Чи може Словаччина стати “новою Угорщиною” і як результат виборів у країні позначиться на Україні — розбір (ВІДЕО)

Лідер "Прогресивної Словаччини" Міхал Сімецка на пресконференції під час парламентських виборів у Братиславі. Фото: ap.org

Напередодні у Словаччині відбулися дострокові парламентські вибори. Згідно з першими результатами екзит-полів, перше місце з цифрою у понад 23% голосів може посісти партія “Прогресивна Словаччина”, інформує FREEДОМ.

Зазначимо, за попередніми підсумками голосування, лідирувала проросійська партія Smer-SD (“Курс”). Її лідер Роберт Фіцо, який раніше двічі очолював словацький уряд, закликає до зняття санкцій проти Росії, введених за окупацію Криму. За проєвропейську партію “Прогресивна Словаччина” віддали голоси понад 16% виборців. Ця політсила виступає за підтримку України, зокрема в питанні членства в ЄС. Третя за кількістю голосів — 15,8% — партія “Глас”, яка підтримує продовження допомоги Україні та санкції проти Росії.

Соціологи називають нинішнє голосування найскладнішим і найважливішим за останні десятиліття. Політичний ландшафт Словаччини складний і нестабільний, адже суспільство там дуже поляризоване, зазначають аналітики.

Очільника Smer-SD, Роберта Фіцо, нерідко називають уособленням цього протистояння. У політиці він уже 31 рік, і за цей час неодноразово змінював свої погляди.

Останні кілька років Фіцо, будучи головою соціал-демократів, веде націонал-консервативну риторику та орієнтується на сільське населення. У разі перемоги обіцяє припинити військову допомогу Україні. Хоча експерти реагують на можливість прем’єрства Фіцо спокійно.

“Очікувати варто зіпсованих нервів від їхніх новин, заголовків, заяв, але якоїсь серйозної шкоди Роберт Фіцо не може, і навряд чи хоче принести Україні. У грудні цього року є надія, що буде голосування за відкриття переговорів з Україною щодо членства в Євросоюзі. І не те, щоб Словаччина збирається або може щось заблокувати, але висунути якісь додаткові вимоги, певні квоти і таке інше — це, звісно, можливо з Робертом Фіцо”, — вважає Дмитро Тужанський, директор Інституту Центральноєвропейської Стратегії.

Після партії Фіцо “Курс” із мінімальним відривом іде “Прогресивна Словаччина” — проєвропейські демократи, які виступають за допомогу Україні. На третьому місці — “Глас”, який оглядачі називають м’якою версією партії Роберта Фіцо. Водночас передбачити підсумок нереально, стверджують експерти. Переможець попередніх виборів набрав рейтинг буквально за кілька днів до голосування.

“Ми побачимо поляризацію словацького суспільства. Побачимо фактично двох переможців. Це та сама “Прогресивна Словаччина”, і ми побачимо дуже активні торги, хто з ким об’єднається і проти кого. Це найголовніше. І ми тоді побачимо, чим стане нова Словаччина: або джерелом проблем для ЄС і НАТО, схожим з Угорщиною, або основою для єдності Словаччини. Незважаючи на те, що суспільство далі буде розділене — це точно”, — зазначає Тужанський.

Якщо новий парламент збере коаліцію, ті чи інші противники допомоги Києву в ній опиняться. Але якщо вони визначатимуть курс, то Словаччина приєднається до Угорщини в її антиукраїнській риториці. Але, за словами експертів, це не загальноєвропейська тенденція, а хороше ставлення до Росії притаманне тільки кільком окремим країнам.

Не вплине результат голосування і на розклад сил у Європарламенті. Вибори туди відбудуться наступного року, але уряди країн не мають до них стосунку.

“Це поодинокі випадки. Зростання антиукраїнських настроїв до рівня внутрішньодержавних, домінуючих якихось трендів очікувати не варто. У Словаччині всі ці розмови, погрози припинити допомогу Україні Фіцо використовує виключно в електоральних цілях. Мабуть, у нього дуже велика жага повернутися на посаду прем’єр-міністра. Насправді немає жодних реальних загроз від цих заяв”, — упевнений політолог-міжнародник Володимир Воля.

Як зазначають експерти, від результатів парламентських виборів може залежати подальший курс Словаччини всередині Євросоюзу. Планове голосування мало відбутися тільки 2024 року, але депутати затвердили його проведення раніше на тлі політичної кризи.

За голоси виборців цього разу боролися 25 політичних партій, а прохідний поріг становить 5%. Згідно з соціологічними даними, ймовірному переможцю знадобиться участь менших партій для формування коаліції більшості в парламенті, у якому налічується 150 місць.

Прямий ефір