У Грузії ухвалили скандальний закон про “іноагентів”: чи переросте громадянський протест у революцію — обговорили експерти

Грузинський парламент 14 травня остаточно ухвалив скандальний закон “про прозорість іноземного впливу”. Попри застереження західних партнерів Грузії та значний опір усередині країни, свої голоси за так званий закон “про іноземних агентів” віддали 84 депутати, більшість з яких входять до партії влади “Грузинська мрія”. 30 опозиціонерів проголосували проти. 

Закон про “іноагентів” у Грузії

Під час дебатів про закон у парламенті Грузії між депутатами від керівної партії та опозиції сталася словесна суперечка, яка згодом переросла в бійку.

У центрі Тбілісі тим часом не припиняються масові акції протесту проти ухваленого документа. Від ранку до будівлі грузинського парламенту прийшли тисячі мітингувальників, до них долучилися студенти десятків вишів країни, які з ранку 14 травня розпочали бойкот навчальних занять. 

Демонстранти намагалися блокувати входи в будівлю парламенту, щоб не дати депутатам від керівної партії потрапити в зал для голосування. Але поліція відтіснила протестувальників і перекрила вулиці, що ведуть до парламенту. Протестувальники розповідають, що поліція застосовує для розгону акції перцеві спреї та сльозогінний газ, водомети та гумові кулі. У грузинському МВС такі заяви назвали дезінформацією. У відомстві заявили, що допускають застосування сили, якщо люди продовжать блокувати парламент. Міністр внутрішніх справ Грузії Вахтанг Мело пригрозив протестувальникам в’язницею за такі дії. 

“Грузинська мрія” — керівна партія при владі понад 12 років, тому, звісно, абсолютно всі інститути влади підпорядковані їй. Ми бачили поодинокі поки що випадки відставки людей, чиновників через те, що відбувається в країні. Я цілком не виключаю, що набагато більше людей із керівної партії та державних інститутів будуть звідти просто йти. Щоб залишитися на правильному боці історії”, — каже Єгор Куроптєв, директор Фонду “Вільна Росія” на Південному Кавказі. 

На виборах 2020 року партія “Грузинська мрія” здобула більшість у парламенті. Крім опозиційних парламентаріїв, керівній партії протистоїть і президентка країни Саломе Зурабішвілі. Як стверджують аналітики, головну роль у протистоянні “Грузинській мрії” відіграє громадянське суспільство Грузії.  

“Опозиційних партій дуже багато, та у цих партій є свої лідери, яких теж багато. І якщо буде розмова, наприклад, про вибори та не вдасться їх сфальсифікувати, то буде, наприклад, якась коаліція різних опозиційних, прозахідних, демократичних партій. З цим жодних проблем немає. Але зараз про це мова поки що не йде. Йдеться про те, що грузинське суспільство бореться за майбутнє і сьогодення своєї країни”, — вважає Єгор Куроптєв. 

Найбільша партія грузинської опозиції “Єдиний національний рух” (ЄНР) оголосила бойкот парламенту після того, як було ухвалено скандальний законопроєкт про «іноагентів» у фінальному читанні. Про це повідомляє проєкт SOVA.

До бойкоту ЄНР приєдналися інші опозиційні партії — “Стратегія Агмашенебелі”, “Лело для Грузії”, а також незалежні депутати — Тамар Кордзая, Саломе Самадашвілі та Таріел Накаїдзе. Один із лідерів фракції “Єдиного національного руху” Леван Бежашвілі заявив, що після ухвалення цього, по суті, російського закону про “іноагентів” партія не бачить сенсу брати участь у роботі парламенту.

Раніше глави МЗС 12 держав-членів Європейського союзу попросили Єврокомісію прокоментувати, як ухвалення Грузією цього скандального законопроєкту позначиться на її євроінтеграції. Міністри Франції, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Швеції, Фінляндії, Данії та Ірландії звернулися з цим питанням до високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля. 

У грудні 2023 року в ЄС заявили, що ухвалення такого закону, який суперечить європейським цінностям, може поставити під загрозу членство Грузії в Євросоюзі. 

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що має намір використати своє право на вето щодо законопроєкту, ухваленого парламентом. Однак партія “Грузинська мрія” має достатню кількість голосів, щоб переграти президентське вето. Якщо президент все ж відмовиться підписувати закон, його підписує і публікує голова парламенту.

Новий закон вимагає, щоб організації та групи громадян, які отримують понад 20 % фінансування з-за кордону, зареєструвалися як “іноземні агенти”. За порушення закону передбачені значні штрафи. 

Цей документ — фактично калька з російського. За порушення закону покарання для фізичних осіб — до п’яти років в’язниці, а для юридичних — штраф. Критики закону стверджують, що це — атака на свободу слова. Але прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе впевнений, що закон необхідний для фінансової прозорості тих, хто отримує гранти. Однак мітингувальники так не вважають.

Представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив, що дії грузинського уряду несумісні з демократичними цінностями, які лежать в основі членства в ЄС і НАТО. Фактично Тбілісі поставив під загрозу перспективу євроатлантичної інтеграції країни.

14 травня представник Державного департаменту США Джеймс О’Браєн зустрівся з прем’єр-міністром Грузії Іраклієм Кобахідзе. Після зустрічі О’Браєн заявив — ухвалений у третьому читанні закон про “іноагентів” становить загрозу для відносин США і Грузії.

Навесні 2023 року грузинський парламент через масові протести громадян уже відхиляв ухвалення закону про “іноагентів”. Але через рік вирішив повернутися до цієї ідеї. 

Думки експертів

Чому ухвалення закону про “іноагентів” викликало такий резонанс у грузинському суспільстві? Чому керівній партії важливий цей закон? Як ці події вплинуть на шлях Грузії до ЄС? Чи переростуть протести в революцію? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Дмитро Шашкін, член політради “Єдиного національного руху” Грузії; 
• Гела Васадзе, грузинський політолог;
• Володимир Фесенко, політолог.

ДМИТРО ШАШКІН: У РФ немає ресурсу для дестабілізації ситуації в Грузії

— Народ Грузії націлений на євроінтеграцію і не може змиритися із законопроєктом про “іноагентів”. Протести триватимуть. На вулиці Грузії виходять понад 200 тис. осіб. Для республіки з населенням 3,5 млн — це величезна кількість. Я не пам’ятаю, щоб стільки людей виходило на вулиці Грузії навіть під час Революції троянд. Ці люди не зупиняться, вони захищають свою свободу, ми захищаємо свою свободу. 

Сьогоднішня ситуація в Грузії дуже нагадує останні дні Януковича, коли він відкрито відмовився від зближення з Євросоюзом, і коли він відкрито пішов проти свого народу. Ті ж самі “тітушки” бігають вулицями Тбілісі, б’ють людей, ті ж самі поліціянти б’ють людей. Відбувається зближення з Росією. Це все дуже сильно схоже на те, що відбувалося в Україні у 2013-2014 рр. 

У 2024 році в Грузії відбудуться президентські та парламентські вибори. Зараз розвивається ситуація, коли російська партія Бідзіни Іванішвілі протиставила себе народу Грузії, який протягом століть бореться за свою незалежність. І, як показує вікова історія, таке протистояння закінчується крахом влади. 

Численні мирні акції показали всьому світу, що народ Грузії обрав шлях до Європи. Росія свій ресурс дестабілізації тут вичерпала 2008 року. Вона це почала 1992-го в Абхазії та до цього — у Цхінвальському регіоні. І цей ресурс РФ вичерпала. Те, що Кремль зробив у Криму і на Донбасі, — це було зроблено в Грузії набагато раніше. 

Окупована Абхазія відмовилася розглядати закон про “іноагентів”, що свідчить про проблеми у Росії навіть зі своїм “маріонетковим режимом”.

Що робитиме Росія? Її сили дуже лімітовані, тому вона продовжуватиме залякувати. Україна понад два роки тому взяла на себе удар Росії, і цим вона дала шанс дуже багатьом державам пострадянського простору підготуватися до того, щоб відвести від себе удар Росії. 

Зараз увага і всі ресурси РФ сконцентровані на проблемі, на війні в Україні. Україна прийняла удар на себе за всіх нас. 

Великих коштів для дестабілізації ситуації в Грузії у Росії немає. Кремль зав’яз у війні, і завдяки вам, вашій боротьбі, цей ресурс вона тут використовувати не може. Тож вони будуть залякувати, робити гучні заяви, але не більше. 

ГЕЛА ВАСАДЗЕ: Народ Грузії може дійти до революційного сценарію зміни влади

— Було очевидно, що парламент ухвалить цей закон про «іноагентів», тому що минулого року це був просто закон, а сьогодні вже зрозуміло, що ставки в цій грі високі. Влада закусила вудила і вирішила використати цю ситуацію для торгу із Заходом. 

Суть торгу із Заходом полягає в тому, що влада Грузії могла продовжити залишатися в екосистемі Росії, заробляти там гроші, творити всередині країни все що завгодно. Натомість грузинська влада готова політично бути прозахідною — милостиво голосувати на міжнародних майданчиках за підтримку України та інші питання. Якщо Захід не піде на поступки, то грузинська влада погрожує змінити зовнішньополітичний вектор. 

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі, звичайно ж, накладе на цей закон вето. Звісно, це вето буде подолано. Буде дуже багато різних юридичних колізій. 

Зараз громадянський протест у Грузії живе у своїй парадигмі, а скандальний закон — у своїй парадигмі. Дуже багато залежить від політиків і політичних партій, у яких є варіант конвертувати суспільне невдоволення в електоральну вигоду. 

У Грузії було чотири революційні зміни влади. Причому кожен сценарій був не схожий на інший. У всіх сценаріях брала участь Росія, але у двох останніх брав участь ще дуже активно і Брюссель, і Вашингтон. Зараз буде свій сценарій. Яким воно буде — ніхто не знає. 

Усе залежить виключно від дій грузинської влади. Якщо вони доведуть до революції — буде революція. 

На захід від Росії — логістична стіна, ніяк не можна зв’язати Північне і Чорне моря. Єдиний вихід на Близький Схід, на Середземномор’я і Європу — це Південний Кавказ. Географічно Грузія — ключова держава на Південному Кавказі. У Кремлі вважають, що зможуть отримати контроль і відсікти від Європи Південний Кавказ і Центральну Азію. Тому що в іншому випадку всі енергоресурси та логістичні шляхи підуть через Південний Кавказ і Центральну Азію і Росія буде ізольована. 

Я категорично проти того, щоб у протестувальників у Грузії вкотре з’явився якийсь лідер із палаючими очима та іскрами. Абсолютно не хочеться цього. Хочеться, щоб у протесті брали участь політичні партії, які відповідально підходять до своїх виборців. Більшість людей, які зараз на вулицях у Тбілісі, взагалі не збиралися йти на вибори. Завдання – працювати з цими людьми та залучати їх, щоб вони пішли на вибори та проголосували проти “Грузинської мрії”. 

Якщо виборці проголосують на виборах проти “Грузинської мрії”, то керівна партія зазнає поразки. Спроби сфальсифікувати вибори призведуть до революційного сценарію. 

США не запроваджуватимуть санкції проти Грузії, тому що це може призвести до згуртування громадян навколо влади. Запроваджуватимуться персональні санкції проти тих, хто цей закон просуває — фінансові та логістичні. 

У США та інших західних партнерів є ресурси для того, щоб зупинити та Іванішвілі, і всіх інших. Все питання в тому, наскільки вони усвідомлюють ставки в цій грі. 

Під питанням тепер вступ Грузії до Євросоюзу. Цей процес, імовірно, буде заморожено. Росії було б вигідно, щоб Грузія стала членом ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку, — ред.). 

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: За нинішнього уряду Грузії закрито шлях до ЄС

— Грузії дали статус кандидата в члени ЄС, який Україна отримала на рік раніше. Але це ще не гарантує вступу до Євросоюзу, ще навіть немає рішення про початок переговорів із Грузією. Якщо такі проблеми в Грузії триватимуть, то ніякого початку переговорів не буде.  

Наскільки мені відомо, Грузії дали статус кандидата в члени ЄС авансом. Європейський Союз стояв перед дилемою: там прекрасно розуміли, що в Грузії зараз не зовсім європейський і демократичний уряд, але вони хотіли зберегти європейську перспективу для грузинського народу. 

Якщо грузинський уряд буде йти російським шляхом, а не європейським, буде утискати демократичні права і свободи, то шлях європейської інтеграції застопорився. Шанси залишаться, як і в України вони були у 2013-2014 рр. Усе змінила тільки Революція гідності. 

Або через вуличні протести, або на виборах, але потрібно змінювати політичну ситуацію. Якщо при владі залишатиметься нинішній уряд, я думаю, що особливих перспектив у європейській інтеграції у Грузії, на жаль, не буде.  

Читайте також: “Я не хочу прокинутися в Росії”: громадяни Грузії продовжують боротися проти закону “про іноагентів” (ВІДЕО)