Сила демократії, підтримка України та розбіжності щодо РФ: підсумки Summit for Democracy в оцінці експертів

Наприкінці березня відбувся другий Саміт за демократію, у якому взяли участь представники 120 країн. Організатором форуму, як і у 2021 році, виступили Сполучені Штати Америки.

За підсумками саміту було підписано підсумкову декларацію, у якій було викладено всі зобов’язання держав щодо дотримання демократичних принципів. Документ також містив пункти, що стосувалися притягнення Росії до відповідальності за війну проти України.

Однак цю декларацію підписали далеко не всі країни, близько третини учасників саміту з різних причин відмежувалися від тих чи інших пунктів підсумкової угоди.

Демократія заради демократії

Саміт за демократію відбувся в онлайн-форматі. Крім США, співорганізаторами заходу виступили Коста-Ріка, Нідерланди, Південна Корея і Замбія.

На форум було запрошено 120 світових лідерів, серед них — представники восьми країн, які не були представлені на першому саміті: Боснія і Герцеговина, Боснія і Герцеговина, Гамбія, Гондурас, Кот-д’Івуар, Ліхтенштейн, Мавританія, Мозамбік і Танзанія.

Водночас на Саміт з демократії не були запрошені такі країни як Туреччина та Угорщина, які є членами НАТО. Як повідомляє Foreign Policy, у США стурбовані відступом керівництва цих держав від демократичних принципів. Проте, Вашингтон розраховує на ці країни у протидії Росії та розширенню НАТО.

При цьому в саміті взяли участь лідери Ізраїлю та Індії. Останнім часом керівництво США дуже гостро критикує ці країни за їхні позиції.

Зокрема, Білому дому дуже не подобається співпраця Нью-Делі з Москвою у сфері торгівлі нафтою. А уряд Ізраїлю Вашингтон критикує за суперечливі судові реформи, які спричинили масові протести та страйки.

У своєму виступі на саміті президент США Джо Байден оголосив про виділення 690 млн доларів на підтримку демократичних урядів у всьому світі. Зокрема, гроші підуть на боротьбу з корупцією, підтримку вільних і чесних виборів, а також на розвиток технологій, що підтримують демократичні ініціативи в різних країнах.

Під час першого саміту Байден оголосив про виділення понад 400 млн доларів на просування демократії в усьому світі.

“Ми живемо в переломний момент. Рішення, які ми ухвалюємо сьогодні, безумовно, вплинуть на перебіг історії нашого світу впродовж наступних кількох десятиліть… Сьогодні ми можемо з гордістю сказати, що демократії у світі стають сильнішими, а не слабшими. Автократії у світі стають слабшими, а не сильнішими. Це прямий результат роботи всіх нас”, — заявив Джо Байден.

Однією з головних тем обговорення на форумі стала війна Росії проти України. Президент Володимир Зеленський, який взяв участь у форумі, наголосив, що Україна представила на саміті “максимально практичну” позицію. Глава держави закликав учасників забезпечити умови для перемоги України у війні проти російської агресії.

“Демократії потрібна перемога зараз, цього року, а не іншим разом, не через якийсь час. Що більше обмежень для тих, хто захищається, то більше втрат і руйнувань, бо полум’я агресії не знає обмежень. Ось чому захист демократії повинен мати всю зброю, яка надійно гарантуватиме поразку агресора”, — заявив Зеленський.

Держсекретар США Ентоні Блінкен наголосив, що припинення вогню не приведе до миру в Україні.

“Усі ми маємо усвідомлювати, що коли ми закликаємо до припинення вогню з найкращими намірами, це призведе до заморожування конфлікту. Це дасть змогу Росії закріпитися і підготуватися до подальшої атаки”, — сказав Блінкен.

Під час саміту канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що підвищення стійкості демократій перед обличчям внутрішніх і зовнішніх загроз стало ще більш актуальним після того, як Росія почала війну проти України, передає Deutsche Welle.

“Російське керівництво вбачає у своєму демократичному сусіді небезпеку, бо якщо Україна буде успішною країною, то Путін муситиме пояснити своїм громадянам, чому вони не можуть насолоджуватися такою самою свободою і процвітанням”, — констатував Олаф Шольц.

За підсумками Саміту з демократії представники країн-учасниць підписали спільну декларацію, яка містить у собі підтримку основних принципів демократії, як-от вільні та чесні вибори, і закликає до відповідальності Росії за вторгнення в Україну.

“Щоб впоратися зі зростанням викликів для демократії в усьому світі, ми зобов’язуємося зміцнювати демократичні інститути та процеси й підвищувати стійкість”, — йдеться в декларації.

Однак документ підписали лише 73 країни-учасниці форуму. Так, Вірменія, Індія та Мексика не підтримали пункт, який стосується війни в Україні. Своєю чергою, 12 держав, серед яких — Індія, Ізраїль і Філіппіни, відмовилися від параграфа, який підтримує притягнення до відповідальності порушників прав людини і визнає важливість Міжнародного кримінального суду.

Проте в Адміністрації Байдена стверджують, що декларація поки що залишається відкритою, й інші країни можуть до неї ще приєднатися.

“Як і у випадку з будь-якою спільною заявою, переговори іноді можуть бути напруженими. У цьому випадку ми мали справу з надзвичайно великою кількістю урядів”, — цитує представника Білого дому “Голос Америки“.

Читайте також: Саміт за демократію: США зміцнюють альянс країн-союзників (ВІДЕО)

Думки експертів

Яке значення має Саміт за демократію для України та чому низка країн не підписали підсумкову декларацію, в ефірі телеканалу FREEДОМ розбиралися:

• Сергій Лещенко, радник керівника Офісу президента України;
• Олег Саакян, політолог;
• Джейсон Смарт, американський політтехнолог і політолог;
• Раміз Юнус, американський політолог.

СЕРГІЙ ЛЕЩЕНКО: Україна — це приклад демократії, заради якої створювалася Америка

— На сьогоднішній день демократія в Україні навіть під час війни має сильнішу форму, ніж у деяких країнах Євросоюзу і НАТО. Це сюрприз, який багато хто для себе відкриє.

У деяких країнах Євросоюзу — деяких, не у всіх — ситуація складніша, ніж в Україні та НАТО, тим більше. По суті, Україна — це лідер боротьби за демократію.

Адже мета Путіна не просто окупувати землю, а й показати демократію як неспроможну форму, на яку не потрібно орієнтуватися. В авторитарному режимі кожен диктатор знаходитиме максимальний комфорт, тому що демократія диктатору не вигідна.

І тому Путін, розпочавши цю війну, хотів показати, що демократія слабка, а авторитаризм сильний, і “не рівняймося більше на демократію”. Україна вистояла і показала, що демократія спроможна як форма державного управління.

А оскільки США є лідером демократичного світу і лідером демократичних цінностей, то для американців важливо показувати Україну як приклад того, заради чого, по суті, створювалася Америка як держава. Адже вона створювалася на підставі якраз демократії.

Основні цінності викладені в Конституції США, якій понад 200 років. І ці цінності демократії через століття пройшли випробування часом.

Україна, по суті, уособлює те, заради чого створювалися багато європейських держав і демократичні США. Сьогодні Україна нагадує цим країнам ті базові цінності, на яких вони будувалися.

І для багатьох це хороший момент протверезіння, тому що в останнє десятиліття багато європейських політиків стали заграватися. Навіть в Америці є один кандидат, який вважає демократію невдалою формою правління, і що потрібно будувати авторитарну модель.

Тому Україна — це хороша рольова модель для всього світу, Америка це підтримує, і для нас це важливо.

ОЛЕГ СААКЯН: Країни, які не підписали підсумкову декларацію, мають на це вагомі причини

— Байден на саміт збирав не тільки країни, які перебувають уже в стійкому стані демократії, а й держави прикордонні, які ще перебувають у такому собі своєму транзиті, у прикордонні демократії. І, відповідно, у них є ціла низка залежностей, які присутні у недемократичних країн.

Деякі з них продовольчо залежні, і, відповідно, вони не можуть піти проти Росії та Китаю, наприклад. Хтось розуміє, що в них на сьогоднішній день військова ситуація така, що їм можуть зробити дуже боляче. Хтось логістично залежний, перебуває в анклавах.

Це країни, у яких є ціла низка об’єктивних і суб’єктивних параметрів, що не дозволяють їм назвати речі своїми іменами. І саме тому ця заява ухвалювалася з поправками.

США і всі країни демократичного світу прекрасно розуміють, що цим державам необхідно дати люфт, щоб вони могли продемонструвати солідарність у головному, але водночас не дотискати і не ставити їх у складні умови, коли їм доведеться робити вибір між цінностями і безпекою.

Мається на увазі продовольча, енергетична та інше безпека, а часом і військова.

Тому ми й бачимо таку різницю між кількістю країн, які взяли участь у саміті, і числом підписантів. Тих, хто абсолютно прийняв цю заяву, і тих, хто підписав її з певними марками.

Наприклад, Індія має послідовну позицію і досить прагматично підходить до війни Росії проти України. Для них Росія — це дешеві енергоносії, це можливість досить великого ринку. У цьому випадку Індія закриває власні питання й економічного, і геополітичного характеру, бо в них поруч Китай. А відносини між Індією і КНР теж далекі від ідеальних.

Важливий момент: маючи серйозний військово-промисловий комплекс, Індія всіляко дистанціюється в цих питаннях від Росії та солідаризується із Заходом. Ми бачимо, що вона і в демократичних процесах бере участь, на відміну від сусідніх країн. Але при цьому з такою східною політикою неоднозначності.

Своєю чергою, Мексика є більш залежною від Росії. Тут ще проявляється інертність Латинської Америки, а також фактор впливу Китаю, який перебирає на себе традиційно радянські російські впливи в Латинській Америці, частково в Африці. Якщо там більша конкуренція між Росією і КНР, то в Південну і Центральну Америку Китай просто заходить як ніж у масло, переймаючи ці зв’язки.

З іншого боку, Мексика має цілу низку напруженостей у взаєминах зі США. Я думаю, що тут спроба капіталізувати цю позицію, зокрема, і на переговорах із Вашингтоном.

Що стосується Ізраїлю, то в нього незакритий військовий конфлікт. Практично всі країни, які перебувають у військових конфліктах, не ратифікували Римського статуту, тому що він досить ідеалістичний у своїх позиціях.

В умовах Ізраїлю дуже неоднозначна військова ситуація. З одного боку, там є арабські провокації і, відповідно, відповіді Ізраїлю як сторони, що обороняється. З іншого боку, є Голанські висоти, щодо яких міжнародне право не на боці Ізраїлю.

Є також проголошення столиці в Єрусалимі, яке не було прийнято більшістю міжнародної спільноти. І фактично переломним моментом тільки було те, що Трамп (Дональд Трамп, експрезидент США, — ред.), абсолютно волюнтаристськи ігноруючи всю позицію американського істеблішменту і держави, ухвалив це рішення.

Тобто в Ізраїлю своє не закрите територіальне питання, і тому вони дистанціюються від будь-яких структур, які могли б створити додаткові загрози для керівництва країни.

ДЖЕЙСОН СМАРТ: Країни, які не підписали декларацію, бояться міжнародного права

— Саміт за демократію дав Володимиру Зеленському величезну можливість показати, що Україна – це демократична країна.

І це не тільки демократичний вибір, це також [демократичні] цінності, наприклад, свобода, права людини. І важливо, що Україна дуже відрізняється від Росії. Тобто РФ — взагалі невільна країна ні в тому, що стосується ЗМІ, ні щодо релігії, ні щодо виборів.

Україна, порівняно з Росією, дуже вільна держава. Війна, що відбувається в Україні, — це війна між країнами, одна з яких прагне свободи, а інша хоче диктатуру і фашизм.

І для Зеленського цей саміт був можливістю наголосити, що в Україні тут триває своя боротьба — це боротьба за цінності, не тільки за територію.

Європа за останні півтора, два місяці стала набагато сильніша у своєму бажанні допомогти Україні й закінчити цю війну її перемогою. І ми щодня бачимо, що європейські країни та США передають Україні нову зброю, нові технології, і цього точно Росія не очікувала.

У РФ сподівалися, що протягом року всі країни Європі втратять інтерес до надання допомоги Україні. Ми бачимо, що це не так. Навпаки, європейці готові допомагати Україні до кінця. І я сподіваюся, що Україна отримає якусь частину з тієї суми, яку Білий дім виділить на розбудову демократії у світі.

А те, що майже третина учасників Саміту за демократію не підписали підсумкову декларацію, говорить багато про що. Зазвичай, коли ми бачимо такі речі, це означає, що ця країна боїться якоїсь внутрішньої проблеми.

Усі країни, які бояться міжнародного права чи суду над воєнними злочинцями, остерігаються, що колись у майбутньому зможуть судити і їх. І вони бояться, що саме це буде для них проблемою, а не той факт, що вони просто люблять Росію.

РАМІЗ ЮНУС: Це не саміт із демократії, а підготовка до багатополярного світу

— Коли дивишся на список 120 запрошених на саміт країн, то просто диву даєшся. Коли я аналізую минулорічний і цьогорічний саміти, то бачу, що це жодного стосунку до Саміту за демократію не має. Це просто пропаганда і політика.

На Саміт за демократію мають бути запрошені тільки країни “Великої сімки”, члени Євросоюзу, члени НАТО. І, можливо, через те, що сьогодні йде війна, президент Зеленський, і більше ніхто. Тому що Зеленський сьогодні уособлює країну, яка сьогодні захищає цю демократію.

Водночас подивіться на тих, хто не підписав резолюцію. Та ж Вірменія, чому вона не підписала? Тому що цей документ засуджує Росію. Там є пункт, який Вірменія не може собі дозволити. Точно так само і багато інших. Це що, демократія? Я б їх вигнав, тому що вони не підписали резолюцію саме через Росію.

І які країни не були запрошені на саміт: Туреччина та Угорщина. Я залишу Угорщину, нехай угорці розмовляють на цю тему. Я регулярно їжджу до Туреччини, сьогодні там тривають вибори.

У Туреччині вибори точно такі самі, як у США: опозиція, влада, мітинги, екрани, спостерігачі з усього світу. Це хіба не демократія? Але говорять про якусь автократію, про якусь диктатуру в Туреччині.

Водночас африканські країни, держави Центральної та Південної Америки запрошені на цей саміт. Це не саміт демократії, сьогодні триває підготовка до багатополярного світу насамперед між США і Китаєм.

Тому тих, хто має певну незалежну політику, навіть якщо вони є представниками колективного Заходу й членами НАТО, не запрошують, а запрошують країни, які до демократії не мають жодного стосунку. Ось такий геополітичний переділ світу.

Сьогодні будь-яка країна, включно з тим же Ізраїлем, думає тільки про свою країну. Ніхто не думає про Україну. Про Україну сьогодні думає тільки Україна.  Багато політиків розуміють, насамперед поляки, балтійці, що сьогодні Україна захищає їх усіх не в сенсі демократії, вони захищають свою територію. Тому що якщо ця територія не буде захищена, росіяни підуть далі.

Дивіться, яка сьогодні ситуація на Близькому Сході і на Південному Кавказі. Ізраїль, Азербайджан і Туреччина сьогодні протистоять тому ж Ірану. І водночас Азербайджан не запрошують, Туреччину не запрошують. На Ізраїль також наїжджають сьогодні за великою програмою в цьому плані.

А з іншого боку там знаходиться Іран, ворог України, ворог Заходу. Тобто логіки ніякої немає. Я до того кажу, що на саміті зібралися всі країни демократії, вони всі такі гарні, вони всі буквально за Україну. А де вони були до 24 лютого минулого року? Як вони реагували?

Плюс подивіться на Організацію Об’єднаних Націй. Подивіться, хто там як голосував, а хто взагалі не прийшов, подивіться на поведінку тих країн за всі роки, за останні 20 років. Ви тоді побачите, що вони не мають жодного відношення до демократії.

Читайте також: На Саміт за демократію треба запрошувати лише країни G7, НАТО, ЄС та Україну — думка