Головна
Новини
Україна
Політика
До декларації про безпекові гарантії Україні приєдналася 31 держава: в ОПУ пройшла нарада з представниками дипломатичних установ

До декларації про безпекові гарантії Україні приєдналася 31 держава: в ОПУ пройшла нарада з представниками дипломатичних установ

Опубліковано: 22 Гру / 2023 17:52

Нарада в ОПУ з представниками дипломатичних установ. Фото: president.gov.ua

Сьогодні, 22 грудня, відбулася нарада в режимі відеоконференції з послами та главами дипломатичних представництв щодо стану виконання домовленостей про надання Україні безпекових гарантій на основі Спільної декларації лідерів “Групи семи” (G7) та України, ухваленої у Вільнюсі 12 липня. Про це повідомляє FREEДОМ з посиланням на пресслужбу глави держави.

До Спільної декларації приєдналася 31 держава. Зокрема, з усіма країнами “Групи семи”, Нідерландами та Європейським Союзом розпочато двосторонні консультації щодо угод про надання Україні безпекових гарантій. Франція, Італія, Німеччина та Велика Британія передали проєкти відповідних угод. 15 держав висловили готовність розпочати консультації щодо укладення двосторонніх угод про надання Україні безпекових гарантій.

З 27 країн Європейського Союзу нині лише шість (Австрія, Хорватія, Мальта, Польща, Словаччина та Угорщина) не приєдналися до Спільної декларації. Також до декларації ще не приєдналися п’ять із 31 країни, що входять до НАТО: Туреччина, Польща, Словаччина, Угорщина та Хорватія.

“Декларація, укладена у Вільнюсі, передбачає не лише двосторонні угоди. Є також можливість укладення багатосторонніх угод щодо гарантій безпеки. Однією з перспективних тематик може стати безпека в Чорному морі”, — сказав керівник Офісу президента України (ОПУ) Андрій Єрмак.

Україна готова переходити від консультацій до двосторонніх переговорів із країнами щодо укладення угод про безпекові гарантії.

Консультації щодо двосторонніх переговорів про безпекові гарантії вже вийшли за межі “Групи семи”, і дедалі більше країн підтверджують готовність розпочати відповідні консультації з Україною.

“Якщо 31 країна, з урахуванням України, є підписантами нашої Спільної декларації, то логічно, що з часом усі ці країни мають почати переговори”, — акцентував заступник керівника ОПУ Ігор Жовква.

Україна під час консультацій наполягає на необхідності укладення саме юридично зобов’язальних угод про безпекові гарантії, адже потрібно не допустити, щоб це був ще один “Будапештський меморандум”.

Документ щодо гарантій безпеки має передбачати дієві санкції, зокрема превентивні, проти агресора.

“Ми бачимо, якими дієвими можуть бути санкції. Водночас ми бачимо, що чинних санкцій ще недостатньо. Бачимо, як непросто даються санкційні пакети Євросоюзу, але їх продовжують ухвалювати. Дякую всім нашим партнерам у Європейському Союзі за ухвалений 12-й пакет санкцій. Але Україна одразу просить розпочати роботу над 13-м санкційним пакетом”, — повідомив Жовква.

Безпекові угоди мають передбачати чіткий механізм реагування партнерів у разі інтенсифікації російської агресії або повторної агресії після перемоги України. Цей механізм має бути скоординований між усіма основними країнами — підписантами двосторонніх угод про безпекові гарантії.

Міністр Оборони Рустем Умєров відзначив важливість компонентів безпекових угод, які стосуються подальшого розвитку спроможностей Сил оборони України, військово-технічної співпраці та розвитку військово-промислового комплексу. Він наголосив, що Міністерство оборони працює над стратегією майбутніх Сил оборони України, і закликав партнерів долучитися до її імплементації.

Надзвичайно важливою частиною двосторонніх угод будуть положення щодо спільного оборонного виробництва.

Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін повідомив, що його відомство пропонує включити до структури двосторонніх документів п’ять позицій:

стимулювання інвестування країн-партнерів у обслуговування та виробництво військової техніки в Україні на час війни;
забезпечення доступу підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) України до ланцюжків постачання критичних матеріалів та складників для виробництва зброї;
поглиблення інтеграції ОПК України з військово-промисловими комплексами країн-партнерів;
забезпечення обміну технологіями та локалізація виробництва;
забезпечення фінансування закупівлі озброєння та військової техніки для потреб оборони під час війни.

Важливим блоком документів щодо гарантій безпеки має стати протидія гібридним загрозам. Серед цих питань — кібербезпека, інформаційна безпека та взаємодія з розвідками країн-партнерів.

Єрмак подякував державам-партнерам за важливу оборонну допомогу, яку отримує Україна.

“Ми ніколи цього не забудемо. Ми завжди про це пам’ятаємо. Ви — друзі, які сьогодні стоять разом з Україною. Для нас це дуже цінно. Ми вдячні вам за готовність продовжувати цю непросту роботу щодо гарантій безпеки”, — сказав він.

Єрмак зазначив, що за результатами наради президенту Володимиру Зеленському буде передано актуальну інформацію про стан імплементації Спільної декларації та перебіг консультацій із країнами-партнерами щодо надання Україні безпекових гарантій.

“Будемо пропонувати президентові України сформувати делегацію для проведення переговорів щодо двосторонніх та багатосторонніх угод із питання гарантій безпеки. Також разом з вами ми розробимо план щодо подальшого розширення кола країн-гарантів, проведення перемовин та укладення відповідних безпекових угод”, — підсумував керівник Офісу президента.

У нараді взяли участь представники дипломатичних установ: