Обмін полоненими стоїть на паузі з кінця літа: правозахисники пояснили стратегію Кремля

Обмін полоненими між Росією та Україною не відбувався вже кілька місяців. Київ бореться за повернення українських захисників, однак, як зазначають експерти, Москва навмисно відмовляється йти на контакт.

Кремлю вигідно тримати в себе в полоні якомога більше українських військових і цивільних, не забираючи при цьому своїх.

Кількість полонених постійно змінюється

Родичі українських військовополонених занепокоєні: обмінів не було з серпня. У пошуках відповідей, чи є надія на їхнє швидке повернення, українські громадяни звертаються до офіційних структур. Днями в Офісі уповноваженого Верховної Ради з прав людини відбулася зустріч представників державних органів та членів родин полонених і зниклих безвісти воїнів з військової частини 3011.

Омбудсман Дмитро Лубінець не став розкривати подробиці зустрічі, проте запевнив, що робота над поверненням українських героїв не припиняється.

При цьому Лубінець окреслив ситуацію: Київ і Москва провели низку обмінів полоненими, починаючи з перших місяців повномасштабного конфлікту. Але у 2023 році їхня інтенсивність знизилася. З вересня Росія відмовляється узгодити нові обміни військовополоненими.

“Обміни не відбуваються, тому що цього не хоче Росія, — повідомив Лубінець. — Усі ініціативи, бажання і дії України щодо повернення своїх захисників із полону наштовхуються на небажання Росії здійснювати повернення навіть своїх власних громадян”.

Він додав, що багато російських полонених, які перебувають в Україні, писали заяви про повернення в Росію, проте ніхто з офіційної російської сторони не хоче їх забирати.

“Кремлівський режим не зацікавлений у поверненні своїх солдатів, оскільки для нього це свідки злочинів РФ проти України. І ми знаємо, наскільки російське суспільство звикло вірити у фейки, які йому ллють із пропагандистських ЗМІ. Живі свідки в особі їхніх родичів, які побували в українському полоні й водночас побачили злочини, які кремлівський режим скоював в Україні проти українців, розкажуть про це з перших вуст своїм. Якщо кількість таких історій буде домінувати, то, можливо, це призведе до наслідків — від призову почне ухилятися ще більша кількість росіян”, — прокоментувала ситуацію директорка “Східної правозахисної групи”, адвокатка Віра Ястребова.

У Росії немає ні демократичних свобод, ні громадянського суспільства, констатує правозахисниця. Саме тому чинити тиск зсередини на російську переговорну сторону нікому.

“І це все призводить до того, що в РФ накопичують кількість військовополонених, піднімаючи планку “торгів”, розуміючи, що Україна зацікавлена і робить усе для того, щоб якомога швидше відбулися нові етапи обмінів, і повернути наших героїв. Кількість російських військовополонених зростає, вони здаються в полон, розуміють, що кремлівському режиму не вдасться досягти успіху в цій злочинній війні. Але водночас агресор не зацікавлений у тому, щоб ці люди поверталися в країну, тому що вони нестимуть небезпеку, а не користь для кремлівського режиму”, — сказала Ястребова в ефірі телеканалу FREEДОМ.

У листопаді український уряд заявив, що, починаючи з 2014 року, зареєстрував 3574 українських військових і 763 цивільних особи, захоплених російськими військами або підтримуваними Москвою сепаратистами. За даними ЗСУ, під час 48 обмінів Україна повернула з російського полону 2598 осіб.

Кінцева цифра людей, захоплених у полон, наразі залишається невідомою. Її дуже складно встановити, зазначає правозахисник, директор Інституту стратегічних досліджень і безпеки Павло Лисянський:

“Є дві категорії військовополонених у РФ: цивільні та військові. Чому цивільні потрапляють у категорію військовополонених? Усе дуже просто — тому, що на окупованій території України діє ціла мережа силових органів окупанта. Це ФСБ, поліція, Росгвардія, Слідчий комітет, Генпрокуратура. У них є певний план з затримання шпигунів і диверсантів щомісяця. І вони цей план виконують.

Для того, щоб виконати план, вони кидають у в’язниці, в катівні ні в чому неповинних місцевих жителів і звинувачують їх у пособництві нібито спецслужбам України”.

Тобто фактично це надумані справи, наголосив він.

“Насправді ці люди нічого не роблять. Просто в них є проукраїнська позиція. Людей затримують. Відбуваються катування, фізичний тиск, погрози розправи над дітьми та родиною. І людина на себе бере все, що скажуть окупанти. І, відповідно, у такий спосіб вони “засуджують” їх за “шпигунство” чи “диверсійну роботу” на користь України. Таким чином, виходить, що цивільна людина потрапляє, зокрема, до списку військовополонених”, — розповів Лисянський в ефірі телеканалу FREEДОМ.

Він додав, що по всій тимчасово окупованій території в день можуть проходити десятки арештів і затримань. Саме тому точна кількість полонених постійно змінюється.

“Для того, щоб ідентифікувати кожну затриману людину, потрібен час. РФ постійно працює над збільшенням обмінного фонду. Вона постійно заарештовує людей”, — сказав правозахисник.

Росія підігріває протестні настрої в Україні

Серед правозахисників і людей, які безпосередньо причетні до процесу обміну, є поширена думка, що Москва призупинила обміни військовополоненими, щоб маніпулювати українським суспільством — створити враження, що українська влада нібито не працює над поверненням людей.

Родичі військовополонених — це протестний потенціал, який РФ хоче активізувати через замороження обмінів, наголосив Лисянський.

“Росія займається подібним, починаючи з 2014 року. У військовополонених по обидва боки лінії фронту є родичі. У Росії за будь-які протести, які тільки можна провести, відразу заарештовують. В Україні — не так. Сім’ї військовополонених ходять до різних інституцій, до Офісу президента, до чиновників, просять про звільнення тощо. Тобто відбувається певний тиск. В ідеалі, звісно, РФ хотіла б довести ситуацію до того, щоб сім’ї ув’язнених виходили на протести і вимагали обмінів”, — переконаний він.

За його словами, через фейкові акаунти російська пропаганда може роздмухувати проблему, що когось спеціально обміняли, а когось просто не захотіли. У такий спосіб хочуть активізувати протестний потенціал.

Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко в ефірі “Радіо Свобода” нагадав, що згідно з міжнародним законодавством, гуманітарним правом — обміни військовослужбовцями можливі тільки після завершення бойових дій.

“Україна не збирається чекати, склавши руки, поки завершиться війна. Нам потрібні наші хлопці, наші дівчата, наші захисники зараз. Тому ми проводили ці переговори й обміни раніше, ніж війна завершиться”, — сказав він.

Яценко запевнив, що Україна завжди готова обміняти “всіх на всіх”: усіх росіян, які утримуються в полоні в Україні, на всіх українців у полоні в Росії.

У Координаційному штабі сподіваються, що міжнародний тиск допоможе в цій ситуації.

---

Щоб дізнатися долю зниклої особи, громадянам слід звертатися до Координаційного штабу. Ця установа здійснює прийом родичів військовополонених і безвісти зниклих та надає юридичну, психологічну допомогу, а також іншу наявну інформацію. Адреса приймальні: м. Київ, вулиця Спаська 37, +38 (095) 412 74 24; + 38 (044) 425 12 09.

Читайте також: У Росії та в Україні: порівняння умов утримання військовополонених — історії українських захисників