Питання продовольчої безпеки буде одним із основних на Глобальному саміті миру у Швейцарії. І Україна має у цьому питанні добрих союзників. Серед них і країни глобального Півдня, які отримують українське зерно за продовольчими програмами, і Китай, який за обсягами є першим споживачем українського зерна, і транснаціональні корпорації, які займаються його вирощуванням та продажем. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ сказав експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов.
“Звичайно, у комюніке та виступах [на Глобальному саміті миру] йтиметься про деталі: як забезпечити продовольчу безпеку. З українського боку діяльність робочих груп координувала та продовжує координувати Юлія Свириденко, перша віцепрем’єрка, міністерка економіки. Вона була і на зустрічах із радниками глав держав та урядів. Що, наскільки я розумію, розроблено? Це свобода судноплавства в Чорному та Азовському морях, розмінування фарватеру, недопущення обстрілів суховантажів, які це все перевозять, це недопущення обстрілів портової інфраструктури, додаткове посилення можливостей України щодо військового захисту власної портової інфраструктури та фарватеру. Це здешевлення страховок та фрахту, тому що зараз експорт іде, але він дорогий, бо страхові компанії беруть велику премію за ризик”, — зазначив гість ефіру.
Реалізація цього комплексу заходів, як наголосив Попов, потребує і залучення партнерів, і тиску на Російську Федерацію, і включення міжнародних організацій, таких як Організація Об’єднаних Націй. Щодо країн глобального Півдня, то, на його думку, Росія не має ресурсів для вагомих пропозицій для них, а взаємини РФ та Африки — це саме “про гроші, а не про любов”.
“Все-таки Радянський Союз продавав ідею, ідеологію, довгострокове партнерство та побудову нової суспільної моделі. Нині всього цього немає. І тому Росія може пропонувати списання старих кредитів, може пропонувати надання якихось нових коштів. Хоча економіка самої Російської Федерації не така, щоб роздавати гроші ліворуч і праворуч”, — каже Попов.
Він також підкреслив, що “антисаміт” — зустріч міністрів закордонних справ країн БРІКС у Москві, якою РФ намагається перебити Глобальний саміт миру, значно менш масштабна, ніж захід у Швейцарії.
“Так, там може бути 15 делегацій, але це не можна порівняти з масштабами саміту миру. А щодо Китаю, Україна продовжує працювати з китайською стороною. Ми сподіваємося на представництво [на Глобальному саміті миру] хоча б на рівні спецпредставника Лі Хуея, тому що [міністр закордонних справ КНР] Ван І, ймовірно, буде у цей час у Москві”, — додав Ігор Попов.
Читайте також: Зірвати саміт Росія вже не зможе, хоча й дуже старається це зробити, — Зеленський наприкінці 826-ї доби війни
Нагадаємо, раніше політолог Володимир Фесенко заявив в ефірі FREEДОМ, що Україна прагне об’єднати якнайбільше країн навколо своєї формули миру на Глобальному саміті миру у Швейцарії. Негативна реакція Росії лише наголошує на значущості такої стратегії.