Союзна держава Росії та Білорусі: які завдання на зустрічах вирішують Путін і Лукашенко, пояснив політолог

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко не хоче безпосередньо воювати проти України. Диктатор всіляко маневрує між Москвою і Пекіном, намагаючись зберегти своє життя і владу над білоруським народом. Таку думку сьогодні, 29 березня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив політолог Володимир Фесенко.

Так він прокоментував інформацію, що напередодні глава уряду РФ Михайло Мішустін анонсував зустріч 6 квітня Путіна і Лукашенка на засіданні вищої ради так званої Союзної держави.

“Піар на першому місці. Але Путіну треба показувати, що ця інтеграція Білорусі та Росії триває, що Союзна держава стає все більш інтегрованою, консолідованою, що Білорусь — вірний союзник Росії. Хоча Лукашенко всіма силами намагається уникнути прямої участі у війні проти України. Він уже й так пішов на всілякі поступки — Білорусь стала майданчиком для війни проти України, для ударів по Україні, але воювати безпосередньо Лукашенко не хоче”, — сказав Фесенко.

Тому, пояснює політолог, якщо для Путіна це — демонстрація інтеграції, що нібито все гаразд, інтеграція розвивається і союзна держава міцнішає, то для Лукашенка це — скоріше, прикриття.

“На словах і частотою зустрічей він хоче прикрити відсутність прогресу. Лукашенко якраз не хоче йти під Путіна, він хоче залишитися диктатором своєї країни, він хоче бути головною особою у своїй країні, а не гауляйтером Путіна. І то, ще не факт, що його залишать. Якщо Білорусь зіллється з Росією в межах так званої Союзної держави, то через якийсь час Лукашенка можуть і прибрати, як поприбирали різних гауляйтерів у так званих “ДНР” і “ЛНР”, так і Лукашенка можуть прибрати. Тому хоче Лукашенко залишитися головним, і він у цих зустрічах вирішує своє завдання. Частотою зустрічей і гучними заявами він прикриває відсутність прогресу. Така дружба — на словах багато, а на практиці прогрес не дуже великий”, — вважає Фесенко.

Він зазначив, що частотою зустрічей обидва диктатори намагаються, скоріше, створювати такий гарний фасад, “потьомкінське село інтеграції”.

“А насправді Лукашенко впирається. І, до речі, одна з цілей його візиту до Пекіна полягала в тому, щоб заручитися протекторатом китайського керівництва, щоб Москва не проковтнула Білорусь разом із Лукашенком. Щоб Лукашенко все-таки залишився хоча б відносно самостійним лідером, слугою двох панів. Другий господар, можливо, важливіший для Лукашенка, — це Китай, китайський лідер. Це ще вигідно, тому що Китай далеко, а Москва близько, і це дуже небезпечно. А Китай далеко і грошей може дати. Тому він грає в такий баланс, намагається маневрувати між Москвою і Пекіном, зберігаючи свою владу над білоруським народом”, — підсумував Володимир Фесенко.

Читайте також: Лукашенко продовжує ігри з Путіним, а іншою рукою надсилає сигнали Заходу, — Їжак