Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Російську Федерацію винною за позовом України щодо систематичних порушень Європейської конвенції з прав людини в Криму. Які наслідки такого рішення для країни-агресора і військових злочинців Кремля розповів кореспондент телеканалу FREEДОМ Олег Борисов із французького Страсбурга.
Рішення Європейського суду з прав людини готувалося протягом 10 років з моменту окупації Криму Росією 2014 року. Важливо зазначити, що всі представлені Україною докази були підтверджені. На засіданні ЄСПЛ міністру юстиції України Денису Моллюсці передали величезну папку з доказами.
Що очікувати далі щодо Росії? Кожне опубліковане, юридично доведене і верифіковане свідчення підтверджує, що російська пропаганда, яка заявляла про “звільнення” і “порятунок” жителів Криму з 2014 року, є брехнею. Це встановлено Європейським судом з прав людини.
“Наступний крок нашої роботи буде спрямований на визначення компенсації – на виплати тим, хто постраждав від порушення цих прав. Безумовно, Російська Федерація, поки там є влада Путіна, цього робити не буде. Але є два аспекти. Перше: ми обов’язково спробуємо запровадити механізм виконання – такий, якого ще не існує. Це завдання для юристів і наших дипломатів впроваджувати такі механізми. Друге: ми розраховуємо, що колись, у якомусь майбутньому, Росія або частини Росії намагатимуться повернутися до європейської сім’ї і, безумовно, умовою такого повернення буде виплата репарацій і виконання всіх рішень судів”, — пояснив Денис Малюська.
У Страсбурзі, крім засідань у Парламентській асамблеї Ради Європи, відбувся пресбрифінг союзників України, включно з виступом міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса.
“Ми засуджуємо агресивну війну Росії, її напад на Україну, цивільні об’єкти, інфраструктуру, історичні українські міста та культурні об’єкти. Ми сумуємо за загибеллю мирних жителів і закликаємо повернути українських дітей, які були насильно депортовані та незаконно усиновлені в Росії з єдиною метою — стерти їхню національну ідентичність. Я говорив це багато разів і скажу ще раз: якщо Росію не зупинити, ці спалені будинки, зруйновані церкви, музеї, квартали і міста, можуть бути нашими, а можуть бути і вашими. Нехай ці зображення надихнуть нас на глибшу прихильність і підтримку наших українських друзів до перемоги. Слава Україні!”, — заявив Габріелюс Ландсбергіс.
У Парламентській асамблеї Ради Європи виступав її президент Теодорос Руссопулос. Він повторно висловив підтримку України і нагадав про попереднє засідання ПАРЄ, де члени асамблеї закликали розморозити російські активи для відновлення України.
Це особливо актуально у світлі очікування передачі заморожених активів і заклику до подальшого розморожування коштів на підтримку України та відновлення її культурної ідентичності.
Руссопулос наголосив, що знищення української культури Росією також є знищенням європейської культури.
“Більшість пам’яток, які ви побачите, були пошкоджені або знищені на початку війни до березня 2022 року. Я є членом нашого Комітету з питань культури, науки, освіти та ЗМІ, а також підкомітету з культурного розмаїття та спадщини, де захист культури народу є темою, близькою до мого серця. На минулій сесії учасники асамблеї закликали використати російські заморожені активи в наших державах-членах для відновлення України. Відновлення об’єктів культурної спадщини є важливою частиною відновлення України”, — наголосив Теодорос Руссопулос.
Крім того, на полях ПАРЄ завершилися вибори нового генерального секретаря Ради Європи, результати оголошено — на цю посаду призначено колишнього президента Швейцарії Алена Берсе, який вступить на посаду 18 вересня.
Ален Берсе – друг України. Швейцарія також стала співорганізатором Глобального саміту миру, на якому більшість представників країн і громадських організацій підтримали підсумкове комюніке.
FREEДОМ вдалося поставити новому генеральному секретареві ПАРЄ запитання про підтримку України та плани щодо її підтримки в рамках цієї інституції.
“Я відповім на останнє запитання, тому що воно важливе. Я говорив раніше, що наш головний пріоритет — підтримка України. Це не просто підтримка України, а [підтримка] всіх континентів і не так усіх континентів, як наших цінностей. Демократичних цінностей, верховенства права і прав людини — це центр наших цінностей… Але сильна підтримка має бути і поза європейським континентом. Це не регіональне, а глобальне питання. І нам потрібно задіяти всіх по максимуму в цьому напрямку”, — заявив Ален Берсе.
У середу в ПАРЄ також очікується насичений день: голосування за резолюції щодо України та проведення дебатів — пріоритет завжди залишається українським питанням. Цей сигнал особливо важливий, бо ще кілька років тому, до повномасштабного вторгнення Росії, так часто про Україну тут не говорили, а іноді навіть мовчали.
Однак ситуація повністю змінилася — Україна посідає лідируючі позиції в дипломатії на міжнародній арені.
Так, наступні два дні Парламентська асамблея Ради Європи розглядатиме важливі питання, включно з резолюцією щодо повернення українських дітей з Російської Федерації та тимчасово окупованих територій.
Читайте також: Найважливіший етап в історії: Україна почала переговори про членство в ЄС — особливості процесу