Були складнощі в цілих регіонах, але обійшлося без блекауту: перемогу України над РФ в енергетичній війні обговорюємо з експертами

Ілюстративне фото: thepage.ua

Україна достроково стала членом енергетичного Євросоюзу 16 березня 2022 року. Майже рік українська енергосистема працює в унісон з континентальною Європою.

Незважаючи на атаки ворога та руйнування половини об’єктів енергетичної інфраструктури, система витримала. Однак тепер вона потребує відновлення та реформування.

Синхронізація української та європейської енергосистем

16 березня 2022 року вважається в Україні днем енергетичного безвізу. Саме цього дня країна приєдналася до енергосистеми Європи. До початку повномасштабного вторгнення Україна мала спільну енергосистему з Росією та Білоруссю. Рішення про поступовий перехід на європейську систему ENTSO-E в Україні було ухвалено восени 2021 року, після неодноразового шантажу. Зокрема, Білорусь заявила, що припинить постачання. Однак війна внесла свої корективи і енергетики підключили українські мережі достроково.

В хорватському Загребі пройшов форум з трансатлантичного співробітництва в галузі енергетики клімату, який зібрав державних чиновників та приватних інвесторів з США та Європи. Виступаючи на форумі, міністр енергетики Герман Галущенко назвав перехід на європейську енергосистему історично важливим для країни, а також заявив, що ми продовжимо курс інтеграції своїх енергетичних ринків з європейськими.

“Це було серйозним випробуванням, адже ми від’єдналися від російської та білоруської енергосистем за декілька годин до повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Ми ясно розуміли, що не повернемось до єдиної енергосистеми з агресором. І працюватимемо в ізольованому режимі, скільки буде потрібно. А через 21 день, 16 березня, ми синхронізувалися з континентальною європейською системою”, — пояснив міністр енергетики.

З жовтня 2022 року країна-агресор завдала близько 200 масованих ударів ракетами та дронами по українських лініях електропередач, розподільних підстанціях та об’єктах генерації, через що мільйони українців пізньої осені та взимку залишалися без світла та опалення. Під час цих атак постраждало близько 50% всієї енергосистеми.

“Росія задіяла безпрецедентні сили, сподіваючись залишити українців протягом зими 2022-2023 років без світла, водо- та теплопостачання, а також зі зруйнованою енергетикою. Плани ворога зазнали краху. Через такі безпрецедентні в сучасній історії терористичні атаки в енергосистемі України виник дефіцит генеруючої та трансформаторної потужності. В найбільш критичний період кількість відключених споживачів перевищувала 13,5 млн. точок обліку — це понад 80% абонентів”, — розповів Герман Галущенко.

Однак Україні вдалося відновити електропостачання всіх споживачів країни і в завершення опалювального сезону ми виходимо з профіцитом потужності, підтвердив глава Міненерго. При цьому, за його словами, щоб український енергетичний сектор став самодостатнім, його потрібно децентралізувати, а також переходити на відновлювані джерела енергії. В Загребі Герман Глущенко також звернувся до колег із закликом посилити тиск на країну-агресора, зокрема запровадити санкції проти російської ядерної галузі.

Ситуація довкола Запорізької АЕС залишається напруженою. Росія окупувала її рівно рік тому, після початку вторгнення. І ця найбільша в Європі станція із шістьма реакторами залишається поблизу лінії фронту. Обстріли ЗАЕС несуть ризик обернутися аварією. Тому необхідно припинити співпрацю з Росією в ядерній сфері, заявила міністерка клімату та довкілля Польщі Анна Моськва.

“Російські експерти з ядерних питань є настільки “унікальними”… Деякі з них у формі, деякі — ні… Зараз вони залишаються на Запорізькій АЕС і намагаються нею керувати. Тому нам потрібно припинити будь-яку ядерну співпрацю з Росією та зіпсувати цю репутацію. Це один з викликів, який ми повинні прийняти разом. І я вірю, що Європа впорається з цим. Не лише Європа, а й увесь демократичний світ. Отже, ядерні санкції є наступним пакетом санкцій”, — сказала польський міністерка на форумі в Загребі.

Російське вторгнення об’єднало вільний світ у підтримці України та стабілізації глобальної енергетичної системи, а також прискорило рух до чистої генерації, яка може зробити країни енергетично самодостатніми, заявив на форумі представник Аргентини Деніель Бустос.

“Ми живемо у світі, де енергія — це зброя. Але, як ми всі знаємо, зброя може бути інструментом. І це та трансформація, яка нам потрібна. Та зброя, яка була оголена протягом останнього року, може стати інструментом для інтеграції та покращення співпраці. Думаю, що трансатлантичне партнерство є яскравим прикладом цього”, — зазначив він.

Україна — енергопрофіцитна країна. Вже в найближчому майбутньому ми прийдемо до експорту електроенергії до країн Європи, вважає енергетичний експерт Андрій Мізовець.

“На першому етапі, напевно, в непіковий час експортувати зайвий ресурс. Надалі я сподіваюся, що все-таки вирішиться питання із Запорізькою АЕС, водна генерація прийде в нормальний стан, і ми зможемо балансувати енергосистему так, як це потрібно робити для повноцінної, ефективної роботи. Так, це дасть нам ще більше можливостей для експорту електроенергії”, — уточнив президент Асоціації “Газові трейдери України” Андрій Мізовець.

На даному етапі українська енергосистема, що пройшла через російський терор та атаки, потребує серйозної модернізації. На думку експерта, знадобиться від 2 до 5 років, щоб повністю інтегруватися до енергетичного Євросоюзу та налагодити експорт української електроенергії.

Знищити енергосистему України — досі головне завдання РФ, попереджають в Головному управлінні розвідки. А в Генеральній прокуратурі України масовані атаки по нашій критичній інфраструктурі розцінюють як навмисне створення непридатних для життя умов, що відповідає одній з ознак геноциду.

Проте останні три тижні в Україні відсутній дефіцит електроенергії і не прогнозується. А споживання світла перебуває в межах норми, повідомляє “Укренерго”. Працюють всі види електростанцій. Необхідності у відключеннях немає, проте через бойові дії ситуація може змінитися.

Огляд думок експертів

Актуальний стан української енергосистеми, обсяг роботи щодо її відновлення та реформування, а також перспективи подальшої інтеграції з європейською ENTSO-E в ефірі телеканалу FREEДОМ проаналізували:

  • директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко;
  • колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков;
  • директор енергетичних програм “Центру Разумкова” Володимир Омельченко;
  • експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев.

Олександр Харченко: Російський енергетичний шантаж Європи повністю провалився — Росія відстрілила собі півтори ноги

— Насправді це була нелегка історія [з порятунку української енергосистеми], однак спрацювали одразу декілька факторів. [Росіяни] нас в черговий раз недооцінили — професіоналізм енергетиків, стійкість енергосистеми та її готовність до абсолютно нестандартних режимів роботи.

[В РФ недооцінили] готовність наших інженерів і диспетчерів у буквальному значенні слова творити дива на робочому місці.

Другий параметр, на який теж не треба закривати очі: за нас було все — тепла погода, висока вода. Рання повінь дала українським гідростанціям великий резерв, в результаті якого була можливість відновлювати наші вугільні електростанції.

Останні майже два місяці ми реально випереджали за темпами відновлення темпи атак, що продовжувалися. А останні три тижні у нас не було обмежень в подачі електрики, і люди спокійно нею користуються.

В пікові моменти близько 60% всієї української генерації та близько 40% основних високовольтних мереж було або пошкоджено, або знищено. Зараз ця цифра суттєво нижча завдяки тому, що багато мереж було відновлено.

Я, як людина з енергетики, не можу не побоюватися [повторних ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури України]. Я розумію, наскільки ми поки вразливі — ремонти та відновлення були проведені в польових умовах, обладнання не було вивезено на завод для капітального відновлення. Тому надійність того, що ми зараз маємо, далека від ідеалу.

Чесно скажу: навіть без атак будь-який регіон України поки що перебуває в зоні небезпеки.

У випадку перегріву відремонтованого обладнання або виникнення якихось технічних неполадок українці на деякий час можуть залишитись без електрики. Але тепер вони достеменно знають, що енергетики відновлять підключення протягом декількох годин.

[Щодо енергетичного шантажу Росією Європи]: ця історія повністю провалилася — Росія відстрілила собі півтори ноги. Нафту їм було перекрито, газ вони перекрили самі. В результаті ні нафту, ні газ вони тепер нікуди не постачають, і вугілля вони так само в Європу не поставляють. А в Європі йде зниження цін на газ, і в принципі все абсолютно нормально.

Дві битви — українська та європейська — однозначно виграні нашою стороною та європейською. За великим рахунком, Росія тут програла абсолютно все.

[Щодо ситуації навколо Запорізької АЕС]: ЗАЕС точно була б зараз не зайва в нашій енергосистемі — ми активно експортували б і заробляли гроші на європейських ринках, допомагаючи європейським країнам ще більше заощадити вугілля і газ.

Але я вже три дні отримую новину від людей з Енергодару, які безпосередньо близькі до станції, про те, що окупанти почали красти та вивозити обладнання зі станції. З одного боку, новина погана, а з іншого — це означає, вони відчувають, що скоро їм доведеться звідти повністю забиратися.

[Про виділення США 250 млн дол. на енергообладнання для України]: треба констатувати, що донори вже включилися в таку енергетичну роботу — досить активно йдуть і замовлення обладнання, і певний потік допоміжного обладнання.

Безумовно, трудомісткі, складні частини обладнання нам все одно чекати ще досить довго — вони з’являтимуться десь в червні-липні-серпні-вересні. Це будуть гарячі місяці, коли енергетики, особливо “Укренерго”, просто не матимуть часу присісти. Вони будуть змушені якнайшвидше до наступного опалювального сезону [отримане обладнання] ставити, підключати до мережі, збільшувати надійність… Але в цьому сенсі я абсолютно сповнений оптимізму і вірю, що все буде позитивно.

Іван Плачков: Сьогодні українська енергосистема збалансована, навіть працює з невеликим профіцитом

— В контексті спільної енергетичної перемоги над Росією, Україна перемогла гарячу фазу енергетичної війни. Українські енергетики втратили більш як половину обладнання енергетичної інфраструктури, але не допустили блекаут.

Блекаут це коли енергосистема повністю “лягає”, а потім її піднімають протягом декількох днів. Так, були складнощі в цілих регіонах, але блекауту в Україні не було.

Сьогодні українська енергетика збалансована з погляду генерації та споживання. Ми мали великий дефіцит електроенергії з точки зору генерації. Ми застосовували цілу низку відключень — віялових, планових, аварійних — для того, щоб утримати енергосистему.

Нині наша енергосистема працює навіть з невеликим профіцитом. І вже починає йти мова про можливий експорт електроенергії — щоб заробити гроші на відновлення інфраструктури.

Але треба брати до уваги те, що ми маємо дуже низький рівень споживання. Ми споживаємо у 2-2,5 рази менше, ніж в довоєнний період. А в міру економічного розвитку України, включення підприємств, повернення людей, приходу літа з використанням кондиціонерів теж підніметься рівень споживання.

Тому поки що рано спочивати на лаврах, забуваючи про необхідність економії електроенергії. Треба обов’язково платити 100% за спожиту електроенергію, наскільки можливо погашати борги попередніх періодів.

Звичайно, необхідний серйозний обсяг фінансування для відновлення інфраструктури, тому що енергетика працює на межі. Наприклад, в Одесі та передмісті відключаються цілі райони, коли йде навантаження одного силового трансформатора, який залишився з трьох.

Однозначно ми в цій війні перемогли. Але ми маємо ще багато роботи, і ми повинні бути готовими до різних ситуацій.

Не виключено відновлення атак на інфраструктуру. Так, протиповітряна оборона України посилила захист наших енергетичних об’єктів. Але у нас 50-80% електроенергії виробляється на атомних станціях… А зараз, після осінньо-зимового максимуму енергетики повинні виводити обладнання на ремонт — для підготовки до наступного опалювального сезону. Ця зима була досить м’якою для енергетиків і для населення, але ми не знаємо, якою буде наступна.

Володимир Омельченко: ЄС готові виділяти великі гроші на енергетичні проекти України, але для цього мають бути встановлені європейські правила гри

— Треба насамперед виділити найбільші інвестиційні проекти, з точки зору значущості для євроінтеграції. Це синхронізація української енергосистеми з системою постачання європейських операторів постачання електроенергії ENTSO-E 16 березня 2022 року.

Таким чином Україна технологічно інтегрувалася в ринок Євросоюзу своєю системою електроенергії.

Це був дуже позитивний момент, який серйозно допоміг Україні та нашим енергетикам. Ми заробили на експорті електроенергії близько 5 млрд гривень, коли це було можливо — в літній період. Ці гроші не були зайвими, і в найскладніший для України осінньо-зимовий період ми могли імпортувати електроенергію з ЄС. Це теж позитивно позначилося на зменшенні дефіциту.

При цьому найбільша втрата за цей військовий рік — Запорізька АЕС, яка потрапила до рук окупантів. Україна втратила шість ядерних блоків, загальною потужністю шість гігават. А також те, про що вже говорили прем’єр-міністр Шмигаль, багато політиків і наших експертів — Україна внаслідок “рашистських” терористичних ударів по нашій енергетичній структурі втратила близько 50% своїх генеруючих та розподільчих потужностей, насамперед підстанцій.

Я сказав би, що було пошкоджено близько 40% ключових підстанцій магістральних ліній електропередач.

[Щодо термінів відновлення та реформування енергосистеми]: люди та промисловість не чекатимуть, поки ми повністю оновлюватимемо енергосистему. Тому енергетики прийняли правильне рішення, зажививши її за тимчасовими технологічними схемами і використавши наявне обладнання.

Надалі, безумовно, наша енергетична система піде шляхом декарбонізації. Потім почнеться демонополізація та децентралізація, а також побудова системи Smart Grid. Тобто, наші мережі треба повністю перебудовувати на нові рейки. Тому що з наявними мережами ми не зможемо впровадити сучасні методи керування та види генерації.

На мою думку, зараз найбільша проблема — фінанси. Наші енергетики не мають достатньо коштів, вони перебувають у стані колосальної фінансової кризи з двох причин: руйнування через атаки РФ і неефективна модель ринку електроенергії.

Така пострадянська модель керується в ручному режимі адміністративними методами. Сьогодні наша енергосистема практично субсидує і населення, і промисловість, а сама не має коштів не лише на відновлення, а й на поточні ремонтні роботи. З іншого боку, зараз існує можливість експорту електроенергії ВДЕ, маючи профіцит в окремі проміжки часу, і це треба використовувати.

В перспективі Україна має серйозний потенціал для експорту — близько двох гігават електроенергії. Насамперед до Польщі, Словаччини, Угорщини та інших країн ЄС. Наразі відновлюється лінія електропередач на Польщу в бік Ряшева потужністю близько одного гігавата. Однак треба буде дивитися на баланс, насамперед забезпечуючи внутрішній ринок.

[Після перемоги України та деокупації територій] має бути взаємна вигода — Україна має величезний потенціал до розвитку відновлюваних джерел енергії, і це дуже цікаво Євросоюзу. Також слід пам’ятати, що Україна здатна створити нову галузь економіки — це воднева енергетика, що для ЄС теж цікаво. І під цю тему вони можуть виділяти серйозні інвестиції.

Але виписувати відкритий чек нам ніхто не буде. Для реалізації цих планів потрібно все-таки покращити роботу нашого блоку уряду в енергетиці з погляду вдосконалення моделі ринку електроенергії, щоб не було перекосу цін, монополізації… Мають бути встановлені європейські правила гри. Але, на жаль, поки що робота просувається дуже повільно.

Геннадій Рябцев: Після приєднання до Євросоюзу однією з ніш, яку займе Україна, може стати експорт електроенергії до європейських країн

— [Щодо дострокової синхронізації енергосистем України та ЄС]: такі плани мала ціла низка урядів України, і на відміну від великої кількості інших, вони були реалізовані. Планувалося, що синхронізацію систем вдасться завершити лише зараз, наприкінці зими-на початку весни 2023 року. Проте, на жаль, реальність прискорила цей процес.

Перші повідомлення про синхронізацію стосувалися виключно тестового об’єднання систем та тестової передачі електроенергії, фізичного об’єднання в часовому режимі. Але помацали, подивилися, виправили…

Зараз ми дійшли до того, що незважаючи на всі руйнування, в Україні генерується електроенергія, яка відповідає за своїми якісними характеристиками тій, що споживається в ЄС.

Це означає, що в міру відновлення нашої енергосистеми та окремих енергетичних об’єктів ми будемо інтегровані в Європу набагато швидше, ніж в інших галузях промисловості. І тут найголовніше — таки перемога, оскільки без неї не вдасться перейти від тимчасових рішень, які зараз забезпечують електроенергією всіх споживачів, до постійних рішень щодо об’єднання всіх енергостанцій країни в надійну, стійку та сучасну систему.

Саме це завдання зараз поставлене, але його рішення, на жаль, відкладено на повоєнний період.

[Щодо фінансування української енергосистеми]: це кошти, які надходять від оплати електроенергії як населенням, так і промисловими підприємствами, а також від оплати тарифів на розподіл, транспортування електрики магістральними лініями електропередач. Тому я закликаю всіх оплачувати рахунки, оскільки інших джерел доходів енергетики не мають.

Також є міжнародна технічна допомога. Безумовно, треба подякувати всім тим державам — а їх понад 30 — які поставили і планують постачати обладнання зі списків, підготовлених українськими енергетиками.

Але, звичайно ж, тут, окрім нас, українців, ніхто не зможе відновити нашу енергосистему і зробити її такою, якою ми хочемо її бачити та якою її хочуть бачити європейці. Я та мої колеги впевнені, що українська енергосистема здатна генерувати енергію цифрової якості не лише для потреб українських споживачів, а й для європейських компаній та населення європейських країн. Не виключено, що це одна з ніш, яку займе Україна після приєднання до Євросоюзу.

[У випадку окупованих Запорізької та Каховської АЕС] йдеться не про якісь недоотримані доходи, а про руйнування. Коштів, які назвав прем’єр-міністр, замало для повного відновлення енергетики України. До того ж, сенсу в цьому відновленні зараз особливого немає. Наразі необхідно забезпечити оновлення на тих об’єктах, які постраждали, з урахуванням вимог до безпеки, що зросли. Зокрема забетонувати такі споруди, які дозволять встановлювати об’єкти розподільчих станцій нижче рівня землі.

Це дозволить убезпечити або скоротити ризик ураження таких об’єктів літаючими уламками, від яких переважно страждають високовольтні трансформатори та інше обладнання на розподільчих об’єктах.

Звичайно ж, потрібно саме нове будівництво із залученням і міжнародного бізнесу, і внутрішніх інвестицій, і прямих іноземних інвестицій, а також коштів, які за необхідного юридичного обґрунтування будуть конфісковані у РФ. Але знову ж таки це все можливо тільки після закінчення війни. Наразі основні завдання уряду — це забезпечити максимальну безпеку об’єктів критичної інфраструктури, як стараннями самих енергетиків, так і підвищенням ефективності ППО України.

Прямий ефір