У Вільнюсі сьогодні, 11 липня, стартує саміт НАТО, який триватиме два дні. На порядку денному — зміцнення Альянсу й протистояння зовнішнім викликам. Напередодні до Вільнюса почали прибувати міністри закордонних справ, глави оборонних відомств, делегації з високопоставленими гостями. Завтра саміт відвідає президент України Володимир Зеленський. Деталі з Вільнюса повідомляє спеціальний кореспондент телеканалу FREEДОМ у Європі Віталій Сізов.
“Тут, у центральній частині Вільнюса, людей не так багато, тому що влада заздалегідь попередила місцевих мешканців про проведення саміту та попросила тих, хто може покинути місто, зробити це. І центральна частина перекрита для того, щоб можна було зручно планувати організацію цього заходу. Багато кортежів, багато високопоставлених гостей — тому, звичайно, зручніше, коли місто вільне. Всюди українські прапори, литовські прапори, також прапори організації НАТО”, — розповів Сізов.
Буквально напередодні стало відомо, що Туреччина має намір розблокувати шлях Швеції до Альянсу. До цього Швеція скасувала обмеження на експорт озброєнь до Туреччини та пішла назустріч з інших питань, таких як боротьба з тероризмом. Посередницьку роль виконував генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Рішення про те, що Швеція стане членом НАТО, було ухвалено ще рік тому на саміті в Мадриді. Тоді ж оголосили про вступ до НАТО Фінляндії. Але Фінляндія досить швидко пройшла весь процес. А от зі Швецією були певні труднощі у зв’язку з тим, що деякі країни блокували її вступ, але протиріччя вдалося подолати.
“Президент Ердоган погодився надіслати протокол про вступ Швеції до Великої національної асамблеї якнайшвидше та щільно працювати з нею, щоб гарантувати ратифікацію”, — сказав Столтенберг.
Очікується, що завтра до роботи саміту долучиться й президент України Володимир Зеленський. Принаймні вчора ввечері він зробив відповідну заяву з приводу саміту та розповів про свої очікування від цього заходу.
“Очевидно, що Україна заслуговує бути в Альянсі. Не зараз, коли йде війна, але нам потрібен чіткий сигнал. І він необхідний просто зараз. Я вдячний усім лідерам, кожній країні, які говорять саме так і які затвердили відповідні спільні декларації”, — сказав лідер України.
Володимир Зеленський вважає, що Україна вже де-факто є членом НАТО, оскільки активно використовує зброю Альянсу. У нього заплановано низку двосторонніх зустрічей із представниками країн НАТО та країн, які не входять до Альянсу.
“Як відомо, після російського вторгнення в Україну вся світова система безпеки — під питанням, і це призвело до нестабільності в інших частинах світу, зокрема і в азійському регіоні. І багато країн, які побоюються зростаючого впливу Китаю, шукають міцніших і стійкіших контактів із НАТО. Тому тут представлені і Корея, і Японія, і Австралія, і Нова Зеландія. З представниками деяких із цих країн також заплановані зустрічі в українського лідера. Говорити насамперед українська влада буде про протиповітряну оборону — найактуальніше питання для України”, — сказав Сізов.
Тим часом НАТО збільшує свою присутність на східних кордонах. Напередодні прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо відвідав сусідню Латвію, де заявив про збільшення чисельності канадського контингенту в цій країні. Він розповів про те, що це насамперед пов’язано з російською агресією.
“Сьогодні я анонсую, що ми плануємо збільшити більш ніж удвічі нашу присутність, розмістивши додатково 1 200 канадських солдатів — для того, щоб вони служили і захищали демократію, а також верховенство закону”, — сказав Трюдо.
Буквально кілька років тому це виявилося взагалі нереальним. На такі кроки НАТО пішов у зв’язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну. Держсекретар США Ентоні Блінкен наголосив, що це вимушений захід, аж ніяк не ініціатива Альянсу або України.
“Роками президент Путін намагався послабити НАТО та розділити його під хибним приводом, що Альянс нібито становить загрозу для Росії. Насправді до того, як РФ вторглася до Криму і на схід України 2014 року, стан НАТО відображав переконаність, що конфлікт у Європі малоймовірний”, — сказав Блінкен на пресконференції.
Наразі країни Альянсу обговорюватимуть цей виклик, зокрема збільшення кількості військ. Раніше Столтенберг говорив, що необхідно 300 тис. військ у повній бойовій готовності, щоб гарантувати безпеку в євроатлантичному регіоні.
“І ось у напрямку до цієї мети працюватимуть й учасники саміту. А для цього необхідно, щоб мінімальні витрати на оборону становили хоча б 2% ВВП. І це теж обговорюватимуть сьогодні на саміті. З того, що не входить до його програми, приємно здивувала, хоча це, звісно, і не несподівано, висока підтримка вступу України до Альянсу з боку простих мешканців Вільнюса”, — сказав Сізов.
Він також нагадав, що підсумкове комюніке в частині українського питання ще не сформовано до кінця.
“Зрозуміло, що це не буде повторення Бухареста-2008, коли просто сказали, що двері відчинені. Але яке комюніке буде ухвалено в підсумку зараз — це головне питання цього саміту, на яке ми отримаємо відповідь уже скоро, протягом цих двох днів”, — сказав Сізов.
Читайте також: Декілька важливих для України та НАТО рішень уже погоджено — заяви напередодні саміту у Вільнюсі (ВІДЕО)
Нагадаємо, міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що у Вільнюсі не буде повторення Бухарестського саміту НАТО періоду 2008 року.