Другий день роботи саміту НАТО у Вільнюсі видався не менш насиченим, ніж перший. Для української делегації на чолі з президентом Володимиром Зеленським — особливо. Двосторонні зустрічі з главами держав і урядів. Участь у першому засіданні Ради Україна — НАТО. Переговори з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу і президентом США. Пресконференції та брифінги. Про підсумки другого дня роботи саміту НАТО та представників України розповів шефредактор телеканалу FREEДОМ Олексій Мацука.
Компроміси — саме їхнім пошуком два дні у Вільнюсі займалися глави країн-членів НАТО та український лідер Володимир Зеленський. Київ чекає якнайшвидшого прийняття України, але в НАТО кажуть — є умови.
“Україна зараз ближче до НАТО, ніж будь-коли раніше. Союзники підтвердили ще раз, що Україна стане членом Альянсу, і погодилися зняти вимогу про План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Раду Україна — НАТО очолюватиму я, генеральний секретар НАТО, і я можу скликати Раду таким чином, щоб вона не могла бути заблокована окремими союзниками або членами Ради. Вона також може бути скликана окремими державами-членами для кризових консультацій. Отже, якщо президент Зеленський хоче скликати засідання Ради Україна — НАТО, він може це зробити. Його не можна заблокувати”, — розповів генсек НАТО Єнс Столтенберг.
“У нас є дуже позитивні новини щодо нових пакетів оборонної підтримки від наших партнерів, і на полях саміту ми вже почали ці зустрічі. У нас є такі домовленості. І я дякую кожному з лідерів, які нам ці пакети запропонували. Я б дуже хотів, щоб цей саміт був успішним для всіх нас, для України, для наших воїнів, для наших громадян, для наших дітей, для всіх абсолютно. І зокрема — гарантії безпеки, які так важливі для людей. Гарантії безпеки для України на шляху до НАТО, не замість, я вкотре на цьому наголошую, а саме гарантії безпеки на шляху інтеграції”, — наголосив президент України Володимир Зеленський.
Мрію України про членство в НАТО буде реалізовано, і в цьому сенсі саміт уже став історичним — для Києва скасували ПДЧ. І це не видимість доленосних рішень, а реальне завдання для Києва — виконувати національну програму завдань зі вступу до Альянсу. Перевірка — щороку. А це і захист демократії в Україні, й закінчення війни, і антикорупційні дії. У відповідь українці просять захистити небо і надати далекобійні ракети.
“У нас немає реальних гарантій безпеки від наших партнерів — я маю на увазі юридично. У нас є фактичні гарантії безпеки — фінансові, санкційні та оборонні. І дуже важливо, що це може стати першим юридичним документом, який символізує, що в нас є така “парасолька” гарантій безпеки. А потім уже в України будуть двосторонні документи з кожною з держав-гарантів безпеки. І там будуть, у принципі, всі ті речі, які ми сьогодні маємо, або ті речі, яких нам бракує — як тієї ж таки “повітряної безпеки”, тобто літаки та інше — ці речі обов’язково будуть на двосторонньому рівні. І що ще потрібно сказати: ця “парасолька”, цей документ дає можливість і іншим країнам приєднатися до гарантій безпеки”, — повідомив президент Зеленський.
Не обійшлося і без жартів під час фінальної пресконференції українського лідера.
Журналістка: “Що стосується генерального секретаря Столтенберга, як швидко, на вашу думку, країни НАТО зможуть надати F-16, про які просив президент Зеленський?”.
Зеленський: “Про F-16? Ви мені адресували запитання чи містеру Столтенбергу?”
Столтенберг: “Ні, ні, ні…”
Зеленський: “Відповідайте, будь ласка…”
Така реакція викликала добрий сміх у залі.
Насправді всі ці жарти додають драматизму саміту, який здавався нудним дводенним заходом. Але і український лідер, і поточна ситуація на фронті не дали розслабитися європейським та американським бюрократам — Україна гучно заявляє, що триває війна і коливання неприпустимі. Є погане — це Росія, і є хороше — це Україна і наші союзники.
“Безпека — це те, що зараз в очевидному дефіциті, а наша співпраця тут, у НАТО, усіх партнерів — це те, що точно поповнить дефіцит безпеки. Україна вже є і буде донором нашої спільної безпеки. Саме безпека — наше ключове завдання на саміті НАТО, на всіх зустрічах і в усій нашій комунікації”, — акцентував президент України.
Уперше відбулося засідання ради Україна — НАТО. Його назвали інавгураційним. Про результати доповів особисто президент Джо Байден. Очевидно, що сьогодні НАТО повертається до свого коріння як оплот трансатлантичного Заходу проти експансіоністського Кремля. Зброя спрямовується на схід, а війська перекидаються на передову.
“Україна виконала величезну роботу, але ще багато чого ви повинні зробити в майбутньому. І ми зробимо все, щоб ви отримали те, що вам потрібно. Я з нетерпінням чекаю того дня, коли у нас буде зустріч, і ми будемо з вами святкувати офіційне членство в НАТО. Я хочу подякувати вам за те, що ви робите. І “погана” новина для вас… Ми нікуди не зникаємо, НАТО від вас не відстане і буде поруч із вами”, — сказав Джо Байден, звертаючись до Володимира Зеленського.
“Ми дійсно отримали великий позитивний результат. Ми дійсно отримали об’єднання — лідери країн НАТО підтримали Україну. Ми отримали однозначний сигнал — Україна буде в Альянсі. Говорячи про те, коли це буде, на засіданні Ради Україна — НАТО ми отримали потужну підтримку від трьох десятків держави. І я вважаю, ми будемо в НАТО, щойно безпекова ситуація буде стабілізована, простою мовою — в той момент, коли закінчиться війна”, — додав Зеленський.
Також президент України відповів на запитання телеканалу FREEДОМ про те, як синхронізуватимуться сьогоднішні документи з формулою миру і санкційною політикою Києва.
“Санкційна політика Києва синхронізується із запровадженням санкцій. Обмеження вводяться державами ЄС та іншими державами. Це постійна робота, і в нас уже велика кількість санкційних пакетів, і ми будемо продовжувати цю роботу. У гарантії безпеки будуть виписані конкретні кроки щодо реакцій, якщо буде та чи інша агресія проти нашої держави. Це про постійну підтримку України, це про припинення агресії, щоб не була послаблена підтримка нашої держави. Посилення наших збройних сил, посилення безпеки на землі, на воді, в повітрі, посилення наших фінансових структур, кібербезпека тощо. І санкційна політика, порядок застосування обмежень”, — відповів Володимир Зеленський.
Попри позірні розбіжності з приводу членства України, військова допомога заходу триває. Президент Франції Еммануель Макрон оголосив, що Париж поставить Києву ракети великої дальності, наголосивши на важливості надсилання “повідомлення про підтримку України, єдність НАТО і рішучість, що Росія не може і не повинна виграти цю війну”.
Велика Британія послідувала цьому прикладу, погодившись продовжити постачання крилатих ракет Storm Shadow, які можуть мати вирішальне значення для контрнаступальної стратегії України. Норвегія погодилася надати Україні військову допомогу в розмірі 960 млн доларів цього року. І цей список можна продовжувати, адже на боці України — весь світ, і попереду — перемога.
Читайте також: НАТО враховує думку України та чує всі потреби: шефредактор FREEДОМ підбив підсумки першого дня саміту у Вільнюсі
Нагадаємо, 11-12 липня у Вільнюсі (Литва) відбувся саміт НАТО, на якому було засновано Раду Україна — НАТО. У першому засіданні Ради взяв участь президент України Володимир Зеленський. 11 липня главами держав і урядів країн НАТО було затверджено Вільнюське комюніке, в якому закріплено, що Україна буде членом Альянсу, і вступ відбуватиметься без Плану дій щодо членства в НАТО, а за прискореною процедурою.
Також у межах саміту країни “Великої сімки” (G7) узгодили спільну декларацію щодо довгострокової безпеки та економічної підтримки України.