Невелике село Цупівка на півночі Харківської області російські окупанти утримували довго, там дислокувалася більша частина їхніх військ та техніки. Від села йде пряма дорога на Харків, передає FREEДОМ.
Під час окупації росіяни катували та вбивали місцевих мешканців, грабували будинки, викрадали машини. Свій штаб росіяни розмістили у школі, будівлю якої було збудовано 250 років тому. Наразі знаменита будівля не підлягає відновленню, у селі не залишилося дітей, а люди, які повернулися — живуть без електрики, газу та водопостачання.
73-річна Віра Шаповалова все життя прожила у Цупівці, тут виросли її діти та онуки. Тепер у будинку немає вікон і дверей. Російські окупанти влаштували у дворі так звану комендатуру, де, швидше за все, катували місцевих жителів.
До того як у їхньому будинку оселилися росіяни, родина Шаповалових три місяці жила у льоху, у травні на свій страх та ризик пішки пішли до Харкова. Повернувшись місяць тому, побачили, що в будинку перевернуто все вгору дном, електрики й газу немає, а від машини залишилися тільки двері.
Першими до Цупівки увірвалися війська про “ЛДНР”. Вони окупували село — 10 березня 2022 року, територія була зоною активних бойових дій. Саме з Цупівки велося коригування вогню російської артилерії за українськими позиціями.
Місцеву гімназію, будівлю якої було збудовано ще 250 років тому, під час окупації росіяни перетворили на свій штаб. Колись тут жили родичі українського поета та драматурга Григорія Квітки-Основ’яненка.
“Це був будинок Квітки, тут жили його двоюрідні сестри. Це був їхній панський маєток, який вони збудували понад 250 років тому. Але ось, на жаль, цей будинок пережив і Першу світову війну, і громадянську війну і Другу світову, але не встояло під навалою сучасних рашистів, бо школу зруйнували вщент, бо тут облаштували штаб, тут сидів їхній загін, бо дуже міцний підвал, і вони ховалися там”, — розповіла Вікторія Леунова, директор Дергачівської початкової школи №1.
Сама Вікторія закінчила цю школу у 1988 році, стала учителем молодших класів, а згодом і директором школи в іншому селі. Вона не потрапила в окупацію в Цупівці, але була однією з перших, хто повернувся додому після звільнення Харківської області.
Село практично повністю заміноване та повертатися сім’ям з дітьми староста категорично не рекомендує.
“Я всіх благаю, щоб сюди не везли дітей, тому що село Цупівка ось із усієї нашої громади одне із замінованих сіл, тут дуже зона небезпечна і я всіх прошу дітей сюди не возити”, — сказав Євген М’ячиков, староста Прудянського старостинського округу.
Сапери пройшлися лише центральними вулицями Цупівки. У держслужбі з надзвичайних ситуацій не вистачає рук, щоби розмінувати лінії електропередач. Тому сюди приїхали волонтери, які допомагають мешканцям деокупованих сіл по всій Харківській області, вони також привезли генератори.
Місцева влада пообіцяла мешканцям, що газ, світло та вода з’являться у Цупівці до початку опалювального сезону. Проте до спустошеного та замінованого села за 10 кілометрів від кордону з Росією продовжують повертатися люди, щоб відновити зруйноване окупантами житло.