Європа збереже підтримку України — підсумки виборів до парламенту ЄС обговорюємо з експертами

Роберта Метсола в ніч виборів у Європейському парламенті в Брюсселі. Фото: europarl.europa.eu

У Європейському Союзі відбулися вибори до Європарламенту. За попередніми результатами, перемогу здобула Європейська народна партія (ЄНП). На другому місці — соціал-демократичні сили. Третій результат отримала ліберальна фракція “Оновлюючи Європу”.

Партії правого спрямування цього разу отримали кращий результат, ніж у 2019 році. Опитування, проведені раніше, підтвердилися — ліберали та “зелені” втратили місця.

Для України важливо, щоб у результаті в Європарламенті збереглася більшість, яка підтримує країну в протистоянні російській агресії.

Ультраправі посилилися, але проукраїнську більшість збережено

Вибори відбулися за національними законами кожного з 27 членів ЄС. До Європарламенту пройдуть 720 депутатів, які представлятимуть близько 400 млн виборців держав ЄС.

Європейська народна партія може розраховувати на 190 із 720 депутатських місць. Це на 14 мандатів більше, ніж є у партії в Європарламенті нинішнього скликання.

Хороший сигнал для України — перемога дружніх політичних сил. Європейська народна партія будуватиме широку більшість із проєвропейськими та проукраїнськими силами, заявила чинна голова Єврокомісії та кандидатка на цю посаду від ЄНП Урсула фон дер Ляєн. Вона розраховує на продовження конструктивної співпраці з європейськими соціалістами і демократами та партією “Оновлюючи Європу”.

“Я завжди говорила, що хочу створити широку більшість заради сильної Європи. Під час свого першого терміну я продемонструвала, чого може досягти сильна Європа. Моя мета — продовжувати йти цим шляхом. З тими, хто за Європу, за Україну, за верховенство закону”, — сказала вона.

Коментуючи результати виборів, фон дер Ляєн зазначила, що на центристах, які зберігають більшість, тепер лежить велика відповідальність за долю Європи.

“Ці вибори дали нам два повідомлення. По-перше, у центрі зберігається більшість за сильну Європу, а це має вирішальне значення для стабільності. Інакше кажучи, центр утримується, але вірно й те, що крайні ліві та праві отримали підтримку. І саме тому результат накладає велику відповідальність на партії в центрі. Ми можемо розходитися в думках щодо окремих питань, але ми всі зацікавлені в стабільності і хочемо сильної та ефективної Європи”, — заявила Урсула фон дер Ляєн.

Праві партії поліпшили свої результати. У Німеччині праворадикальна “Альтернатива для Німеччини” випередила правлячих соціал-демократів Олафа Шольца та інші партії коаліції в Бундестазі. В Італії перемогу здобула права партія “Брати Італії” Джорджі Мелоні.

Однак більшості в цьому скликанні у них не буде. За оцінками західних аналітиків, якщо всі праві партії, що пройшли до Європарламенту, об’єднаються, їхні представники зможуть отримати сумарно не більше 200 мандатів. А для більшості в Європарламенті необхідно 361 депутатське місце.

У Франції праворадикальне “Національне об’єднання” більш ніж удвічі обігнало свого найближчого переслідувача — “Відродження” президента Еммануеля Макрона.

Після програшу центристських і ліберальних партій на виборах до Європарламенту лідер Франції оголосив про дострокове припинення повноважень національного парламенту. Дострокові вибори призначено на 30 червня (перший тур) і 7 липня (другий тур).

“Це не є хорошим результатом для партій, які захищають Європу. Крайні праві партії, які останніми роками виступали проти такого значного прогресу, досягнутого нашою Європою, чи то відновлення економіки, спільний захист наших кордонів, підтримка наших фермерів, підтримка України, — ці партії домагаються успіхів по всьому континенту. Для мене, людини, яка завжди вважала Європу єдиною, сильною, незалежною і корисною для Франції, це ситуація, з якою я не можу змиритися. Підйом націоналістів і демагогів становить небезпеку для нашої нації, але також і для нашої Європи, для місця Франції в Європі та у світі”, — заявив президент Франції Еммануель Макрон.

Партія угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана “Фідес” домоглася найгіршого результату в історії на виборах до Європарламенту.

Орбанівський альянс Фідес-KDNP отримав підтримку 44,52%. Водночас нещодавно створена опозиційна партія “Тиса” Петера Мадяра має підтримку 29,74%. Порівняно з попередніми виборами до Європарламенту, що відбулися 2019 року, політсила Орбана втратила майже 8 відсоткових пунктів і 2 мандати.

У Бельгії перемогла консервативна партія N-VA. Вона отримала 18% підтримки, а ліберальна партія прем’єр-міністра Open VLD — менше ніж 6%. Прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кроо визнав поразку своєї партії на виборах до Європарламенту і заявив про відставку.

https://youtu.be/AAZUUAiV8WA

Коментарі експертів

Те, що “зелені” і ліберали втратили кілька мандатів у Європарламенті, означає скорочення більшості правоцентристських і лівоцентристських партій. А це зі свого боку може ускладнити європейську інтеграцію різних країн, зокрема України. Проте експерти називають результати виборів небезуспішними для Києва. Що конкретно означають для України результати виборів до Європарламенту і якою може стати Європа за нового партійного складу, в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

  • Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник;
  • Андрій Веселовський, радник директора Національного інституту стратегічних досліджень;
  • Ася Вишневська-Манн, політологиня, кандидатка до Європарламенту від Вільної демократичної партії Німеччини.

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Курс Європи, який був протягом кількох років, збережеться

— Більшість мандатів зберегла Європейська народна партія, яка підтримує Україну в її євроінтеграційному курсі, і в боротьбі з агресією Російської Федерації.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн має шанс переобратися на другий термін, і вона вже заявила, що Європейська народна партія в новому Європарламенті будуватиме широку більшість із проєвропейськими та проукраїнськими силами заради сильної Європи. Звичайно, це хороший сигнал для нас.

Це означає, що курс, який був протягом кількох років, збережеться. І з великою часткою ймовірності саме з такою розстановкою сил і працюватиме Європейський парламент. А це означає, що ухвалюватимуться потрібні й важливі законодавчі ініціативи, зокрема, ті, які стосуються української держави, допомоги нашій країні в проведенні реформ для того, щоб Україна в майбутньому могла інтегруватися в європейську спільноту. І це якраз важливо на тій стадії інтеграції, яка почалася буквально з червня. Тобто переговори про вступ України до ЄС.

І з таким складом Європарламенту роботу можна буде проводити більш ефективно. Отже, у нас зростають шанси на інтеграцію із Заходом. Особливо здивували Словаччина та Угорщина — вони бачать свої держави частиною Європи. Такі різні політичні сили, які зараз перебувають біля керма цих країн і які, м’яко кажучи, не завжди є доброзичливими щодо України.

Можна назвати перемогою, що, наприклад, партія прем’єр-міністра Угорщини Роберта Фіцо не змогла отримати тієї кількості мандатів у Європарламенті, про яку вона мріяла, використовуючи різну антиукраїнську риторику, а також риторику, спрямовану проти Європейського Союзу.

Польща також показала свій європейський орієнтир, що не може не тішити нас. Особливо з огляду на те, що Польщу довгий час називали адвокатом України в Європейському Союзі. Чи коректно її так називати зараз, важко відповісти, але, тим не менш, можна очікувати того, що офіційна Варшава може бути важливим мостом між Україною та Європейським Союзом.

Варто відзначити й негативні тенденції. Це те, що вибори до Європейського парламенту засвідчили зростання впливу ультраправих сил, зокрема, в Німеччині, Австрії та Франції, і навіть у Польщі.

Антиукраїнська партія “Конфедерація свободи і незалежності” посіла третє місце в Польщі. Варто зважати на те, що в Польщі також є такі тенденції, хоча вони, звісно ж, поки що не можуть зрівнятися з тими показниками, які є в “Громадянської платформи” або в партії “Право і справедливість”. Проте ця тенденція показує те, що є проблеми в Європейському Союзі. І, звичайно ж, Російська Федерація буде використовувати це у своїх цілях.

Можна припустити, що в майбутньому зростання таких популістських ультраправих або ультралівих сил зростатиме. На наступних виборах до Європейського парламенту ми можемо вже побачити дещо іншу картину. Якщо, звичайно ж, не зміниться якась ситуація. Наприклад, буде більш активна робота в Європейському Союзі з такими партіями, щоб Росія не могла впливати на внутрішні європейські процеси.

У Франції вже можна готуватися до нового скликання. Таким чином постає питання: яким же буде результат нових виборів? Можемо спрогнозувати, що “Національне об’єднання” Ле Пен значно збільшить кількість своїх парламентаріїв на нових виборах. Однак малоймовірно, що націоналістичній партії вдасться отримати незалежну парламентську більшість.

Але крайнім правим не обов’язково отримувати незалежну більшість, щоб сформувати уряд, і гарний результат на виборах може також дати змогу створити коаліцію більшості. Це теж не варто виключати.

Проте в обох випадках Макрон буде змушений довірити пост прем’єр-міністра своєму представнику. Тобто реальна влада буде розділена між президентом і главою уряду. Але тут хотілося б одразу наголосити, що Еммануель Макрон збереже свою провідну роль при такому розкладі у сфері оборони і зовнішньої політики. Однак вплив президента на формування внутрішньої політики істотно зменшиться.

Тобто, якщо говорити, наприклад, щодо України, є шанс, що все-таки ті чи інші ініціативи будуть виходити від президента. Є можливість, що ця підтримка збережеться. Хоча все-таки ті чи інші ініціативи потрібно буде пропускати через національний парламент і потрібно буде домовлятися з різними політичними силами.

АНДРІЙ ВЕСЕЛОВСЬКИЙ: Ці вибори до Європарламенту зараз заслужено популярні

— На моїй пам’яті це вже які вибори до Європейського парламенту. Вперше вони настільки популярні і вперше вони настільки присутні в медіапросторі.

Це звичайно, тому що нарешті Європейський парламент у результаті поступових змін і доповнень до умов Європейського Союзу отримує дедалі більше і більше прав і впливу на майбутнє ЄС.

Обирається керівний орган Європейського Союзу, його уряд, який буде потім протягом п’яти років керувати цією величезною масою 27 держав — майже 500 млн осіб.

Призначаються провідні політичні діячі, які стають міністрами ЄС, комісарами, і вони визначають умови, в яких житимуть громадяни. Які податки люди платитимуть, які зміни відбудуться в енергетиці, в охороні довкілля, в космосі, в автомобілебудуванні, в усьому. Усе це вирішується загалом у Брюсселі, у Європейській комісії, Європейському парламенті. І тому це дуже важливий момент.

Простір Європейського Союзу відчуває негативні тенденції у двох основних сферах.

Перше — це людський вимір, а саме міграція. Дедалі більше іноземних мігрантів з’являється на території Європейського Союзу, і не всі вони хочуть жити за правилами, які в ньому склалися.

Друга проблема проявлена в навколишньому середовищі в широкому сенсі цього слова. Тут і енергетика, і біорізноманіття, і правила співвідношення людина — навколишнє середовище, і питання фермерів. Як це збалансувати і не нашкодити економіці та соціальним відносинам. Це дуже складно. У кожної країни з 27 країн ЄС свій підхід.

Тим більше, ми вже сьогодні маємо в нашому законодавстві ухвалювати ті рішення, які зараз проєктуються в Європейському Союзі, тому що нам доведеться їх виконувати.

АСЯ ВИШНЕВСЬКА-МАНН: Праві радикали в Європарламенті можуть тиснути на главу Єврокомісії

— У Європарламенті напевно стане більше націоналістів, консерваторів і правих радикалів. Це може мати негативні наслідки для цілої низки тем. Насамперед, звичайно, в усьому, що стосується підтримки України, тому що багато хто з правих радикалів, націоналістів відверто є рупором путінської Росії в Європі. Головний кандидат німецьких націоналістів від партії “Альтернатива для Німеччини” отримував гроші з Москви. І ризик того, що ці маріонетки Путіна ухвалюватимуть рішення в Європейському парламенті, дуже лякає.

І тут дуже важливо, щоб Урсула фон дер Ляєн, яка, найімовірніше, переобереться на другий термін як президентка Єврокомісії, не укладала угоди з дияволом, тому що під час передвиборчої кампанії вона щось говорила на тему того, що італійські фашисти не такі страшні, а іспанські праві націоналісти цілком нормальні хлопці або французькі.

Урсула фон дер Ляєн була однозначно не найкращим президентом Єврокомісії. Вона винна в тому, що Євросоюз за ці п’ять років став страшенно забюрократизований, що душить нашу економіку в єврозоні. Вона виділила гроші Угорщині, незважаючи на те, що в Угорщині жахливо порушується верховенство права. І зараз Європейський парламент навіть подав до європейського суду на фон дер Ляєн. Проте у неї дуже хороші шанси переобратися.

Зараз багато хто говорить про те, що альтернативний варіант був би Маріо Драгі — колишній голова Євробанку. Але, судячи з усього, шансів обратися у нього особливо немає. Треба розуміти, що президента Єврокомісії обиратимуть, так би мовити, “коронуватимуть”, глави держав і урядів у Європейській раді. Тому парламент може тільки схвалити або не схвалити. А політичне рішення про те, хто буде наступним президентом комісії, ухвалюють національні держави.

Тому питання полягає тільки в тому, що Урсула фон дер Ляєн зможе їм запропонувати, на яку угоду вона з ними піде.

Я думаю, що однозначно в цьому плані він був би хорошим головою Єврокомісії. Я не думаю, що Урсула фон дер Ляєн проти підтримки України або, якби вона могла діяти так, як вона вважає за потрібне, то скоротила б підтримку або сповільнила б процес прийняття України до Євросоюзу.

Але проблема в тому, що якщо її буде обрано, зокрема за допомогою голосів правих радикалів, є ризик того, що вона буде їм, так би мовити, винна і буде ними контролюватися. І ось тут виникає ризик того, що вона буде тиснути на гальма в питаннях підтримки України.

Читайте також: Переговори про вступ до ЄС і гарантії безпеки: що чекає на Україну влітку — огляд від експертів

Прямий ефір