Дощ пішов “неждано”: чому російські міста йдуть під воду і до чого тут війна РФ проти України

Російські міста заливає водою. З весни цього року сталося вже три повені. Наприкінці липня прорвало велику дамбу в Карелії на Біломорсько-Балтійському каналі. Ще трохи раніше, 26 липня, дамбу прорвало на Кіалімському водосховищі в Челябінській області.

Щоправда, вода — наслідок не першого і не єдиного комунального колапсу в країні. У липні на півдні країни кілька мільйонів людей втратили електропостачання.

Місцеві чиновники кажуть, що причиною таких катастроф є виключно погодні умови. З “дірками” в комунальній сфері вони ніяк не пов’язують біди росіян.

Росія — країна невивчених комунальних уроків

Минулої весни відразу кілька російських регіонів постраждали від повеней. Найбільших збитків стихія завдала місту Орськ Оренбурзької області, де на початку квітня прорвало насипну дамбу, що захищала населений пункт від підйому води в річці Урал. Були затоплені десятки тисяч будинків. Але замість того, щоб розв’язувати внутрішні проблеми, влада РФ витрачає мільярди рублів на війну проти України.

Минув час. Уроки залишилися невивченими. Після рясних дощів режим надзвичайної ситуації тепер ввели в Бурятії. Там евакуювали понад сто осіб через повінь. Рівень води піднявся і в сусідньому з Бурятією Забайкальському краї. Там частково затопило місто Петровськ-Забайкальський, селище міського типу Орловський і село Біляга. Вода розмиває дороги та мости.

У російському Примор’ї дерев’яний міст через річку Аввакумівка в Ольгинському районі не витримав дощу, який ішов чотири години. Під час весняного паводка місцевим жителям уже доводилося організовувати мотузкову переправу, щоб не залишитися без харчових продуктів і ліків. У 2022 році міст також розмивало через зливи. Але зробити його капітально не можуть.

У Челутаї змило гілку залізниці. У регіоні затоплено сотні будинків. Загинули домашні тварини, знищено врожай.

Після прориву дамби Хонхолойського водосховища в республіці пошкоджено три мости, закрито 50-кілометрову ділянку федеральної траси “Байкал”, повідомив глава Бурятії.

Прорив дамби в Бурятії став третім у Росії за останні 10 днів. Так, 29 липня в Сегежському окрузі Карелії прорвало дамбу на Біломорсько-Балтійському каналі. Внаслідок чого одна людина загинула. А 26 липня прорив дамби стався на Кіалімському водосховищі в Карабаському міському окрузі Челябінської області.

Але замість того, щоб розв’язувати проблеми регіонів, Путін збільшує витрати на війну проти України. Наприкінці липня кремлівський диктатор підписав указ, який підвищує федеральну виплату мобілізованим, якщо вони до кінця року підпишуть контракт із Міноборони, до 400 тис. рублів і рекомендував владі регіонів платити з місцевих бюджетів не менше цієї суми.

Після початку війни проти України Кремль дедалі більше урізає витрати на охорону здоров’я, освіту та інші соціальні сфери. При цьому суми в бюджеті на підтримку військових дій тільки збільшуються, кажуть експерти. Згідно з дослідженням проєкту Re:Russia, тільки за останній рік учасникам війни проти України або їхнім родичам російська влада виплатила близько 3 трлн рублів, що становить 1,5% валового внутрішнього продукту (ВВП) країни.

У Краснодарі, де температура повітря сягає +40 градусів, розлючені жителі в середині липня перекрили дорогу з вимогою дати світло. Воно в їхніх будинках відсутнє по 15 годин на добу.

“У нас уже другий місяць триває відключення світла та води. Буває, що ми сидимо по 12 годин без води. Не працює нічого, не працює інтернет, люди не можуть піднятися і спуститися”, — скаржаться росіяни.

Перебої електрики в цьому регіоні тривають.

Думки експертів

Як комунальні колапси росіян пов’язані з війною, яку Путін веде проти України? Чи розуміють це прості громадяни РФ? Чому місцеві чиновники не бояться своїх виборців? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Руслан Мурзагулов, політтехнолог, ексголова Громадської палати Башкортостану;
• Ольга Курносова, політична аналітикиня, головна редакторка порталу After Empire;
• Олег Дунда, голова міжфракційного об’єднання Верховної Ради України “За деколонізацію і демонтаж Російської імперії”;
• Ілля Давлятчин, журналіст Telegram-каналу “Можем объяснить”;
• Олексій Дунда, кандидат політичних наук, голова “Міжнародної асоціації малих міст”.

РУСЛАН МУРЗАГУЛОВ: Дощ, сніг і спека для російських чиновників — це завжди “несподіванка”, до якої вони не готові

— Ще в середині 2000-х років Росія була на межі комунального колапсу. Тобто у Росії був знос на 3/4 приблизно всього того, що є в житлово-комунальній сфері, у сфері інженерної інфраструктури. Тоді російська влада ще не остаточно згорнулася на своїх імперських амбіціях. Тоді вона ще думала про те, що треба робити щось для людей. Спрямовувала у сферу ЖКГ кошти і проводила реформи за західними лекалами.

Після того як вони спробували попрацювати у важкій сфері економіки, зрозуміли, що там великої віддачі від населення немає. Для того, щоб нормально правити ще 100 років до власної смерті, Путін вирішив, що краще почати воювати з усіма сусідами, ніж морочитися з такими довгими, складними проєктами, які дадуть віддачу щонайменше через 20 років.

Краще почати забруднювати мізки людям, що Берлін наш, і що “можемо повторити” тощо. А комуналку просто кинули. Відтоді ніхто нічого так не вкладає. Відтоді все знову розподіляється державою. Це знову абсолютно радянська система. Туди не прийшов бізнес. Тобто гроші, як і раніше, збирають із людей. І голова району разом із якимись шахраями з ФСБ, прокуратури розподіляють гроші для ЖКГ за власними кишенями, за власними крамничками, які записано на племінників, дітей тощо.

Історія з Карелією і Челябінською областю не унікальна. Адже в Оренбуржжі, де була повінь, синоптики й експерти попереджали протягом багатьох років, що така ситуація може трапитися. На піщаний насип, який назвали дамбою, дивом пішло 2,5 мільйона рублів. Тож тут — питання до місцевих чиновників.

Головне те, що чиновників постійно попереджають і в Пітері, і в інших регіонах, і в Карелії, і в Оренбуржжі, що таке може трапитися. Але замість того, щоб займатися сподіваннями, бідами простих громадян, вони зайняті війною.

Усю увагу місцевої влади зараз займає пропаганда. На звичайних людей, які тонуть, яких завалює снігом, їм абсолютно наплювати. Я думаю, що через кілька тижнів ми побачимо нову катастрофу, якій російська влада не змогла запобігти — лісові пожежі, адже це серпнева пора.

ОЛЬГА КУРНОСОВА: Комунальні проблеми в РФ — це карма, створена руками злодійкуватих чиновників

— Насправді це мало статися вже деякий час тому, тому що зношеність інфраструктури, яка здебільшого залишилася ще з радянських часів, становить до 80%, а місцями до 90%.

За такого відсотка зношеності, звичайно, весь час будуть аварії. Я вже не кажу про закони карми — Росія підірвала греблю в Україні, а тепер у неї самої змиваються греблі.

Ця історія насамперед через злодійство, через погану роботу, яка теж пов’язана з крадіжками. Колосальні гроші крадуть на будь-якому будівництві в Росії, на будь-якій реконструкції. Основні гроші йдуть на війну, тому на звичайних людей уже все залишається за залишковим принципом. Ось і результат — то будинок обвалиться, то гребля прорветься і всіх змиє, то все горить.

ОЛЕГ ДУНДА: Центр викачує всі гроші з регіонів

— Економічна політика імперії — це коли всі гроші — заради війни, в Москву, в центральний бюджет.

А регіони, ви, якось там тримайтеся, це ваші проблеми. Знайдете гроші — молодці. А навіть якщо знайдете гроші, ми частину у вас їх ще й заберемо, якщо ми не до кінця пограбували вас. А не знайдете грошей — ми вас за це ще й покараємо. Це абсолютно імперська політика, коли з регіонів усі гроші викачують у центр.

Будь-яка посада в “Російській імперії” не залежить від городян, ніхто там нікого не обирає. Відповідно, нікому не потрібно проводити агітаційну кампанію або допомагати. Доля кожного мера того ж Курська або губернатора залежить від однієї особи, від так званого царя, який сидить у Москві.

ІЛЛЯ ДАВЛЯТЧИН: Губернатори в РФ звітують не перед народом, а перед Путіним

— І в Челябінській області, і в Карелії губернатори — місцеві жителі. Але є проблема, яка полягає в тому, що багато років вони не жили у своїх регіонах. Той же Артур Парфенчиков із Карелії дев’ять років обіймав посаду головного судового пристава Російської Федерації. Він займався відбиранням власності у так званих неблагонадійних громадян. А до цього був у Пітері головним приставом. Тобто в Карелії він не жив принаймні 20 років. Він не знає нічого того, чого хочуть місцеві жителі.

І губернатор Челябінської області Олексій Текслер, і Парфенчиков були призначені Путіним. У Росії є така гра, коли Путіну потрібно поставити на пост глави регіону потрібну собі людину, він за конституцією має право звільнити колишнього губернатора. Після цього новий чиновник стає тимчасовим виконувачем обов’язків губернатора, починає свою кампанію і виграє на виборах.

І з Текслером, і з Парфенчиковим була одна й та сама історія — Путін їх призначив т.в.о., після чого вони стали губернаторами. Тому вони звітують не перед жителями, а перед Москвою.

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Економіка РФ стала на воєнні рейки — звідси всі проблеми

— Для росіян давно не відкриття, що в Росії живуть у принципі два міста — Пітер і Москва. І Пітер живе досить відносно. Усі ресурси, як і в Радянському Союзі, за бюджетною системою концентруються в Москві, а потім назад перерозподіляються, далі – включаються корупційні механізми.

Зараз на піку ухвалення рішень сидять дві людини. На соціально-економічній верхівці сидить Олексій Дюмін, на військовій і спецслужбістській — Сергій Шойгу. Усі ключові ресурси спрямовуються на війну, на трансформацію російської економіки на військові рейки. Війна вимагає величезної кількості ресурсів.

ВВП Росії розвинувся за рахунок того, що росіяни просто почали більше продавати сировини тому ж самому Китаю та іншим країнам Центральної Азії. Тобто не продавати мало, але дорого в Європу, а продавати дешево і багато в країни Азії.

Знову ж таки, сегмент ВПК зріс від 8% до 30%. Тобто, так, створюються робочі місця, в системі ВПК досить гідні заробітні плати. Але це не має нічого спільного із соціально-економічним розвитком держави. І тут ми повертаємося до ключового питання: чому в регіонах така біднота, такі маленькі зарплати, чому закриваються підприємства, чому елементарно немає грошей на те, щоб відремонтувати дорогу, водопровід або зробити поточні ремонти?

Відповідь дуже проста: тому що все йде на військово-промисловий комплекс. Усі стратегічні проєкти державного масштабу заморожені вже другий рік. Жодного стратегічного проєкту в Російській Федерації за два роки не побудовано. Навіть гроші не виділяються.

На наших очах були цілі потопи, прориви гребель, були випадки, коли цілі міста, по суті, йшли під воду.

І що зробив Путін? Він туди навіть не прилетів, тому що Путін не прилітає туди, де погано. Він має бути тільки там, де добре.

Читайте також: Південь Росії занурився в енергетичний колапс: як живуть люди без світла (ВІДЕО)