягає помітних результатів. Тому спецслужби змушені приділяти цьому пильну увагу.

ПАВЕЛ ГАВЛІЧЕК: Андрей Бабіш — прагматик, а не проросійський політик

— Андрей Бабіш перш за все бізнесмен, прагматик. У відносинах з Україною він буде поводитися скоріше прагматично, ніж намагатися зблизитися з Москвою. Він не буде прагнути нормалізувати відносини з Росією — це просто неможливо.

Чеська ініціатива з закупівлі снарядів, яка суттєво допомогла нашим воїнам на фронті, та президент Петро Павел, який займає послідовну проукраїнську позицію, — все це викликає питання: чи будуть збережені контакти, чи буде продовження чеської ініціативи? Бабіш каже, що цим повинно займатися НАТО, але ж ініціатива — це не те, що робить сама Чехія, а те, що вона ініціювала. Тому поки невідомо, як далі буде складатися ситуація з допомогою Україні, з голосуванням за підтримку та участю Чехії в загальноєвропейських ініціативах.

Андрей Бабіш публічно заявляв, що найбільше підтримує гуманітарну допомогу Україні і хотів би допомагати конкретним людям, які страждають від російської агресії. В цьому сенсі йому, можливо, буде простіше. Але що стосується військової допомоги і чеської ініціативи, тут залишаються питання, адже Бабіш досить різко критикував деяких чеських бізнесменів і власників приватних компаній, які беруть участь в ініціативі.

Ймовірно, різні міжнародні партнери зможуть безпосередньо співпрацювати з чеськими приватними компаніями у сфері військового обладнання та постачання амуніції в Україну. Теоретично це співробітництво можна було б продовжити. Однак багато що залежатиме від репутації країни і від того, які рішення прийме уряд. Це досі відкрите питання і для мене, і для чеського суспільства.

Підтримка радикально правих значно знизилася. За опитуваннями їм прогнозували 14–15%, але в підсумку вони отримали близько 8%. Тобто голоси в основному перейшли до Андрея Бабіша. Що стосується радикально лівої політичної коаліції, вона взагалі не змогла пройти до чеського парламенту. Усі проросійські сили різко втратили позиції. Чехи, на мою думку, добре розуміють, що стоїть за цим і які інтереси представляє Кремль.

З думки Кремля, ці вибори не принесли очікуваних результатів. Новий чеський уряд, ймовірно, буде проводити прагматичну, можливо, частково популістську, але не проросійську політику. Цього не буде — я цього не бачу.

Андрей Бабіш, можливо, включить до коаліції партію “Автомобілісти”, і вони працюватимуть з цим електоратом. Однак радикально праві сили — чотири партії, включаючи об’єднану коаліцію — загалом набрали лише 8%. Чотири роки тому одна з цих партій мала 10–15%, а тепер всі разом — лише 8%. Це, загалом, хороший результат з погляду ослаблення проросійського впливу.

Вони, на мою думку, не увійдуть безпосередньо до коаліції, а будуть підтримувати урядову меншину з парламенту. Подивимося, як далі будуть розвиватися події в Чехії — в якому напрямку вона повернеться: до Росії, до Європи, до НАТО, до Брюсселю, і якими будуть її відносини з партнерами.

Читайте також: Вибори в Грузії: керівна партія зміцнює владу, відправляючи під арешт незгодних — аналіз ситуації