Шойгу, Герасимов — час до Гааги: ордер МКС на арешт російських воєначальників проаналізували експерти 

Ордери на арешт ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу і начальника генерального штабу Валерія Герасимова видав Міжнародний кримінальний суд (МКС). Повідомлення про це рішення з’явилося на сайті МКС 25 червня.

Черговий ордер від МКС

Сергію Шойгу і Валерію Герасимову інкримінують воєнні злочини, пов’язані з ракетними атаками на цивільну інфраструктуру України, збройні сили Росії завдали великої кількісті ударів по електростанціях у різних містах.

У пресрелізі МКС зазначено, що ордери на арешт видано в контексті ситуації в Україні щодо ймовірних міжнародних злочинів, скоєних щонайменше з 10 жовтня 2022 року до принаймні 9 березня 2023 року. 

“Є розумні підстави вважати, що вони несуть індивідуальну кримінальну відповідальність за вищезгадані злочини за вчинення діянь спільно та/або через інших осіб, віддання наказу про вчинення злочинів та/або за нездатність здійснювати належний контроль над силами, які перебувають під їхнім командування”, — ідеться в пресрелізі Міжнародного кримінального суду.

Судді МКС наголосили — є підстави вважати, що підозрювані навмисно завдавали тяжких каліцтв фізичному та психічному здоров’ю українців. Обидва ордери видали за заявами, поданими стороною обвинувачення. 

Рішення Міжнародного кримінального суду прокоментував президент України Володимир Зеленський. 

“Обох звинувачують у скоєнні жахливих злочинів проти цивільних осіб в Україні під час безрозсудних бомбардувань Росією критичної цивільної інфраструктури в Україні. Ці варварські ракетні та безпілотні удари тривають, вбиваючи людей і завдаючи шкоди по всій Україні. Кожен злочинець, причетний до планування і виконання цих ударів, повинен знати, що правосуддя буде здійснено. І ми сподіваємося побачити їх за ґратами”, — написав президент України Володимир Зеленський у Telegram-каналі.

У березні 2023 року МКС видав ордер на арешт Путіна і дитячого омбудсмена Марію Львову-Бєлову. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих територій України до Росії починаючи з 24 лютого 2022 року. 

А в березні 2024 року МКС видав ордери на арешт російських високопоставлених військових керівників — командувача російської дальньої авіації Сергія Кобилаша і командувача Чорноморського флоту Росії Віктора Соколова. На думку суду, вони можуть нести відповідальність за завдавання ударів по цивільних об’єктах, заподіяння надмірної випадкової шкоди цивільним особам і злочин проти людяності у вигляді нелюдських діянь.

У Кремлі продовжують апелювати до того, що Росія не перебуває під юрисдикцією Міжнародного кримінального суду, а подібні рішення МКС є “частиною гібридної війни Заходу проти РФ”. 

“Російська пропаганда, коли розповідається про ордери на арешт Шойгу, Герасимова, Путіна, постійно використовують лапки для слова “арешт”. При цьому, звісно, коли російський суд заочно заарештовує Буданова і Зеленського, то лапки вони не ставлять. Ось це така цікава гра російської пропаганди. Лапки стали основою в принципі російського життя, не тільки пропаганди, а й усієї російської дійсності”, — каже Ілля Давлятчин, журналіст російського опозиційного Telegram-каналу “Можем объяснить”.

Думки експертів

Що означає новий ордер на арешт від МКС? Чи достатньо у Міжнародного кримінального суду доказів провини Шойгу і Герасимова у воєнних злочинах? Якими можуть бути аргументи сторони захисту в разі судового процесу? Чи варто очікувати нові ордери від МКС на арешт представників військово-політичного керівництва РФ? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• В’ячеслав Лихачов, експерт Центру громадянських свобод, історик;
• Ігор Ейдман, російський соціолог і журналіст; 
• Гліб Богуш, експерт з міжнародного права, кандидат юридичних наук. 

В’ЯЧЕСЛАВ ЛИХАЧОВ: У МКС достатньо доказів воєнних злочинів Шойгу і Герасимова

— Тепер Шойгу і Герасимова заарештують у будь-якій країні, яка є учасницею Міжнародного кримінального суду, тобто ратифікувала Римський статут. На сьогоднішній момент, якщо я не помиляюся, це близько 130 країн світу. Після арешту відкриється перспектива судового розгляду. 

Міжнародний кримінальний суд — це суд, який встановлює персональну відповідальність обвинувачених за воєнні злочини проти людяності та геноцид. Він передбачає виключно очну присутність підсудного під час судового процесу. 

Тому для Шойгу і Герасимова, як і раніше, персонально для Путіна, це означає підготовку судового процесу, на якому вони опиняться на лаві підсудних. А якщо розглядати це не тільки з погляду персональної перспективи, а загалом у контексті справи, то це означає, що суд має достатньо доказів для того, щоб із високим ступенем упевненості стверджувати, що вони винні у воєнних злочинах. 

Річ у тім, що ордер на арешт Міжнародним кримінальним судом видається не рішенням прокурора — цьому передує певний досудовий розгляд спеціальною палатою, яка зважує наявні, зібрані під час слідства, докази. Факт наявності ордера на арешт означає, що в Міжнародного кримінального суду вже накопичилося достатньо доказів, щоб стверджувати, що вони персонально віддавали злочинні накази та є воєнними злочинцями. 

ІГОР ЕЙДМАН: У РФ тисячі воєнних злочинців

— Це тільки початок, адже в Росії дуже багато воєнних злочинців, чиї руки в крові. Зрозуміло, що і Шойгу, і Герасимов — це відверті воєнні злочинці, і за ними багато пролитої крові внаслідок цих злочинів. Тож дивно, що їм раніше не видали ордер на арешт. 

Дивно, що багатьом іншим російським чиновникам і силовикам не видали ордер на арешт. Очевидно, що безліч інших людей, на яких кров, злочини в Україні. Я думаю, що це справа часу, і Міжнародний кримінальний суд потрібно “розгойдати”, і тоді таких ордерів буде десятки та сотні, тому що злочинців військових у Росії дійсно багато — їх тисячі. 

ГЛІБ БОГУШ: Ордери МКС показують, що суд бачить системну агресивну політику

— Прокурор провів розслідування і було поставлено обвинувачення за вивченими епізодами, за якими є докази. У заяві МКС було сказано про те, що, на жаль, злочини тривають, і оголошення про ці ордери, зокрема, пов’язане з тим, щоб нагадати про відповідальність за те, що відбувається практично щодня.  

Дійсно, поки що немає ордера на арешт генерала Сергія Суровікіна (екскомандувач об’єднаного угруповання військ у зоні “СВО”, — ред.). Але ми маємо тільки ту інформацію, яку повідомляє МКС. Нам поки що нічого не відомо про розслідування щодо нього, але, можливо, воно проводиться. 

Ми маємо ордери на арешт, які видає палата попереднього провадження. Але можливі й інші варіанти. Наприклад, якісь особи просто отримуватимуть повістки про явку до суду. У суду навіть на етапі процесу є можливість переглядати обвинувачення і давати їм іншу юридичну кваліфікацію. І цей процес, він, власне, не має кінцевої дати. Ми маємо тільки початкову дату. 

Розслідування може тривати багато років. Є три етапи. Перший — коли видаються ордери на арешт. Потім, якщо люди потрапляють до суду, в той чи інший спосіб, вони арештовуються. А ще мають бути затверджені обвинувачення. І були випадки, коли обвинувачення не були затверджені суддями. І тільки після затвердження обвинувачень починається судовий процес. 

Це дуже громіздка процесуальна система. Також до доказів висуваються дуже високі вимоги. Щойно починається судовий процес, з’явиться захист, і ми будемо чути не тільки аргументи про винуватість, а й зворотні аргументи. 

Річ у тім, що атаки, навіть якщо це агресивна війна, самі по собі можуть бути з погляду міжнародно гуманітарного права законними, коли атакують військові об’єкти, навіть якщо є “побічна” шкода щодо цивільних об’єктів. Я припускаю, що буде саме такого роду лінія захисту — всі наслідки є випадковими, вони пропорційні військовій меті. Крім того, можуть бути обставини, які стосуються конкретних обвинувачених — наприклад, та чи інша посадова особа не володіла інформацією або намагалася запобігти атаці. 

Міжнародний кримінальний суд здебільшого, за рідкісним винятком, фокусується на особах вищого рівня. Саме ці особи найчастіше захищені на національному рівні та в них більше можливостей уникнути покарання. 

Ми маємо чітке розуміння того, що Міжнародний кримінальний суд рухається по лінії російського вищого військово-політичного керівництва. Те, що відбувається в Україні, не є якимись окремими актами. Це прояв системної агресивної політики. Ми бачимо, як ця агресія реалізується в конкретних злочинах проти насамперед цивільного населення. Це дуже важлива інформація. 

Читайте також: “Кожен із нас має робити все, що може”: як далі жити росіянам — інтерв’ю з юристом Оленою Лук’яновою