Росія не полишає спроб використовувати енергетику як зброю (ВІДЕО)

Об’єкти енергозабезпечення та інфраструктури залишаються одними з основних цілей російських атак по Україні. Енергетичний шантаж Росія застосовує з початку повномасштабного вторгнення. За даними британської розвідки, використання Росією енергетики як зброї, ймовірно, залишиться інструментом примусу, інформує FREEДОМ.

“Досить імовірно, що Росія продовжить використовувати енергетику як зброю для досягнення глобальної економічної вигоди й політичного впливу, що означає зв’язок між енергетикою, безпекою, політичними та військовими цілями”, — йдеться у звіті Міністерства оборони Великої Британії.

Росія використовувала тактику енергетичного шантажу ще до повномасштабного вторгнення. Після окупації Криму, 2015 року РФ захопила нафтогазові платформи України в Чорному морі. 2021 року “Газпром” скоротив постачання газу в Європу.

Після повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, Росія одразу захопила Чорнобильську АЕС, а 4 березня — Запорізьку. Таким чином, президент РФ Володимир Путін сподівався, що йому вдасться влаштувати енергетичну кризу в Європі.

“Якщо дивитися по тенденції, то спостерігається скорочення обсягу поставок. І це скорочення досягне планованого нуля до 2025 року. У всякому разі, про це неодноразово заявлялося в Брюсселі, і це підтверджується статистичними даними, якими ми наразі як аналітики володіємо”, — сказав експерт енергетичного ринку Геннадій Рябцев.

Однак активні заходи ЄС та збільшення імпорту з інших країн, зниження споживання й м’яка погода призвели до того, що зима пройшла без відключень, а ціни знизилися. Як результат — ціна на газ у країнах Євросоюзу склала 300 доларів за тисячу кубометрів. Це щонайменше в 13 разів нижче за прогнози, які давали в Росії.

“Рішення зберігати газ в українських ПСГ (підземних сховищах газу) допомогло енергетичним групам та трейдерам вилучати лише відносно невеликі обсяги зі сховищ у Європейському Союзі, що дало змогу зберегти низькі ціни на газ й полегшити поповнення запасів. Крім того, європейським трейдерам вдалося заробити близько 320 млн дол. завдяки зберіганню газу в підземних газових сховищах України”, — пише видання “Forbes”.

У результаті “Газпром” фактично позбувся свого головного ринку в Європі, який приносив йому десятки мільярдів доларів на рік. Поставки природного газу 2023 року скоротилися до 28 млрд кубометрів, тоді як роком раніше Росія поставила в Європу майже 64 млрд кубометрів газу. На піку у 2018-2019 роках річний потік сягав 180 млрд кубометрів. Крім того, половина російського експорту нафти та нафтопродуктів у 2023 році пішла в Китай, тоді як частка Індії зросла за 2 роки до 40%. Частка Європи в експорті нафти з Росії впала в 10 разів — приблизно до 4-5%.

“Світ не стоїть на місці. Технології не стоять на місці. І зараз світовий ринок природного газу став таким же глобальним, як був у той час, 50 років тому, ринок нафтової сировини. Зараз технології скраплення природного газу настільки економічно привабливі, що вже нема потреби використовувати виключно газ, що транспортується трубопроводами”, — зазначив Рябцев.

Наприкінці 2024 року припиниться транзит російського газу територією України згідно з угодою, укладеною 2019 року. Однак частина європейських компаній все ще має довгострокові контракти до 2035-2040 років. Ці контракти неможливо розірвати без політичного приводу — запровадження санкцій проти “Газпрому” або російського газу загалом.

Тим часом Молдова і Румунія допоможуть транспортувати більше європейського газу в обхід Росії. Оператори газотранспортних систем розробляють механізм для розширення реверсної потужності Трансбалканського трубопроводу.

Читайте також: Цена вторжения РФ в Украину: чего лишился агрессор, рассказал экономический обозреватель