Британський стратег з питань оборони: хто став спецпредставником НАТО в Україні і чим він займатиметься

Патрік Тернер — чиновник, якого в НАТО призначили старшим представником в Україні. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг представив його 17 липня.

Раніше на саміті НАТО у Вашингтоні союзники домовилися про створення групи НАТО для кращої координації надання військового обладнання та навчання для України. Загалом саміт приніс Україні безліч результатів — Генштаб і Міноборони продовжують тісну співпрацю з Альянсом для протидії російській агресії.

Для чого Україні потрібен старший представник НАТО?

Свої обов’язки в Києві Патрік Тернер почне виконувати у вересні 2024 року. Він очолюватиме представництво Альянсу в Україні, а також координуватиме зусилля НАТО і надаватиме йому оцінки та поради щодо ситуації в Україні.

“Для мене велика честь бути призначеним старшим представником НАТО в Україні. Я з нетерпінням чекаю можливості очолити Представництво НАТО і тісно співпрацювати з українською владою, а також із союзниками і партнерами по НАТО, щоб допомогти надати підтримку НАТО Україні”, — сказав Тернер.

До цього Тернер працював помічником генсекретаря НАТО з питань операцій, оборонної політики та планування, а також обіймав низку високих посад на державній службі у Великій Британії.

На службі у Сполученого Королівства Тернер з 1984 року. Він також був особистим секретарем міністра збройних сил, а потім і секретарем міністерства. Він працював також із темами запобігання терактам, ядерного стримування і національної безпеки.

Питаннями стратегії в оборонних відомствах Тернер працював близько 20 років. На початку 1990-х він очолював команду, яка розробляла стратегію нових оборонних відносин між Великою Британією і колишніми країнами Варшавського договору та ексреспубліками СРСР.

За період з 1992 по 1996 рік він працював з трьома генсеками НАТО: Манфредом Вернером, Віллі Клаасом і Хав’єром Соланою.

За останнє десятиліття в структурах НАТО Тернер, серед іншого, консультував щодо операцій і місій Альянсу в Афганістані, Іраку та Косово, планував навчальні місії для членів НАТО (2015-2018).

“Патрік Тернер внесе в цю роль багаторічний досвід і лідерство. Як відданий своїй справі державний службовець, він має великий досвід досягнення результатів. Я впевнений, що він чудово впорається з цією важливою роллю, оскільки НАТО продовжує нарощувати свою підтримку Україні”, — сказав глава НАТО Єнс Столтенберг.

Призначення спецпредставника НАТО для України стало одним із пунктів підсумкового комюніке саміту Альянсу, який відбувся 9-11 липня у Вашингтоні. Тоді ж було ухвалено рішення про створення Групи НАТО зі сприяння безпеці та навчання для України (NSATU). Група координуватиме між країнами надання військової техніки та навчання українських військовослужбовців.

Таким чином НАТО розширить присутність в Україні, щоб підготувати її до вступу в блок. Передбачається, що в країні з’явиться велика кількість приряджених офіцерів від держав-союзників, відповідальних за ключові напрямки.

Як повідомлялося, на час до інтеграції в Альянс Україна намагається вибудувати власну лінію безпеки, укладаючи двосторонні угоди у сфері безпеки з партнерами. Першою країною, яка підписала документи з Києвом, стала Велика Британія. Румунія, Люксембург, Польща — з цими державами Україна уклала договори тільки за минулий тиждень. Загалом безпекових угод на рахунку Києва вже 23. Незабаром з’являться договори ще з трьома державами. Час дії документів — 10 років.

Думки експертів

Чи є призначення старшого представника НАТО в Україні ефективним рішенням або ж це елемент бюрократії? На якій стадії зараз співпраця України та НАТО? Чим займатиметься Патрік Тернер на посаді представника Альянсу в Україні? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Олександр Левченко, дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.);
• Володимир Фесенко, політолог;
• Денис Кузьмін, експерт Центру міжнародних досліджень ОНУ ім. Мечнікова;
• Тарас Загородній, політтехнолог;
• Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього.

ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: Патрік Тернер — це не кабінетний працівник

— Це призначення важливе. Рішення вашингтонського саміту досить швидко перетворилося на реальність. Представник НАТО матиме невеликий штат. Плюс у нього буде і дипломатичний імунітет, він діятиме в ролі дипломатичного агента, представляючи НАТО як міжнародну політико-оборонну організацію.

Він обізнаний з усією системою діяльності НАТО, оскільки працював помічником генерального секретаря НАТО, має особисті контакти і з нинішнім, і з колишнім керівництвом. Але найголовніше — він розуміє, як функціонує Альянс, як швидко, як політично грамотно ухвалюють рішення і втілюють у життя.

Тому офіційний Київ вітає його прибуття сюди і сподівається, що цей канал зв’язку буде важливим, особливо в часи, коли бої на фронтах тривають на повну силу. І зараз необхідно здійснювати щодня, щогодини військове тилове забезпечення українців. Новий представник буде це все координувати.

Він представляє Велику Британію — країну, яка завжди боролася з ворогом дуже серйозно — і в роки Першої світової, і Другої світової війни. Британія має досвід ведення бойових дій і зараз, тому Патрік Тернер — це не кабінетний працівник, а людина, яка добре розуміє, що таке поле битви і як можна перемогти серйозного супротивника, якщо матиме логістичну підтримку такого альянсу, як НАТО.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Рівень взаємодії НАТО з Україною набагато більший, ніж із більшістю інших країн

— Офіційний представник НАТО в Україні, спеціальна програма навчання і сумісності з нашими збройними силами — все це говорить про те, що насправді рівень і масштаби взаємодії НАТО з Україною набагато більші, ніж із більшістю інших країн Альянсу, зокрема, в Європі. Я думаю, що для нас зараз це найголовніше.

П’ята стаття Північноатлантичного договору — зараз це скоріше перешкода для нас. НАТО не хоче прямого військового зіткнення з Росією, тому що це загрожує ядерною війною. Можна по-різному до цього ставитися, але цю логіку треба брати до уваги. Але Столтенберг сказав, що саме п’ята стаття НАТО має обумовити членство України в НАТО, тому що це головний запобіжник від нової війни Росії проти України.

ДЕНИС КУЗЬМІН: Зміни за стандартами НАТО всередині України мають відбуватися вже сьогодні

— Деякі критики говорили, що українське питання відходить на другий план, десь уже європейці й американці втомилися від війни в Україні, ми бачимо, що це абсолютно не так. Це питання на порядку денному номер один не тільки для глав держав Альянсу і для НАТО як інституції, а й для всього західного світу.

Уже є і спецпредставник, і новий навчальний центр у Вісбадені для українських військових. Завдання України — не вимагати істерично членства в Альянсі. Тобто ми не будемо сидіти склавши руки і чекати, коли ми опинимося країною-членом НАТО, і ось тоді настане безпека, і все буде чудово. Ми повинні всередині себе стати, по суті, зі своїми Збройними силами, зі своєю економікою, політичною системою, абсолютно країною такою ж, як країни НАТО і як країни ЄС. Ми повинні всередині себе проходити ті зміни, щоб вступ до НАТО, нехай навіть він буде не скоро, виявився суто формальною справою.

ТАРАС ЗАГОРОДНІЙ: Не виключено, що спецпредставник прискорить окремі процеси в НАТО

— Я впевнений, що на рівні міністрів оборони і Генерального штабу йде взаємодія з військовим блоком. І так відбувається багато процесів. Якщо НАТО як організація вважає, що це якось прискорить процеси, це в її владі. Я вважаю, що Україна і так дуже активно взаємодіє з натовськими структурами. Можливо, представник прискорить якісь процеси.

ІГОР ПОПОВ: На зміну “Рамштайну” прийде новий механізм

— На саміті НАТО погодили механізм координації всієї допомоги Україні, тому що кожна країна надає те, чим вона сильна. Буде новий координаційний штаб під егідою НАТО у Вісбадені. Новий спецпредставник цієї структури буде безпосередньо працювати з Генштабом і Міноборони України.

Координаційний механізм, який зараз створюється і який поступово замінить наради у форматі “Рамштайн”, показує, яку військову допомогу, коли, якими маршрутами, в якій кількості привозити в Україну. Усе це і сприяє повній інституційній сумісності Збройних сил України з військами НАТО, готовність до спільних операцій після досягнення миру.

Я думаю, що наші війська братимуть участь у різних місіях НАТО — і рятувальних, і тренувальних. Наші інструктори навчатимуть солдатів НАТО, що таке нова війна, тому що в наших — найкращий бойовий досвід. І таким чином ми досягнемо тієї сумісності, яка покаже, що технічно Україна готова стати членом Альянсу.

А от коли політично зміняться обставини, передбачити зараз складно, бо ситуація досить бурхливо розвивається як у європейських столицях, так і в Сполучених Штатах. Так і в самій Російській Федерації відбуваються глобальні зміни. Потужну армію ми маємо підтримувати ще дуже довго, тому що, на жаль, загрози для України, існують і залишатимуться.

Читайте також: Україну готують до вступу в НАТО: основні моменти (ВІДЕО)