Туреччина сподівається, що зможе домовитися з Росією про відновлення зернової угоди в Чорному морі, — Рейтерович

Ігор Рейтерович. Фото: uatv.ua

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган сподівається, що зможе умовити президента Росії Володимира Путіна повернутися до Чорноморської зернової ініціативи (зернової угоди). Не тільки Туреччина, а й країни Європейського Союзу, Китай шукають важелі впливу на Росію, тим паче, що вони існують. Таку думку сьогодні, 28 липня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив політолог Ігор Рейтерович.

“Туреччина сподівається, що вони в найближчі два тижні зможуть не просто повернути Росію за стіл переговорів, а зможуть домовитися про відновлення цієї зернової угоди, але за участю РФ. Ердогану це вигідно, тому що він підіграє частково Російській Федерації й отримає за це економічні дивіденди й преференції. Туреччина повністю на боці України, з точки зору територіальної цілісності, суверенітету і так далі, але з іншого боку, вона продовжує торгувати з Росією. Росія сильно залежить від Туреччини, а вона на цьому непогано заробляє. Тому вони хочуть спробувати повернути Путіна за стіл переговорів. Але якщо Туреччина побачить, що там абсолютно залізобетонна позиція, можливо тоді позиція Туреччини зміниться і вони виділять свої кораблі для супроводу суховантажів [у Чорному морі]”, — пояснив він.

Європейський Союз може забезпечити вивезення зерна з України сухопутним шляхом. Ба більше, деякі країни НАТО, які мають власний флот у Чорному морі, можуть забезпечити супровід кораблів з України в чорноморській акваторії. Росія не наважиться атакувати кораблі Альянсу, вважає політолог.

“Європейський союз знайде достатню кількість коштів для того, щоб здійснювати вивезення зерна суходолом через країни Європейського Союзу, а потім вже воно буде йти до портів, які є на території ЄС і далі розходитися по всьому світу. Не тільки Туреччина, а й Румунія і Болгарія і ті країни, які мають свій військовий флот, можуть відправляти свої кораблі для супроводу українських суховантажів. Росія не зробить нічого. Вона не буде атакувати кораблі НАТО, тим більше якщо на ці кораблі повісять розпізнавальні знаки. Наприклад, Організація Об’єднаних Націй скаже, що це — гуманітарна місія”, — пояснив він.

Через вихід Росії із зернової угоди постраждав Китай, який також зацікавлений у роботі “зернового коридору”. Зустріч Ердогана і міністра закордонних справ Китаю Ван І демонструє зацікавленість Китаю в роботі зернової ініціативи.

“Китай, як не парадоксально, виявився країною, яка найбільшою мірою постраждала від припинення цієї зернової угоди. Китай досить непогано на цьому економічно заробляв і тому він явно вкрай незадоволений цією всією історією, що Росія вирішила в односторонньому порядку цю угоду припинити й таким чином шантажувати весь світ. Зустріч Ердогана з китайським міністром закордонних справ Ван І — це дуже показовий момент, тому що вони явно говорили про нову угоду, явно обговорювали варіант, за якого Туреччина може без Росії гарантувати безпеку проходження суден. Ну а Китай, мабуть, відстоював свої економічні інтереси. Якщо не вийде натиснути на Росію і змусити її все-таки повернутися в цю угоду, тоді треба буде використовувати інші механізми. Ці механізми є. Росія про них прекрасно знає. Поки вона вважає, що вона може підіймати ставки й довести ситуацію до того, щоб отримати максимально вигідний для себе результат”, — роз’яснив експерт.

Читайте також: Інтереси Китаю та України можуть зійтися на африканському полі, — політолог

Прямий ефір