Для НАТО в цій ситуації ідеальний варіант — максимально м’яка реакція, — експерт про падіння дронів РФ у Румунії

Жоден з інцидентів із дронами та ракетами РФ на території країн НАТО не підпадає під поняття “військова агресія”. Спокійна реакція на падіння снарядів РФ на територію країн-членів НАТО зумовлена тим, що це трактується не як військовий напад. Про це сьогодні, 4 вересня, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив експерт із міжнародної безпеки Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.

За його словами, тут насправді дві причини, і обидві пояснюються якраз тим, що йдеться про країни, які офіційно входять до Північноатлантичного альянсу.

“Перша причина стосується того, як в Альянсі розуміють роботу своєї системи колективної безпеки і того, коли вона має бути активована. Ми всі знаємо про п’яту статтю Вашингтонського договору, про те, що військовий напад на одну з країн-членів Альянсу є для інших країн таким самим актом агресії, і, відповідно, всі країни НАТО мають допомагати тій країні, яка є жертвою цієї військової атаки. Але якраз у цій п’ятій статті в тому, як трактується термін “військова агресія” або “військові напади”, зашитий нюанс, який на практиці ми бачимо в такій реакції і Румунії, і Польщі ще до цього”, — сказав Жовтенко.

Річ у тім, уточнив експерт, що з погляду міжнародного права військовий напад трактується як дія, у якій обов’язково мають бути три складові:

1. За цим нападом мають стояти регулярні збройні сили третьої країни — країни-агресора.
2. Дії регулярних сил країни-агресора мають бути підпорядковані стратегічному плану, який був затверджений на найвищому військовому рівні в цій країні-агресорі. Тобто це має бути усвідомлена агресія, а не чиясь особиста війна якогось генерала чи полковника.
3. Ці стратегічні військові плани країни-агресора мали теж бути затверджені на найвищому політичному рівні.

“Для того, щоб виключити момент, що НАТО вплутується у війну, коли в якійсь третій країні, грубо кажучи, військові вирішили підставити свого президента. З цієї точки зору жоден з інцидентів, які ми бачили, зокрема й останній, щодо Румунії, не підпадає навіть під жоден із цих трьох обов’язкових компонентів, трьох обов’язкових складових для того, щоб можна було говорити про загрозу системі колективної безпеки НАТО. Тобто це перший момент суто організаційний, який не дозволяє країнам-членам НАТО говорити про загрозу системі євроатлантичної безпеки без цих трьох обов’язкових складових”, — пояснив Жовтенко.

Крім того, насамперед Росія зацікавлена в тому, щоб країни-члени НАТО почали нервувати і говорити про п’яту статтю Вашингтонського договору.

“Водночас ми розуміємо, що, з огляду на ці нюанси, як трактується військовий напад, зрозуміло, що далі розмов ніяких практичних дій щодо активації цієї системи колективної безпеки Альянсу не буде. І тоді російська пропаганда отримує просто ідеальну картинку, коли вони можуть казати: “Ось, бачите, НАТО не може захистити саме себе, тому що ось вони говорять про п’яту статтю, але далі розмов у них нічого не виходить. Значить, ця система не працює”. Тобто для Альянсу в цій ситуації, для того, щоб вибити козирі з рук російської пропаганди, ідеальний варіант — це максимально м’яка реакція. Тобто не давати Росії і російським пропагандистам навіть мінімального приводу говорити про те, що в Альянсі щось не працює”, — додав експерт.

Він нагадав про реакцію румунського Міністерства оборони, де вони сказали, що насправді справді усвідомленого акту військової агресії проти країни не було.

“І Румунія має всі засоби під рукою для того, щоб моніторити ситуацію і в разі чого реагувати відповідним чином. Без згадки НАТО, без згадки 5-ї статті Вашингтонського договору”, — резюмував Тарас Жовтенко.

Читайте також: Ситуація з потраплянням ракет на територію Польщі є наслідком війни РФ проти України, — Ігнат

Нагадаємо, у ніч 4 вересня Російська Федерація вкотре атакувала ударними безпілотниками південь Одеської області. Атака тривала протягом 3,5 години. 17 із дронів, які Росія використовувала для атаки, були збиті силами української протиповітряної оборони. Частина дронів-камікадзе впала і здетонувала на території Румунії. Міністерство оборони Румунії прокоментувало подію, заявивши про те, що прямої загрози для їхньої країни немає, але водночас засудили удари по українських портах.