Країни Балтійського регіону, який Кремль вважає своєю сферою впливу, всіляко намагаються дистанціюватися від Москви, повідомляє FREEДОМ.
У Кремлі розробили стратегії відновлення впливу Росії на внутрішню політику країн Балтійського регіону, повідомляє центр “Досьє”. У розпорядження розслідувачів потрапили документи, які відкривають грандіозні плани Москви на Естонію, Латвію та Литву. Їх розробили в управлінні прикордонних зв’язків Аміністрації президента Росії за сприяння спецслужб.
“У 2021 році плани Кремля сформулювали в документах, які називаються “Стратегічні цілі Російської Федерації на естонському, латвійському та литовському напрямках”.
Відновлення відносин між Росією та країнами Балтії:
1. Формування мережі “м’якої сили” з організацій, які виступають за співпрацю з Росією.
2. Недопущення мілітаризації країн та створення нових баз НАТО на їхній території.
3. Вербування балтійських бізнесменів за допомогою обіцянок відкрити їм російський ринок, якщо їхні країни змінять політику щодо Москви.
4. Збереження “спільної історичної пам’яті та радянських пам’яток”, — йдеться у розслідуванні Центру “Досьє”.
Особлива увага у стратегіях Кремля приділялася так званому виключенню “дискримінації російськомовного населення” та збереженню освіти російською мовою.
До 2030 року Кремль сподівався домогтися визнання російської мови державною в Латвії. Аналітики, ознайомившись із планами Путіна на Естонію, Литву та Латвію, назвали їх щонайменше наївними та такими, що не знайдуть підтримки серед місцевого населення.
“Зараз ситуація кардинально змінюється: багато людей, які раніше з меншою критикою ставилися до російських зовнішньополітичних цілей, після початку повномасштабної війни Росії проти України стали ставитися до цього негативніше. Бо важко солідаризуватися із масовими вбивствами у Бучі, Маріуполі та інших українських містах. Все це ми бачили у прямому ефірі, і це впливає на багатьох російськомовних”, — заявив Євген Криштафович, юрист, правозахисник, директор талліннського Центру європейських ініціатив у коментарі “Голосу Америки”.
2022 року в Латвії демонтували понад сотню об’єктів, які, як вважається, прославляють Радянський Союз, і заявили, що ця кількість може збільшитися.
Один із них — бетонний обеліск із радянськими зірками. Частину монумента знесли у Ризі у серпні 2022 року.
Литва, в якій Кремль також планував відновити вплив, у березні 2023 року закликала міжнародне співтовариство визнати Росію “державою-терористом”. Самі литовці зберігають спокій, але готуються до можливого конфлікту із Росією. 2022 року в Литві навіть був сплеск охочих записатися добровольцем до армії.
Естонія планує закупити обладнання для територіальної оборони на суму 132 млн євро. Таке рішення ухвалили на тлі війни Росії проти України, заявили у Міністерстві оборони Естонії. Країна також підтримує створення трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.
Експерти впевнені, що діяльність Кремля в країнах Балтії — надмірна ностальгія за радянським минулим, підтримка російськомовного населення, просування наративів невдоволення західною політикою, а також початок повномасштабної війни проти України — не дала бажаних результатів підтримки путінського режиму.
Груба російська пропаганда призвела до того, що відносини між Росією та її найближчими сусідами стають дедалі прохолоднішими, а підтримка України світовою спільнотою зростає.
Читайте також: Колонізація земель: як Росія протягом історії збільшувала територію за рахунок інших держав